MUSEUMS OF EASTERN GALICIA BEFORE AND AFTER 1939: HISTORIOGRAPHY OF THE ISSUE
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2024-17-106-131Keywords:
Eastern Galicia, historiography, museum, collection, interethnic communi- cation, Soviet/Russian occupation, reorganization, displacement of monumentsAbstract
It is noted that Ukrainian and Polish historical sciences pay significant attention to the issue of the museum movement in Eastern Galicia at the end of the 19th – the first half of the 20th century. The peculiarities of Polish and Ukrainian historiography regarding the activities of Eastern Galician museums during the emergence of museology in the 19th century, the interwar period of the 20th century, their transformations, and losses during World War II, as well as post-war displacements of museum monuments, are analyzed. It is shown that during the interwar period of the 20th century the first theoretical and factographic generalizations of museum activities, authored by M. Treter, I. Sventsitskiy, E. Chwalewik, A. Czołowski, B. Janusz, emerged. These authors drew attention to the emergence of the museum movement in Lviv, Kolomyia, Ternopil, underscored the need for the formation of new institutions (in particular the Armenian museum), and emphasized the importance of museums for cultural representation. It is noted that during World War II, Galician museums were nationalized, and the integrity of collections was disrupted due to the unprofessional and criminal actions of the Soviet and Nazi regimes. It is claimed that the objective historiographic process resumed only after the democratization of Ukraine and Poland.It has been proven that the end of the 20th – the beginning of the 21st century national historiographies examined the issues of: the situation of museums and museum collections during of Austro-Hungary and the Second Polish Republic (J. Petrus, A. Krutous, V. Kushnir, I. Hayuk, S. Terskyi, F. Petriakova); Soviet reorganization measures for museums in 1939–1940 (I. Horban, R. Mankovska, S. Terskyi); losses and displacements of museum objects during the German occupation and after the war (R. Dziuban, O. Perelyhina, M. Matwi- jów); the formation of new approaches to preserving the shared Polish-Ukrainian cultural heritage (W. Konończuk, P. Kosiewski).The historiographical study reveals a high factographic base of museum studies but lacks of a comparative perspective in regional and national dimensions. Attention is drawn to the need for research on the interethnic interaction of museum environments in Eastern Galicia. It is recommended to continue the reconstruction of lost and displaced collections through the creation of joint Ukrainian-Polish cataloged databases. It is emphasized that joint historiographical searches of Eastern Galician museum issues will contribute to the multiplication of the cultural memory of both nations.
References
Бойко, В., Коваль Л. (1996). Становлення та основні віхи музею історично-воєнних пам’яток. Наукові записки Львівського історичного музею, 5–1, 33–41.
Винар, Л. (1976). Біографічні і бібліографічні матеріали Ярослава Пастернака. В Я. Пастернак, Ранні слов’яни в історичних, археологічних та лінгвістичних дослідженнях. Ню Йорк; Торонто; Париж; Мюнхен, 113–125.
Відновлення музеїв у Львові. (1945, 19 серпня). Вільна Україна, 39, 4.
Гаврилюк, О. (2013). Музей у Тернополі: історія заснування та розвитку. Збірник праць Тернопільського осередку НТШ (Т. 8: Музеї Тернопільщини), 129–135.
Гаюк, І. (2007). Колекція Вірменського музею у фондах ЛМІР. Вісник Львівського музею історії релігії, 1, 28–32.
Гаюк, І. (2012). Ілюстрована енциклопедія вірменської культури в Україні, 1–2. Львів: Афіша.
Гаюк, І. (2017). Історичний контекст та особливості формування Музею Вірменської культури у Львові. Культура і сучасність, 1, 14–20.
Гембарович, М., Гургула, І., Івасюта, М. (1959). З історії українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. Матеріали з етнографії та мистецтвознавства, 4, 3–12.
Глембоцька, Г. (1996). Про долю Вірменського музею. Галицька брама, 21–22, 22.
