СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРИЧИНИ АНТИЄВРЕЙСЬКИХ ДІЙ ПІД ЧАС ХМЕЛЬНИЧЧИНИ В УКРАЇНІ1
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2026-21-02Ключові слова:
Хмельниччина, Річ Посполита, Україна, козацтво, селяни, євреї, оренда, пропінація, антиєврейські настрої, соціально-економічна історіяАнотація
З’ясовано соціально-економічні передумови антиєврейських настроїв в Україні напередодні й на початку війни Війська Запорізького під керівництвом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої, традиційно відомої як Хмельниччина. Особливу увагу приділено аналізу функціонування фільварково-панщинної економіки, системи оренди державних і приватних маєтків та пропінації, відкупу податків, факторства та інших форм господарської діяльності, у яких значна частина єврейського населення виконувала функції економічних посередників між польськими землевласниками та українським населенням. Окремий параграф присвячено характеристиці економічних механізмів орендної системи, яка зумовлювала концентрацію адміністративно-господарських функцій у руках орендарів незалежно від їхнього етнічного походження. Водночас показано, що саме єврейські фактори, орендарі, корчмарі та відкупники найчастіше були безпосередніми представниками господарсько-адміністративної системи, з якими контактувало місцеве населення, що сприяло персоніфікації соціального невдоволення й поширенню колективної відповідальності на єврейську спільноту загалом. У статті переосмислено поширені історіографічні інтерпретації причин антиєврейських виступів під час Хмельниччини. Значну увагу приділено висвітленню обставин та причин її антиєврейської спрямованості у працях єврейських та ізраїльських науковців, які пов’язували трагедію єврейського населення не лише з релігійною нетерпимістю, а й із соціально-економічною роллю частини єврейської громади в господарській системі Речі Посполитої. Особливу увагу приділено дослідженню системи пропінації. Показано, що виробництво та реалізація алкогольних напоїв були інтегровані до економіки шляхетського маєтку, а передача права їх виробництва й продажу в оренду створювала додаткові осередки соціальної напруженості між орендарями та місцевим населенням. Водночас проаналізовано документальні свідчення, які засвідчують, що участь у шинкарстві та оренді корчем брали не лише євреї, а й представники українського православного населення, що дозволяє критично переглянути усталений історіографічний стереотип про виключно єврейський характер цієї діяльності. Зроблено висновок, що визначальними передумовами антиєврейських настроїв в Україні середини XVII ст. були насамперед особливості соціально-економічної моделі Речі Посполитої, у межах якої окремі групи єврейського населення виконували функції економічних посередників між землевласниками та залежним населенням. Саме структурна роль єврейських орендарів у системі господарського управління, а не їхня етнічна чи релігійна належність сприяла формуванню їхнього негативного образу серед частини козаків і селян. Обґрунтовано необхідність інтерпретації Хмельниччини як складного багатофакторного явища, у якому соціально-економічні чинники становили визначальне підґрунтя конфлікту, тоді як релігійні, етнічні та політичні мотиви виступали взаємопов’язаними, але не єдиними причинами розвитку подій
Посилання
Антонович, В. (1870). Исследование о городах в Юго-Западной России по актам 1432 –1798. Киев: В университетской типографии, 87–88.
Апанович, Е. М., Майборода, С. П. (упор.). (1953). Воссоединение Украины с Россией.
Документы и материалы. В 3 т. (Т. 1: Украина накануне освободительной войны. 1620–1647). Москва.
Барабой, А. З., Бутич, И. Л. (ред.). (1965). Документы об освободительной войне украинского народа. 1648–1654. Киев.
Боряк Г. В. (упор.). (1993). Селянський рух на Україні. 1569–1647 рр.: Збірник документів і матеріалів. Київ: Наукова думка.
Голобуцький, В. (1994). Запорозьке козацтво. Київ: Вища школа.
Гроссман, Ю. М. (1958). Оренда маєтків та її вплив на становище західноукраїнських селян в першій половині XVII ст. Питання історії СРСР, 107–119.
Грушевський, М. (1995). Історія України-Руси. (Т. VIII). Київ: Наукова думка.
Грушевський, М. (1996). Історія України-Руси. (Т. IX. Кн. 1). Київ: Наукова думка.
Дзира Я. І. (упор.). (1971). Літопис Самовидця. Київ: Наукова думка.
Кандель, Ф. (1988). Очерки времён и событий из истории российских евреев (до второй половины восемнадцатого века). Иерусалим: Ассоциация «Тарбут».
Костомаров, М. (2004). Богдан Хмельницький: історична монографія. Дніпропетровськ: Січ.
