THE DIPLOMATIC WAY TO THE HADIACH AGREEMENT (1657–THE FIRST HALF OF 1658)
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2024-17-7-35Keywords:
Poland, Ukraine, Zaporizhian Army, Hadiach AgreementAbstract
The foreign policy steps of the Polish king Jan Casimir II Waza and the hetman of the Zaporizhian Army Ivan Vyhovskyi regarding the political rapprochement of their states are examined. It was found that representatives of the Polish-Lithuanian Commonwealth demonstrated the main interest and diplomatic initiatives and activity in conducting negotiations. The practical measures, means and methods applied taking into account the specific conditions and the nature of the solved tasks of their foreign policy are analyzed.The actions of the heads of the two states and statesmen empowered to negotiate as mediators between the king and the hetman and their diplomats in the process of drafting agreements taking into account the national and social interests of their social groups are studied. The content of the negotiations is revealed and the main arguments of the contracting parties in favor of the settlement of current and prevention of future conflicts in relations between Poland and Ukraine are given.Two main stages on the way to achieving understanding and partnership are singled out:1) measures to achieve peace in 1657; 2) efforts made by the contracting parties to conclude a political agreement in the first half of 1658). It is noted that the decisive success of the negotiations was ensured by the personal diplomatic abilities of the main «lobbyist» of the political negotiations, Stanislaw Kazimierz Bienewki. It is concluded that about Moscow’s unsuccessful attempts to destroy the construction of peace and co-understanding between Poland and Ukraine.
References
Акти-3: Акты, относящіеся к исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою комиссіею. (1861). (T. 3: 1638–1657). Санктпетербургъ.
Акти-4: Акты, относящіеся к исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою комиссіею. (1863). (T. 4: 1657–1659). Санктпетербургъ.
Акти-11: Акты, относящіеся к исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою комиссіею. (1879). (Т. 11: 1672–1674. Прибавленія 1657). Санктпетербургъ.
Архивъ Юго-западной Россіи, издаваемый комиссіею для разбора древнихъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ генерал-губернаторе. (1908). (Ч. 3. Т. 6: Акты Шведскаго Государствен. Архива, относящіеся къ исторіи Малороссіи (1649–1660 гг.)). Кіевъ: Типографія Императорскаго Университета Св. Владиміра.
Бульвінський, А. Г. (2005). Дипломатичні зносини України в період гетьманування Івана Виговського (серпень 1657 – серпень 1659 рр.). Український історичний журнал, 1, 125–138.
Буцінскій, П. Н. (1882). О Богдане Хмельницком. Харьков.
Величко, С. (1991). Літопис (В. О. Шевчук, пер. з кн. укр. мови). Київ: Дніпро, 2.
Газін, В. (2012). Станіслав Казімєж Бєнєвскій в польсько-українському політичному діалозі другої половини 50-х рр. XVII ст. Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи, 3. Кам’янець-Подільський, 103–110.
Гарасимчук, В. (1994). Матеріали до історії козаччини XVII віку. Львів.
Грушевський, М. (1958). Історія України-Руси: в 10 т., 10. Нью-Йорк.
Документи-1: Документы и бумаги о подозрительных сношениях гетмана Ивана Выговского с Крымом и Польшею. 3 апреля – 28 августа 1658 г. Российский государственный архив древних актов в Москве (РГАДА), ф. 229 (Малороссийский приказ), оп. 1 (1658 (7166–67) г.), д. 38.
Документи-2: Документы и бумаги о приезде к царю полковника Павла Тетери. РГАДА, ф. 229, оп. 1 (1657 (7165) авг. 3 – 1657 (7166) октября 9), д. 22, 316 л.
Документи-3: Документы и бумаги о приезде к царю Федора Коробки, посланца гетмана Богдана Хмельницкого, с известием о замыслах поляков в союзе с турецким султаном и крымским ханом и при содействии императора Священной Римской империи Фердинанда III идти войною на Московское государство. РГАДА, ф. 229, оп. 1 (1657 (7165) мая 13 – 1657 (7165) мая 18), д. 21, л. 1–25.
Документы о назначении воевод и служилых людей в черкасские города (в частности стольника Алексея Чирикова в Полтаву, где полковником был Мартын Пушкарь, бунтовавший казаков и народ против гетмана. 3 апреля – 28 августа 1658 г. РГАДА, ф. 229, оп. 1 (1658 (7166–67 г.)), д. 38.
Дополненія к Актамъ историческимъ, собранные и изданные Археографическою коммиссіею. (1851). 4/50–I, II, Санктпетербургъ: Въ типографіи Эдуарда Праца, 135–139.
Кордуба, М. (1908). Проба австрийського посередництва між Хмельницьким і Польщею. Записки Наукового Товариства імені Шевченка, 84/4. Львів, 1–31.
Кордуба, М. (упоряд.). (1911). Жерела до історії України-Руси (Т. 12: Матеріали до історії української козаччини. Т. 5: Акти до Хмельниччини (1648–1657)). Львів: Накладом Наукового товариства імени Шевченка.
Костомаровъ, Н. (1884). Богданъ Хмельницкій. Историческая монография. Санкт-Петербургъ.
