ЕТНОСОЦІОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ У XIX–XX СТОЛІТТЯХ: УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА МІЖЕТНІЧНА ВЗАЄМОДІЯ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2025-19-06Ключові слова:
міжетнічна взаємодія, національна ідентичність, націотворення, історична пам’ять, етносоціологія.Анотація
У статті досліджено українсько-польську міжетнічну взаємодію впродовж XIX–XX століття як чинник формування української національної ідентичності в етносоціологічному вимірі. Розглянуто динаміку відносин між українським і польським етносами в умовах імперського домінування, національного пробудження, міжвоєнного протистояння, Другої світової війни та радянського періоду. Особлива увага приділяється аналізу політики пацифікації та формам політичної мобілізації українців у контексті польської державної політики, подій Волинської трагедії у роки Другої світової війни. Акцентовано на локальних прикладах співпраці, релігійного і культурного співіснування як альтернативних моделей міжетнічної взаємодії. На основі сучасної української історіографії та міждисциплінарних підходів обґрунтовано потенціал українсько-польського історичного діалогу як засобу примирення в умовах нових геополітичних викликів.
Посилання
Бусленко, В. (2024). Українсько-польські відносини в 2022–2024 рр. Вісник Прикарпатського університету. Серія : Політологія, 19(4). https://journals.pnu.if.ua/index.php/politology/article/view/178/174.
Васильєв, В. (1993). Деякі роздуми з приводу терміна «ментальність». Розбудова держави, 11, 50–53.
Грабовський, С. (1997). Українська людина та українське буття. Сучасність, 3, 32–47.
Грицак, Я. (2011). Історія України. Формування модерної нації. XIX–XX століття. Київ: Критика.
Дем’янюк, О. Й. (2007). Волинь та Галичина в українсько-польських стосунках у 1919 р. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Держава та армія, 584, 113–120.
Ільюшин, І. І. (2003). Волинська трагедія 1943–1944 рр. Київ : НАН України, Інститут історії України; Київський славістичний університет.
Каліщук, О. (2024). Українсько-польські взаємини в роки Другої світової війни: інтерпретації минулого в умовах зміни геополітичних реалій. Український історичний журнал, 4, 98–112. https://doi.org/10.15407/uhj2023.04.098.
Картунов, О. (1995). Західні теорії нації: Плюралізм думок, дефіцит понять. Віче, 6, 80–93.
Касьянов, Г. В. (1999). «Нація» і «націоналізм»: слова і терміни. Український історичний журнал, 2, 3–14.
Касьянов, Г. В. (1999). Теорії нації та націоналізму. Київ : Либідь.
Клименко, О., Вайсман-Сахнюк, О. О. (2023). Ключові теорії етносоціології у висвітленні етногенезу українського народу. Соціологічні студії, 1 (22), 15–25. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-02-15-25.
Кліш, A. (2016). Українсько-польські відносини в політиці християнських товариств Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Історико-культурні студії, 3(1), 51–55.
Кресіна, І. О. (1998). Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: етнополітологічний аналіз. Київ : Вища школа.
Лісовий, В. (1991). Драгоманов і Донцов. Філософська і соціологічна думка, 9, 95–102.
Литвин, М. (2017). (відп. ред.) Українсько-польські відносини. Новітня доба. Львів, 732.
Литвин, М. (2021). (відп. ред.). За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 638.
МЗС України. (2025, червень 20). Україна ініціює відновлення українсько-польського Форуму істориків та Форуму партнерства. Суспільне Новини. https://suspilne.media/1047965-ukraina-iniciue-vidnovlenna-ukrainsko-polskogo-forumu-istorikiv-ta-forumu-partnerstva/.
Мірчук, П. (1953). Українська повстанська армія 1942–1945: документи і матеріали. Львів : Товариство української мови ім. Т. Шевченка.
Нагорна, Л. (2005). Політична мова і мовна політика: діапазон можливості політичної лінгвістики. Київ : Світогляд.
Патриляк, І. (2024). Перемога або смерть: український визвольний рух у 1939–1960 роках. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»; Центр досліджень визвольного руху.
Поліщук, Д. І. (2019). Діяльність «Просвіти» як чинник націотворення та формування національної свідомості. Духовна культура України перед викликами часу : тези доповідей учасників II Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Харків, 16 квіт. 2019 р.). Харків, 233–235.
Поліщук, І. (1999). Утікаючи від світу та шукаючи загроз у самому собі. Віче, 9, 141–149.
Попович, М. В. (2001). Нарис історії культури України (2-ге вид., випр.). Київ : АртЕк.
Римаренко, С. (1998). Самовизначення особи, нації, держави (Етнополітичні основи) : монографія. Київ : Юридична книга.
Розумний, М. М. (2016). Виклики національного самовизначення : монографія. Київ : НІСД.
Рябчук, М. (2000). Від Малоросії до Росії: Парадокси запізнілого націєтворення. Київ : Критика.
Савченко, О. О. (2010). Польські репресії проти народу Галичини у 30-х рр. XX ст. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Держава та армія, 670, 146–150.
Скакун, Р. (2012). «Пацифікація»: польські репресії 1930 року в Галичині. Львів : Видавництво Українського католицького університету.
Степико, М. (1988). Буття етносу: витоки, сучасність, перспективи (філософсько-методологічний аналіз). Київ : Знання.
Субтельний, О. (1991). Україна: історія / Ю. І. Шевчук, Пер.; С. В. Кульчицький, Вступ. ст. Київ : Либідь.
Ухач, В. З. (2021). Сучасна вітчизняна історіографія Волинської трагедії 1943 року. Zaporizhzhia Historical Review, 1(40), 229–233.
Чукут, С. А. (1999). Ґенеза духовної культури: управлінський вимір. Київ : УАДУ.
Barth, F. (1969). Ethnic groups and boundaries: The social organization of culture difference. Oslo: Universitetsforlaget.
Pylypenko, L., & Bilan, S. (2018). Periodization of development of ethnic relations of Western Ukraine and Poland (1918–1939). EUREKA: Social and Humanities, 2, 39–44. https://doi.org/10.21303/2504-5571.2018.00574.
Smith, A. D. (1991). National Identity. New York : PENGUIN BOOKS.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
