ВПЛИВ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ У ЛЬВОВІ (ЛИПЕНЬ 1915 – ЖОВТЕНЬ 1918 РОКІВ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33402/up.2025-18-03

Ключові слова:

Перша світова війна, Східна Галичина, Львів, соціальне становище, демографія, біженці, австро-угорська адміністрація

Анотація

Стаття присвячена аналізу демографічної ситуації у Львові в період відновлення австро-угорської влади (липень 1915 – жовтень 1918 рр.) під час Першої світової війни. Дослідження охоплює ключові демографічні показники: загальну чисельність населення, рівень народжуваності, смертності та причини смертей, а також міграційні процеси, зокрема рух біженців. Хронологічні рамки роботи зумовлені поверненням австрійської влади після російської окупації (1914–1915 рр.) та завершенням періоду Листопадовим чином 1918 р. Актуальність теми полягає у необхідності осмислення впливу воєнних подій на демографічні процеси міського середовища, що дозволяє провести паралелі із сучасними викликами, спричиненими війнами. На основі архівних даних, зокрема матеріалів Державного архіву Львівської області та Статистичного міського бюро, проаналізовано динаміку чисельності населення Львова. У 1918 р. чисельність мешканців міста становила 187 431 особу, що свідчить про зменшення порівняно з довоєнним періодом (212 030 осіб у 1914 р.). Значний вплив на демографію мали міграційні процеси: масовий відтік мешканців під час російської окупації, евакуація до тилових регіонів Австро-Угорщини, а також повернення біженців після 1915 р.У 1915–1916 рр. до Львова повернулася значна кількість релокантів, що спричинило перевантаження соціальної інфраструктури міста. Брусиловський прорив 1916–1917 рр. посилив міграційну кризу, змусивши тисячі осіб переміститися до Львова як відносно безпечного тилового центру. У дослідженні також розглянуто показники народжуваності та смертності. У 1915–1918 рр. народилося 10 423 дитини, однак високий рівень смертності під час пологів (2,8%) відображає низький рівень медичного забезпечення.Загальна смертність у місті становила 18 530 випадків, з яких 10,8% припадало на біженців. Основними причинами смертей були епідемічні захворювання (натуральна віспа, тиф, холера), туберкульоз легень, пневмонія та хвороби серця. У 1918 р. коефіцієнт народжуваності становив 15,66 на 1000 осіб, смертності – 27,9 на 1000 осіб, що призвело до від’ємного природного приросту (-2295 осіб).

Посилання

Босак, В. (2025). Епідемія холери у Львові та її вплив на соціальне життя міста (червень–листопад 1915 р.). Етнічна історія народів Європи, 75, 76–82.

Голубець, В. (2023). Продовольче забезпечення Львова під час російської окупації (вересень 1914 – червень 1915 рр.). Наукові зошити історичного факультету Львівського університету, 24, 318–332.

ДАЛО–1: Державний архів Львівської обл. ф. 3, оп. 1, спр. 6617, 1–2.

Кондратюк, К. (2006). Втрати Східної Галичини в роки Першої світової війни. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність : збірник наукових праць, 15, 616–622.

Кучера, І. (2004). Біженський рух у Східній Галичині в 1914–1916 рр. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Історія, 10, 42–51.

ЦДІАЛ–1: Центральний державний історичний архів України, м. Львів ф. 146, оп. 32, спр. 182, 3.

Щодра, О., Петрій, І. (2015). Повсякденне життя Львова під час російської окупації 1914–1915 рр. Lwów. Miasto, społeczeństwo, kultura. Т. 9: Życie codzienne miasta, 354–378.

Kargol, T. (2012). Odbudowa Galicji ze zniszczeń wojennych 1914–1918. Kraków: Towarzystwo Wydawnicze «Historia Iagellonica».

Kramarz, H. (1994). Samorząd Lwowa w czasie pierwszej wojny światowej i jego rola w życiu miasta. Kraków : Wydawnictwo Naukowe WSP.

Lwów w cyfrach. Miesięcznik statystyczne. (1914). 8, 1.

Lwów w cyfrach. Miesięcznik statystyczne. (1915a). 7, 1–3.

Lwów w cyfrach. Miesięcznik statystyczne. (1915b). 8, 1–3.

Lwów w cyfrach. Miesięcznik statystyczne. (1915c). 9, 1–3.

Lwów w cyfrach. Miesięcznik statystyczne. (1915d). 10, 1–3.

Lwów w cyfrach. Miesięcznik statystyczne. (1915e). 11, 1–3.

Lwów w cyfrach. Miesięcznik statystyczne. (1915f). 12, 1–3.

Mick, C. (2016). Lemberg, Lwów, L’viv, 1914–1947: Violence and Ethnicity in a Contested City. West Lafayette: Purde University Press.

Otwarcie Lwowa i 12 powiatów galicyjskich dla uchodźców. (1915, 4 grudnia). Kurjer Lwowski, 459.

Powrót uchodźców do Lwowa. (1915, 24 grudnia). Kurjer Lwowski, 496.

Powrót uchodźców do Lwowa. (1916, 8 kwietnia). Kurjer Lwowski, 179.

Sprawa uchodźców i ewakuowanych. (1917, 20 stycznia). Kurjer Lwowski, 35.

Wiadomości statystyczne o mieście Lwowie 1912–1922. (1926). (T. 15).

W sprawie powrotu. (1918, 7 kwietnia). Kurjer Stanisławowski.

Zebranie w sprawie powrotu uchodźców do Lwowa. (1915, 15 grudnia). Kurjer Lwowski, 479.

Z posiedzenia sekcji gospodarczej Komitetu dla uchodźców. (1916, 23 lutego). Kurjer Lwowski, 97.

Завантаження

Опубліковано

2025-05-06