ATTEMPTS TO REVISE THE MAIN PROVISIONS OF THE HADIACH AGREEMENT AND THE REASONS FOR THE FAILURE OF ITS PRACTICAL IMPLEMENTATION IN 1659
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2025-19-03Keywords:
Hadіach Agreement, Ukraine, Zaporizhian Army, Polish-Lithuanian Commonwealth, Grand Duchy of Rus.Abstract
The attempts to revise the main provisions of the Hadiach Agreement of 1658 in the context of the political situation of 1659 are investigated. Special attention is paid to the position of Hetman Ivan Vyhovsky, the attitude of the Cossack elders, opposition colonels and representatives of the Polish-Lithuanian Commonwealth to the provisions on the creation of the Grand Duchy of Rus’. The reasons for the concessions on the part of the Ukrainian side in the Hadiach Agreement of 1659 are analyzed, including internal opposition, the growth of pro-Moscow sentiments among the Cossacks, the military threat, diplomatic compromises and the betrayal of some elites. The content of the proposals of the Zaporozhian Army to amend the text of the agreement proposed by I. Vyhovsky is analyzed. The conclusion is made that the fate of the Hadiach Agreement was decided during the discussion at the Sejm in May 1659. It is shown how political instability, lack of unity among the Ukrainian leadership, and the aggressive position of the Moscow state made the practical implementation of the Hadiach Agreement impossible. As a result, the idea of including Rus in an equal federation with Poland and Lithuania remained an unrealized political alternative.
References
Архів-4: Архивъ Юго-западной Россіи, издаваемый Коміссіею для разбора древніхъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ- Губернаторѣ. (1914). (Ч. 3. Т. IV: Акты, относящиеся к эпохе Богдана Хмельницкаго). Киевъ.
Архів-6: Архивъ Юго-западной Россіи, издаваемый Коміссіею для разбора древніхъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ. Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ- Губернаторѣ. (1908). (Ч. 3: Т. VI.: Акты Шведскаго государственнаго архіва, относящиеся къ исторіи Малороссіи
(1649–1660 г.)). Кіевъ.
Брик, М. (1974). Юрій Немирич, 1612–1659 рр.: На тлі історії України. Льоссер.
Будзиновський, В. (1907). Гадяцькі постулати і гетьман Виговський. Львів : Народова.
Виговський, І. (1991). Перелік пунктів і покірних прохань, які подає його милість Ясновельможний гетьман Війська Запорозького разом з усім Військом Запорозьким і народом руським Його Королівській Милості і всій Річі Посполитій від 1659 року. Записки НТШ. Т.
CCXXII. Праці Історично-філософської секції. Львів, 329–339.
Газін, В. (2018). Крах Гадяча: до питання про причини провалу проєкту утворення Речі Посполитої трьох народів (до 360-річниці Гадяцької угоди). Вісник Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Історичні науки. Кам’янець-Подільський, 11, 137–146.
Газін, В. (2019). Українська держава у сфері геополітичних інтересів Речі Посполитої, Московії та Криму в 1654–1667 рр. : дис. … д-ра істор. наук, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. https://shron1.chtyvo.org.ua/Hazin_Volodymyr/
Ukrainska_derzhava_u_sferi_heopolitychnykh_interesiv_Rechi_Pospolytoi_Moskovii_ta_Krymu_v_16541667_r.pdf?
Горобець В. (2018). Гадяцький договір 1658 р. – чому угода так і не стала унією? (Про перспективи та проблеми реалізації проєкту у 360-ліття його укладення). Український історичний журнал, 5, 21–44.
Грушевський, М. (1958). Історія України-Руси: в 10 т., 10. Нью-Йорк.
Договоры, заключенные под Гадячем между польским королем и малороссийским гетманом Иваном Выговским. Сентябрь 6/16 1658. Российский государственный архив древних актов в Москве (РГАДА), ф. 124, оп. 1, д. 17, л. 1–6.
Коренець, Д. (1920). Зносини гетьмана Івана Виговського з Польщею в р. 1657–58. Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка (ЗНТШ), 38, VI, 1–20.
Мицик, Ю. (упоряд.). (2015). Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. (Т. 4: (1655–1658)). Київ.
Олянчин, Д. (1990). Пункти Івана Виговського українським послам на варшавський сейм 1659 року. Записки Наукового товариства імені Шевченка (ЗНТШ). Львів, 222, 327–350.
