UKRAINIAN GREEK-CATHOLIC CHURCH IN THE CONTEXT OF STATE-RELIGION RELATIONS OF SECOND REECH POSPOLYTA
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2024-17-132-144Keywords:
Holy See, Second Polish Republic, Greek Catholic Church, bishop, con- cordat, Polish Constitution, metropolitanAbstract
This analysis examines the legal status of the Greek Catholic Church during the Second Polish Republic in the 1920s and 1930s, along with the political and social factors that influenced the Polish government’s attitude towards the GCC. The 1921 Polish Constitution provided certain guarantees to churches and religious denominations. However, in practice, the Polish government limited the rights of Orthodox Ukrainians in Volhynia and Greek Catholics in Galicia. The situation of the Greek Catholic Church gradually changed due to the Concordat signed between the Apostolic throne and the Polish state in 1925, which was annulled by the communist government in 1945. This Concordat comprehensively regulated (except for issues resolved in separate agreements, such as matters of marriage and civil status) the legal and constitutional position of the Catholic Church in the Second Polish Republic. It was the first official international treaty between the Vatican and the Polish Republic. At the same time, the Concordat defined the privileged position of the Roman Catholic Church in Poland.An analysis of the text of the 1925 Concordat, which includes a preamble, general principles, provisions concerning both parties, and finally, the final arrangements consisting of 27 articles, has been conducted. The content of the main articles and their impact on the status of the Greek Catholic Church are analyzed. There is no doubt that the Concordat of 1925 with Poland was one of the most advantageous agreements made by the Apostolic throne in the interwar period. The Concordat became a legal tool that allowed for the peaceful and harmonious regulation of relations between the state and the Catholic Church, which in Poland united Roman Catholics, Greek Catholics, and Armenian Catholics in Lviv. The socio-political, ecclesiastical, and legal consequences of the 1925 Concordat for the Greek Catholic Church in interwar Poland are analyzed. The positive aspects of the 1925 Concordat, which guaranteed the right to a certain freedom in organizing church-religious life, economic status, freedom of organization, and staffing, are revealed. Violations of the Concordat terms by the Polish authorities are shown.
References
Білаш, О. (2014). Конкордат як різновид міжнародної угоди та регулятор державно-конфесійних відносин. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія право, 2/29, 236–240.
Блажейовський, Д. (2002). Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885–1938). Львів: Місіонер.
Блажейовський, Д. (2004). Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832–1944) (Т. 1: Адміністрація і парохії). Львів; Київ: КМ Академія.
Боцюрків, Б. (2005). Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939–1950). Львів: Видавництво Українського католицького університету.
Великий, А. ЧСВВ. (1977). З літопису Християнської України. Церковно-історичні радіолекції з Ватикану (Т. 9: ХХ ст.). Рим: Видавництво оо. Василіан.
Гентош, Л. (2016a). Становище Греко-католицької церкви у Польщі до підписання Конкордату 1925 р. Емінак, 1(3), 21–25.
Гентош, Л. (2016b). Роль митрополита Андрея Шептицького в укладенні конкордату між Апостольським престолом i Польщею (1925). Poznańskie studia slawistyczne, 10, 115–128.
Девіс, Н. (2008). Боже ігрище. Історія Польщі. Київ.
Зємба, А. (1996). Митрополит Андрей Шептицький і уряд ІІ Речі Посполитої Польщі у 1923–1939 рр. Метрополія Нью-Йорку Слузі Божому Андреєві у п’ятидесятиріччя його смерти. Нью-Йорк, 36–51.
Конкордат заключений між Апостольською столицею та президентом Річи Посполитої Польської з дня 10 лютого 1925 року. Ратифікований польським соймом і обовязуючий з днем 2 серпня 1925. Переклад українською. (1925). Львів.
Кравчук, А. (гол. ред). (1995). Митрополит Андрей Шептицький. Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899–1944 (Т. 1: Церква і церковна єдність). Львів: Свічадо.
Кравчук, А. (гол. ред). (1998). Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899–1944 (Т. 2: Церква і суспільне питання. Кн. 1: Пастирське вчення та діяльність). Львів: Місіонер.
