FROM REAL POLITICS AND SOCIAL SOLIDARITY TO NATIONAL STATE: THE SOCIAL MISSION OF METROPOLITAN ANDREY SHEPTYTSKY IN THE FIRST HALF OF THE 20TH CENTURY

Authors

DOI:

https://doi.org/10.33402/up.2023-16-101-121

Keywords:

Andrey Sheptytsky, socio-political processes, state, liberation movement, civil society, social doctrine, education, science

Abstract

The article analyzes the features of state and political activity of the Metropolitan of the Greek Catholic Church (GCC) Andrey Sheptytsky, ambassador of the Diet of Galicia and Lodomeria and deputy of the Parliament of Vienna (1901–1914), member of the Ukrainian National Council of the Western-Ukrainian Peoples Republic (WUPR), who had infl uence over the leaders of the Ukrainian National-Democratic Union (UNDU) and, partially, members and sympathizers of the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN). The article shows his role in the relations of the state and the church in the age of the Habsburg constitutional monarchy, during the national state forming in the course of the Ukrainian revolution of 1917–1923, during the period of Polish authoritarianism, and in the turmoil of the Nazi and Stalinist totalitarian regimes. It proves the incompatibility of church and state priorities in the absence of a national state and democratic government. The study also confi rms that A.Sheptytsky considered it his moral-ethical / Christian duty to directly or indirectly resist undemocratic authorities, supporting legal methods of civil disobedience and excluding the methods of physical terror (assassinations of government offi  cials, as well as opposition / loyal politicians). At the same time, A. Sheptytskyi, as a church fi gure and citizen, sought to adhere to the principles of Christian ethics, social solidarity, and tolerance of inter-national and interpersonal relations in social and political life. He recommended politicians to reach civic maturity as soon as possible and think not in narrowly party or narrowly ethno-national categories, but in universal, Christian ones. Сritical analysis of social reality, cut across state-political transformations, party-political confrontation, economic competition, international contradictions, education of elites and civil society, and humanitarian aid to the poor and disabled, became an important feature of A. Sheptytsky’s social ethics. In his pastoral messages and other public actions, A. Sheptytskyi demanded openness, fl exibility and dynamism from public-political and church fi gures, and courage in the face of new adaptations, even those that changed personal beliefs. At the same time, he especially criticized the dogmatism of the left forces (socialists and communists), who promoted militant atheism, liquidation of private property, and collective management of agriculture. As a Christian pastor, he criticized the individual terror tactics of right-wing radical forces, as well as the anti-people policy of the totalitarian regimes of Germany and the USSR. A. Sheptytsky considered the increase in the level of education of everyone, including politicians and clergymen, businessmen and youth, to be an objective sign of social improvement.

References

Авакумов, Ю. (відп. ред.). (2004). Митрополит Андрей Шептицький і греко-католики в Росії. Львів.

Аркуша, О. (2004). Український християнсько-суспільний рух у Галичині на початку ХХ століття: політика товариства «Руська громада». Шляхами історії. Науковий збірник історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка на пошану професора Костянтина Кондратюка. Львів, 63–99.

Боцюрків, Б. (2005). Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939–1950). Львів.

Гайова, О., Кравчук, А. (упоряд.), Кравчук, А. (відп. ред.). (1995). Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали. 1899–1944, 1. Львів.

Гайова, О., Кравчук, А. (упоряд.), Кравчук, А. (відп. ред.). (1998). Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали. 1899–1944, 2/1. Львів.

Гайова, О., Кравчук, А. (упоряд.), Кравчук, А. (відп. ред.). (1999). Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали. 1899–1944, 2/2. Львів.

Гайова, О., Перун, М. (2019). На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький. Львів.

Гентош, Л. (2006). Ватикан і виклики модерності. Східноєвропейська політика папи Бенедикта XV та українсько-польський конфлікт у Галичині (1914–1923). Львів.

Гентош, Л. (2014). Ставлення митрополита Андрея Шептицького до «пацифікації» 1930 р. Україна модерна, 21, 91–112.

Гентош, Л. (2015). Митрополит Шептицький 1923–1939: випробування ідеалів. Львів.

Горак, Р. (2020). Андрей Шептицький. Біографія. Львів.

Гузар, Л. (2015). Андрей Шептицький, Митрополит Галицький, (1901–1944) – провісник екуменізму. Львів.

Гунчак, Т. (1993). У мундирах ворога. Київ.

Єгрешій, О. (2006). Єпископ Григорій Хомишин: портрет релігійного церковного і греко-католицького діяча. Івано-Франківськ.

Зайцев, О., Беген, О., Стефанів, В. (2011). Націоналізм і релігія: Греко-Католицька Церква та націоналістичний рух у Галичині (1920–1930-ті роки). Львів.

Кісь, Я. (2018). Пам’ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної пам’яті УГКЦ. Львів.