Крип’якевич. І., Бутич І. (ред.). (1961). Документи Богдана Хмельницького. 1648–1657. Київ.
Крип’якевич, І. (1990). Богдан Хмельницький. Видання друге, виправлене і доповнене. Львів: Світ.
Купчинський, О. (ред.). (2008). Документи Брацлавського воєводства 1566–1606 років. Львів.
Оглоблин, О. (2004). Хмельниччина і українська державність. Нью-Йорк; Київ; Торонто: Українське історичне товариство.
Петровський, М. (1940). Визвольна боротьба українського народу проти гніту шляхетської
Польщі і приєднання України до Росії (1569–1654 роки). Київ: Видавництво Академії наук УРСР.
Петровський, М. Н., Гуслистий, К. Г. (ред.). (1946). Україна перед Визвольною війною 1648–1654 рр.: Зб. документів (1639–1648 рр.). Київ.
Сергійчук, В. (2003). Переяславська рада: міфи і реальність. Київ: Українська Видавнича Спілка.
Смолій, В. А., Степанков, В. С. (1999). Українська національна революція середини XVII ст.: проблеми, пошуки, рішення. Київ: Ін-т історії України НАН України.
Смолій, В., Степанков, В. (2009). Українська національна революція XVII ст. (1648 –1676 рр.). Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія».
Cохань, Г., Дашкевич, Я., Гірич, І. (2003). Переяславська рада 1654 року (Історіографія та дослідження). Київ: Видавництво «Смолоскип».
Степанчук, Ю. С. (2018). Образ Богдана Хмельницького в новітній українській та зарубіжній історіографії. Вінниця: Меркьюрі-Поділля.
Стороженко, А. (1904). Стефанъ Баторій и Днѣпровскіе козаки: ізслѣдования, памятники, документы и замѣтки. Киев: Типография Г. Л. Фронцкевича.
Субтельний, О. (1993). Україна: Історія. Київ: Либідь.
Щербак, В. О. (2000). Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV – середина XVII ст. Київ: Видавничий дім «КМ Academia».
Яковенко, Н. (2006). Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. 3-тє вид., перероб. та розшир. Київ: Критика.
Яковенко, Н. (2008). Українська шляхта з кінця XIV – до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. Київ: Критика.
Baron, S. W. (1976). A Social and Religious History of the Jews. (Vol. 16. Poland-Lithuania, 1200–1650). New York and Philadelphia.
Czarnowski, N. (1854). Ukraina i Zaporoże, czyli historya Kozaków od pojawienia się ich w dziejach, do ostatecznego przyłączenia do Rossyi według najlepszych źródeł napisana. Warszawa, 1.
Davies, N. (2005). God’s Playground: A History of Poland. (Vol. I: The Origins to 1795). Oxford University Press.
Dekel-Chen, J. Agriculture. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe.https://encyclopedia.yivo.org/article/332
Frost, R. I. (2015). The Oxford History of Poland-Lithuania. (Vol. I: The Making of the Polish-Lithuanian Union, 1385–1569). Oxford University Press.
Gawroński, F. (1905). Krwawy gość we Lwowie: kartka ze smutnych dziejów Polski i Rusi z
panoramą Lwowa w XVII stuleciu: 1655–1905. Lwów: H. Altenberg.
Gawroński, F. (1909). Bohdan Chmielnicki. (T. 2: od elekcyi Jana Kazimierza do śmierci 1648 –1657). Kraków: Gebethner (Lwów: Druk. “Dziennika Polskiego”).
Goldberg, J. (1974). Poles and Jews in the 17th and 18th Centuries. Rejections or Acceptance. Jahrbücher fur Geschichte. Osteuropas, 22, 248–282.
Goldberg, J. (1990). Władza dominialna Żydów – arendarzy dóbr ziemskich nad chłopami w XVII–XVIII w. Przegląd Historyczny, 81 (1–2), 189–198.
Goldberg, J. (1991). Żydowski Sejm Czterech Ziem w społecznym i politycznym ustroju dawnej
Rzeczypospolitej. Żydzi w dawnej Rzeczypospolitej. Materiały z konferencji “Autonomia Żydów w Rzeczypospolitej Szlacheckiej” Międzywydziałowy Zakład Historii i Kultury Żydów w Polsce
Uniwersytet Jagielloński 22 – 26 IX 1986. Wrocław; Warszawa; Kraków, 44–58.
Horn, M. (1975). Żydzi na Rusi Czerwonej w XVI i pierwszej połowie XVII w. Działalność gospodarcza na tle rozwoju demograficznego. Warszawa.