Памятники, изданные Кіевскою коммиссіею для разбора древніхъ актовъ. (1898). (Т. 3. 2-е изд. Отд. 3: Матеріалы для исторіи Малороссіи). Кіевъ.
Статьи згоды с казаками запорожскими, именем его корол. милости и Речи посполитой, постановленные чрез панов комиссаров Станислава Казимира Беневского, каштеляна Волынского, посла из Коруны, и чрез Людвика Яблоновского, каштеляна Смоленского, Великого княжества литовского посла. Сентября 16 дня, лета 1658 в обозе казацком постановленные. РГАДА, ф. 229, оп. 1, д. 29, л. 154–161.
Флоря, Б. (2010). Русское государство и его западные соседи (1655–1661 гг.). Москва : Индрик.
Яковлева, Т. (1998). Гетьманщина у другій половині 50-х років XVII століття. Причини і початок Руїни. Київ.
Dąbrowski, J. (1996). Polsko-moskiewskie rokowania pokojowe w 1658 r. Rzeczpospolita w latach potopu. Kielce, 91–107.
Janas, E. (1998). Konfederacja wojska koronnego w latach 1661–1663. Lublin.
Jemiołowski, M. (1850). Pamiętnik Mikołaja Jemiołowskiego, towarzysza lekkiej chorągwi, ziemianina województwa bełzkiego, obejmujący dzieje Polski od roku 1648 do 1679 spółcześnie, porządkiem lat opowiedziane. Lwów.
Kaczmarczyk, J. (1994). Hadziacz 1658 – kolejna ugoda czy nowa unia? Warszawski Zeszyty Ukrainoznawcze. Spotkania polsko-ukraińskie. Studia Ukrainica. Warszawa, 2, 21–35.
Kaczmarczyk, J. (2007). Rzeczpospolita Trojga Narodów – mit czy rzeczywistość. Kraków: Księgarnia akademicka.
Kopczyński, M., Tygielski, W. (Ed.) (2010). Pod wspólnym niebem. Narody dawnej Rzeczypospolitej. Warszawa.
Kot, S. (1960). Jerzy Niemirycz. W 300-lecie Ugody Hadziackiej. Paryż.
Kroll, P. (2008). Od ugody hadziackiej do Cudnowa. Kozaczyzna między Rzecząpospolitą a Moskwą w latach 1658–1660. Warszawa.
Kroll, P. (2016). The military cooperation between the Commonwealth, Zaporizhian Cossacks and Crimean Tatars in the period of the Hadjach Union and the battle of Konotop. The Battle of Konotop 1659. Exploring alternatives in East European history. Ledizioni, 2016, 59–83.
Kubala, L. (1922). Wojny du skie i pokój oliwski 1657–1660. Lwów.
Leśniewski, S. (2014). Krach Rzeczpospolitej Trojga Narodów. Polityka, 21, 59–61.
Noyers, P. (1859). Lettres de Pierre Des Noyers secrétaire de la reine: de Pologne Marie-Louise de Gonzague pour servir a l’histoire de Pologne et de Su de de 1655 a 1659. Berlin: B. Behr.
Ochmann-Staniszewska, S., Staniszewski, Z. (2000). Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana Kazimierza Wazy. Prawo, doktryna, praktyka. Wroclaw: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1.
Plokhy, S. (2010–2011). Reconstructive Forgery: The Hadiach Agreement (1658) in the History of the Rus’. Journal of Ukrainian Studies, 35–36, 37–49.
Podhorodecki, L. (1958). Kampania polsko-szwedzka 1659 r. w Prusach i Kurlandii. Studia i Materiały do Historii Wojskowości, IV, 203–264.
Tazbir, J. (2009). Jak Polska Ukrainę straciła. https://www-polityka-pl.translate.goog/tygodnikpolityka/historia/267470,1,jak-polska-ukraine-stracila.read?_x_tr_sl=pl&_x_tr_tl=uk&_x_tr_hl=uk&_x_tr_pto=sc.
Teksty uchwał sejmowych dotyczących unii hadziackiej, 1658. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie (AGAD, Metryka Koronna, Działy I i II, vol. 206.
Welykyj, A.G. (Coll.). (1963). Litterae Nuntiorum Apostolicorum Historiam Ucrainae Illustrantes (1550–1850). (Vol. 9: (1657–1659)). Romae.
Wimmer, J. (1965). Wojsko polskie w drugiej połowie XVII wieku. Warszawa.
Wójcik, Z. (1959). Traktat andruszowski i jego geneza. Warszawa : PWN.
