SPECIFICS OF THE EXPANSION OF POLISH KING CASIMIR III TOWARDS RUTHENIAN LANDS: AN ATTEMPT TO RECONSTRUCT ITS CAUSES AND COURSE
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2025-19-01Keywords:
Poland, Rus, Galicia, Casimir III, Yuri-Boleslav Troidenovich, expansion, colonisation, trade, extensive development, historiography.Abstract
The article raises the issue of the peculiarities of Polish King Casimir III’s participation in the struggle for the Galician-Volhynian inheritance. Its general perception in Polish and Ukrainian historiography with the specifics of the era of their formation is considered. Since the question of Casimir III’s motives and participation was traditionally closely linked to the reign and death of the last independent Galician-Volhynian prince, Yuri II Boleslaw Troidenovich, there were studied in detail the nuances of his religious policy, relations with the Galician and Volhynian boyar elites, the internal situation in the state, and external relations with neighbors. The author analyzed how the legend about Yuri Boleslaw’s participation in trilateral negotiations with the Hungarian and Polish kings in Visegrad in the summer of 1338, with the transfer of his inheritance to the latter, arose. Counterarguments are also presented. The course of the Polish-Ruthenian-Tatar war of 1340–1341, its conclusion, and consequences, including Casimir III’s revenge in 1349, are traced. To understand the king’s vision for the conquered territories, the nuances of his titles are analyzed. The author examines how the king’s relations with the boyars developed; including the latter’s adaptation to the new conditions of feudal relations with the monarch. Less noticeable but, in the long term, more important aspects of Casimir III's expansion are analyzed. An explanation is given of what motivated the promotion of foreigners in Galician cities in terms of their participation in international trade. An overview of the king’s colonization measures on the western border of Galicia is provided. The “Casimirian model” of colonization and urbanization by Franciszek Sikora is examined using examples of half a hundred locations of new towns and villages in Lesser Poland and Galician Rus’ in the period from 1333 to 1370, and the results are presented. The author of the article provides his answer to the most likely motive for Casimir III's expansion into Ruthenian lands.
References
Войтович, Л. (2010). Польща, Мазовія, Литва та Угорщина у боротьбі за спадщину Романовичів. Проблеми слов’янознавства, 59, 52–66.
Войтович, Л. (2011a). Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета. Княжа доба: історія і культура, 5, 209–220.
Войтович, Л. (2011b). Польський король Казимир III і боротьба за спадщину Романовичів. Вісник Львівського університету. Серія історична, 46, 17–41.
Войтович, Л. (2017). Казимирівська легенда: подолання стереотипів. Дрогобицький краєзнавчий збірник, 19–20, 95–117.
Войтович, Л. (2021–2022). Ще раз про «Казімєжовску легенду». Княжа доба: історія і культура, 15, 147–171.
Грушевський, М. (1905). Історія України-Руси, 3. Львів.
Зазуляк, Ю. (2006). Навколо полеміки про феодалізм в Галичині XIV–XV ст. Ruthenica, 5, 170–187.
Капраль, М. (упоряд.). (2000). Привілеї національних громад міста Львова (XIV–XVIII ст.). Львів.
Келембет, С. (2019). Любарт-Дмитро Гедимінович: Перший шлюб та династичні права на Галицько-Волинське князівство. Ruthenica, 15, 141–167.
Келембет, С. (2020). Фінал «Королівства Русі»: боротьба за галицько-волинські землі в 1340–1351 рр. Ruthenica, 16, 75–111.
Кордуба, М. (1940, 26 червня). Болеслав-Юрій II. Останній самостійний володар Галицько-Волинської держави. Краківські вісті. https://zbruc.eu/node/37822
Купчинський, О. (1997). Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV – першої половини XV ст. Записки Наукового товариства ім. Шевченка, 223, 333–359.
Купчинський О. (2004). Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII – першої половини XIV ст. Дослідження. Тексти. Львів: Простір-М.
Макаренко, Е. (2024). Благо чи лихо? Погляди польської та української історіографії «довгого» XIX століття на колонізацію Галицької Русі XIV–XVI століть. В М. Литвин (гол.ред.), Українські маркери історії Польщі: від початків формування до Великої війни. Суми:
Університетська книга, 84–98.
Мателешко, Ю. (2007). «Старці градські» та «старійшини города» як категорії осіб з різним владним статусом у Київській Русі Х століття, Грані, 5, 6–9.
Новаковський, Т. (2010). Руська канцелярія короля Казимира III. Записки Наукового товариства ім. Шевченка, 260(1), 7–16.