Красівський, О. (2008). Українсько-польські взаємини. 1917–1923. Київ.
Литвин, М. (1998). Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Львів.
Нагаєвський, І. (1979). Історія Римських Вселенських Архиєреїв, 3. Рим.
Пилипів, І. (2010). Конкордат Речі Посполитої з Апостольським Престолом та його наслідки для ГКЦ. Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини, 514–515, 166–171.
Пилипів, І. (2013). Конституція Другої Речі Посполитої та національно-релігійна політика польської влади в Галичині (1921–1925 рр.). Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія «Історія та географія», 47, 83–89.
AAN, z. MWROP-1: Archiwum Akt Nowych w Warszawie, z. Ministerstwo wyznań religijnych i oświecenia pulicznego w Warszawie (AAN, z. MWROP), sуgn. 14, 449. Biskupstwa, konsystorze, kapituly. Archibiskypstwo wo Lwowe.
AAN, z. MWROP-2: AAN, z. MWROP, sуgn. 14, 929, к. 304. Biskupstwo w Stanisławowie. Parafie grekokatolickie.
AAN, z. MWROP-3: AAN, z. MWROP, sygn. 14, 929, k. 64, 191–192. Biskupstwo w Stanisławowie. Parafie grekokatolickie.
Adamczuk, L., Zdaniewicz, W. (red. nauk.). (1991). Kościoł Katolicki w Polsce 1918–1990. Rocznik statystyczny. Warszawa, 40–43.
Dębiński, J. (2007). O konkordacie polskim z 1925 roku. Saeculum Christianum, 14/1, 177–179.
Grelewski, S. (1937). Wyznania protestanckie i sekty religijne w Polsce współczesnej. Lublin.
Góralski, W. (2008). Postanowienia Konkordatu polskiego z 1925 roku i problem ich recepcji i realizacji. Biuletyn Stowarzyszenia Kanonistów Polskich, 28/31. https://ojs.academicon.pl/bskp/article/view/5241
Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 17 marca 1921. (1927). Lwów; Warszawa, 46, 48.
Konkordat pomiędzy Stolicą Apostolską a Rzecząpospolitą Polską. podpisany w Rzymie dnia 10 lutego 1925 r. (ratyfikowany zgodnie z ustawą z dnia 23 kwietnia 1925 r.). Dziennik Ustaw. 1925. Nr 72. https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19250720501
Krasowski, K. (1988). Związki wyznaniowe w II Rzeczypospolitej. Studium historyczno-prawne. Warszawa; Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Krasowski, K. (2002). Jak Stanisław Grabski zawierał konkordat ze Stolicą Apostolską.
W Olszewski, H. (red.), Studia z historii ustroju i prawa. Księga dedykowana Profesorowi Jerzemu Walachowiczowi. Poznań: Printer, 117–140.
Krochmal, A. (2001). Konflikt czy współpraca? Relacje między duchowieństwem łacińskim i greckokatolickim w diecezji przemyskiej w latach 1918–1939.
Łukomski, S. (1934). Konkordat zawarty dnia 10 lutego 1925 roku pomiędzy Stolicą Apostolską і Rzeczpospolitą Polską. Łomża.
Ostrowski, Jan K. (red. nauk.). (2004). Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX–XX, 12. Kraków.
Pierwszy powszechny spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 września 1921 roku.
Mieszkania. Ludność. Stosunki zawodowe. Województwo lwowskie, 27. (1927). Warszawa.
Rocznik Statystyczny Kościoła Katolickiego w Polsce. 1937. (1938). Lublin.
Wysoczański, W., Pietrzak, M. (1997). Prawo Kościołów i związków wyznaniowych nierzymskokatolickich w Polsce. Warszawa: Chrześcijańska Akademia Teologiczna.
Włodarczuk, T. (1986). Konkordaty. Zarys historii ze szczególnym uwzględnieniem XX wieku, 2. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Tkaczuk, M. (2020). Sprawy Kościoła Katolickiego w praktyce prawnej Prokuratorii Generalnej Rzeczypospolitej Polskiej w dwudziestoleciu międzywojennym. Teka Komisji Prawniczej PAN Oddział w Lublinie, 13/2, 515–531.
