THE PROBLEM OF INTER-CONFESSIONAL RELATIONS BETWEEN THE ROSTISLAVOVIDS AND THE PIASTS AT THE END OF THE 11TH–12TH CENTURIES IN THE INTERPRETATION OF FATHER ANTONIY PETRUSHEVYCH
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2026-21-01Keywords:
father Antoniy Petrushevych, Rostislavovids, Piasts, Halych land, interfaith relations, Greek-Slavic rite, Latinization, RussophilismAbstract
The article is devoted to a historiographical rethinking of the concept of aggravated interconfessional relations between the Przemysl, Terebovlian, Zvenygorod, and subsequently the Halych Rostyslavids princes, from the one side, and the Piasts, from the other one, at the end of the 11th–12th centuries, formulated by the Halych historian, Father Antoniy Petrushevych in his works during 1866–1882. For the first time in Ukrainian historiography, the views of Father A. Petrushevich on the problem and nature of inter-confessional relations of the Rostislavids princes with their closest Latin neighbors during the late 11th–12th centuries have been comprehensively summarized and analyzed by the author, reflecting modern research. To a greater extent, the ideological stereotypes formed in the course of the political Russophile movement in Halychyna in the 19th century regarding the Ruthenian-Polish church-religious relations during the Middle Ages are refuted in the article. The author concludes that the vision presented by a 19th-century Halych historian of the general Catholicization of the population of the historical Halych land, initiated by the Latin clergy from the Piasts possessions in the 11th century, is not devoid of a Russophile ideological and political context and can be interpreted as the old historiographical mystification which requires scientific revision. The inhabitants of the Piasts lands, as well as the subjects of the Rostislavids, during the second half of the 11th–12th centuries remained in a crucial phase of church conversion and crystallization of their own ethno-confessional identity, and therefore could hardly have been related to each other by the “Greek-Slavic rite”, despite the fact that some relicts of the ancient Cyrillic-Methodian tradition were apparently spread in an uninstitutionalized manner throughout the possessions of both dynasties. Therefore, the campaigns of the Przemysl, Terebovlian, Zvenygorod and Halych princes “into the lands beyond the Vistula” at the end of the 11th–12th centuries did not have a pronounced anti-Latin religious context, as A. Petrushevych believed, but instead were a part of the polycentric Ruthenian-Polish interdynastic relations, for a long time retaining the character of local military, often predatory expeditions, which often developed into mutual border raids and clashes.
References
Аркуша, О., Мудрий, М. (1999). Русофільство в Галичині в середині ХІХ ‒ на початку ХХ ст.: генеза, етапи розвитку, світогляд. Вісник Львівського університету. Серія історична, 34, 231‒268.
Булик, Н. (2013). Антін Петрушевич і археологічне середовище Львова другої половини ХІХ ст. Історичні та культурологічні студії, 5, 19–41.
Булик, Н. (2011). Археологія у науковій спадщині Антона Петрушевича. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 15, 415–428.
Булик, Н. (2014). Львівська археологія ХІХ – початку ХХ ст.: дослідники, наукові установи, музеї. Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Львівський ін-т економіки і туризму.
Вендланд, А. В. (2015). Русофіли Галичини. Українські консерватори між Австрією та Росією, 1848–1915 (Х. Назаркевич, пер. з нім.). Львів: Літопис.
Власто, А. П. (2004). Запровадження християнства у слов’ян. Вступ до середньовічної історії слов’янства (Р. Ткачук, Ю. Терех, пер. з англ.). Київ: Юніверс.
Войтович, Л. (2006). Княжа доба: портрети еліти. Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський.
Войтович, Л. (2011). Галицько-Волинські етюди. Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський.
Войтович, Л. (2015). Галич у політичному житті Європи ХІ–ХІV століть. Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.
Волощук, М. (2014). Rutheni in Polonia ХІ–ХІІІ вв.: краткие очерки проблемы. In V. Nagirnyy (ed.). Colloquia Russica. Series I (Vol. 4: Rurikids in Dynastic Relations: Politics, Customs, Culture,
Religion (10th–16th c.). Publication after 4th International Conference, Mogilno, 14–16th November, 2013. Krakow: Instytut Historii; Uniwersytet Jagielloński, 143–153.