Мицик, Ю. (1999). З дипломатичної документації Б. Хмельницького та І. Виговського. Наукові записки. Історія. Історичні джерела, 14. Київ, 93–112.
Мицик, Ю. (2009). З листування Івана Виговського. Український археографічний щорічник, 13/14. Київ, 511–531.
Мицик, Ю. (упоряд.). (2015). Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. (Т. 4: (1655–1658)). Київ.
Памятники, изданные Кіевскою Коммиссіею для разбора древнихъ актовъ. (1898). (Т. 3. 2-е изд. Отд. 3: Материалы для исторіи Малороссіи). Київ, 154–355.
Переводы в списках с польских листов, привезенных Никиным в Москву от Ив. Выговского): 1) лист польского короля Яна Казимира; 2) лист его же к польскому посланнику Казимиру Биневскому; 3) ему же от канцлера коронного Корытинского; 4) ему же от кн[язя] Чарторизского, воеводы Волынского; 5) ему же от Чонхайского,чашника Киевского). РГАДА, ф. 229 (Малороссийский приказ), оп. 1 (1655–1657 (7163–65) гг.), д. 17, л. 68–79.
Перналь, А. Б. (2013). Річ Посполита двох народів і Україна: дипломатичні відносини 1648–1659. (Ю. Мицик, пер. з пол. за участі І. Тарасенко). Київ.
Рычаловский, Е. Е. (отв. ред.). (2017). Переписка гетманов Левобережной Украины с Москвой и Санкт-Петербургом. 1654–1764 гг.: сб. документов (Т. 1: Гетманство Богдана Хмельницкого. 1654–1657 гг.). Москва.
Списки с переводов писем Хмельницкому от польских вельмож и др. РГАДА, ф. 229, оп. 1 (1657 (7165) июнь), д. 22, л. 1–107.
Томашівський, С. (упоряд.). (1924). Жерела до історії України-Руси (Т. 16. Вип. 1: Ватиканські матеріали до історії України. Т. 1: Донесення римських нунціїв про Україну 1648–1657). Львів: З друкарні наукового товариства імені Шевченка.
Федорук, Я. (1996). Універсали та листи Богдана Хмельницького (11 документів). Україна Модерна, 1, 135–145.
Флоря, Б. Н. (2010). Русское государство и его западные соседи (1655–1661 гг.). Москва: Индрик.
Шевченко, Ф. П. (відп. ред.), Крипʼякевич, І. П. (упоряд.). (1961). Документи Богдана Хмельницького (1648–1657). Київ.
Юга, О. (2016). Політична еліта Речі Посполитої та «Українська проблема»: пошук шляхів розв’язання (1648 – перша половина 1659 рр.) [дис. … канд. іст. наук., Камʼянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка]. http://history.org.ua/LiberUA/YugaPolEl_2016/YugaPolEl_2016.pdf
Archiv für österreichische Geschichte. (1887). 70. Wien.
Grabowski, A. (1845). Ojczyste spominki w pismach do dziejów dawnéj Polski, diaryusze, relacye, pamiętniki i.t.p. służyć mogące do objaśnienia dziejów krajowych tudzież listy historyczne do panowania królów Jana Kazimiérza i Michała Korybuta oraz listy Jana Sobieskiego marszałka i hetmana wielkiego koronnego, 2. Kraków.
Janas, E., Kłaczewski, W. (2002). Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego. Kórnik.
Kersten, A. (1988). Hieronim Radziejowski. Studium władzy i opozycji. Warszawa.
Kroll, P. (2008). Od ugody hadziackiej do Cudnowa. Kozaczyzna między Rzeczpospolitą a Moskwą w latach 1658–1660. Warszawa.
Kubala, L. (1922). Wojny duńskie i pokój oliwski 1657–1660. Lwów: H. Altenberg.
Niesiecki, K. (1842). Herbarz polski, 9. Lipsk.
Nouers, P. (1859). Lettres de Pierre Des Noyers secrétaire de la reine: de Pologne Marie-Louise de Gonzague pour servir a l’histoire de Pologne et de Suède de 1655 a 1659. Berlin: B. Behr.
Rawita Gawroński, F. (1907). Poselstwo Bieniewskiego: od mierci B. Chmielnickiego do umowy Hadziackiej. Lwów.
Riksarkivet. Diplomatica Muscovitica Cosacica. Handlingar rörande förhandlingar mellan Sverige och kosackerna 1655–1719. Referenskod SE/RA/2113/2113.2/1a.
Szilágyi, S. (1874). Monumenta Hungariae Historica 1. Diplomataria. 23.: II. Rákóczi György diplomacziai összeköttetéseihez, 1648–1660. Budapest.
Welykyj, A. G. (Coll.). (1963). Litterae Nuntiorum Apostolicorum Historiam Ucrainae Illustrantes (1550–1850). (Vol. 9: (1657–1659)). Romae.
Wójcik, Z. (1974). Międzynarodowe położenie Rzeczypospolitej. Polska XVII wieku. Państwo, społeczeństwo, kultura. Warszawa, 54–177.
