ОСВІТНЯ МІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ ДО ПОЛЬЩІ: ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОЇ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2025-18-08Ключові слова:
Україна, Польща, російсько-українська війна, освітня міграція, вища освіта, студенти, культурна інтеграціяАнотація
У статті проаналізовано передумови, кількісний вимір та наслідки освітньої міграції українців до Республіки Польща після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 р. Доведено, що збільшення кількості українських студентів в польських вищих навчальних закладах (uczelniach) зумовлювали такі фактори, як спричинена російською агресією загроза життю і здоров’ю, культурна близькість, пошук якісної освіти та можливостей отримання високооплачуваної роботи в Європейському Союзі. Статистичні звіти польського Державного дослідницького інституту «Центр обробки інформації» та американського Інституту міжнародної освіти продемонстрували збільшення у 2022–2024 рр. числа українців у польських університетах та вищих школах від 34 734 до 48 056 осіб. Значною популярністю серед українських студентів, користувалися освітні напрями «Менеджмент», «Інформатика», «Медицина». Прийнятий у березні 2022 р. польський Закон «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави» давав змогу українцям безкоштовно навчатися польською мовою в державних навчальних закладах й влаштовуватися викладати без конкурсу. Аналіз результатів анкетування українських студентів освітньої програми «Полоністика для іноземців» вказав одночасно на високу адаптивність та постійний страх і невпевненість у завтрашньому дні. Кількісне збільшення українського студентства в Польщі виражалося у демографічних і економічних перевагах для Польщі, але й також у суспільних викликах, як-от мовний бар’єр, ксенофобія, культурна інтеграція.
Посилання
Гнатюк, Т. (2018). Освітня міграція з України: сучасні тенденції. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент, 33, 85–89.
Гулай, В., Дмитришин, Н. (2019). Освітня міграція як «вікно можливостей»: українські студенти в Польщі у дилемах активізму. Громадський активізм українських мігрантів Європи: згуртовані новими викликами: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, 24 жовтня 2019 р. Львів: Видавництво «Апріорі», 44–52.
Малиновська, О. (2018). Сучасна міграція українців до Польщі та пов’язані з нею виклики: аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/socialna-politika/suchasna-migraciya-ukrainciv-do-polschi-ta-povyazani-z-neyu-vikliki.
Ніколаєв, Є., Рій, Г., Шемелинець, І. (2023). Вища освіта в Україні: зміни через війну: аналітичний звіт. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка.
Слободян, O., Стадний, Є. (2016). Українські студенти за кордоном: скільки та чому? CEDOS. https://cedos.org.ua/researches/ukrainski-studenty-za-kordonom- skilky-ta-chomu.
Стадний, Є. (2015). Українські студенти в польських ВНЗ (2008–2015). CEDOS. URL: https://cedos.org.ua/researches/ukrainski-studenty-v-polskykh-vnz-2008-2015.
Т., Ш. (2024). Майже 45% іноземних студентів у Польщі – українці. Наш вибір. https://naszwybir.pl/studenty-ukrayintsi.
Хахула, Л., Кондрач, Я. (2017). Українські громадські організації в Польщі / В Литвин (відп. ред.), Українсько-польські відносини. Новітня доба. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 674–686.
Хахула, Л., Цепенда, І. (2024). Діалог інституцій – діалог суспільств: українсько-польська науково-освітня взаємодія після 1991 року. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія, 18, 348–360. DOI: 10.32782/2312-1815/2024-18-35.
Хрущ, З. (2020). Деякі питання освітньої міграції українців до Польщі. Травневі студії: історія, міжнародні відносини: збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції, Вінниця, 24 квітня 2020 р. Вінниця, 41–44.
Яблонська-Бонса, Й. (2022). Польський Закон від 12 березня 2022 р. «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави». Первинний аналіз. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління, 2, 12–31. DOI: 10.32689/2617-9660-2022-2(20)-12-31.
