УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВА В КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2024-17-132-144Ключові слова:
Апостольський престол, Друга Річ Посполита, Греко-Католицька Церква, єпископ, конкордат, Конституція Польщі, митрополитАнотація
Проаналізовано правовий статус Греко-Католицької Церкви в період Другої Речі Посполитої в 20–30-х роках ХХ ст., політичні та соціальні фактори, які впливали на ставлення польської влади до ГКЦ. Зазначено, що Конституція Польщі 1921 р. надавала певні гарантії церквам та релігійним конфесіям, однак на практиці польська влада обмежувала права православним українцям Волині та греко-католикам Галичини. Зауважено, що становище ГКЦ поступово змінювалося унаслідок укладення Конкордату між Апостольським престолом та Польською державою у 1925 р., який було скасовано прокомуністичним урядом у 1945 р. Вказано, що він всебічно регулював (за винятком питань, що вирішувалися в окремих угодах, як-от питання шлюбів і актів цивільного стану) правове та конституційне становище Католицької церкви у Другій Речі Посполитій. Доведено, що це був перший офіційний міжнародний договір між Ватиканом та Польською Республікою, водночас Конкордат визначав привілейоване становище Римо-Католицької Церкви у Польщі. Зроблено аналіз тексту Конкордату 1925 р., який містить преамбулу, загальні принципи, положення, що стосуються обох сторін, і остаточні домовленості, які містять 27 статей. Проаналізовано зміст основних статей та їх вплив на статус ГКЦ. Немає сумніву, що Конкордат 1925 р. із Польщею був однією з найвигідніших угод, укладених Святим Престолом у міжвоєнний період. Зазначено, що Конкордат став правовим інструментом, який давав змогу мирно та гармонійно регулювати взаємовідносини між державою і Католицькою Церквою, яка в Польщі об’єднувала римо-католиків, греко-католиків та католиків вірменського обряду у Львові. Проаналізовано суспільно-політичні, церковні та юридичні наслідки Конкордату 1925 р. для ГКЦ у міжвоєнній Польщі. Розкрито переваги Конкордату 1925 р., яким було гарантовано право на певну свободу в організації церковного-релігійного життя, економічного становища, свободу її організації та кадрового забезпечення. Показано порушення умов Конкордату з боку польської влади.
Посилання
Білаш, О. (2014). Конкордат як різновид міжнародної угоди та регулятор державно-конфесійних відносин. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія право, 2/29, 236–240.
Блажейовський, Д. (2002). Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885–1938). Львів: Місіонер.
Блажейовський, Д. (2004). Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832–1944) (Т. 1: Адміністрація і парохії). Львів; Київ: КМ Академія.
Боцюрків, Б. (2005). Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939–1950). Львів: Видавництво Українського католицького університету.
Великий, А. ЧСВВ. (1977). З літопису Християнської України. Церковно-історичні радіолекції з Ватикану (Т. 9: ХХ ст.). Рим: Видавництво оо. Василіан.
Гентош, Л. (2016a). Становище Греко-католицької церкви у Польщі до підписання Конкордату 1925 р. Емінак, 1(3), 21–25.
Гентош, Л. (2016b). Роль митрополита Андрея Шептицького в укладенні конкордату між Апостольським престолом i Польщею (1925). Poznańskie studia slawistyczne, 10, 115–128.
Девіс, Н. (2008). Боже ігрище. Історія Польщі. Київ.
Зємба, А. (1996). Митрополит Андрей Шептицький і уряд ІІ Речі Посполитої Польщі у 1923–1939 рр. Метрополія Нью-Йорку Слузі Божому Андреєві у п’ятидесятиріччя його смерти. Нью-Йорк, 36–51.
Конкордат заключений між Апостольською столицею та президентом Річи Посполитої Польської з дня 10 лютого 1925 року. Ратифікований польським соймом і обовязуючий з днем 2 серпня 1925. Переклад українською. (1925). Львів.
Кравчук, А. (гол. ред). (1995). Митрополит Андрей Шептицький. Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899–1944 (Т. 1: Церква і церковна єдність). Львів: Свічадо.
Кравчук, А. (гол. ред). (1998). Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899–1944 (Т. 2: Церква і суспільне питання. Кн. 1: Пастирське вчення та діяльність). Львів: Місіонер.
