COUNTERACTIONS OF THE MOSCOW STATE IN RESPECT OF PREPARATIONS FOR THE CONCLUSION AND IMPLEMENTATION OF THE HADIACH AGREEMENT
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2026-20-02Keywords:
Ukraine, Poland, Hadіach Union, Zaporozhian Host, Moscow State, Grand Duchy of Rus, history, politics, war, cultural memoryAbstract
The comprehensive opposition of the Moscow state to the implementation of the Hadiach Agreement of 1658 as an alternative state-building project of the Zaporozhian Host (Viis’ko Zaporiz’ke) is studied. Based on tsarist letters, letters from the leadership of the Cossack state and other archival documents, it is analyzed what ideological, political and military tools Moscow used to disrupt the plans for the creation of the Grand Duchy of Rus. It is proven that the unsuccessful attempt to implement the idea of the Hadiach Union was the result of a purposeful and systematic policy of the Moscow state, and not only the lack of support from part of the nobility of the Polish-Lithuanian Commonwealth and internal contradictions in the Hetmanate. It is argued that in 1658 the Moscow state treated the Ukrainian lands not as an equal ally, but as a space subject to military and administrative control. The introduction of voivodeships, information surveillance and intervention in internal conflicts of the Cossack elders were components of the systematic opposition to the implementation of the Hadiach Union as an alternative, federative geopolitical project. Analysis of tsarist decrees and voivodas’ letters shows that Moscow was preparing for a force scenario even before the open break with Ivan Vyhovskyi, considering the voivodeship authorities and military garrisons as an instrument of pressure on the local population and elders. Opposition to the idea of the Hadiach Union was multi-level and systemic – diplomatic, military, administrative and propaganda – and aimed at preventing the political autonomy of the Hetmanate. Moscow perceived the Hadyachh Agreement as a violation of the Pereiaslav Agreements of 1654 and launched a war against the Zaporozhian Host. Despite Ivan Vyhovskyi’s victory at Konotop, the war exhausted the resources of the Cossack state, and the inability of the Polish–Lithuanian Commonwealth to provide effective military support significantly weakened the hetman’s position. The main external factor that disrupted the implementation of the Hadiach Union was Moscow’s intervention, which combined political pressure, military aggression, and the inspiration of civil resistance. This unsuccessful attempt to implement the Hadiach Project, and not just the death of Bohdan Khmelnytskyi, was the main reason that initiated the period of Ruin.
References
Акты исторические-4: Акты исторические, собранные и изданные Археографическою коммиссіею (1842). Т. 4: 1645–1676. Санктпетербургъ.
Акти-4: Акты, относящіеся к исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою комиссіею (Акты ЮЗР) (1863). (T. 4: 1657–1659). Санктпетербургъ.
Акти-7: Акты, относящіеся к исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою комиссіею (1872). (T. 7: 1657–1663, 1668–1669). Санктпетербургъ.
Акти-15: Акты, относящіеся к исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою комиссіею (1892). (Т. 15: 1658–1659). Санкт-Петербургъ.
Архів-3-IV: Архивъ Юго-западной Россіи, издаваемый Коміссіею для разбора древніхъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ- Губернаторѣ. (1914). (Ч.3. Т.IV: Акты, относящиеся к эпохе Богдана Хмельницкаго). Киевъ.
Архів-3-VI: Архивъ Юго-западной Россіи, издаваемый Коміссіею для разбора древніхъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ. Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ- Губернаторѣ. (1908).
(Ч. 3: Т. VI.: Акты Шведскаго государственнаго архіва, относящиеся къ исторіи Малороссіи (1649–1660 г.). Кіевъ.
Боляновський, А. (2022). Основні зовнішні та внутрішні політичні чинники Гадяцької унії: українські обставини, передумови, причини (серпень 1657 р. – вересень 1658 р.). Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 15, 5–34.
Боляновський, А. (2023). Політичний шлях до Гадяцької угоди: основні аргументи і мотивації державних еліт Польщі (1657 рік –літо 1658 року). Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 16, 5–28.
Боляновський, А. (2024). Дипломатичний шлях до Гадяцької угоди (1657 рік–перша половина 1658 року). Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 17, 7–35.
Боляновський, А. (2025а). Гадяцька угода 1658 року: головні автори, аналіз змісту й засад співіснування договірних сторін. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 18, 30–55.
Боляновський, А. (2025b). Спроби перегляду головних положень Гадяцької угоди й причини невдачі її практичної реалізації у 1659 році. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість,19, 53–73.
Бульвінський, А. (1997). Експансіонізм Москви щодо України 1657 р. Пам’ять століть, 6, 2–12.
Бульвінський, А. (2002). Українські землі в московській державній та зовнішньополітичній доктрині XV–XVІI ст. Наукові записки. Історичні науки. Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 47, 146–161.
