EDUCATIONAL MIGRATION OF UKRAINIAN STUDENTS TO POLAND: DYNAMICS AND STRUCTURE IN THE CONTEXT OF FULL-SCALE RUSSIAN AGGRESSION
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2025-18-08Keywords:
Ukraine, Poland, Russian-Ukrainian war, educational migration, higher education, students, cultural integrationAbstract
The article analyses the preconditions, quantitative dimension and consequences of the educational migration of Ukrainians to the Republic of Poland after Russia’s full-scale invasion in2022. It is proven that the increase of the number of Ukrainian students in Polish higher education institutions (uczelniach) was caused by the following factors: the threat to life and health caused by Russian aggression, cultural proximity, the search for quality education and opportunities for high-paying jobs in the European Union. Statistical reports from the Polish State Research Institute “Ośrodek Przetwarzania Informacji” and the Institute of International Education (USA) showed an increase in the number of Ukrainians in Polish universities and higher education institutions from 34,734 to 48,056 in 2022–2024. “Management”, “Computer Science”, and “Medicine” were very popular among Ukrainian students. Adopted in March 2022, the Polish Law “On Assistance to Citizens of Ukraine in connection with the Armed Conflict on the Territory of this State” allowed Ukrainians to study in Polish for free in public educational institutions and to get a job teaching without competition. The analysis of the results of the questionnaire survey of Ukrainian students of the “Polonistyka for Foreigners” study program showed both high adaptability and constant fear and uncertainty about the future. The quantitative increase of Ukrainian students in Poland was expressed in demographic and economic benefits for Poland, but also in social challenges – language barrier, xenophobia, cultural integration.
References
Гнатюк, Т. (2018). Освітня міграція з України: сучасні тенденції. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент, 33, 85–89.
Гулай, В., Дмитришин, Н. (2019). Освітня міграція як «вікно можливостей»: українські студенти в Польщі у дилемах активізму. Громадський активізм українських мігрантів Європи: згуртовані новими викликами: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, 24 жовтня 2019 р. Львів: Видавництво «Апріорі», 44–52.
Малиновська, О. (2018). Сучасна міграція українців до Польщі та пов’язані з нею виклики: аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/socialna-politika/suchasna-migraciya-ukrainciv-do-polschi-ta-povyazani-z-neyu-vikliki.
Ніколаєв, Є., Рій, Г., Шемелинець, І. (2023). Вища освіта в Україні: зміни через війну: аналітичний звіт. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка.
Слободян, O., Стадний, Є. (2016). Українські студенти за кордоном: скільки та чому? CEDOS. https://cedos.org.ua/researches/ukrainski-studenty-za-kordonom- skilky-ta-chomu.
Стадний, Є. (2015). Українські студенти в польських ВНЗ (2008–2015). CEDOS. URL: https://cedos.org.ua/researches/ukrainski-studenty-v-polskykh-vnz-2008-2015.
Т., Ш. (2024). Майже 45% іноземних студентів у Польщі – українці. Наш вибір. https://naszwybir.pl/studenty-ukrayintsi.
Хахула, Л., Кондрач, Я. (2017). Українські громадські організації в Польщі / В Литвин (відп. ред.), Українсько-польські відносини. Новітня доба. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 674–686.
Хахула, Л., Цепенда, І. (2024). Діалог інституцій – діалог суспільств: українсько-польська науково-освітня взаємодія після 1991 року. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія, 18, 348–360. DOI: 10.32782/2312-1815/2024-18-35.
Хрущ, З. (2020). Деякі питання освітньої міграції українців до Польщі. Травневі студії: історія, міжнародні відносини: збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції, Вінниця, 24 квітня 2020 р. Вінниця, 41–44.
Яблонська-Бонса, Й. (2022). Польський Закон від 12 березня 2022 р. «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави». Первинний аналіз. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління, 2, 12–31. DOI: 10.32689/2617-9660-2022-2(20)-12-31.
