ETHNOSOCIOLOGICAL FOUNDATIONS OF THE FORMATION OF THE UKRAINIAN NATION IN THE 19TH–20TH CENTURIES: UKRAINIAN-POLISH INTERETHNIC INTERACTION
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2025-19-06Keywords:
interethnic interaction, national identity, nation-building, historical memory, ethnosociology.Abstract
The article explores Ukrainian-Polish interethnic interaction throughout the 19th and 20th centuries as a factor in the formation of Ukrainian national identity from an ethnosociological perspective. It examines the dynamics of relations between the Ukrainian and Polish ethnic groups under conditions of imperial domination, national awakening, interwar confrontation, World War II, and the Soviet period. Special attention is paid to the analysis of the policy of pacification and forms of political mobilization of Ukrainians in the context of Polish state policy, the events of the Volyn tragedy during World War II. The article highlights local examples of cooperation, religious and cultural coexistence as alternative models of interethnic interaction. Based on contemporary Ukrainian historiography and interdisciplinary approaches, the potential of Ukrainian-Polish historical dialogue is substantiated as a means of reconciliation amid new geopolitical challenges.
References
Бусленко, В. (2024). Українсько-польські відносини в 2022–2024 рр. Вісник Прикарпатського університету. Серія : Політологія, 19(4). https://journals.pnu.if.ua/index.php/politology/article/view/178/174.
Васильєв, В. (1993). Деякі роздуми з приводу терміна «ментальність». Розбудова держави, 11, 50–53.
Грабовський, С. (1997). Українська людина та українське буття. Сучасність, 3, 32–47.
Грицак, Я. (2011). Історія України. Формування модерної нації. XIX–XX століття. Київ: Критика.
Дем’янюк, О. Й. (2007). Волинь та Галичина в українсько-польських стосунках у 1919 р. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Держава та армія, 584, 113–120.
Ільюшин, І. І. (2003). Волинська трагедія 1943–1944 рр. Київ : НАН України, Інститут історії України; Київський славістичний університет.
Каліщук, О. (2024). Українсько-польські взаємини в роки Другої світової війни: інтерпретації минулого в умовах зміни геополітичних реалій. Український історичний журнал, 4, 98–112. https://doi.org/10.15407/uhj2023.04.098.
Картунов, О. (1995). Західні теорії нації: Плюралізм думок, дефіцит понять. Віче, 6, 80–93.
Касьянов, Г. В. (1999). «Нація» і «націоналізм»: слова і терміни. Український історичний журнал, 2, 3–14.
Касьянов, Г. В. (1999). Теорії нації та націоналізму. Київ : Либідь.
Клименко, О., Вайсман-Сахнюк, О. О. (2023). Ключові теорії етносоціології у висвітленні етногенезу українського народу. Соціологічні студії, 1 (22), 15–25. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-02-15-25.
Кліш, A. (2016). Українсько-польські відносини в політиці християнських товариств Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Історико-культурні студії, 3(1), 51–55.
Кресіна, І. О. (1998). Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: етнополітологічний аналіз. Київ : Вища школа.
Лісовий, В. (1991). Драгоманов і Донцов. Філософська і соціологічна думка, 9, 95–102.
Литвин, М. (2017). (відп. ред.) Українсько-польські відносини. Новітня доба. Львів, 732.
Литвин, М. (2021). (відп. ред.). За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 638.
МЗС України. (2025, червень 20). Україна ініціює відновлення українсько-польського Форуму істориків та Форуму партнерства. Суспільне Новини. https://suspilne.media/1047965-ukraina-iniciue-vidnovlenna-ukrainsko-polskogo-forumu-istorikiv-ta-forumu-partnerstva/.
Мірчук, П. (1953). Українська повстанська армія 1942–1945: документи і матеріали. Львів : Товариство української мови ім. Т. Шевченка.
Нагорна, Л. (2005). Політична мова і мовна політика: діапазон можливості політичної лінгвістики. Київ : Світогляд.
Патриляк, І. (2024). Перемога або смерть: український визвольний рух у 1939–1960 роках. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»; Центр досліджень визвольного руху.
Поліщук, Д. І. (2019). Діяльність «Просвіти» як чинник націотворення та формування національної свідомості. Духовна культура України перед викликами часу : тези доповідей учасників II Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Харків, 16 квіт. 2019 р.). Харків, 233–235.
Поліщук, І. (1999). Утікаючи від світу та шукаючи загроз у самому собі. Віче, 9, 141–149.
Попович, М. В. (2001). Нарис історії культури України (2-ге вид., випр.). Київ : АртЕк.
Римаренко, С. (1998). Самовизначення особи, нації, держави (Етнополітичні основи) : монографія. Київ : Юридична книга.
Розумний, М. М. (2016). Виклики національного самовизначення : монографія. Київ : НІСД.
Рябчук, М. (2000). Від Малоросії до Росії: Парадокси запізнілого націєтворення. Київ : Критика.
Савченко, О. О. (2010). Польські репресії проти народу Галичини у 30-х рр. XX ст. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Держава та армія, 670, 146–150.
Скакун, Р. (2012). «Пацифікація»: польські репресії 1930 року в Галичині. Львів : Видавництво Українського католицького університету.
Степико, М. (1988). Буття етносу: витоки, сучасність, перспективи (філософсько-методологічний аналіз). Київ : Знання.
Субтельний, О. (1991). Україна: історія / Ю. І. Шевчук, Пер.; С. В. Кульчицький, Вступ. ст. Київ : Либідь.
Ухач, В. З. (2021). Сучасна вітчизняна історіографія Волинської трагедії 1943 року. Zaporizhzhia Historical Review, 1(40), 229–233.
Чукут, С. А. (1999). Ґенеза духовної культури: управлінський вимір. Київ : УАДУ.
Barth, F. (1969). Ethnic groups and boundaries: The social organization of culture difference. Oslo: Universitetsforlaget.
Pylypenko, L., & Bilan, S. (2018). Periodization of development of ethnic relations of Western Ukraine and Poland (1918–1939). EUREKA: Social and Humanities, 2, 39–44. https://doi.org/10.21303/2504-5571.2018.00574.
Smith, A. D. (1991). National Identity. New York : PENGUIN BOOKS.