Волощук, М. (2021a). Города Руси в военных операциях Пястов против Рюриковичей (ХІ – середина ХІV вв.). Часть 1. In T. Grabarczyk, & M. Pogońska-Pol (red.). Oblicza wojny (T. 4: Miasto і wojna). Łódz: Wyd-wo Uniwersytetu Łódzkiego, 27‒52. https://doi.org/10.18778/8220-617-3.03
Волощук, М. (2021b). Города Руси в военных операциях Пястов против Рюриковичей (ХІ – середина ХІV вв.). Часть 2. In W. Jarno, & J. Kita (red.). Oblicza wojny (T. 5: Miasto і wojna). Łódz: Wyd-wo Uniwersytetu Łódzkiego, 57‒74. https://doi.org/10.18778/8220-699-9.04
Волощук, М. (2021c). Русини-міщани малопольських міст XIII–XIV ст.: проблеми пошуку та ідентифікації. Український історичний журнал, 2, 19–28. https://doi.org/10.15407/uhj2021.02.019
Волощук, М. (2023). Невінценосні еліти руського (?) походження на військовій службі
Пястів кінця ХІІ – першої половини ХІV ст.: деякі антропонімічні спостереження. In T. Grabarczyk,
J. Kita, M. Pogońska-Pol, & M. Voloshchuk (red.). Oblicza wojny (T. 8: Narzędzia wojnyss). Łódz: Wyd-wo Uniwersytetu Łódzkiego, 37–53. https://doi.org/10.18778/8331-314-6.03
Волощук, М. (2026). Руські поселенці в землях династії П’ястів (кінець Х ‒ середина
ХІV ст.). В О. Кардаш (відп. ред.), Монографії Центру медієвістичних студій (Т. 2). Івано-Франківськ: Лілея-НВ.
Головко, О. (2005). Галицька держава князів Ростиславичів в історії Центрально-Східної Європи (ІХ–ХІІ ст.). Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.), 5, 87–131.
Головко, О. Б. (2006). Корона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Київ: Стилос.
Головко, О. Б. (2021). Русь і Польща в міжнародному житті Європи (Х – перша половина ХІІІ ст.). Київ: Академперіодика.
Грушевський, М. (1992). Історія України-Руси (Т. 2: ХІ–ХІІІ вік). Київ: Наукова думка.
Ґіль, А., Скочиляс, І. (2013). Володимирсько-Берестейська єпархія ХІ–XVIII століть: історичні нариси. Львів: Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Вид-во УКУ; Ін-т Центрально-Східної Європи.
Данилевский, И. (2019). Образ поляков в древнерусской домонгольской литературе. In V. Nagirnyy, & T. Pudłocki (eds.). Colloquia Russica. Series I (Vol. 9: Rus’ and Poland (10th–14th Centuries). Publication from the 9th International Scientific Conference, Przemyśl, 5th–8th December,
2018). Kraków: Historia Iagellonica; Towarzystwo Przyjaciół Nauk w Przemyślu, 157‒167.
Дашкевич, Я. (2016). Україна на перехресті світів: релігієзнавчі й соціокультурні студії.
Львів: Ін-т української археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Вид-во УКУ.
Добровольский, Д. (2019). Христиане или латинники: религиозный аспект восприятия поляков русскими книжниками ХІ–ХІІІ вв. In V. Nagirnyy, & T. Pudłocki (eds.). Colloquia Russica.
Series I (Vol. 9: Rus’ and Poland (10th–14th Centuries). Publication from the 9th International Scientific
Conference, Przemyśl, 5th–8th December, 2018). Kraków: Historia Iagellonica; Towarzystwo Przyjaciół Nauk w Przemyślu, 169‒181.
Дѣдицкий, А. (ред.). (1886). Сочиненія Антонія С. Петрушевича. Изъ записокъ
Б. А. Дѣдицкого. Литературный сборникъ издаваемый Галицко-русскою Матицею, 4, 220‒234.
Івашко, Р. (2014). Становлення Римо-католицької єпископської та митрополичої катедр у
королівстві Русі в середині XIV – на початку XV ст. Княжа доба: історія і культура, 8, 326–338.
Кардаш, О. Н. (2023). Латинська та кирило-мефодіївська церковні традиції ІХ–ХІ ст.: східний фронтир канонічного протистояння [дис. … д-ра філософії, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]. Репозитарій. https://lib-repo.pnu.edu.ua/
handle/123456789/19047
Кардаш, О. Н., Стасюк, А. Є. (2026). Кирило-мефодіївські витоки церковної традиції середньовічного Галича та Галицької землі в історичній візії Антонія Петрушевича: ревізія поглядів. Сторінки історії, 62, 47‒91. https://doi.org/10.20535/2307-5244.62.2026.362911.