Глембоцька, Г. (2003). Юдаїка. З історії приватного та музейного колекціонування у Львові. Образи зниклого світу. Євреї Східної Галичини (середина ХІХ – перша третина ХХ ст.). Каталог виставки. Львів.
Гонтар, Т. (1992). Етнографічні колекції музею НТШ. Записки товариства імені Шевченка (Т. 223: Праці Секції етнографії та фольклористики). Львів, 417–427.
Горбань, І. (2012a). Вірменський музей у Львові. В M. Przeniosło (red.), Znani i nieznanі międzywojennego Lwowa. Studiа i materiały, 3. Kielce: Wydawnictwo Uniwersytetu Jana Kochanowskiego, 127–135.
Горбань, І. (2012b). Музеї. В А. Козицький (ред.), Енциклопедія Львова (Т. 4: Л–М). Львів: Літопис, 756–769.
Горбань, І. (2012c). Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. В А. Козицький (ред.), Енциклопедія Львова (Т. 4: Л–М). Львів: Літопис, 773–787.
Горбань, І. (2012d). Музей єврейської релігійної громади. В А. Козицький (ред.), Енциклопедія Львова (Т. 4: Л–М). Львів: Літопис, 787–789.
Горбачевський, Т. (2018). Музейно-архівні установи міжвоєнного Львова в культурно-комунікативних процесах польської громади міста. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Гуманітарні науки, 15, 181–188.
Грімстед Кеннеді, П., Боряк, Г. (1992). Доля українських культурних цінностей під час Другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. Львів: Фенікс.
Дашкевич, Я. (2006). Богдан Януш як вірменознавець. В Дашкевич, Я. Постаті: нариси про діячів історії, політики, культури. Львів, 402–403.
Дашкевич, Я., Романюк, М., Сварник, Г. (наук. ред.). (2010). Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Збірник документів і матеріалів (Т. 1: 1939‒1945). Львів.
Дашкевич, Я., Сварник, Г. (наук. ред.). (2019). Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Збірник документів і матеріалів (Т. 2: 1946 ‒ березень 1953). Львів.
Дзюбан, Р. (2006). Переміщення і втрати мистецьких пам’яток з львівських музеїв під час Другої світової війни. Записки Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника, 14, 309–324.
Дзюбан, Р. (2012). Розпорошені скарби: доля збірок Музею Князів Любомирських у складі Львівської філії Бібліотеки Академії Наук УРСР (1939–1941). Записки Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника, 4(20), 455–469.
Дзюбан, Р. (2020). Культурні цінності установ Львова у 1939–1953-х рр.: переміщення і втрати. Львів.
Клапчук, В. (2009). Гуцульщина та гуцули: економіка і народні промисли (друга половина XIX – перша третина XX ст.). Львів; Івано-Франківськ.
Козловський, С. К., Ситник, О. (ред.). (2010). Професор Леон Козловський. Львів; Варшава.
Крутоус, А. (1996). З минулого Львівського історичного музею. Наукові записки Львівського історичного музею, 5–І, 3–19.
Крутоус, A. (1998). До питання формування окремих музейних збірок України та м. Львова у ХІХ – першій третині ХХ ст. Наукові записки Львівського історичного музею, 7, 3–13.
Крутоус, А. (2000). Сторінки з минулого (1939–1990) Львівського історичного музею. Наукові записки Львівського історичного музею, 9, 3–23.
Кушнір, В. (2012). Музей наукового товариства ім. Шевченка у Львові: від заснування до створення першої експозиції. Народознавчі зошити, 5, 824–832.
Кушнір, В. (2013). Джерела фінансування та видатки Музею наукового товариства ім. Шевченка у 1920-х – 1930-х рр. Народознавчі зошити, 5–6, 586–590.
Кушнір, В. (2021). Музей Наукового товариства ім. Шевченка. Львів.
Литвин, М., Хахула, Л., Шкорубська, В. (2022). Мережа та особливості організаційної структури військових музеїв України на сучасному етапі. Військово-науковий вісник, 38, 77–102.
