ПРОТИДІЇ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПІДГОТОВЦІ ДО УКЛАДЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ГАДЯЦЬКОЇ УГОДИ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2026-20-02Ключові слова:
Україна, Польща, Гадяцька унія, Військо Запорізьке, Московська держава, Велике князівство Руське, політика, війна, історія, культурна пам’ятьАнотація
Досліджено комплексну протидію Московської держави втіленню в життя Гадяцької угоди 1658 р. як альтернативного державотворчого проєкту Війська Запорізького. На основі царських грамот, листів керівництва козацької держави та інших архівних документів проаналізовано, які ідеологічні, політичні та військові інструменти використовувала Москва для зриву планів творення Великого князівства Руського. Доведено, що невдала спроба реалізації ідеї Гадяцької унії була наслідком цілеспрямованої та системної політики Московської держави, а не лише браку підтримки з боку частини шляхти Речі Посполитої та внутрішніх суперечностей у Гетьманщині. Стверджено, що в 1658 р. Московська держава трактувала українські землі не як рівноправного союзника, а як простір, що підлягав військово-адміністративному контролю. Запровадження воєводств, інформаційний нагляд і втручання у внутрішні конфлікти козацької старшини були складовими системної протидії реалізації Гадяцької унії як альтернативного, федеративного геополітичного проєкту. Аналіз царських указів і воєводських листів свідчить, що Москва готувалася до силового сценарію ще до відкритого розриву з Іваном Виговським, розглядаючи воєводську владу й військові гарнізони як інструмент тиску на місцеве населення та старшину. Протидія ідеї Гадяцької унії була багаторівневою та системною – дипломатичною, військовою, адміністративною і пропагандист- ською – і спрямованою на недопущення політичної автономії Гетьманщини. Москва сприйняла Гадяцьку угоду як порушення Переяславських домовленостей 1654 р. і розпочала війну проти ВЗ. Попри перемогу Івана Виговського під Конотопом, війна виснажила ресурси козацької держави, а неспроможність Речі Посполитої надати дієву військову підтримку суттєво послабила позиції гетьмана. Головним зовнішнім чинником зриву реалізації Гадяцької унії стало саме втручання Москви, яке поєднувало політичний тиск, воєнну агресію та інспірування громадянського протистояння. Саме ця невдала спроба реалізації Гадяцького проєкту, а не лише смерть Богдана Хмельницького, започаткувала період Руїни.
Посилання
Акты исторические-4: Акты исторические, собранные и изданные Археографическою коммиссіею (1842). Т. 4: 1645–1676. Санктпетербургъ.
Акти-4: Акты, относящіеся к исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою комиссіею (Акты ЮЗР) (1863). (T. 4: 1657–1659). Санктпетербургъ.
Акти-7: Акты, относящіеся к исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою комиссіею (1872). (T. 7: 1657–1663, 1668–1669). Санктпетербургъ.
Акти-15: Акты, относящіеся к исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою комиссіею (1892). (Т. 15: 1658–1659). Санкт-Петербургъ.
Архів-3-IV: Архивъ Юго-западной Россіи, издаваемый Коміссіею для разбора древніхъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ- Губернаторѣ. (1914). (Ч.3. Т.IV: Акты, относящиеся к эпохе Богдана Хмельницкаго). Киевъ.
Архів-3-VI: Архивъ Юго-западной Россіи, издаваемый Коміссіею для разбора древніхъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ. Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ- Губернаторѣ. (1908).
(Ч. 3: Т. VI.: Акты Шведскаго государственнаго архіва, относящиеся къ исторіи Малороссіи (1649–1660 г.). Кіевъ.
Боляновський, А. (2022). Основні зовнішні та внутрішні політичні чинники Гадяцької унії: українські обставини, передумови, причини (серпень 1657 р. – вересень 1658 р.). Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 15, 5–34.
Боляновський, А. (2023). Політичний шлях до Гадяцької угоди: основні аргументи і мотивації державних еліт Польщі (1657 рік –літо 1658 року). Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 16, 5–28.
Боляновський, А. (2024). Дипломатичний шлях до Гадяцької угоди (1657 рік–перша половина 1658 року). Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 17, 7–35.
Боляновський, А. (2025а). Гадяцька угода 1658 року: головні автори, аналіз змісту й засад співіснування договірних сторін. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 18, 30–55.
Боляновський, А. (2025b). Спроби перегляду головних положень Гадяцької угоди й причини невдачі її практичної реалізації у 1659 році. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість,19, 53–73.
Бульвінський, А. (1997). Експансіонізм Москви щодо України 1657 р. Пам’ять століть, 6, 2–12.
Бульвінський, А. (2002). Українські землі в московській державній та зовнішньополітичній доктрині XV–XVІI ст. Наукові записки. Історичні науки. Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 47, 146–161.