Кардаш, О. (2025). Русько-польський етнічний і міжконфесійний фронтир Х ‒ початку ХІІ ст. в системі латинських, ромейських і слов’янських еклезіальних впливів. Авраамічні релігії в Україні і вселенське православ’я: історична традиція, ідентичність, сучасні виклики. Галич:
Інформаційно-видавничий сектор Національного заповідника «Давній Галич», 73‒91.
Колосовская, О. М. (2008). Библиотека Антония Петрушевича – универсальное славистическое собрание второй половины ХІХ – начала ХХ в. Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития, 6, 379‒391.
Колосовська, О. (1995). Кириличні стародруки з бібліотеки Антона Петрушевича. Проблеми слов’янознавства, 47, 95–98.
Колосовська, О. (2004). Формування славістичної бібліотеки Антона Петрушевича.
Проблеми слов’янознавства, 54, 190–201.
Королько, А. (2001а). А. Петрушевич і ранній етап русофільського руху в Галичині.
Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис, 5‒6, 133‒138.
Королько, А. З. (2001b). Громадсько-політична та наукова діяльність Антона Петрушевича [дис... к-та. іст. наук, Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника].
Королько, А. (2006–2007). Громадсько-політична та наукова діяльність Антонія
Петрушевича в історіографії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис, 12–13, 257‒267.
Королько, А. (2017‒2018). Церковна історія Галичини в наукових дослідженнях Антонія Петрушевича. Карпати: людина, етнос, цивілізація, 7‒8, 414‒430.
Королько, А. З. (2000). Стародавній Галич в історико-краєзнавчих студіях. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Історія, 3, 159–165.
Королько, А. З. (2006). Галицько-Волинське князівство у дослідженнях Антонія
Петрушевича. Історико-культурна спадщина Прикарпаття: Науковий збірник на пошану Петра Арсенича. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 394–406.
Королько, А. З. (2014). Культові пам’ятки Галичини, Буковини й Молдавії в історико-краєзнавчих дослідженнях Антонія Петрушевича. Карпати: людина, етнос, цивілізація, 5, 238–246.
Лисяк-Рудницький, І. (1994). Історичні есе (Т. 1). Київ: Основи.
Любащенко, В. (2011a). Церковні рукописи Галицько-Волинської Русі ХІІ–ХІV століть: спроба узагальнення. Княжа доба: історія і культура, 4, 65–99.
Любащенко, В. (2011b). Церковні рукописи Галицько-Волинської Русі ХІІ–ХІV століть: спроба узагальнення (закінчення). Княжа доба: історія і культура, 5, 73−115.
Михайлова, Р. Д. (2007). Художня культура Галицько-Волинської Русі. Київ: Видавничий дім «Слово».
Міка, Н. (2018). Русь у сілезьких середньовічних джерелах (до кінця ХІІІ ст.).
В М. Волощук, & В. Нагірний (ред.). Colloquia Russiaca. Series II (Vol. 4: Середньовічна Русь: проблеми термінології). Івано-Франківськ; Краків: Лілея-НВ, 229‒249.
Оленич, Я. (2013). Давньочеські писемні пам’ятки у славістичній спадщині Антона
Петрушевича. Україна – Європа – Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини, 11, 314–320.
Оленич, Я. (2014а). Кирило-мефодіївська проблематика у наукових працях галицьких учених ХІХ ст. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія, 2/3, 254–259.
Оленич, Я. (2014b). Кирило-мефодіївська проблематика у наукових працях галицьких учених ХІХ століття. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 40, 245‒249.
Оленич, Я. (2015). Галицька історична славістика у 1830–1894 роках: предмет та методологія дослідження. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Історичні науки, 24, 136–143.
Пашкевич, Г. (2020). Початки Галича. Галич: збірник наукових праць, 5, 96‒108.
Петрушевичъ, А. (1866). Краткое извѣстіе о Холмской епархіи и святителяхъ ея, со временъ введенія христіанства до 1863 года. Науковый сборникъ издаваемый литературнымъ обществомъ Галицко-русской Матицы, 2, 159‒298.
Петрушевичъ, А. (1867). Холмская епаpхія и святители ея по 1866 годъ. Львовъ: Изъ печати Института Ставpопигійского.
Петрушевичъ, А. (1881). Историческое извѣстіе о церкви Св. Пантелеймона близъ города
Галича, теперь костел Св. Станислава оо. Францискановъ, яко древнѣйшемъ памятникѣ романскаго зодчества на Галицкой Руси съ первой половины ХІІІ столѣттія. Львовъ: Иждивеніе и собственность Ставропигійскаго Института.
