TRADE ROUTES THROUGH WEST RUTHENIAN LANDS IN THE POLICY OF THE KINGDOM OF POLAND IN THE 14TH–15TH CENTURIES
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2026-20-01Keywords:
trade routes, Galicia–Volhynia, Hansa, Kingdom of Poland, Lviv, “eastern goods”, historiographyAbstract
The article deals with the issues of the emergence, functioning, and political role of transit trade routes through the West Ruthenian lands in the Late Middle Ages. These routes are considered an important regional economic and geopolitical phenomenon that had long-term consequences for Ruthenian-Polish relations at that time. The work is structured according to geographical and chronological principles. It traces the emergence of the Hanseatic trading network at the mouth of the Vistula River and the establishment of ties with the Galicia–Volhynia state and its two main centers, Volodymyr and Lviv. The geography of each of the four known Hanseatic trade routes to them and the range of traded goods are identified. New chronological frameworks for dating the main source on this issue, the Toruń customs list, are proposed. Using the example of the trade wars in the 1340s by the Polish king Casimir III, additional justification is provided for why his expansion towards Ruthenian lands should be dated from 1349 rather than 1340. An attempt has been made to date three trade seals from Tournai found in Halych on the basis of the chronology of stable activity on the Hanseatic- Ruthenian routes. A review of the potential route of the “Tatar Road” during the 14th century was conducted, taking into account the latest archaeological and numismatic findings. The continuity of the Central European routes since Early Middle Ages was noted. Using this example, the duality of the trade policy of Polish kings regarding West Ruthenian routes in the 15th century is demonstrated: limiting their previous export capabilities in foreign markets and directing them towards the development of the southern lands of the Polish Kingdom. The context of the formation of the “Wallachian Road” was reviewed. For the first time, the 1469 Lustration of Royal Estates is used to reconstruct the Ruthenian section of this route and characterize its source potential in the study of regional trade. A conclusion is made about the somewhat deterministic external economic conditions that had a significant impact on the political consequences of the functioning of these routes.
References
АДГВК: Купчинський, О. (упоряд.). (2004). Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII – першої половини XIV ст. Дослідження. Тексти. Львів.
Балух, О. (2008). Військово-політичні відносини між Польщею і Молдовою в другій половині XIV ст. Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей, 21, 398–406.
Гладиш, М. (2025). Торгівля Північної Європи в добу середньовіччя XI–XV ст. В А. Салюк та ін. (редкол.). Сучасні тренди в науці: міждисциплінарний підхід: збірник матеріалів IІ Міжнародної студентсько-аспірантської науково-практичної конференції, 2 травня 2025 р. Львів, 40–45.
Грушевський, М. (1995). Історія України-Руси, 6. Київ: Наукова думка. (Оригінальна робота опублікована 1907).
Келембет, С. (2020). Фінал «Королівства Русі»: боротьба за галицько-волинські землі в 1340–1351 рр. Ruthenica, 16, 75–111.
Козубовський, Г. (2012). Дані нумізматики про торгівельні шляхи в Україні в середині XІV ст. Археологія, 3, 75–82.
Котляр, Н. (1966). Левантийская торговля Львова XIV–XV ст. по нумизматическим данным. Нумизматика и эпиграфика, 6, 135–148.
Лесников, М. (1964). Львовское купечество и его торговые связи (К истории экономических связей между странами Восточной и Западной Европы в XIV–XV вв.). Ученые записки МГПУ им. В.И. Ленина, 217, 38–54.
Лесников, М. (1969). Пути балтийско-черноморской торговли XIV–XV веков. Ученые записки МГПИ им. В.И. Ленина, 294, 71–86.
Макаренко, Е. (2025). Специфіка експансії польського короля Казимира III на руські землі: спроба реконструкції її причин та перебігу. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 19, 7–25. https://doi.org/10.33402/up.2025-19-01
Мусін, О., Миронюк, І. (2017). Торгові пломби з Турне та надходження західноєвропейських тканин до Східної Європи у XIV–XV ст. (М. Волощук, пер. з рос.). Галич: збірник наукових праць, 2, 16–50.
ПЛ: Капраль, М. (упоряд.). (1998). Привілеї міста Львова, Львів.
ПСРЛ: Шахматов, А. (ред.). (1908). Полное собраніе русскихъ лѣтописей, 2. 2-ое изд. Санктъ-Петербургъ.
Ровенчак, І. (2013). Львів на найдавніших географічних картах. Вісник геодезії та картографії, 2, 45–49.
Терський, С. (2011). «Батиєва» дорога у XII–XIV ст.: історико-географічний коментар. Слов’янський вісник: збірник наукових праць, 11, 126–131.
Терський, С. (2024). Золотоординський імпорт XIV ст. у керамічних комплексах міст Заходу України. In J. Gancarski (ed.) Późne średniowiecze w Karpatach. Krosno: Muzeum Podkarpackie w Krośnie.
Торгівля: Кравченко, В., Яковенко, Н. (упоряд.). (1990). Торгівля на Україні, XIV – середина XVII століття: Волинь і Наддніпрянщина. Київ: Наукова думка.
Пришляк, В. (2003). Вітовтова дорога. Енциклопедія історії України (Т. 1: А–В). Київ, 581.
