СПЕЦИФІКА ЕКСПАНСІЇ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ КАЗИМИРА III НА РУСЬКІ ЗЕМЛІ: СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ ЇЇ ПРИЧИН ТА ПЕРЕБІГУ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2025-19-01Ключові слова:
Польща, Русь, Галичина, Казимир III, Юрій-Болеслав Тройденович, експансія, колонізація, торгівля, екстенсивне освоєння, історіографія.Анотація
Порушено питання особливості участі польського короля Казимира III у боротьбі за галицько-волинську спадщину. Розглянуто її загальне бачення в польській та українській історіографіях зі специфікою епохи їх становлення. Оскільки в них традиційно тісно пов’язувалося питання мотивів та участі Казимира III із правлінням та загибеллю останнього самостійного галицько-волинського князя Юрія II Болеслава Тройденовича, детально досліджено особливості його релігійної політики, взаємин з галицькими та волинськими боярськими елітами, внутрішню ситуацію в державі та зовнішні відносини із сусідами. Досліджено виникнення легенди про участь Юрія Болеслава у тристоронніх переговорах з угорським і польським королями у Вишеграді влітку 1338 р. з передачею останньому своєї спадщини; наведено до неї контраргументи. Простежено перебіг польсько-русько-татарської війни 1340–1341 рр., її завершення та наслідки, включно з реваншем Казимира III в 1349 році. Для розуміння яке бачення мав король на завойовані терени розібрано нюанси його титулатури. Розглянуто вибудову його взаємини із боярами, включно з пристосуванням останніх до нових умов феодальних відносин із монархом. Прослідковано менш помітні, але в довготривалій перспективі важливіші аспекти експансії Казимира III. Дано пояснення мотивації сприянню чужоземцям у галицьких містах з точки зору їхньої участі в міжнародній торгівлі. Зроблено огляд колонізаційних заходів короля на західному пограниччі Галичини. Перевірено «каземирівську модель» колонізації та урбанізації Францішка Сікори на прикладах пів сотні локацій нових міст і сіл в Малопольщі та Галицькій Русі в період з 1333 по 1370 рр. Дано відповідь найімовірнішого, на думку автора статті, мотиву експансії Казимира III на руські землі.
Посилання
Войтович, Л. (2010). Польща, Мазовія, Литва та Угорщина у боротьбі за спадщину Романовичів. Проблеми слов’янознавства, 59, 52–66.
Войтович, Л. (2011a). Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета. Княжа доба: історія і культура, 5, 209–220.
Войтович, Л. (2011b). Польський король Казимир III і боротьба за спадщину Романовичів. Вісник Львівського університету. Серія історична, 46, 17–41.
Войтович, Л. (2017). Казимирівська легенда: подолання стереотипів. Дрогобицький краєзнавчий збірник, 19–20, 95–117.
Войтович, Л. (2021–2022). Ще раз про «Казімєжовску легенду». Княжа доба: історія і культура, 15, 147–171.
Грушевський, М. (1905). Історія України-Руси, 3. Львів.
Зазуляк, Ю. (2006). Навколо полеміки про феодалізм в Галичині XIV–XV ст. Ruthenica, 5, 170–187.
Капраль, М. (упоряд.). (2000). Привілеї національних громад міста Львова (XIV–XVIII ст.). Львів.
Келембет, С. (2019). Любарт-Дмитро Гедимінович: Перший шлюб та династичні права на Галицько-Волинське князівство. Ruthenica, 15, 141–167.
Келембет, С. (2020). Фінал «Королівства Русі»: боротьба за галицько-волинські землі в 1340–1351 рр. Ruthenica, 16, 75–111.
Кордуба, М. (1940, 26 червня). Болеслав-Юрій II. Останній самостійний володар Галицько-Волинської держави. Краківські вісті. https://zbruc.eu/node/37822
Купчинський, О. (1997). Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV – першої половини XV ст. Записки Наукового товариства ім. Шевченка, 223, 333–359.
Купчинський О. (2004). Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII – першої половини XIV ст. Дослідження. Тексти. Львів: Простір-М.
Макаренко, Е. (2024). Благо чи лихо? Погляди польської та української історіографії «довгого» XIX століття на колонізацію Галицької Русі XIV–XVI століть. В М. Литвин (гол.ред.), Українські маркери історії Польщі: від початків формування до Великої війни. Суми:
Університетська книга, 84–98.
Мателешко, Ю. (2007). «Старці градські» та «старійшини города» як категорії осіб з різним владним статусом у Київській Русі Х століття, Грані, 5, 6–9.
Новаковський, Т. (2010). Руська канцелярія короля Казимира III. Записки Наукового товариства ім. Шевченка, 260(1), 7–16.