Як студентам виїхати за кордон на навчання під час воєнного стану? (2024). Урядовий портал. https://www.kmu.gov.ua/news/yak-studentam-vyikhaty-za-kordon- na-navchannia-pid-chas-voiennoho-stanu.
Cudzoziemcy na uczelniach w Polscе. (2022). URL: https://radon.nauka.gov.pl/analizy/cudzoziemcy-na-uczelniach-w-Polsce-2022.
Długosz, P. (2018). Integracja ukraińskich studentów podejmujących naukę w Polsce. Studia migracyjne – przegląd Polonijny, 2 (168), 67–92. DOI: 10.4467/254449 72smpp.18.020.9146.
Duży wzrost liczby studentów z Ukrainy. Nowy raport OPI “Cudzoziemcy na uczelniach w Polsce” (2023). https://opi.org.pl/duzy-wzrost-liczby-studentow-z-ukrainy-nowy-raport-opi-cudzoziemcy-na-uczelniach-w-polsce.
Gmur, K., Kukuła, M., Książek, S., Maleszka, W., Samulewicz, J. (2024). Obcokrajowcy w województwie dolnośląskim. Wrocław: Instytut Rozwoju Trytorialnego. https://irt.wroc.pl/pliki/Obcokrajowcy-w-wojewodztwie-dolnoslaskim-(2024)/files/ assets/common/downloads/Obcokrajowcy%20w%20wojew%C3%B3dztwie%20 dolno%C5%9Bl%C4%85skim%20(2024).pdf.
Project Atlas. Poland. (2024). Institute of International Education. https://www.iie.org/research-initiatives/project-atlas/explore-data/poland-2.
Izdebska-Długosz, D. (2017). Dlaczego Polska? Motywy wyboru studiów w Polsce u młodzieży ukraińskiej – perspektywa porównawcza. W R. Kordoński, O. Kordońska, Ł. Muszyński (red.), Doświadczenia oraz perspektywy strategicznego partnerstwa. Lwów–Olsztyn: Wydawnictwo Uniwersytetu Lwowskiego, 63–75.
Izdebska-Długosz, D. (2024). Życie młodych Ukraińców dziś – oczami studentów-uchodźców z Ukrainy. Youth in Central and Eastern Europe, 11 (17), 24–33. DOI: 10.24917/ycee.11205.
Pakosz, M. (2017). Rekrutacja kandydatów z Ukrainy na studia wyższe w Polsce. Perspektywa dla polskich uczelni. W. Siwińska, G. Mazurek (red.), Czas internalizacji. Warszawa: Elipsa, 202–218.
Pomoc dla studentów – uchodźców z Ukrainy. (2022). https://amu.edu.pl/studenci/przewodnik_studenta/pomoc-materialna-i-domy-studenckie/pomoc-dla-studentow- z-ukrainy.
Rokicki, J. (2019). Migracja, studia i praca. Studenci z Ukrainy w Krakowskiej Akademii im. Andrzeja Frycza Modrzewskiego. Intercultural Relations, 1 (5), 57–94. DOI: 10.12797/RM.01.2019.05.03.
Skibicka, J. (2023). Od września ukraińscy studenci – mężczyźni nie mogą wyjechać za granicę. Jak obecnie wygląda sytuacja? Nasz Wybir. URL: https://pl.naszwybir.pl/granica-studenci.
Szeptycki, A. (2023) Współczesne stosunki polsko-ukraińskie. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar.
Ustawa z dnia 12 marca 2022 r. o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa. (2022). Dziennik Ustaw, 583. https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20220000583.
Wsparcie MNiSW dla studentów i naukowców z Ukrainy. (2024). Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego. URL: https://www.gov.pl/web/nauka/wsparcie-mnisw-dla-studentow-i-naukowcow-z-ukrainy.
Żołędowski, C. (2010). Studenci zagraniczni w Polsce. Motywy przyjazdu, ocena pobytu, plany na przyszłość. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