Маньковська, Р. (2011). Знищення музейних збірок в УРСР у післявоєнний період (друга половина 1940-х – 1950-х рр.). Історія України. Маловідомі імена, події, факти, 37, 198–214.
Маньковська, Р. (2016). Музеї України у суспільно-історичних викликах ХХ – початку ХХІ століть. Львів: Простір-М.
Маньковська, Р. (2017). Деформаційні процеси в музейництві: західноукраїнські області в радянський період. Краєзнавство, 3–4, 239–255.
Перелигіна, О. (2001). Втрати фондових колекцій Львівського історичного музею у період німецько-фашистської окупації. Наукові записки Львівського історичного музею, 10, 177–193.
Перелигіна, О. (2006). Утрати фондових колекцій Львівського історичного музею у період німецько-фашистської окупації. Частина 2. Наукові записки Львівського історичного музею, 11, 156–167.
Петрик, Н. (2017). Процес становлення Музею історично-воєнних пам’яток Наукового товариства імені Шевченка та формування його колекцій (перша половина ХХ століття). Молодий вчений, 6, 70–74.
Петрякова, Ф. (1997). Єврейське музейництво східної Галичини ХХ століття. Галицька брама, 10–11, 34–35.
Петрякова, Ф. (1999). Юдаїка в колекції Львівського історичного музею. Наукові записки Львівського історичного музею, 8, 107–127.
Петрякова, Ф. (2001). Еврейское музейное дело, индивидуальное коллекционирование на украинской этнической территории. Конец XIX – начало XXI ст.: обратный отсчет к будущему. В Ф. Турченко, Г. Баканурский (ред.), Пятые запорожские еврейские чтения. Запорожье, 271–283.
Руда, О. (2017). Мультикультурний простір Галичини. В М. Р. Литвин (авт.- упоряд.), Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі. Харків: Фоліо, 363–408.
Рудницька, М. (ред.). (1958). Західня Україна під большевиками: ІХ. 1939 – VI. 1941: збірник. Нью Йорк: Наукове товариство ім. Шевченка в Америці.
Сапеляк, О. (1996). Про музейну справу НТШ. Народознавчі зошити, 4, 225–229.
Свенціцький, І. (1920). Про музеї і музейництво. Нариси і замітки. Львів: З друкарні «Діла».
Сеньків, М. (2007). Фундатори і меценати львівських музеїв кінця ХІХ – початку ХХ століть. Скарбниця української культури: зб. наук. праць, 8, 242–256.
Сілецька, О. (2001). З історії експозиції Музею Наукового товариства імені Шевченка (1895–1939). Народознавчі зошити, 3, 148–151.
Смірнов, Ю. (2012). Музей вірменської архієпархії. В А. Козицький (ред.), Енциклопедія Львова (Т. 4: Л–М). Львів: Літопис, 770–771.
Терський, С. (2007а). Музейництво. В Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій (редкол.), Історія Львова: у 3 т., 2. Львів: Центр Європи, 462–469.
Терський, С. (2007b). Музеї. В Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій (редкол.), Історія Львова: у 3 т., 3. Львів: Центр Європи, 111–117.
Терський, С. (2007с). Доля музеїв та колекцій. В Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій (редкол.), Історія Львова: у 3 т., 3. Львів: Центр Європи, 179–181.
Терський, С. (2020). Формування колекцій археологічних пам’яток львівськими музеями (кінець ХІХ – 1940 р.). В Е. Зарубій, О. Крашанович, О. Куценяк, О. Перелигіна, С. Терський. Археологія у Львівському історичному музеї. Львів; Дрогобич: Коло, 9–46.
Чайковський, Б. (2012). Львівський історичний музей. В А. Козицький (ред.), Енциклопедія Львова (Т. 4: Л–М). Львів: Літопис, 349–357.
Чорнобай, Ю. (2012). Музей природознавства. В А. Козицький (ред.), Енциклопедія Львова (Т. 4: Л–М). Львів: Літопис, 796–799.