Петрушевичъ, А. С. (1882). Краткое историческое извѣстіе о введеніи христіанства въ Предкарпатскихъ странахъ во времена св. Кирила и Мефодія тихже учениками и проповѣдниками. Львовъ: Изъ типографіи Ставропигійского Института, подъ зародомъ Стефана Гучковского.
Плохій, С. (2015). Походження слов’янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі. Київ: Критика.
ПСРЛ-1: Лѣтопись по Лаврентіевскому списку (1872). Полное собраніе русскихъ лѣтописей (Т. 1). Санктпетербургъ: Типографія Императорской Академіи Наукъ.
ПСРЛ-2: Ипатьевская лѣтопись. (1908). Изд. 2-е. Полное собраніе русскихъ лѣтописей (Т. 2). С.-Петербургъ: Типографія М. А. Александрова.
Райківський, І. Я. (2012). Ідея української національної єдності в громадському житті Галичини ХІХ століття. Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Скочиляс, І. (2010). Галицька (Львівська) єпархія ХІІ–ХVIII ст. Організаційна структура та правовий статус. Львів: Вид-во УКУ.
Скочиляс, І. (2017). Ранньомодерна Україна в цивілізаційному діалозі із Заходом: рецепція східним християнством латинської культури як дослідницька перспектива. В Б. Чума (упоряд.).
Свята Тереза від Ісуса і Україна − Santa Teresa de Jesús y Ucrania: Науковий збірник (Вип. 1, Серія «Іберійські студії»; Т. 10, Серія «Київське християнство»). Львів: Вид-во УКУ, 19‒41.
Скочиляс, І. (2019). Рецепція латинського «jus patronatus» у руських землях Королівства Польського (нові тези до старої історіографічної дискусії). In V. Nagirnyy, & T. Pudłocki (eds.).
Colloquia Russica. Series I (Vol. 9: Rus’ and Poland (10th–14th Centuries). Publication from the 9th International Scientific Conference, Przemyśl, 5th–8th December, 2018). Kraków: Historia Iagellonica; Towarzystwo Przyjaciół Nauk w Przemyślu, 345−355.
Скочиляс, І., Фрис, В. (ред.). (2018). Духовна спадщина Давнього Галича: Науковий збірник. Львів; Івано-Франківськ: Український католицький університет.
Стасюк, А. (2019). Францисканці в контексті руської політики Казимира ІІІ. In V. Nagirnyy, & T. Pudłocki (eds.). Colloquia Russica. Series I (Vol. 9: Rus’ and Poland (10th–14th Centuries). Publication from the 9th International Scientific Conference, Przemyśl, 5th–8th December, 2018).
Kraków: Historia Iagellonica; Towarzystwo Przyjaciół Nauk w Przemyślu, 337−344.
Томенчук, Б. (2018). Археологія долітописного Галича як культового і релігійного центру «Великої Білої нехрещеної Хорватії» (до питання про заснування Галича в другій половині Х ст.). Галич: збірник наукових праць, 3, 10‒53. https://doi.org/10.15330/hal_swc.3.10-53
Федорів, І., & Оленич, Я. (2015). Проблеми етногенезу та державотворення слов’янських народів у науковій спадщині Антона Петрушевича. Україна – Європа – Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини, 16 (2), 158–162.
Филипчук, М. (2014). Слов’янські поселення VIII−Х ст. в українському Прикарпатті. 2-ге вид. Львів: Астролябія.
Франків, Р. (2019). Народ і влада в Галичі як зразок «Візантійської республіки». Галич: збірник наукових праць, 4, 82–94. https://doi.org/10.15330/hal_swc.4.82-94
Яковенко, Н. (2009). Нарис історії середньовічної і ранньомодерної України. Видання четверте. Київ: Критика.
Abraham, W. (1904). Powstanie organizacyi kościoła łacińskiego na Rusi (T. 1). Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego; Towarzystwo dla Popierania Nauki Polskiej.
Balzer, O. (2021). Genealogia Piastów. Kraków: Avalon.
Benyskiewicz, K. (2015). Stosunki polsko-ruskie w świetle opowieści o oślepieniu Wasylka Trembowelskiego. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені
Івана Огієнка. Історичні науки, 25, 248–265.
