РАДЯНСЬКА ТЮРЕМНА СИСТЕМА НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ УКРАЇНИ: 1939–1941 РОКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33402/up.2026-21-06

Ключові слова:

СРСР, УРСР, Західна Україна, НКВС, радянський тоталітаризм, органи безпеки, політичні репресії, тюремна система, радянізація

Анотація

У статті аналізуються окремі питання організації та функціонування радянської тюремної системи на західних землях України в 1939–1941 рр. В умовах жорсткого тоталітарного ладу в Союзі Радянських Соціалістичних Республік, панування режиму особистої влади Сталіна одним із ключових і найдієвіших інструментів соціальних перетворень, утвердження комуністичної моделі суспільства стали масові політичні репресії. Агресія СРСР проти Польщі, анексія сталінським режимом західних земель України супроводжувалися масштабним терором щодо місцевого населення, а процес радянізації Волині та Східної Галичини, а згодом, після вторгнення СРСР до Румунії, ще й Бессарабії та Північної Буковини, потребував розгортання широкої мережі тюрем для утримання численних «ворогів народу». Усього у системі Наркомату внутрішніх справ у шести західних областях Української Радянської Соціалістичної Республіки (Волинській, Дрогобицькій, Львівській, Ровенській, Станіславській і Тернопільській) налічувалося 22 тюрми; за неповними даними, що відносяться до червня 1941 р., у них перебувало близько 20,3 тис. осіб. У статті проаналізовано порядок підпорядкування тюрем, їх поділ на п’ять категорій, Положення про тюрми НКВС, використання органами державної безпеки камерної агентури, жорстокі умови утримання в’язнів і різноманітні методи фальсифікації їхніх справ слідчими. Серед розповсюджених методів фальсифікації слідства варто назвати такі: маніпуляцію свідками, яких погрозами змушували давати необхідні покази; складання протоколів без присутності обвинувачених, яких згодом змушували підписувати такі «документи»; написання протоколів за наперед визначеними схемами; виправлення уже підписаних протоколів; підробку підписів та ін. Поряд з фізичним впливом слідчі не менш вправно застосовували моральний тиск, обіцяючи в’язням легке покарання, кращі умови утримання, побачення з рідними, погрожуючи розправою над їхніми сім’ями тощо. Значну увагу приділено питанням евакуації і масових розстрілів в’язнів на початку німецько-радянської війни: за даними Табірного управління НКВС СРСР, у тюрмах західних областей України влітку 1941 р. було розстріляно 8789 осіб

Посилання

Баран, В. К., Токарський, В. В. (2014). «Зачистка»: політичні репресії в західних областях України у 1939–1941 рр. Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Баран, В., Павлючик, Ф., Токарський, В. (2012). Створення та діяльність радянських органів безпеки. Управління НКВС на Волині (1939–1941 рр.). Історія органів державної безпеки на Волині: документально-публіцистичне вид. / наук. ред. М. Кучерепа; за заг. ред. В. Мельникович. Луцьк: Ініціал, 43–61.

Білас, І. Г. (1994). Репресивно-каральна система в Україні. 1917–1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: у 2 кн. Київ: Либідь – Військо України, 1. ГДА СБУ-1: Галузевий державний архів Служби безпеки України, м. Київ, ф.16 (Секретаріат ДПУ–КДБ УРСР), оп. 32, спр. 33, арк. 96.

ГДА СБУ-2: Галузевий державний архів Служби безпеки України, м. Київ, ф. 13 (Колекція друкованих видань), спр. 229, арк. 4 –11, 107–109.

ГДА СБУ-3: Галузевий державний архів Служби безпеки України, м. Київ, ф. 13 (Колекція друкованих видань), спр. 232, арк. 73–103.

ДА РФ-1: Державний архів Російської Федерації, ф. 9413 (Тюремне управління НКВС– МВС СРСР), оп. 1, д. 5, л. 11, 12

ДА РФ-2: Державний архів Російської Федерації, ф. 9413 (Тюремне управління НКВС– МВС СРСР), оп. 1, д. 4, л. 9, 11, 12

ДА РФ-3: Державний архів Російської Федерації, ф. 9413 (Тюремне управління НКВС– МВС СРСР), оп. 1, д. 21, л. 3–5, 224, 225, 229

ДА РФ-4: Державний архів Російської Федерації, ф. 9413 (Тюремне управління НКВС–МВС СРСР), оп. 1, д. 22, л. 165, 166

Ільюшин, І., Пшенніков, О. (2000). Діяльність оперативно-чекістських груп НКВД у західних областях України (вересень–жовтень 1939 р.). З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ, 2/4, 424–434.

Історія Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків). Короткий курс. (1953). Київ: Держполітвидав.

Жив’юк, А. А. (2011). За московським часом: контроверсії радянізації Рівненщини (кінець 1930-х – кінець 1950-х років). Рівне: ППВПФ «Папірус-Друк».

Жив’юк, А. А. (2025). Органи НКВД/НКГБ у Західній Волині (вересень 1939 – червень 1941 рр.): структура, кадровий склад, репресії [дис. … д-ра історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Інститут народознавства НАН України].

Репозитарій. https://www.inst-ukr.lviv.ua/download.php?downloadid=909

Кулаковський, П. (1994). Розстріляні на початку війни. З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ, 1, 191–228.

Литвин, М., Луцький, О., Науменко, К. (1999) 1939. Західні землі України. Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Литвин, М. (2022). (ред.). Росія – Україна: зради, союзи, війни. Львів: «Астон».

Польское подполье на территории Западной Украины и Западной Белоруссии 1939–1941 гг.

(2001). Варшава; Москва: Rytm, 1.

Романів, О., Федущак, І. (2002). Західноукраїнська трагедія 1941. Львів–Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка.

Тепляков, А. Г. (2008). Машина террора: ОГПУ–НКВД Сибири в 1929–1941 гг. Москва: Новый Хронограф; АИРО-XXI, 245–270.

Тепляков, А. Г. (2007). Процедура: исполнения смертных приговоров в 1920–1930-х годах. Москва: Возвращение.

Яковлева, А. Н. (2003). (ред). Лубянка: Органы ВЧК–ОГПУ–НКВД–НКГБ–МГБ–МВД–КГБ. 1917–1991. Справочник. Москва: МФД.

Popiński, K., Kokurin, A., Gurjanow, A. (1995). Drogi śmierci: ewacuacja więzień sowieckich z

Kresów Wschodnich ІІ Rzeczypospolitej w czerwcu i lipcu 1941. Warszawa: Karta.

Завантаження

Опубліковано

2026-09-16