«Я – ДІДУХ!»: ДО ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ ВОЛОДИМИРА ДІДУШИЦЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2026-20-04Ключові слова:
Галичина ХІХ ст., Володимир Дідушицький, національна ідентичність, «крайова культура», «органічна праця», солідаризм, українсько-польські відносиниАнотація
У статті проаналізовано особливості національнокультурного самовизначення Володимира Дідушицького (1825–1899) – представника польського аристократичного середовища Галичини, чия ідентичність формувалася на перетині польської культурної традиції, статусу великого землевласника й усвідомлення руськоукраїнського коріння роду, що особливо актуалізувалося під впливом революційних подій 1848 р. Попри стале самоусвідомлення себе поляком, Дідушицький виразно відчував територіальну належність до руського простору, хоча й не називав себе «русином». З’ясовано, що його взаємодія з руськоукраїнським середовищем відбувалася переважно у формах соціального солідаризму й етнографічної зацікавленості, які стали ключовими компонентами його культурноінтелектуальної позиції. Показано, що включення елементів руської ідентичності проявлялося насамперед у соціальній площині та спиралося на ідею «цілого народу», характерну для «русинів польської нації». Водночас Дідушицький дистанціювався від політичного трактування національної свідомості, розглядаючи національний рух радше як форму патріотичного служіння, ніж як інструмент політичної мобілізації. Його погляди залишалися пов’язаними з традиційною культурою, у межах якої міжетнічні взаємини не набували політичного звучання. Значну увагу він приділяв етнографічним групам, трактуючи Галичину як простір надетнічної інтеграції, здатної об’єднати різні спільноти на основі розвитку «крайової культури», зокрема освіти й економічного добробуту. Звернуто увагу, що у своїх виступах у Галицькому сеймі в 1876 р. Дідушицький наголошував на важливості єдності, заснованої на спільній історичній пам’яті та відповідальності за майбутнє краю. Така позиція контрастувала з тенденціями посилення націоналізму, але водночас надавала йому можливість зберігати певний «нейтралітет» у конфлікті між поляками й українцями, який поступово загострювався.
Посилання
Аркуша, О. (1999). Документи «гуртка українофілів» як джерело до вивчення модернізації українського руху в 90-х рр. ХІХ ст. В М. Трегуб (упоряд.), Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та проблеми створення інформаційного банку даних. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 20 –21 вересня 1996 року. Львів, 65–80.
Барвінський, О. (2009). Спомини з мого життя (Т. 2. Ч. 3–4) (А. Шацька, упоряд.; Б. Янишин, комент.). Нью-Йорк; Київ: Видавничий дім «Стилос».
Турій, О. (ред.), Кришталович, У., Сварник, І. (упоряд.). (2002). Головна Руська Рада (1848–1851): протоколи засідань і книга кореспонденції. Львів: Інститут Історії Церкви УКУ. Ґрафъ Володимиръ Дѣдушицкій. (1899, 7 (19) вересня). Дiло, 201.
Девятоє засѣданьє львовского краєвого Сойма на дню 14 (26) Цвѣтня ôтбывшоєся (1861, 10 (22) червня). Слово, 39 (додаток).
ЛННБ-1: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника НАН України (ЛННБ ім. В. Стефаника). Відділ рукописів, ф. 103 (Архів Сапігів з Красічина), спр. 143/ІІ-d, арк. 156–157: [Інформація про польсько-українські переговори 1861 р.].
ЛННБ-2: ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 167 (Левицький І. О.), оп. 2 (Матеріали до біографічного словника І. О. Левицького), спр. 524/п. 22 (Софрон Витвицький), арк. 7: [Інформація з газети «Зоря Галицка» (1849, ч. 7)].
Львовъ 5. (17.) февраля. (1876, 5 (17) лютого). Слово, 15.
Маслій, Н. (2014). Концепція «органічної праці» в публіцистичній спадщині Володимира Барвінського. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, 6, 277–293.
Посмертна оповістка. Володимир ґр. Дїдушицкий… (1899, 8 (20) вересня). Руслан, 202. Русь желае згоды. Зъ пôдъ руского сердця. (1861, 5 квітня). Слово, 21.