Красівський, О. (2008). Українсько-польські взаємини. 1917–1923. Київ.
Литвин, М. (1998). Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Львів.
Нагаєвський, І. (1979). Історія Римських Вселенських Архиєреїв, 3. Рим.
Пилипів, І. (2010). Конкордат Речі Посполитої з Апостольським Престолом та його наслідки для ГКЦ. Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини, 514–515, 166–171.
Пилипів, І. (2013). Конституція Другої Речі Посполитої та національно-релігійна політика польської влади в Галичині (1921–1925 рр.). Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія «Історія та географія», 47, 83–89.
AAN, z. MWROP-1: Archiwum Akt Nowych w Warszawie, z. Ministerstwo wyznań religijnych i oświecenia pulicznego w Warszawie (AAN, z. MWROP), sуgn. 14, 449. Biskupstwa, konsystorze, kapituly. Archibiskypstwo wo Lwowe.
AAN, z. MWROP-2: AAN, z. MWROP, sуgn. 14, 929, к. 304. Biskupstwo w Stanisławowie. Parafie grekokatolickie.
AAN, z. MWROP-3: AAN, z. MWROP, sygn. 14, 929, k. 64, 191–192. Biskupstwo w Stanisławowie. Parafie grekokatolickie.
Adamczuk, L., Zdaniewicz, W. (red. nauk.). (1991). Kościoł Katolicki w Polsce 1918–1990. Rocznik statystyczny. Warszawa, 40–43.
Dębiński, J. (2007). O konkordacie polskim z 1925 roku. Saeculum Christianum, 14/1, 177–179.
Grelewski, S. (1937). Wyznania protestanckie i sekty religijne w Polsce współczesnej. Lublin.
Góralski, W. (2008). Postanowienia Konkordatu polskiego z 1925 roku i problem ich recepcji i realizacji. Biuletyn Stowarzyszenia Kanonistów Polskich, 28/31. https://ojs.academicon.pl/bskp/article/view/5241
Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 17 marca 1921. (1927). Lwów; Warszawa, 46, 48.
Konkordat pomiędzy Stolicą Apostolską a Rzecząpospolitą Polską. podpisany w Rzymie dnia 10 lutego 1925 r. (ratyfikowany zgodnie z ustawą z dnia 23 kwietnia 1925 r.). Dziennik Ustaw. 1925. Nr 72. https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19250720501
Krasowski, K. (1988). Związki wyznaniowe w II Rzeczypospolitej. Studium historyczno-prawne. Warszawa; Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Krasowski, K. (2002). Jak Stanisław Grabski zawierał konkordat ze Stolicą Apostolską.
W Olszewski, H. (red.), Studia z historii ustroju i prawa. Księga dedykowana Profesorowi Jerzemu Walachowiczowi. Poznań: Printer, 117–140.
Krochmal, A. (2001). Konflikt czy współpraca? Relacje między duchowieństwem łacińskim i greckokatolickim w diecezji przemyskiej w latach 1918–1939.
Łukomski, S. (1934). Konkordat zawarty dnia 10 lutego 1925 roku pomiędzy Stolicą Apostolską і Rzeczpospolitą Polską. Łomża.
Ostrowski, Jan K. (red. nauk.). (2004). Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX–XX, 12. Kraków.
Pierwszy powszechny spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 września 1921 roku.
Mieszkania. Ludność. Stosunki zawodowe. Województwo lwowskie, 27. (1927). Warszawa.
Rocznik Statystyczny Kościoła Katolickiego w Polsce. 1937. (1938). Lublin.
Wysoczański, W., Pietrzak, M. (1997). Prawo Kościołów i związków wyznaniowych nierzymskokatolickich w Polsce. Warszawa: Chrześcijańska Akademia Teologiczna.
Włodarczuk, T. (1986). Konkordaty. Zarys historii ze szczególnym uwzględnieniem XX wieku, 2. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Tkaczuk, M. (2020). Sprawy Kościoła Katolickiego w praktyce prawnej Prokuratorii Generalnej Rzeczypospolitej Polskiej w dwudziestoleciu międzywojennym. Teka Komisji Prawniczej PAN Oddział w Lublinie, 13/2, 515–531.
