BETWEEN LVIV, VIENNA AND KYIV: OLEKSANDR BARVINSKY AND THE GEOPOLITICAL CHOICES OF UKRAINE AT THE TURN OF THE 19th–20th CENTURIES

Authors

DOI:

https://doi.org/10.33402/up.2024-17-53-92

Keywords:

Galicia, Ukrainian-Polish relations in the 19th century, Austrian-Ukrainian relations in the 19th century, Ukrainian intellectuals, the idea of Ukrainian statehood, Galician Sejm

Abstract

The article examines the attempts of Ukrainian figures at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries using the example of stories from the biography of Oleksandr Barvinsky to create a project of the Ukrainian state based on the alliance with the Austro-Hungarian and German empires. It is noted that Oleksandr Barvinsky belonged to the most influential politicians and intellectuals who shaped the vision of Ukraine’s independent future. The pages of his biography related to activities in Kyiv and Vienna reflect the formation of all-Ukrainian unity and the search for foreign political allies are analyzed. It is noted that these processes involved profound transformations of Ukrainian society based on the «organic labor» program. It is argued that the new generation of Ukrainian politicians in Galicia, who assumed the leadership of the Ukrainian movement in the last decades of the 19th century, had, unlike their predecessors, sufficient qualifications to bring the «Ukrainian question» to the international level. It is shown that the prerequisites for this were created thanks to the political experience gained under the Constitution of Austria and the interest in Galicia on the part of the Ukrainian figures of the Naddniprianshchyna region (Transdniepr region), who did not have the opportunity to freely express their ideas in the Russian Empire. It is proved that еhe creation of a center of the Ukrainian movement in Galicia aroused the interest of the Austrian government. It is claimed that Vienna considered the possibility of attracting the Ukrainian population in the Russian Empire to its side in the event of a military conflict, the probability of which was increasing. However, at the stage of defining the strategy of the national movement, disagreements arose between politicians of different parts of Ukraine, and Vienna’s position was not consistent. It is shown that Ukrainian politicians search for allies among the Central countries caused resistance from Ukraine’s closest neighbors - the Poles and Russians, who saw them as a threat to their interests.It is concluded that the story of the rise and fall of Oleksandr Barvinsky political career shows both the dependence of man on geopolitical processes and his ability to influence them.The research was carried out in the vein of an intellectual biography, which included the analysis of the worldview, political, and professional motives of the politician’s actions, as well as his private circumstances. It was noted that Oleksandr Barvinsky activities between Lviv, Vienna and Kyiv reflected the ambitions of the Lviv political circles to influence geopolitics.

References

Ададуров, В., Склокін, В. (ред.). (2020). Імперські ідентичності в українській історії XVIII – першої половини ХІХ ст. Львів: Видавництво УКУ.

Андрохович, А. (1927). Львівське «Studium Ruthenum». Записки Наукового товариства імени Шевченка, 146, 3–118.

Аркуша, О. (2009). Олександр Барвінський. В Я. Ісаєвич (гол. ред.), Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Уряди. Постаті. Львів, 48–66.

Аркуша, О. (2004). Український християнсько-суспільний рух у Галичині на початку ХХ століття: політичне товариство «Руська громада». Шляхами історії. Науковий збірник історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. На пошану проф. К. Кондратюка. Львів, 63–99.

Аркуша, О. (2005). Шлях українського політика з провінції до Львова: політичні дилеми Євгена Олесницького. In K. Karolczak (red.), Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura. Studia z dziejów Lwowa (T. 5: Ludzie Lwowa). Kraków: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 79–103.

Архів Михайла Драгоманова. (1938). (Т. 1: Листування Київської старої громади з М. Драгомановим, 1970–1895 рр.). Варшава.

[Барвінський, В.]. (1910). Скошений цвіт (виїмок з галицьких образків). Київ; Ляйпціґ.

Барвінський, О. (1912). Значінє україньско-руского народу для Австро-Угорщини. Львів.

Барвінський, О. (2004). Спомини з мого життя, 1/1–2. Нью-Йорк; Київ: Смолоскип.

Барвінський, О. (2009). Спомини з мого життя, 2/3–4. Київ: Видавничий дім «Стилос».

Барвінський, О. (2018). Спомини з мого життя, 4/6. Київ: Поліграфічний центр «Фоліант».

Барвінський, О. (2019). Спомини з мого життя, 3/5. Нью-Йорк; Київ; Острог; Житомир: Видавець О. О. Євенок.

В перших рядах. Памяти Олександра Барвінського (1926, 29 грудня). Діло, 289.

Вахнянин, Н. (1895). Руска справа в роках 1891–1894. Львів.

Винар, Л. (2006). Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Шевченка. 1892–1934. Нью-Йорк; Дрогобич; Львів.

Гирич, І., Атаманенко, А. (ред.). (2019). Листування Михайла Грушевського (Т. 7: Листування Михайла Грушевського з Олександром Барвінським). Львів; Київ; Нью-Йорк; Острог.