Hundert, G. D. (2004). Jews in Poland-Lithuania in the Eighteenth Century. Berkeley; Los Angeles.
Israel, J. I. (1989). European Jewry in the Age of Mercantilism, 1550–1750. Oxford University Press.
Jabłonowski, A. (1877). Lustracye królewszczyzn ziem ruskich. Wołynia, Podola i Ukrainy z pierwszej połowy XVII wieku. Źródła dziejowe, V, 130–141.
Józefowicz, T. (1854). Kronika miasta Lwowa od roku 1634 do 1690 obejmująca w ogólności
dzieje dawnej Rusi Czerwonej a zwłaszcza historyą arcybiskupstwa lwowskiego w tejże epoce. Lwów
Kaczmarczyk, J. (1988). Bohdan Chmielnicki. Wrocław: Ossolineum.
Kalik, J. (1995). Szlachta attitudes towards Jewish arenda in the seventeenth and eighteenth centuries. Gal-Ed. On the History of the Jews in Poland, 14, 15–25.
Kalik, J. Leaseholding. https://encyclopedia.yivo.org/article/341
Łoziński, W. (1931). Prawem i lewem. Lwów.
Lipiński, W. (1912). Z dziejów Ukrainy. Kraków.
Luciński, J. (1970). Rozwój królewszczyzn w Koronie od schyłku XIV wieku do XVII wieku. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie.
Mączak, A. (1995). Money, Prices and Power in Poland, 16th–17th Centuries. A Comparative Approach. Aldershot.
Pleszczyński, A. (2024). Gente Ruthenus, natione Polonus – dual idendity of the elites of the Polish-Lithuanian state in the late Middle Ages and in the early Modern Times. Res Historica:czasopismo Instytutu Historii UMCS, 57, 317–346.
Polonsky, A. (2010). The Jews of Poland and Russia. (Vol. I: 1350–1881). Oxford: Littman Library of Jewish Civilization.
Rosenthal, H. Cossacks’ Uprising. https://jewishencyclopedia.com/articles/4685-cossacks-uprising
Rosman, M. (1990). The Lords’ Jews: Magnate-Jewish Relations in the Polish-Lithuanian Commonwealth. Cambridge, Mass.
Rutkowski, J. (1953). Historia gospodarcza Polski (do r., 1864). Warszawa.
Schall, J. (1935). Historja Żydów w Polsce, na Litwie i Rusi. Lwów: «Polska Niepodległa»; Lwów: Druk. «Nowa».
Schiper, I. (1932). Dzieje gospodarcze i społeczne Żydów Korony i Litwy w czasach przedrozbiorowych. Schiper, I., Tartakower, A., Hafftka, A. Żydzi w Polsce Odrodzonej. Działalność
społeczna, gospodarcza, oświatowa i kulturalna. T. 1. Warszawa, 111–190.
Serczyk, W.A. (1998). Na płonącej Ukrainie. Dzieje Kozaczyzny 1648–1651. Warszawa: Książka i Wiedza.
Sucheni-Grabowska, A. (1974). Monarchia dwu ostatnich Jagiellonów a ruch egzekucyjny.(Cz. 1: Geneza egzekucji dóbr). Wrocław: Ossolineum.
Teller, A. (2025). Gezerot Taḥve-Taṭ: Anti-Jewish Violence during the Cossack Uprising of
1648/49. Historical Atlas of Jewish Galicia and Bukovina. Jerusalem: Jewish Galicia and Bukovina Organization, National Library of Israel, 1–6.
Tomkiewicz, W. (1930). Powstanie kozackie 1630 r. Przegląd Powszechny, 187, 121–123.
Tomkiewicz, W. (1948). O składzie społecznym i etnicznym Kozaczyzny Ukrainnej na przełomie XVI–XVII wieku. Przegląd Historyczny, XXXVII, 248–260
Weinryb, B. D. (1973). The Jews of Poland: A Social and Economic History of the Jewish Community in Poland from 1100 to 1800. Philadelphia.
( גזרות ,עקבי ,ישאצק ‘נפ נטע נתן ,הנובר ( 1938 . Vilne: Yidisher ṿisnshafṭlekher insṭiṭuṭ, Hisṭorishe seḳtsye.
(5799 [ כותר נחום / סיון ‘לכ וסליחות תפלות : ט”ות ח”ת גזרות לתולדות מקורות .([ 1949 . . Jerusalem: Bamberger & Wahrman.
ותט-תח-פרעות https://yhb.org.il/shiurim/ /ותט
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