Бульвінський А. (1998). Українсько-російська війна 1658–1659 рр [дис. … к-та історичних наук, Київський університет імені Тараса Шевченка]. Репозитарій. https://lib.in.ua/117956-ukrainsko-rosijska-vijna-1658-1659-rr/#google_vignette
Величко, С. (1991). Літопис: у 2 т., 2. (О. В. Мишанич, відп. ред.; В. О. Шевчук, пер. з книжн. укр. мови, комент.). Київ: Дніпро.
Газін, В. (2019). Українська держава у сфері геополітичних інтересів Речі Посполитої, Московії та Криму в 1654–1667 рр [дис. … д-ра історичних наук, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка]. Репозитарій. https://chtyvo.org.ua/authors/Hazin_Volodymyr/Ukrainska_derzhava_u_sferi_heopolitychnykh_interesiv_Rechi_Pospolytoi_Moskovii_ta_Krymu_v_16541667_r/
Горобець В. (2018). Гадяцький договір 1658 р. – чому угода так і не стала унією? (Про перспективи та проблеми реалізації проекту у 360-ліття його укладення). Український історичний журнал, 5, 21–44.
Грушевський, М. С. (1958). Історія України-Руси. (Т. X: Від смерти Хмельницького до Гадяцької угоди). Нью-Йорк.
Дорошенко, Д. (1966). Нарис історії України. Т.2. Мюнхен.
Коссаржецький, К. (2006). Джерела Архіву Радзивілів (АГАД) про стосунки князя Богуслава Радзивіла з козацькою Україною в 1655–1659 роках. Україна в Центрально-Східній Європі, 6, 554–555.
[Костомаров, Н.] (1863). Гетманство Выговскаго. Исторические монографии и исследования Николая Костомарова. Санкт-Петербург, 2, 39–200.
Мицик, Ю. (упоряд.). (2015). Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. Київ, 4.
Памятники-1: Памятники, изданные Кіевскою коммиссіею для разбора древніхъ актовъ. (1898). 2-е изд., съ допол. Кіевъ. (Т. III. Отделъ третій: Матеріалы для исторіи Малороссіи). Кіевъ.
Полное собрание законов-1: Полное собрание законов Российской Империи повелением государя императора Николая Павловича составленное (1830). (Т.1. 1649–1675). СПб.
Половцев, А. А. (1896). Русский биографический словарь. (Т. 20: Плавильщиков-Примо). Санкт-Петербургъ.
РГАДА-1: Российский государственный архив древних актов в Москве (РГАДА), ф. 124
(Малороссийские дела), оп. 1 (1658 г.), д. 1, л. 1–28 (Увещательные статьи боярина Василия Шереметева и окольничего князя Григория Ромодановского).
РГАДА-2: РГАДА, ф. 124, оп. 1 (1659 г.), д. 3, л. 1–5 (Тайный наказ к находивщемуся с войсками в Малороссии боярину князю Трубецкому о средствах к присоединению гетмана Выговского в подданство государю. 1659, 3 февраля).
РГАДА-3: РГАДА, ф.124, оп. 1 (1658 г.), д. 4, л. 1–2 (Отрывок статейного списка подьячего Григория Старкова, бывшего в Батурине у гетмана Выговского. 1659, февраль).
РГАДА-4: РГАДА. ф. 124, оп. 1 (1658 г.), д. 15, л.1–8 (Отправление к гетману Ивану Выговскому подьячего Якова Портомоина с грамотою государевою уведомительною о посылке воевод Шереметева и князя Ромодановского с войсками. 26 июля 1658 г.).
РГАДА-5: РГАДА, ф.124, оп.1, д.18, л.1–4 (Копия с печатной государевой грамоты, посыланной по причине измены гетмана Выговского, о бытии попрежнему в верности ему государю и о дозволении избрать нового гетмана. Сентябрь 23 1658).
РГАДА-6: РГАДА, ф.124, оп.1, д.19, л.1–47 (Отправление к гетману И.Выговскому ближнего окольничего Богдана Хитрово; подлинныя его гетмана ответные статьи на чинимые Хитровым вопросы о разных делах; статейный список бытности у гетмана оного Хитрова. Дек., 1657).
РГАДА-7: РГАДА, ф.124, оп.1, д.23, л.1–3 (Отпуск государевой грамоты к Полтавскому полковнику Мартыну Пушкарю о послушании гетману Выговскому. Декабрь 1657).
РГАДА-8: РГАДА, ф.229 (Малсросийский приказ), оп.1 (1658 г.), д.24.1, л.108–316 (Наказ его величества, данный боярину Ивану Бутурлину. 1658 г.).
РГАДА-9: РГАДА, ф.229, оп.1 (1659 г.), д.25, л.1–79 (Документы и бумаги о приезде в Москву атамана Михаила Иванова с товарищами, посланцев кошевого гетмана Запорожского Якова Барабаша, с челобитными).