Шеломенцев-Терський, С. (2013). Реформування музеїв Галичини на початку Другої світової війни. Військово-науковий вісник, 19, 144–155.
Baranowicz, E. (1927). Muzea i zbiory o charakterze muzealnym w Polsce. Nauka Polska, 7, 98–161.
Biedrzycka, A. (2022). «Dziennik z wydarzeń II wojny światowej 1939–1941» Aleksandra Prusiewicza. Dzieje Najnowsze, 54/4, 209–247. http://dx.doi.org/10.12775/DN.2022.4.10
Bulyk, N. (2018). The Life and Work of Bohdan Janusz (1887–1930) in the Context of the Intellectual Environment of the Galicia Region. In D. H. Werra, M. Woźny (ed.), Between History and Archaeology Papers in honour of Jacek Lech, Oxford, 403–418.
Chwalewik, E. (1926). Zbiory polskie. Archiwa, biblioteki, gabinety, galerie, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyźnie i na obczyźnie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone, 1. Warszawa; Kraków: Wydawnictwo J. Mortkowicza.
Chwalewik, E. (1927). Zbiory polskie. Archiwa, biblioteki, gabinety, galerie, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyźnie i na obczyźnie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone, 2. Warszawa; Kraków: Wydawnictwo J. Mortkowicza.
Ciwkacz, O. (2006). Z dziejów Biblioteki miejskiej im. W. N. Smagłowskiego w Stanisławowie (1872–1939). Acta Universitatis Lodziensis, 13, 21–34.
Czmelyk, R. (2006). Rola muzeów w odrodzeniu zniszczonego świata Żydów we Lwowie. W J. Zętar, E. Żurek, S. J. Żurek (red.), Żydzi w Lublinie – Żydzi we Lwowie. Miejsca–Pamięć–Współczesność, Lublin, 110–111.
Czołowski, A. (1938). Lwowskie zbiory muzealne. Pamiętnik Muzealny, 7, 17–24.
Czołowski, A., Badecki, K., Mękicki, R., Harasimowicz, M., Zarewicz, S., Cieśla, H. (1929). Muzea Gminy miasta Lwowa. Lwów: Nakładem Gminy miasta Lwowa. de Rosset T. (2019). Mieczysław Treter, muzea współczesne. Muzealnictwo, 60, 103–107. https://doi.org/10.5604/01.3001.0013.2802
Dzieduszycki, W. (1895). Przewodnik po Muzeum im. Dzieduszyckuch we Lwowie. Lwów: Nakładem Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie.
Gębarowicz, M. (1967). Zbiory muzealne w Zakładzie Narodowym im. Ossolińskich. W B. Olszewicz (red.), Ossolineum. Księga pamiątkowa w 150-lecie Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich. Wrocław, 117–141.
Hadaczek, K. (1904). Złote skarby Michałkowskie. Kraków.
Hawryłyszyn, P. (2022). Józef Grabowski – polski historyk sztuki i muzealnik. https://www.ckpide.eu/pl/aktualnosci/wydarzenia/5058-jozef-grabowski-polski-historyksztuki-i-muzealnik
Horbań, I. (2006). Ośrodki przechowujące dziedzictwo kulturowe narodu żydowskiego we Lwowie – historia i stan obecny. W J. Zętar, E. Żurek, S. J. Żurek (red.), Żydzi w Lublinie – Żydzi we Lwowie. Miejsca–Pamięć–Współczesność. Lublin, 53–54.
Horban, I. (2010). Życie muzealne we Lwowie. Rok 1939. W W. Walczak, K. Łopatecki (red.), Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej, 2. Białystok, 19–29.
Horban, I. (2013). Wielokulturowe środowisko muzealne Lwowa w okresie dwudziestolecia międzywojennego. W W. Walczak, K. Łopatecki (red.), Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej, 6. Białystok, 373–390.