Слово Преосвященного Др. Литвиновича, говоренное дня 29 Серпня въ низшой комнатѣ Думы державной. (1861, 23 вересня (5 жовтня)). Слово, 68.
Уставъ Собору Руского / Ustaw Soboru Ruskoho. (1848, 18 (30) серпня). Дневникъ Рускій / Dnewnyk Ruskij, 1.
Франко, І. (1985). З 1848 року. Давні матеріали до оцінення нових заходів около польсько-руської угоди. В І. Франко, Зібрання творів: у 50 т. (Т. 46. Кн. 1: Історичні праці (1883–1890)). Київ: Наукова думка, 323–337.
ЦДІАУЛ-1: Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІА України у Львові), ф. 64 (графи Дідушицькі), оп. 1, спр. 2 (Щоденник Володимира Дідушицького, 1889 р.), арк. 102 (Запис від 1 листопада 1889 р.) (in Polish).
ЦДІАУЛ-2: ЦДІА України у Львові, ф. 180 (Головна руська рада, м. Львів), оп. 1, спр. 22, арк. 96–97: Лист окружної Бережанської руської ради до Головної руської ради у Львові, Бережани, 4 березня 1849 р., [підписи:] за Предсѣдателя Андрей Шушкевичъ, [Теофіл] Павлѣковъ.
ЦДІАУЛ-3: ЦДІА України у Львові, ф. 474 (Колекція документів про польські повстання 1830–1831 та 1848 рр.), оп. 1, спр. 15, арк. 48–50: Widozwa Ruskoho Soboru. Bratia Rusyny! Wi Lwowi dnia 8. Czerwcia 1848. r. [Львів, 1848].
Чорновол, І. (2017). Свої серед чужих, чужі серед своїх: Федоровичі гербу Огінець у контексті українського національного руху ХІХ ст. В І. Чорновол, Нариси з історії Галичини. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 127–163.
Янишин, Б. (2013). Концепція та програми «органічної» праці в українському національному русі Галичини наприкінці ХІХ ст. Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст., 22, 217–228.
Chlędowski, K. (1957). Pamiętniki, I–II (A. Knot, oprac., wstęp i przyp.). Kraków: Wydawnictwo Literackie.
Batowski, A. (1974). Diariusz wypadków 1848 roku (M. Tyrowicz, oprac., wstęp i przyp.). Wrocław etc.: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich – Wydawnictwo.
Brzęk, G. (1998). Włodzimierz Dzieduszycki – życie i dzieło. Analecta. Studia i Materiały z Dziejów Nauki, VII, 2 (14), 189–223. Dnia 19 marca… (1848, 25 marca). Dziennik Narodowy, 2.
Dzieduszycki, M. (1848). Wypisy i zapiski różne zawierające m. in. pamiętnik z roku 1846, spis posłów na sejm wiedeński 1848 r. i chronologię domu Dzieduszyckich. Zakład Narodowy im. Ossolińskich we Wrocławiu, rkps 6725/I (MF 2490).
Kaczała, S. (1879). Polityka Polaków względem Rusi. Lwów: Nakładem autora; Z drukarni Towarzystwa imienia Szewczenki pod zarządem K. Bednarskiego.
[Kalicki, B.] (1871). Kwestya ruska. Lwów: Nakładem Xięgarni Gubrynowicza i Schmitta; Z drukarni Zakładu Narodowego im. Ossolińskich.
Karolczak, K. (1999). Arystokraci galicyjscy wobec wypadków 1848 r. In W. Wic (red.), Rok 1848. Wiosna Ludów w Galicji. Kraków: Wydawnictwo Naukowe AP.
Karolczak, K. (2000). Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka. Kraków: Wydawnictwo Naukowe AP.
Karolczak, K. (2013). Rodzina Dzieduszyckich herbu Sas w XIX i XX wieku. Linia starsza. Potomkowie Tadeusza Gerwazego. Warszawa: Wydawnictwo DiG.