Як студентам виїхати за кордон на навчання під час воєнного стану? (2024). Урядовий портал. https://www.kmu.gov.ua/news/yak-studentam-vyikhaty-za-kordon- na-navchannia-pid-chas-voiennoho-stanu.
Cudzoziemcy na uczelniach w Polscе. (2022). URL: https://radon.nauka.gov.pl/analizy/cudzoziemcy-na-uczelniach-w-Polsce-2022.
Długosz, P. (2018). Integracja ukraińskich studentów podejmujących naukę w Polsce. Studia migracyjne – przegląd Polonijny, 2 (168), 67–92. DOI: 10.4467/254449 72smpp.18.020.9146.
Duży wzrost liczby studentów z Ukrainy. Nowy raport OPI “Cudzoziemcy na uczelniach w Polsce” (2023). https://opi.org.pl/duzy-wzrost-liczby-studentow-z-ukrainy-nowy-raport-opi-cudzoziemcy-na-uczelniach-w-polsce.
Gmur, K., Kukuła, M., Książek, S., Maleszka, W., Samulewicz, J. (2024). Obcokrajowcy w województwie dolnośląskim. Wrocław: Instytut Rozwoju Trytorialnego. https://irt.wroc.pl/pliki/Obcokrajowcy-w-wojewodztwie-dolnoslaskim-(2024)/files/ assets/common/downloads/Obcokrajowcy%20w%20wojew%C3%B3dztwie%20 dolno%C5%9Bl%C4%85skim%20(2024).pdf.
Project Atlas. Poland. (2024). Institute of International Education. https://www.iie.org/research-initiatives/project-atlas/explore-data/poland-2.
Izdebska-Długosz, D. (2017). Dlaczego Polska? Motywy wyboru studiów w Polsce u młodzieży ukraińskiej – perspektywa porównawcza. W R. Kordoński, O. Kordońska, Ł. Muszyński (red.), Doświadczenia oraz perspektywy strategicznego partnerstwa. Lwów–Olsztyn: Wydawnictwo Uniwersytetu Lwowskiego, 63–75.
Izdebska-Długosz, D. (2024). Życie młodych Ukraińców dziś – oczami studentów-uchodźców z Ukrainy. Youth in Central and Eastern Europe, 11 (17), 24–33. DOI: 10.24917/ycee.11205.
Pakosz, M. (2017). Rekrutacja kandydatów z Ukrainy na studia wyższe w Polsce. Perspektywa dla polskich uczelni. W. Siwińska, G. Mazurek (red.), Czas internalizacji. Warszawa: Elipsa, 202–218.
Pomoc dla studentów – uchodźców z Ukrainy. (2022). https://amu.edu.pl/studenci/przewodnik_studenta/pomoc-materialna-i-domy-studenckie/pomoc-dla-studentow- z-ukrainy.
Rokicki, J. (2019). Migracja, studia i praca. Studenci z Ukrainy w Krakowskiej Akademii im. Andrzeja Frycza Modrzewskiego. Intercultural Relations, 1 (5), 57–94. DOI: 10.12797/RM.01.2019.05.03.
Skibicka, J. (2023). Od września ukraińscy studenci – mężczyźni nie mogą wyjechać za granicę. Jak obecnie wygląda sytuacja? Nasz Wybir. URL: https://pl.naszwybir.pl/granica-studenci.
Szeptycki, A. (2023) Współczesne stosunki polsko-ukraińskie. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar.
Ustawa z dnia 12 marca 2022 r. o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa. (2022). Dziennik Ustaw, 583. https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20220000583.
Wsparcie MNiSW dla studentów i naukowców z Ukrainy. (2024). Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego. URL: https://www.gov.pl/web/nauka/wsparcie-mnisw-dla-studentow-i-naukowcow-z-ukrainy.
Żołędowski, C. (2010). Studenci zagraniczni w Polsce. Motywy przyjazdu, ocena pobytu, plany na przyszłość. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