Гнатюк, М. (ред.). (2001). Олександр Барвінський 1847–1927: матеріали конференції, присвяченої 150 річниці від дня народження Олександра Барвінського (Львів, 14 травня 1997 р.). Львів.

Грицак, Я. (2005). Франко у Відні. В О. Гаврилів, Т. Гаврилів (упоряд.), Подорож до Європи. Галичина, Буковина і Відень на центральноєвропейскій культурній шахівниці. Львів: ВНТЛ-Класика, 9–29.

Грушевський, М. (1966). Автобіографія, 1914–1919. Український історик, 1–2, 98–101.

Грушевський, М. (2002a). Галичина і Україна. В П. Сохань (гол. ред.), Михайло Грушевський. Твори: у 50 т. (Т. 1: Суспільно-політичні твори 1894–1907). Львів: Світ, 376–382.

Грушевський, М. (2002b). Як мене спроваджено до Львова. В П. Сохань (гол. ред.), Михайло Грушевський. Твори: у 50 т. (Т. 1: Суспільно-політичні твори 1894–1907). Львів: Світ, 117–122.

Грушевський, М. (2003). Наша політика. В Л. Винар (гол. ред.), Грушевськіяна, 7. Нью-Йорк; Дрогобич: Коло, 25–112.

ІЛ НАНУ-1: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Відділ рукописних фондів і текстології (ІЛ НАНУ. Відділ рукописних фондів і текстології), ф. 135 (Барвінський О. Г.), спр. 27 (Барвінський О. Г. Спомини з мого життя, зош. 26, 1898 р.).

ІЛ НАНУ-2: ІЛ НАНУ. Відділ рукописних фондів і текстології, ф. 135, спр. 36 (Барвінський О. Г. Спомини з мого життя, зош. 35, 1898 р.).

ІЛ НАНУ-3: ІЛ НАНУ. Відділ рукописних фондів і текстології, ф. 135, спр. 37 (Барвінський О. Г. Спомини з мого життя, зош. 36, 1898 р.).

ІЛ НАНУ-4: ІЛ НАНУ. Відділ рукописних фондів і текстології, ф. 135, спр. 38 (Барвінський О. Г. Спомини з мого життя, зош. 37, 1898–1899 рр.).

ІЛ НАНУ-5: ІЛ НАНУ. Відділ рукописних фондів і текстології, ф. 135, спр. 39 (Барвінський О. Г. Спомини з мого життя, зош. 38, 1899–1900 рр.).

ІЛ НАНУ-6: ІЛ НАНУ. Відділ рукописних фондів і текстології, ф. 135, спр. 40 (Барвінський О. Г. Спомини з мого життя, зош. 39, 1900 р.).

ІЛ НАНУ-7: ІЛ НАНУ. Відділ рукописних фондів і текстології, ф. 135, спр. 44 (Барвінський О. Г. Спомини з мого життя, зош. 43, 1901–1902 рр.).

ІЛ НАНУ-8: ІЛ НАНУ. Відділ рукописних фондів і текстології, ф. 135, спр. 48 (Барвінський О. Г. Спомини з мого життя, зош. 47, 1904–1905 рр.).

Кліш, А. (2018). Між політикою та релігією: суспільно-християнський рух в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Тернопіль.

Колб, Н. (2015). З Богом за Церкву і вітчизну: Греко-католицьке парафіяльне духовенство в Галичині у 90-х роках ХІХ століття. Жовква: Місіонер.

Кордуба, М. (1997). Зв’язки В. Антоновича з Галичиною. В В. Короткий, В. Ульяновський (упоряд.), Син України: Володимир Боніфатійович Антонович, 2. Київ: Заповіт, 165–200.

Кураєв, О. (2002). Інтереси Німеччини та «прагнення» українофілів і малоруське (рутенське) питання. Український історичний збірник, 4, 339–350.

Кураєв, О. (2020). Проблема авторства німецького проєкту Королівства Київського 1888 року: джерельний та історичний контекст. Український археографічний щорічник. Нова серія, 23–24, 367–380.

Левицький, І. (1901). Александеръ Барвѣнскій въ исторіи культурного движеня руского народа на Прикарпатю. Биографично-историчный очеркъ. Львôвъ.

Лехнюк, Р. (2019). На порозі модерного світу: українські консервативні середовища в Галичині в першій чверті ХХ століття. Львів: Літопис.

Липинський, В. (1997). За що ми повинні дякувати Володимиру Антоновичу. В В. Короткий, В. Ульяновський (упоряд.), Син України: Володимир Боніфатійович Антонович, 1. Київ: Заповіт, 102–104.

Листування Володимира Антоновича з Михайлом Драгомановим. (1997). В В. Короткий, В. Ульяновський (упоряд.), Син України: Володимир Боніфатійович Антонович, 2. Київ: Заповіт, 103–129.

ЛННБ-1: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів (ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів), ф. 11 (Барвінські), спр. 3 (Матеріали в справі виключення Барвінського О. Г. з числа членів Наукового товариства імені Шевченка).