Konończuk, W., Kosiewski, P. (2020). Zagrożone dziedzictwo. Polskie dobra kultury na Ukrainie i Białorusi. Warszawa: Ośrodek Studiów Wschodnich.
Łomnicki, M. (1894). Pleistoceńskie owady z Borysławia. Lwów.
Mansfeld, B. (1980). Sprawy muzealne u progu II Rzeczypospolitej. Acta Universitatis Nicolai Copernici. Zabytkoznawstwo i konserwatorstwo, 9(112), 147–172.
Matwijów, M. (1995–1996). Ewakuacja zbiorów polskich ze Lwowa w 1944 r. Rocznik Lwowski, 4, 31–46.
Matwijów, M. (1996). Walka o lwowskie dobra kultury w latach 1945–1948. Wrocław: Towarzystwo Przyjaciół Ossolineum.
Matwijów, M. (2006). Muzea lwowskie wczoraj i dziś. Niepodległość i Pamięć, 13/3(24), 175–196.
Olechowski, P. (2017). Stosunki polsko-ukraińskie we Lwowie w świetle wspomnień (1918–1939). Przemyśl.
Pawłowicz, E. (1876). Katalog Broni w Muzeum im. Lubomirskich. Lwów.
Pawłowicz, E. (1877). Katalog Muzeum imienia Lubomirskich. Lwów.
Petrus, J. T. (1996). Muzea lwowskie 1823–1939. W J. K. Ostrowski (red.), Sztuka Kresów Wschodnich (T. 2: Materiały sesji naukowej Kraków, maj 1995). Kraków, 425–434.
Petrus, J. T. (1999). Archidiecezjalny Muzeum Ormiański we Lwowie. W A. Małkiewicz (red. nauk.), Ormianie polscy. Odrębność i asymilacja. Kraków: Muzeum Narodowe, 27–32.
Quirini-Popławski, L. (2008). Muzeum Huculskie w Żabiem. Historia powstania, funkcjonowanie, współczesne próby reaktywacji idei. Płaj, 36, 111–131.
Smirnow, J. (2010, 30 marca – 15 kwietnia). Muzeum Ormiańskie we Lwowie, Kurier Galicyjski, 20–21.
Szuchewicz W. (1902). Huculszczyzna, 1–2. Kraków.
Treter, M. (1909). Przewodnik po muzeum imienia Książąt Lubomirskich we Lwowie. Lwów: Zakład Ossolińskich.
Treter, M. (1917). Muzea współczesne. Studium muzeologiczne. Początki, rodzaje, istota i organizacja muzeów. Publiczne zbiory muzealne w Polsce i przyszły ich rozwój. Muzeum polskie, 1, 5–32.
Treter, M. (1918). Muzea współczesne. Studium muzeologiczne. Początki, rodzaje, istota i organizacja muzeów. Publiczne zbiory muzealne w Polsce i przyszły ich rozwój. Muzeum polskie, 4, 1–70.
Treter, M. (1922). Organizacja zbiorów państwowych Rzeczypospolitej Polskiej. Wiadomości Archeologiczne, 7, 3–33.
O opiece nad muzeami publicznemi: Ustawa z dnia 28 marca 1933 r. Dziennik Ustaw, 32, 279.
Wawrzak, M. (2019). Mieczysław Treter (1883–1943) – prekursor muzeologii polskiej. Muzealnictwo, 60, 273–284. https://doi.org/10.5604/01.3001.0013.5008
Wociór, L. (2012). Kolekcja judaików we Lwowie od końca XIX do początku XXI wieku. Muzealnictwo, 53, 114–117.
Zięba, A. (2015). Bohdan Janusz albo Astwadzadur Howhanian: żywot lwowskiego miłośnika historii Ormian polskich, Lehahayer. Czasopismo poświęcone dziejom Ormian polskich, 3, 133–176.
Ziębińska-Witek, A. (2014). Muzeum. W M. Saryusz-Wolska, R. Traba (red.), Modi memorandi. Leksykon kultury pamięci. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 246–251.