Benyskiewicz, K. (2024). Piastowie i Rurykowice. Polsko-ruskie stosunki polityczne od X do połowy XII wieku. Wydanie II poprawione i uzupełnione. Zielona Góra: Uniwersytet Zielonogórski.
Benyskiewicz. K. (2020). Zniszczenie Wiślicy w 1135 roku w świetle przekazów źródłowych i literatury historycznej (część I: źródła). In Gremium. Studia nad historią, kulturą i polityką, 14, 39–67. https://doi.org/10.34768/ig.vi14.292
Bieniak, J. (1996). Polska elita polityczna XII wieku (część III B. Arbitrzy książat – trudne początki). In S. K. Kuczyński (red.), Społeczeństwo Polski średniowiecznej. Zbior studiów, 7, 11‒44.
Brojer, W. (2014). Polska – Ruś w XI–XII wieku. Granica misyjności. In Z. Dalewski (red.).
Granica wschodnia cywilizacji zachodniej w średniowieczu. Warszawa: Instytut Historii PAN, 297–373.
Buko, A. (2008). The Archaeology of Early Medieval Poland. Discoveries ‒ Hypotheses ‒
Interpretations. In F. Curta (ed.). East Central and Eastern Europe in Middle Ages (Vol. 1). Leiden; Boston: Brill.
Buko, A. (2021). Świt państwa polskiego. Warszawa: Instytut Archeologi i Etnologii PAN.
Dlugossius-1: Budkowa, S., Garbacik, I., & Kamiński, A. et al. (eds.). (1970). Ioannis Dlugossii
Annales seu cronicae incliti regni Poloniae. Liber 3‒4. Varsaviae: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Dlugossius-2: Budkowa, S., Garbacik, I., & Kamiński, A. et al. (eds.). (1973). Ioannis Dlugossii
Annales seu cronicae incliti regni Poloniae. Liber 5‒6. Varsaviae: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Dvornik, F. (1970). Byzantine missions among the Slavs. SS. Constantine-Cyril and Methodius. New Brunswick; New Jersey: Rutgers University Press.
Homza, M. (2025). Stredná Európa I. Na začiatku Stredoveku. Bratislava: Univerzita Komenského v Bratislave.
Kajzer, L. (1991). Jeszcze o 70 kościołach fundacji Piotra Włostowicza (uwagi na marginesie studium Janusza Bieniaka). Kwartalnik historii kultury materialnej, 39 (2), 177‒185.
Kollinger, K. (2014). Polityka wschodnia Bolesława Chrobrego (992–1025). Wrocław: Chronicon.
Malmenvall, S. (2019). Kultura Kijevske Rusije in krščanska zgodovinska zavest. Ljubljana: Teološka fakulteta Univerze v Ljubljani.
Marsina, R. (1992). Kristianizácia Maďarov a Uhorska medzi východom a západom. Historický časopis, 40 (4), 409‒421.
Marzec, A. (2004). Kariery polityczne na Rusi Czerwonej za panowania Kazimierza Wielkiego (1340−1370). Соціум. Альманах соціальної історії, 4, 9−18.
MGH-1: Bretholz, B. (ed.). (1923). Monumenta Germaniae Historiae. Scriptores Rerum
Germaqnicarum. Nova Series. (Vol. 2: Cosmae Pragensis Chronica Boemorum.). Berolini: Apud Weidmannos.
MGH-2: Pertz, G. H. (ed). (1839). Monumenta Germaniae Historica. Scriptores (T. 3). Hannoverae: Impensis Bibliopolii Avlici Hahniani.
MGH-3: Pertz, G. H. (ed). (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptores (T. 9). Hannoverae: Impensis Bibliopolii Avlici Hahniani.
MGH-4: Pertz, G. H. (ed). (1859). Monumenta Germaniae Historica. Scriptores (T. 16). Hannoverae: Impensis Bibliopolii Avlici Hahniani.
MGH-5: Pertz, G. H. (ed). (1868). Monumenta Germaniae Historica. Scriptores (T. 20). Hannoverae: Impensis Bibliopolii Avlici Hahniani.
MPH-1: Bielowski, A. (ed.). (1864). Monumenta Poloniae Historica (T. 1). Lwów: W Drukarni Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich.
MPH-2: Bielowski, A. (ed.). (1872). Monumenta Poloniae Historica (T. 2). Lwów: W drukarni Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich.
MPH-3: Dąbrawski, D., & Jusupović, A. (red.). (2017). Kronika Halicko-Wołyńska (Kronika Romanowiczów). Monumenta Poloniae Historica (Seria II, T. 16). Kraków; Warszawa: Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla PAN.