Kieniewicz, S. Galicja w latach 1846–1848. In N. Gąsiorowska (red.), Wiosna Ludów na ziemiach polskich. [Warszawa:] Państwowy Instytut Wydawniczy, 267–346.
Kieniewicz, S., Ramotowska, F. (red.). (1996). Protokoły posiedzeń Rady Narodowej Centralnej we Lwowie (14 IV – 29 X 1848). Warszawa: Wydawnictwo DiG.
Kozik, J. (1975). Między reakcją a rewolucją. Studia z dziejów ukraińskiego ruchu narodowego w Galicji w latach 1848–1849 (Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne. CCCLXXXI/52). Kraków: Nakładem Uniwersytetu Jagiellońskiego.
Król, M. (wybór tekstów, przedm. i przyp.). (1982). Stańczycy. Antologia myśli społecznej i politycznej konserwatystów krakowskich. Warszawa: Instytut Wydawniczy Pax.
Król, M. (1985). Konserwatyści a niepodleglość. Studia nad polską myślą konserwatywną XIX wieku. Warszawa: Instytut Wydawniczy Pax.
[Miłkowski, Z.] (1936). Teodor Tomasz Jeż. Od kolebki przez życie. Wspomnienia (A. Lewak, oprac.; A. Brückner, wstęp), II. Kraków: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności.
Mudryj, M. (2024). Organizacja i członkowie Soboru Ruskiego (1848 r.). Krakowskie Pismo Kresowe, 16, 71–105. https://doi.org/10.12797/KPK.16.2024.16.03
Rosco-Bogdanowicz, M. (1959). Wspomnienia (A. Knot, przedm.; J. Gintel, oprac.), I. Kraków: Wydawnictwo Literackie.
SSSK-1: Sprawozdania stenograficzne z posiedzeń Sejmu krajowego galicyjskiego we Lwowie, odbytych od dnia 15. do 26. Kwietnia 1861 r. (1861). Lwów: Z drukarni E. Winiarza.
SSSK-2: Stenograficzne Sprawozdania z Czwartej Sesyi Sejmu Krajowego Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem w roku 1866. Posiedzenie 1–26. (1866). Lwów.
SSSK-3: Stenograficzne Sprawozdania z trzeciej sesyi drugiego peryodu Sejmu krajowego Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem w r. 1869. Posiedzenie 1–40. (1869). Lwów.
SSSK-4: Stenograficzne Sprawozdania z szóstej sesyi trzeciego peryodu Sejmu krajowego Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielk. Księstwem Krakowskiem w roku 1875. Posiedzenie 1–34. (1875). Lwów.
SSSK-5: Stenograficzne Sprawozdania z siódmej sesyi trzeciego peryodu Sejmu krajowego Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielk. Księstwem Krakowskiem w roku 1876. Posiedzenie 1–27. (1876). Lwów.
Stolarczyk, M. (1994). Działalność lwowskiej Centralnej Rady Narodowej. W świetle źródeł polskich. Rzeszów: Wyższa Szkoła Pedagogiczna w Rzeszowie.
Tyrowicz, M. (1948). Dzieduszycki Włodzimierz (1825–1899). In W. Konopczyński (red.), Polski Słownik Biograficzny (T. VI. Zesz. 27). Kraków, 123–126.
Widozwa: Widozwa Ruskoho Soboru. Bratia Rusyny! Wi Lwowi dnia 8. Czerwcia 1848. r. [Підписи:] Diystwytylnyi człeny Ruskoho Soboru (64 підписи).
Wielocha A., Rymarowicz, L. (2019). Sofron Witwicki (1819–1879). Zapomniany proboszcz Hucułów. Płaj: zeszyt turystyczno-krajoznawczy Studenckiego Koła Przewodników Beskidzkich, 57, 5–40.
[Witwicki, S.] (1861). Do zgody! Bracia, do zgody! III żywotne kwestye tutejszo-krajowe dla dobra ziomków swoich, skreślił jako poseł krajowy Sofroniusz Witwicki, duszpasterz obrządku greckokatolickiego w Żabiu. W Październiku 1861. Lwów: W Typografii M. F. Poremby.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