Кліш, А. (2012). Українська католицька народна партія (Українська народна обнова) в інтерпретації сучасних українських дослідників. Україна–Європа–Світ, 10, 343–346.

Кокін, С., Сердюк, Н., Сердюк, С. (упоряд.), Богунов, С. (співголова ради). (2005). Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органів державної безпеки (1939–1944 рр.). Київ.

Колб, Н. (2016). Від Шашкевича до Шептицького: церковно-релігійне життя у Габсбурзькій Галичині. В М. Литвин (авт.-упоряд.), Проект «Україна». Австрійська Галичина. Харків: Фоліо, 298–317.

Королевський, К. (2014). Митрополит Андрей Шептицький (1865–1944). Львів.

Красівський, О. (1996). За Українську державу і церкву. Громадська і суспільно-політична діяльність митрополита Андрея Шептицького в 1918–1923 рр. Львів.

Лазарович, М. (2018). Українські січові стрільці у боротьбі за волю України. Ічня.

Литвин М. (відп. ред.). (2021). За свободу. Українсько-польський діалог і спроби порозуміння. Львів.

Литвин, М. (1998). Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Львів.

Литвин, М. (2015). Мойсей українського народу. До 150-річчя від дня народження Андрея Шептицького. Львів.

Литвин, М., Науменко, К. (1995). Історія ЗУНР. Львів.

Литвин, С. (2018). Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну. Київ.

Мазур, О., Патер, І. (1997). Українці і поляки: угода 1914 р. у світлі російської дипломатії. В П. Федорчак (відп. ред.), Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст. Івано-Франківськ, 58–61.

Матковський, І. (2019). Казимир граф Шептицький – отець Климентій: польський аристократ, Екзарх Росії та Сибіру, архимандрит Студитів. Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви. Львів.

Мудрий, М., Савчик, Б. (упоряд.). (2011). Олесницький Євген. Сторінки з мого життя. Львів.

Орлевич, І. (2013). Русофільська течія на початку 1920-х років у Галичині. Галичина, 22–23, 200–208.

Папуга, Я. (2008). Західна Україна і Голодомор 1932–1933 років: морально-політична і матеріальна допомога постраждалим. Львів.

Пікулик, Н., Сеник, Л. (1997). Климентій Шептицький – слуга Божий. Львів: Свічадо.

Посівнич, М. (ред. і упоряд.). (2014). Життя і діяльність Степана Бандери: документи і матеріали. Тернопіль.

Пропамятна книга першого руско-народного паломництва въ Святу Землю водъ 5 до 28 вересня 1906. (1907). Жовква.

Расевич, В. (1997). Політик, що розминувся зі своїм часом. Історія життя Вільгельма Габсбурга. Європейський час, 1, 35–36.

Сергійчук, В. (відп. ред.). (2006). Ліквідація УГКЦ (1939–1946). Документи радянських органів безпеки, 1. Київ.

Сергійчук, В. (відп. ред.). (2006). Ліквідація УГКЦ (1939–1946). Документи радянських органів безпеки, 2. Київ.

Сергійчук, В. (упоряд.). (2009). Степан Бандера в документах радянських органів державної безпеки (1934–1959), 1. Київ.

Смолій, В. (відп. ред.), Верстюк, В. та ін. (упоряд.). (1996). Українська Центральна Рада. Документи і матеріали, 1. Київ.

Смолій, В. (відп. ред.), Верстюк, В. та ін. (упоряд.). (1996). Українська Центральна Рада. Документи і матеріали, 2. Київ.

Тимченко, Р. (2013). Відносини Української Народної Республіки й Західно-української Народної Республіки (листопад 1918 – квітень 1920 рр.). Київ.

Фан, Р., Павлишин, О. (наук. ред.). (2019). Історія Єврейської національної автономії в період Західно-Української Народної Республіки. Львів.

Цвенгрош, Г. (1993). Національно-державні погляди митрополита Андрея Шептицького й польсько-українська війна 1918–1919 рр. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Київ, 181–182.

Чорновол, І. (2002). Українська фракція Галицького крайового сейму 1861–1901. Львів.

Чорновол, І. (2010). 199 депутатів Галицького сейму. Львів.

Чорновол, І. (2017). Нариси з історії Галичини. Львів.

Чорнописька, В. (2014). Релігійна та громадська діяльність блаженного пре- подобномученика Климентія (Шептицького) (1869–1951). Львів.

Шептицька, С. (1965). Молодість і покликання о. Романа Шептицького. Вінніпег; Торонто.

Ostanek, A. (2017). Wydarzenia 1930 roku w Małopolsce Wschodniej a bezpieczeństwo II Rzeczypospolitej. Warszawa.

Szumilо, М. (Сomp). (2021). Symon Petlura. Przywódca niepodlegej Ukrainy. Warszawa.

Źiembа, А. (Eds). (1994). Metropolita Andrzej Szeptycki. Studia i materiały. Kraków.

Published

2025-05-23