Бульвінський А. (1998). Українсько-російська війна 1658–1659 рр [дис. … к-та історичних наук, Київський університет імені Тараса Шевченка]. Репозитарій. https://lib.in.ua/117956-ukrainsko-rosijska-vijna-1658-1659-rr/#google_vignette
Величко, С. (1991). Літопис: у 2 т., 2. (О. В. Мишанич, відп. ред.; В. О. Шевчук, пер. з книжн. укр. мови, комент.). Київ: Дніпро.
Газін, В. (2019). Українська держава у сфері геополітичних інтересів Речі Посполитої, Московії та Криму в 1654–1667 рр [дис. … д-ра історичних наук, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка]. Репозитарій. https://chtyvo.org.ua/authors/Hazin_Volodymyr/Ukrainska_derzhava_u_sferi_heopolitychnykh_interesiv_Rechi_Pospolytoi_Moskovii_ta_Krymu_v_16541667_r/
Горобець В. (2018). Гадяцький договір 1658 р. – чому угода так і не стала унією? (Про перспективи та проблеми реалізації проекту у 360-ліття його укладення). Український історичний журнал, 5, 21–44.
Грушевський, М. С. (1958). Історія України-Руси. (Т. X: Від смерти Хмельницького до Гадяцької угоди). Нью-Йорк.
Дорошенко, Д. (1966). Нарис історії України. Т.2. Мюнхен.
Коссаржецький, К. (2006). Джерела Архіву Радзивілів (АГАД) про стосунки князя Богуслава Радзивіла з козацькою Україною в 1655–1659 роках. Україна в Центрально-Східній Європі, 6, 554–555.
[Костомаров, Н.] (1863). Гетманство Выговскаго. Исторические монографии и исследования Николая Костомарова. Санкт-Петербург, 2, 39–200.
Мицик, Ю. (упоряд.). (2015). Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. Київ, 4.
Памятники-1: Памятники, изданные Кіевскою коммиссіею для разбора древніхъ актовъ. (1898). 2-е изд., съ допол. Кіевъ. (Т. III. Отделъ третій: Матеріалы для исторіи Малороссіи). Кіевъ.
Полное собрание законов-1: Полное собрание законов Российской Империи повелением государя императора Николая Павловича составленное (1830). (Т.1. 1649–1675). СПб.
Половцев, А. А. (1896). Русский биографический словарь. (Т. 20: Плавильщиков-Примо). Санкт-Петербургъ.
РГАДА-1: Российский государственный архив древних актов в Москве (РГАДА), ф. 124
(Малороссийские дела), оп. 1 (1658 г.), д. 1, л. 1–28 (Увещательные статьи боярина Василия Шереметева и окольничего князя Григория Ромодановского).
РГАДА-2: РГАДА, ф. 124, оп. 1 (1659 г.), д. 3, л. 1–5 (Тайный наказ к находивщемуся с войсками в Малороссии боярину князю Трубецкому о средствах к присоединению гетмана Выговского в подданство государю. 1659, 3 февраля).
РГАДА-3: РГАДА, ф.124, оп. 1 (1658 г.), д. 4, л. 1–2 (Отрывок статейного списка подьячего Григория Старкова, бывшего в Батурине у гетмана Выговского. 1659, февраль).
РГАДА-4: РГАДА. ф. 124, оп. 1 (1658 г.), д. 15, л.1–8 (Отправление к гетману Ивану Выговскому подьячего Якова Портомоина с грамотою государевою уведомительною о посылке воевод Шереметева и князя Ромодановского с войсками. 26 июля 1658 г.).
РГАДА-5: РГАДА, ф.124, оп.1, д.18, л.1–4 (Копия с печатной государевой грамоты, посыланной по причине измены гетмана Выговского, о бытии попрежнему в верности ему государю и о дозволении избрать нового гетмана. Сентябрь 23 1658).
РГАДА-6: РГАДА, ф.124, оп.1, д.19, л.1–47 (Отправление к гетману И.Выговскому ближнего окольничего Богдана Хитрово; подлинныя его гетмана ответные статьи на чинимые Хитровым вопросы о разных делах; статейный список бытности у гетмана оного Хитрова. Дек., 1657).
РГАДА-7: РГАДА, ф.124, оп.1, д.23, л.1–3 (Отпуск государевой грамоты к Полтавскому полковнику Мартыну Пушкарю о послушании гетману Выговскому. Декабрь 1657).
РГАДА-8: РГАДА, ф.229 (Малсросийский приказ), оп.1 (1658 г.), д.24.1, л.108–316 (Наказ его величества, данный боярину Ивану Бутурлину. 1658 г.).
РГАДА-9: РГАДА, ф.229, оп.1 (1659 г.), д.25, л.1–79 (Документы и бумаги о приезде в Москву атамана Михаила Иванова с товарищами, посланцев кошевого гетмана Запорожского Якова Барабаша, с челобитными).