ЛННБ-2: ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 11, спр. 41 (Листи Барвінської О. О. до батька Барвінського О. Г.).

ЛННБ-3: ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 11, спр. 130 (Листи Барвінського О. Г. до сина Барвінського Б. О.).

ЛННБ-4: ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 11, спр. 132 (Листи Барвінського О. Г. до сина Барвінського В. О.).

ЛННБ-5: ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 11, спр. 1435 (Листи Кониського О. Я. до Барвінського О. Г.).

ЛННБ-6: ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 11, спр. 1626 (Листи Левицького В. до Барвінського О. Г.).

ЛННБ-7: ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 11, спр. 4482 (Рукопис «Проекту організації народної роботи»).

ЛННБ-8: ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 103 (Архів Сапєг), спр. 744а (Кореспонденція Л. і А. Сапєг).

Маслій, Н. Г. (2011). Володимир Барвінський та його родинне оточення. Поліграфія і видавнича справа, 3, 22–35.

Мудрий, М. (2003). Формування новочасної національно-політичної культури українського суспільства Галичини (проблема зовнішніх моделей). Вісник Львівського університету. Серія історична, 38, 115–147.

Мудрий, М. (2004). Рукописні джерела до історії Християнсько-суспільного союзу в Галичині. В І. Гирич та ін. (ред.). До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя, 1. Київ; Львів, 421–440.

Нахлік, Є. (2007). Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мислитель (Т. 1: Життя Пантелеймона Куліша. Наукова біографія). Київ: Український письменик.

Олесницький, Є. (2011). Сторінки з мого життя. Львів: Медицина і право.

Павлишин, С. (1997). Олександр Барвінський. Львів: Академічний експрес.

Плохій, С. (2011). Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського. Київ: Критика.

Райківський, І. (2012). Ідея української національної єдності в громадському житті Галичини ХІХ століття. Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Романчук, Ю. (1907, 23 лютого). Якої нам треба репрезентациї у Відни? Діло, 32.

Романюк, С. (2009). Олександр Барвінський – публіцист, редактор, видавець. Львів.

Середа, О. (2001). Громади ранніх народовців у Східній Галичині (60-і роки ХІХ століття). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 9, 378–392.

Сокіл, В. (2019). Епістолярій Тита Реваковича. Львів.

Старик, В. (2009). Між націоналізмом і толерантністю. Чернівці: Прут. Сучасна хроніка. (1895, 30 березня). Правда, 76.

Тельвак, В. (2017). Михайло Грушевський та Олександр Барвінський на тлі українського руху кінця ХІХ – першої третини ХХ століть. Записки Наукового товариства імені Шевченка, 270, 82–102.

Ушкалов, Л. (2019). Чарівність енергії: Михайло Драгоманов. Київ: Дух і літера.

Франко, І. (1902). Др. Остап Терлецький, спомини й матеріяли. Записки Наукового товариства імені Шевченка, 50, 1–64.

Чорновол, І. (2000). Польсько-українська угода 1890–1894 рр. Львів.

Чорновол, І. (2002). Українська фракція Галицького крайового сейму 1861– 1901 рр. (нарис з історії українського парламентаризму). Львів.

ЦДІАЛУ: Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ України), ф. 309 (Наукове товариство ім. Шевченка у Львові), оп. 1, спр. 2181 (Матеріали Верхратського І.).

Шацька, А. (2007). (упоряд.). Із листування Олександра й Осипа Барвінських (1869 р.). Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія, 3, 171–281.

Шацька, А. (2010). (упоряд.). Із листування Олександра й Осипа Барвінських (1870 р.). Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія, 5, 99–180.

Barwińskij, A. (1898). Das Volsleben der Ruthenen. In Die Österreichisch-ungarische Monarchie in Wort und Bild (Band 19: Galizien). Wien, 376–440.

Binder, H. (2005). Galizien in Wien. Parteien, Wahlen, Fraktionen und Abgeordnete im Übergang zur Massenpolitik. Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften.

Binder, H. (2006). Ukraińskie przedstawicielstwo w austriackiej Izbie Posłów, 1879–1918. In J. Moklak (red.). Ukraińskie tradycje parlamentarne XIX–ХХ wiek. Kraków: Historia Iagellonica, 127–162.

Höbelt, L. (2007). Schuselka Franz. Neue Deutsche Biographie, 23. Berlin: Duncker, & Humblot, 767–768.

Łazuga, W. (1991). «Rządy polskie» w Austrii. Gabinet Kazimierza hr. Badeniego. Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM.

Maciak, D. (2006). Próba porozumienia polsko-ukraińskiego w Galicji w latach 1888–1895. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego.

Stenograficzne sprawozdania Sejmu Krajowego Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. (1890). Lwów.

Stenograficzne sprawozdania Sejmu Krajowego Królestwa Galicyj i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. (1897/1898). Lwów.

Published

2025-05-23