Хромов, К. (2019). Блукаючи шляхами «Via Tatarica» (проблеми визначення торгових шляхів джучидської доби на теренах сучасної України). Український нумізматичний щорічник, 3, 53–56. https://doi.org/10.31470/2616-6275-2019-3-53-66
Черкас, Б. (2014). Західні володіння Улусу Джучі: політична історія, територіально-адміністративний устрій, економіка, міста (XIII–XIV ст.). Київ.
BUB: Korn., G. (1870). Breslauer Urkundenbuch, 1. Breslau.
Charewiczowa, Ł. (1924). Handel średniowiecznego Lwowa. Lwów.
Daszkiewicz, J. (1980). Z historii południowo-wschodniego szlaku bursztynowego (XIV–XVII w.). Slavia Antiqua, 27, 253–275.
DVL: Thomas, G. M. (ed.) (1880). Diplomatarium veneto-levantinum sive Acta et diplomata res venetas, graecas atque levantis illustrantia, 1. Venetia.
HUB-1: Höhlbaum, K. (ed.). (1876). Hansisches Urkundenbuch, 1. Halle.
HUB-2: Höhlbaum, K. (ed.). (1882–1886). Hansisches Urkundenbuch, 3. Halle.
HUB-3: Kunze, K. (ed.). (1896). Hansisches Urkundenbuch, 4. Halle.
HUB-4: Kunze, K. (ed.). (1906). Hansisches Urkundenbuch, 6. Leipzig.
Jasiński, T. (2017). Rola Piastów mazowieckich w handlu hanzeatycko-ruskim na przełomie XIII i XIV w. In J. Grabowski, R. Mroczek, P. Mrozowski (eds.). Studia i materiały. Dziedzictwo książąt mazowieckich. Stan badań i perspektywy badawcze, 7, 61–88.
Kapral, M. (2021). Lviv and Towns of the Moldavian Principality in the Second Half of the 15th Century: Economic and Social Contacts. Historia Urbana, 19, 5–20.
KDK: Piekosiński, F. (Comp.). (1879). Kodeks dyplomatyczny miasta Krakowa, 1. Kraków.
KPRLw.: Czołowski, A. (Comp.). (1896). Księga przychodow i rozchodów miasta 1404–1414. Pomniki dziejowe Lwowa, 2. Lwów.
Kutrzeba, S. (1902). Handel Krakowa w wiekach średnich na tle stosunków handlowych Polski. Kraków.
Kutrzeba, S. (1903). Handel Polski ze Wschodem w wiekach średnich. Kraków. Lustratio: Jabłonowski, A. (Comp.). (1902). Bona regalia onerata in terra Russiae etc. Lustratio 1469. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym, 7(1). Warszawa, 1–72.
Marvan, J., Michálek, E., Němec, I. (1963). Ze Staročeského Slovníku. Listy Filologické / Folia Philologica, 86(2), 283–289.
Mat. Lubl.: Riabinin, J. (ed.). (1938). Materiały do historii miasta Lublina 1317–1792. Lublin.
Mirea, A. (2021). Moldavia and Caffa during the Fifteenth Century. New Sources and Interpretations. Revista Istorică, 32(4–6), 267–297.
Mirea, A. (2024). Le commerce pontique au XVe siècle vu à travers les marchandises d’outre-mer véhiculées en Moldavie. Études Balkaniques, 60(3), 687–739. https://doi.org/10.62761/645.EB.LX3.13
Myśliński, K. (1960). Lublin a handel Wrocławia z Rusią. Rocznik Lubelski, 3, 5–36.
Myśliwski, G. (2006). Strefa sudecko-karpacka i Lwów. Miejsce Śląska, Małopolski i Rusi Czerwonej w gospodarce Europy Zachodniej (połowa XIII – początek XVI wieku). In S. Gawlas (ed.). Ziemie polskie wobec Zachodu. Studia nad rozwojem średniowiecznej Europy. Warszawa: Wydawnictwo DiG, 247–320.
NZPWKr.: Estreicher, S. (Comp.). (1936). Najstarszy zbiór przywilejów i wilkierzy miasta Krakowa. Kraków.
Österreich, H. (1890). Die Handelsbeziehungen der Stadt Thorn zu Polen, 1. Zeitschrift des Westpreussischen Geschichtsvereins, 28, 1–92.
Papacostea, Ș. (2018). Trade Routes and State-Building. The Early Commercial Policy of Medieval Wallachia and Moldavia. Revista Istorică, 29(5–6), 417–473.
Przyczynki: Mosbach, A. (ed.). (1860). Przyczynki do dziejów Polski z Archiwum miasta Wrocławia. Poznań.
Stromer, U. (1862). Püchel von meim geslechet und von abentewr. In K. Hegel (ed.). Die Chroniken der deutschen Städte, 1(1). Leipzig, 1–312.
VMPL: Theiner, A. (Comp.). (1860). Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiumque finitimarum historiam illustrantia maximam partem nondum, edita ex tabulariss vaticanis deprompta collecta ac serie chronologica disposita, 1. Roma.
Weymann, S. (1938). Cła i drogi handlowe w Polsce piastowskiej. Poznań.
ZDM-1: Kuraś, S. (Comp.). (1969). Zbiór dokumentów małopolskich, 3. Wrocław.
ZDM-2: Kuraś, S., Sułkowska-Kuraś, I. (Comps.). (1969). Zbiór dokumentów małopolskich, 4. Wrocław.