MPH-4: Kürbis, B. (rec.). (1970). Chronica Poloniae Maiores. Monumenta Poloniae Historica (Seria II, T. 8). Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe
Musin, A. (2019). Polska Piastów i Ruś Rurykowiczów: nieuniknioność niemożliwych porównań (niektóre uwagi do badań komparatystycznych nad średniowieczną Europą Środkowo-Wschodnią).
In V. Nagirnyy, & T. Pudłocki (eds.). Colloquia Russica. Series I (Vol. 9: Rus’ and Poland (10th–14th
Centuries). Publication from the 9th International Scientific Conference, Przemyśl, 5th–8th December, 2018). Kraków: Historia Iagellonica; Towarzystwo Przyjaciół Nauk w Przemyślu, 95‒121.
Paszkiewicz, H. (1996). Początki Rusi (K. Stopka, red.). Kraków: Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności.
Piekalski, J. (2014). Die Formierung des Öffentlichen und Privaten Raums im Breslau des 13.
Jahrhunderts. In E. Mühle (ed.). Breslau un Krakau im hohen und späten Mittelalter. Stadtgestalt – Wohnraum – Lebensstil. Köln; Weimar; Wien: Böhlau, 27–52.
Poppe, A. (1999). Wokół chrztu Rusi. In H. Samsonowicz (red.). Narodziny Średniowiecznej Europy. Warszawa: Wiedza Powszechna; Bellona, 212‒230.
Řeháček, L. (1975). Emauzský klášter a Polsko (K založení a významu filiálních klášterů Emauz v dolnoslezské Olešnici a v Klepařích u Krakova). In J. Homolka i in. (rec.). Z tradic slovanské kultury v Čechách. Sázava a Emausy v dĕjinách české kultury. Praha: Universita Karlova, 203–221.
Sperka, J. (2010). Poczatki osadnictwa rycerstwa slaskiego na Rusi Czerwonej. Княжа доба: історія і культура, 3, 278–301.
Sperka, J. (2011). Zarys migracji rycerstwa śląskiego na ziemie rusi koronnej w okresie panowania Władysława Jagiełły. Княжа доба: історія і культура, 5, 221–229.
Štefan, I. (2022). Conversion and Christianization. Bohemia, Poland, Hungary and Rus‟ (9th to 12th Сenturies). In F. Curta (ed.). The Routledge Handbook of East Central and Eastern Europe in the Middle Ages, 500–1300. London; New York: Routledge Taylor & Francis Group.
Velykochyi, V., & Voloshchuk, M. (2017). The Catholicization Of Pokutia: Ethno-Confessional And Historical Myth Of The Ukrainian Historiography. Codrul Cosminului. Suceava, 23 (2), 321–344.
Voloshchuk, M. (2019a). Ruthenian-Polish Matrimonial Relations in the Context of the Inter-Dynastic Policy of the House of Rurik in the 11th–14th Centuries: Selective Statistical Data. Codrul Cosminului, 25 (1), 99–126. https://doi.org/10.4316/CC.2019.01.006
Voloshchuk, M. (2019b). The Ruthenian Courts of the Rurik Dynasty Princesses in the Lands of the Piast Dynasty in the 11th Century: The Attempt of the Searching and Reconstruction. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Series of Social and Human Sciences, 6 (2), 37–49. https://doi.org/10.15330/jpnu.6.2.37-48
Voloshchuk, M. (2021). Galich, was it a Real (Part of) Rus’? Konštantínove Listy, 14 (2), 37‒50. https://doi.org/10.17846/CL.2021.14.2.37-50
Włodarski, B. (1966). Ruś w planach politycznych Bolesława Krzywoustego (1102–1138).
Zeszyty Naukowe. Nauki humanistyczno-społeczne. Historia II, 20, 38–57.
Włodarski, B. (1970). Sojusz dwóch seniorów (ze stosunków polsko-ruskich w XII wieku). In J. Bardach (red.). Europa – Słowiańszczyzna – Polska. Studia ku uczczeniu profesora Kazimierza Tymienieckiego. Poznań: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu, 345–363.
Wołoszczuk, M. (2022). Rusini w miastach śląskich w XII‒XIV wieku. In W. Iwańczak, S. Rosik, & P. Urbańczyk (red.). VI Kongres mediewistów polskich (T. 5: Polska i jej sąsiedzi w dobie średniowiecza. Kultura umysłowa, życie społeczne, polityka). Wrocław: Chronicon, 101–113.