РГАДА-10: РГАДА, ф.229, оп.1 (1658 г.), д.25.1, л.80–81 (Перевод с листа к великому государю запорожскаго кошеваго атамана Якова Барабаша, присланный с посланцы Михайлом Ивановым с прошением о принятии их в «протекцию и підданство». 1658 (7166)).
РГАДА-11: РГАДА, ф. 229, оп. 1, д. 28, л. 1 (Великого государя грамота к боярину и воеводе князю Алексею Никитичу Трубецкому. 1659 г.).
РГАДА-12: РГАДА, ф.229, оп.1 (1658 г.), д.29, л.59–88 (Список грамоты 23 сент. 1658
«Чигиринскому полковнику, начальным людям и всему поспольству милостивое слово» о измене И. Выговского и избрании нового гетмана).
РГАДА-13: РГАДА, ф.229, оп.1 (1659 г.), д.29, л. 90–93 (Грамота к кошевому, старшине и всему кошеву войску об измене гетмана Ив. Выговского и избрании нового гетмана).
РГАДА-14: РГАДА, ф. 229, оп. 1 (1658 г.), д. 29, л. 131–135 (Список с листа Ив. Выговского царю).
РГАДА-15: РГАДА, ф.229, оп.1 (1658 г.), д.31.1, л.1–2 (Дело о посылке майора Гр[игория]
Вас[ильевича] Булгакова и подьячего Посольского приказа Фирса Байбакова с грамотами к гетману Ив. Выговскому и всему Войску Запорожскому. Наказ Булгакову).
РГАДА-16: РГАДА, ф. 229, оп. 1 (1658 (7166–67 г.)), д. 38 (Документы о назначении воевод и служилых людей в черкасские города (в частности стольника Алексея Чирикова в Полтаву. 3 апреля – 28 августа 1658 г.).
РГАДА-17: РГАДА, ф.229, оп.1 (1654 г.), д.39, ч.1, л.1–6 (Документы и бумаги о назначении на службу в Киев бояр и воевод Федора Семеновича Куракина и Федора Федоровича Волконского. 1653 (7162) дек. 13–1654 (7162) марта 14).
РГАДА-18: РГАДА, ф.229, оп.1 (1656 г.), д.39, ч. 2 л.206–237 (Наказ окольничему Андрею Васильевичу Бутурлину, назначенному в Киев воеводою на место Волконского. 1656 (7164) мая 1).
РГАДА-19: РГАДА, ф.229, оп.1 (1659 г.), д.44, ч.1, л.62–75, 76–83 (Отписка подьячего Григ.Старкова, посланного к Ив.Выговскому и распросные речи Старкова).
РГАДА-20: РГАДА, ф. 229, оп. 1 (1659 г.), д. 44, ч. 1, л. 96–103 (Отписка Трубецкого о переговорах с гетманом Ив. Беспалым).
Скочиляс, І. (2008). Ідея Гадяцької унії як легітимізація правового та матеріального статусу Східної церкви в Речі Посполитій (приклад Львівської єпархії). 350-lecie unii hadziackiej (1658 –2008). Warszawa, 89–124.
Синицына, Н. (1998). Третий Рим. Истоки и эволюция русской средневековой концепции (XV–XVI вв.). Москва.
Соловьёв, С. (1959). История России с древнейших времён. Кн. VI. Москва.
Таирова-Яковлева, Т. (2017). Инкорпорация: Россия и Украина после Переяславской рады (1654–1658). Київ: Кліо.
Флоря, Б. Н. (2010). Русское государство и его западные соседи (1655–1661 гг.). Москва: Индрик.
Чухліб, Т. (2008). Гадяч 1658 року та ідея його відновлення в українсько-польських стосунках (1660-ті – початок 1680-х рр.). Київ: Інститут історії України НАН України.
Яковлева, Т. (1998). Гетьманщина у другій половині 50-х років XVII століття. Причини і початок Руїни. Київ.
Gawroński, F. (1907). Poselstwo Bieniewskiego: od śmierci B. Chmielnickiego do umowy Hadziackiej: próby pojednania z Rusią. Kraków: G. Gebethner i Sp. [Druk.W. L. Anczyca].
Kroll, P. (2008). Od ugody hadziackiej do Cudnowa. Kozaczyzna między Rzecząpospolitą a Moskwą w latach 1658–1660. Warszawa.
Kubala, L. (1922). Wojny duńskie i pokój oliwski 1657–1660. Lwów
Noyers, P. (1859). Lettres de Pierre Des Noyers secrétaire de la reine: de Pologne Marie-Louise de Gonzague pour servir a l’histoire de Pologne et de Su de de 1655 a 1659. Berlin.
Snyder, T. (2003). The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999. New Haven.
Welykyj, A. G. (Coll.). (1963). Litterae Nuntiorum Apostolicorum Historiam Ucrainae Illustrantes (1550–1850). (Vol. 9: (1657–1659)). Romae.
Wójcik, Z. (1959). Traktat andruszowski i jego geneza. Warszawa: PWN.