Паршин, І. (2015). Вектори політики князя Юрія-Болеслава Тройденовича до року 1333: між набутим та «успадкованим». Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 5 (306), 4–10.
Паршин, І. (2018). Дипломатія Галицько-Волинської держави: європейські наративні джерела XIII–XV століть. Львів.
Паршин, І. (2025). Боярин Дмитро Дядько в історичних джерелах і сучасній історіографії.
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 41, 86–96. https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-86-97
Скочиляс, І. (2011). Галицька митрополія XIV – першої половини XVI століть: особливості еклезіального, правого і суспільного статусів, Княжа доба: історія і культура, 4, 246–279.
Тенґовський, Я. (2010). Обставини вступу князя Болеслава-Юрія Тройденовича на галицько-волинський престіл (Невідомі руські документи з XIV століття). Записки Наукового товариства ім. Шевченка, 260(1). 45–56.
Хромов, К. (2019). Блукаючи шляхами Via Tatarica (проблеми визначення торгових шляхів джучидської доби на теренах сучасної України). Український нумізматичний щоденник, 3, 53–66. https://doi.org/10.31470/2616-6275-2019-3-53-66
Abraham, W. (1904). Powstanie organizacyj Kościoła łacińskiego na Rusi. Lwów.
AGZ-1: Liske, X. (ed.). (1868). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie, 1, Lwów.
AGZ-2: Liske, X. (ed.). (1872). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie, 3, Lwów.
AGZ-3: Liske, X. (ed.). (1878). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie, 7, Lwów.
AGZ-4: Liske, X. (ed.). (1880). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie, 8, Lwów.
APC: Miklosich, F., Müller, I. (eds.). (1860). Acta patriarchatus Constantinopolitani, 1, Vindobona.
Balzer, O. (1897). O następstwie tronu w Polsce: studya historyczno-prawne, 1, Kraków.
CDP: Rzyszczewski, L., Muczkowski, A. (eds.) (1848). Codex diplomaticus Poloniae, 2, Varsavia.
Chronicon Budense: Podhradczky, I. (eds.). (1838). Chronicon Budense, Buda.
HUB: Höhlbaum, K. (ed.) (1882–1886). Hansisches Urkundenbuch, 3, Halle.
KDM: Piekosiński., F. (ed.). (1887). Kodeks dyplomatyczny Małopolski, 3, Kraków.
Kotowicz, P., Skowroński, P. (2020). New rulers, new rules? Changes in military equipment during the 13th and 14th centuries in the area of Sanok, Fasciculi Archaeologiae Historicae, 33, 49–69, https://doi.org/10.23858/FAH33.2020.004
MPH-1: Bielowski, A. (ed.). (1872). Monumenta Poloniae Historica, 2, Lwów.
MPH-2: Liske, X., Kętrzyński, W. (ed.). (1888). Monumenta Poloniae Historica, 5, Lwów.
Paszkiewicz, H. (1925). Polityka ruska Kazimierza Wielkiego. Warszawa.
Prochaska, A. (1892). W sprawie zajęcia Rusi przez Kazimierza Wielkiego. Kwartalnik Historyczny, 6, 1–33.
Quellen: Kötzschke, R. (ed.). (1912). Quellen zur Geschichte der Ostdeutschen Kolonisation im 12. bis 14. Jahrhundert, Leipzig, Berlin.
Sikora, F. (1996). Ropczycki zespół osadniczy w średniowieczu. Z badań nad kazimierzowskim modelem osadniczo-urbanizacyjnym, Teki Krakowskie, 3, 73–96.
Szczur, S. (2009). W sprawie sukcesji andegawieńskiej w Polsce. Roczniki Historyczne, 75, 61–104.
VMPL: Theiner, A. (ed.). (1860). Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiumque finitimarum historiam illustrantia maximam partem nondum, edita ex tabulariss vaticanis deprompta collecta ac serie chronologica disposita, 1, Roma.
Wöller,B. (2012). Misja «Cywilizacyjna» Czy «Okupacyjna»? Aneksja Rusi Czerwonej w czasach Kazimierza III w kolonialistycznym dyskursie Polskich i Rusińskich historyków w habsburskiej Galicji. Historyka Studia Metodologiczna, 42, 133–145.
Zakrzewski, S. (1922). Wpływ sprawy ruskiej na państwo Polskie w XIV w. Zamość: Zygmunt Pomarański i Spółka.
ZDM-1: Kuraś, S. (ed.). (1962). Zbiór dokumentów małopolskich, 1, Wrocław.
ZDM-2: Kuraś, S., Sułkowska-Kuraś, I. (eds.). (1969). Zbiór dokumentów małopolskich, 4, Wrocław.