Паршин, І. (2015). Вектори політики князя Юрія-Болеслава Тройденовича до року 1333: між набутим та «успадкованим». Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 5 (306), 4–10.
Паршин, І. (2018). Дипломатія Галицько-Волинської держави: європейські наративні джерела XIII–XV століть. Львів.
Паршин, І. (2025). Боярин Дмитро Дядько в історичних джерелах і сучасній історіографії.
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 41, 86–96. https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-86-97
Скочиляс, І. (2011). Галицька митрополія XIV – першої половини XVI століть: особливості еклезіального, правого і суспільного статусів, Княжа доба: історія і культура, 4, 246–279.
Тенґовський, Я. (2010). Обставини вступу князя Болеслава-Юрія Тройденовича на галицько-волинський престіл (Невідомі руські документи з XIV століття). Записки Наукового товариства ім. Шевченка, 260(1). 45–56.
Хромов, К. (2019). Блукаючи шляхами Via Tatarica (проблеми визначення торгових шляхів джучидської доби на теренах сучасної України). Український нумізматичний щоденник, 3, 53–66. https://doi.org/10.31470/2616-6275-2019-3-53-66
Abraham, W. (1904). Powstanie organizacyj Kościoła łacińskiego na Rusi. Lwów.
AGZ-1: Liske, X. (ed.). (1868). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie, 1, Lwów.
AGZ-2: Liske, X. (ed.). (1872). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie, 3, Lwów.
AGZ-3: Liske, X. (ed.). (1878). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie, 7, Lwów.
AGZ-4: Liske, X. (ed.). (1880). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie, 8, Lwów.
APC: Miklosich, F., Müller, I. (eds.). (1860). Acta patriarchatus Constantinopolitani, 1, Vindobona.
Balzer, O. (1897). O następstwie tronu w Polsce: studya historyczno-prawne, 1, Kraków.
CDP: Rzyszczewski, L., Muczkowski, A. (eds.) (1848). Codex diplomaticus Poloniae, 2, Varsavia.
Chronicon Budense: Podhradczky, I. (eds.). (1838). Chronicon Budense, Buda.
HUB: Höhlbaum, K. (ed.) (1882–1886). Hansisches Urkundenbuch, 3, Halle.
KDM: Piekosiński., F. (ed.). (1887). Kodeks dyplomatyczny Małopolski, 3, Kraków.
Kotowicz, P., Skowroński, P. (2020). New rulers, new rules? Changes in military equipment during the 13th and 14th centuries in the area of Sanok, Fasciculi Archaeologiae Historicae, 33, 49–69, https://doi.org/10.23858/FAH33.2020.004
MPH-1: Bielowski, A. (ed.). (1872). Monumenta Poloniae Historica, 2, Lwów.
MPH-2: Liske, X., Kętrzyński, W. (ed.). (1888). Monumenta Poloniae Historica, 5, Lwów.
Paszkiewicz, H. (1925). Polityka ruska Kazimierza Wielkiego. Warszawa.
Prochaska, A. (1892). W sprawie zajęcia Rusi przez Kazimierza Wielkiego. Kwartalnik Historyczny, 6, 1–33.
Quellen: Kötzschke, R. (ed.). (1912). Quellen zur Geschichte der Ostdeutschen Kolonisation im 12. bis 14. Jahrhundert, Leipzig, Berlin.
Sikora, F. (1996). Ropczycki zespół osadniczy w średniowieczu. Z badań nad kazimierzowskim modelem osadniczo-urbanizacyjnym, Teki Krakowskie, 3, 73–96.
Szczur, S. (2009). W sprawie sukcesji andegawieńskiej w Polsce. Roczniki Historyczne, 75, 61–104.
VMPL: Theiner, A. (ed.). (1860). Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiumque finitimarum historiam illustrantia maximam partem nondum, edita ex tabulariss vaticanis deprompta collecta ac serie chronologica disposita, 1, Roma.
Wöller,B. (2012). Misja «Cywilizacyjna» Czy «Okupacyjna»? Aneksja Rusi Czerwonej w czasach Kazimierza III w kolonialistycznym dyskursie Polskich i Rusińskich historyków w habsburskiej Galicji. Historyka Studia Metodologiczna, 42, 133–145.
Zakrzewski, S. (1922). Wpływ sprawy ruskiej na państwo Polskie w XIV w. Zamość: Zygmunt Pomarański i Spółka.
ZDM-1: Kuraś, S. (ed.). (1962). Zbiór dokumentów małopolskich, 1, Wrocław.
ZDM-2: Kuraś, S., Sułkowska-Kuraś, I. (eds.). (1969). Zbiór dokumentów małopolskich, 4, Wrocław.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