РГАДА-10: РГАДА, ф.229, оп.1 (1658 г.), д.25.1, л.80–81 (Перевод с листа к великому государю запорожскаго кошеваго атамана Якова Барабаша, присланный с посланцы Михайлом Ивановым с прошением о принятии их в «протекцию и підданство». 1658 (7166)).
РГАДА-11: РГАДА, ф. 229, оп. 1, д. 28, л. 1 (Великого государя грамота к боярину и воеводе князю Алексею Никитичу Трубецкому. 1659 г.).
РГАДА-12: РГАДА, ф.229, оп.1 (1658 г.), д.29, л.59–88 (Список грамоты 23 сент. 1658
«Чигиринскому полковнику, начальным людям и всему поспольству милостивое слово» о измене И. Выговского и избрании нового гетмана).
РГАДА-13: РГАДА, ф.229, оп.1 (1659 г.), д.29, л. 90–93 (Грамота к кошевому, старшине и всему кошеву войску об измене гетмана Ив. Выговского и избрании нового гетмана).
РГАДА-14: РГАДА, ф. 229, оп. 1 (1658 г.), д. 29, л. 131–135 (Список с листа Ив. Выговского царю).
РГАДА-15: РГАДА, ф.229, оп.1 (1658 г.), д.31.1, л.1–2 (Дело о посылке майора Гр[игория]
Вас[ильевича] Булгакова и подьячего Посольского приказа Фирса Байбакова с грамотами к гетману Ив. Выговскому и всему Войску Запорожскому. Наказ Булгакову).
РГАДА-16: РГАДА, ф. 229, оп. 1 (1658 (7166–67 г.)), д. 38 (Документы о назначении воевод и служилых людей в черкасские города (в частности стольника Алексея Чирикова в Полтаву. 3 апреля – 28 августа 1658 г.).
РГАДА-17: РГАДА, ф.229, оп.1 (1654 г.), д.39, ч.1, л.1–6 (Документы и бумаги о назначении на службу в Киев бояр и воевод Федора Семеновича Куракина и Федора Федоровича Волконского. 1653 (7162) дек. 13–1654 (7162) марта 14).
РГАДА-18: РГАДА, ф.229, оп.1 (1656 г.), д.39, ч. 2 л.206–237 (Наказ окольничему Андрею Васильевичу Бутурлину, назначенному в Киев воеводою на место Волконского. 1656 (7164) мая 1).
РГАДА-19: РГАДА, ф.229, оп.1 (1659 г.), д.44, ч.1, л.62–75, 76–83 (Отписка подьячего Григ.Старкова, посланного к Ив.Выговскому и распросные речи Старкова).
РГАДА-20: РГАДА, ф. 229, оп. 1 (1659 г.), д. 44, ч. 1, л. 96–103 (Отписка Трубецкого о переговорах с гетманом Ив. Беспалым).
Скочиляс, І. (2008). Ідея Гадяцької унії як легітимізація правового та матеріального статусу Східної церкви в Речі Посполитій (приклад Львівської єпархії). 350-lecie unii hadziackiej (1658 –2008). Warszawa, 89–124.
Синицына, Н. (1998). Третий Рим. Истоки и эволюция русской средневековой концепции (XV–XVI вв.). Москва.
Соловьёв, С. (1959). История России с древнейших времён. Кн. VI. Москва.
Таирова-Яковлева, Т. (2017). Инкорпорация: Россия и Украина после Переяславской рады (1654–1658). Київ: Кліо.
Флоря, Б. Н. (2010). Русское государство и его западные соседи (1655–1661 гг.). Москва: Индрик.
Чухліб, Т. (2008). Гадяч 1658 року та ідея його відновлення в українсько-польських стосунках (1660-ті – початок 1680-х рр.). Київ: Інститут історії України НАН України.
Яковлева, Т. (1998). Гетьманщина у другій половині 50-х років XVII століття. Причини і початок Руїни. Київ.
Gawroński, F. (1907). Poselstwo Bieniewskiego: od śmierci B. Chmielnickiego do umowy Hadziackiej: próby pojednania z Rusią. Kraków: G. Gebethner i Sp. [Druk.W. L. Anczyca].
Kroll, P. (2008). Od ugody hadziackiej do Cudnowa. Kozaczyzna między Rzecząpospolitą a Moskwą w latach 1658–1660. Warszawa.
Kubala, L. (1922). Wojny duńskie i pokój oliwski 1657–1660. Lwów
Noyers, P. (1859). Lettres de Pierre Des Noyers secrétaire de la reine: de Pologne Marie-Louise de Gonzague pour servir a l’histoire de Pologne et de Su de de 1655 a 1659. Berlin.
Snyder, T. (2003). The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999. New Haven.
Welykyj, A. G. (Coll.). (1963). Litterae Nuntiorum Apostolicorum Historiam Ucrainae Illustrantes (1550–1850). (Vol. 9: (1657–1659)). Romae.
Wójcik, Z. (1959). Traktat andruszowski i jego geneza. Warszawa: PWN.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
