THE POLITICAL PATH TO THE TREATY OF HADIACH: THE MAIN ARGUMENTS AND MOTIVATIONS OF THE STATE ELITES OF POLAND (1657 – SUMMER 1658)
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2023-16-5-28Keywords:
Poland, Ukraine, the Zaporizhian Host, political elites, the Treaty of HadiachAbstract
The purpose of the article is to analyze the prerequisites of the Treaty of Hadiach for the then leaders of the Polish higher authorities. The contemporary realities and prospects of relations with the Zaporizhian Host in the Polish Crown and the goal pursued by the supreme leadership of this state during the preparation for its signing, as well as the perception of Ukraine in Poland, the ideas of Polish politicians about the contemporary realities and prospects of relations with the Cossack state, have been clarifi ed. Diff erent visions of the political elites of this state regarding the need to conclude agreements with the Ukrainian Cossacks were studied. Fundamental disagreements between the representatives of the ruling elite of the Polish Crown on the issue of agreements with the Zaporizhian Host, as well as the main inhibiting factors that stimulated or restrained the signing of the Hadiach Agreement in Poland, were clarifi ed. The historical signifi cance for the Polish-Lithuanian Commonwealth of practical eff orts aimed at the implementation of the Treaty of Hadiach is characterized. The conclusions highlight the main foreign policy, domestic policy and other factors infl uencing the decisions of the ruling elites of Poland regarding the conclusion of the Agreement of Polish-Lithuanian Commonwealth with the Zaporizhian Host. It has been clarifi ed that the initiatives of the King of Poland were especially important for accelerating the development of the Treaty of Hadiach project, which, however, for a certain time were inhibited or at least restrained by representatives of the pro-Moscow nobility. It is asserted that situational external challenges and threats to the state security of the Polish-Lithuanian Commonwealth became the determining factors that prompted the Senate, Diet and other centers of important political decision-making to support the idea of concluding an agreement with the Zaporizhian Host. Under the infl uence of the king of Poland, the vast majority of senators of the Commonwealth supported the idea of restoring the alliance with the Zaporizhian Host and more or less clearly changed their pro-Moscow orientation and showed readiness for political rapprochement with the Ukrainian Cossacks – moreover, even those of them who, from 1648, took active participation in the war against the Zaporizhian Host. As a result of this, the fi rst, preparatory stage for the conclusion of the Treaty of Hadiach, ensured the formation of favorable conditions for the approval by the Polish political elites of the previous points and the fi rst version of the future agreement in Hadiach.
References
Акты, относящіеся къ исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные археографическою коммиссіею (Т. 3: 1638–1657). Санктпетербургъ: Въ типографіи П. А. Кулиша.
Архивъ Юго-западной Россіи, издаваемый комиссіею для разбора древнихъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ генерал-губернаторе. (1908). (Ч. 3. Т. 6: Акты Шведскаго Государствен. Архива, относящіеся къ исторіи Малороссіи (1649–1660 гг.)). Кіевъ: Типографія Императорскаго Универ- ситета Св. Владиміра.
Величко, С. (1991). Літопис: у 2 т., 2. (О. В. Мишанич, відп. ред.; В. О. Шевчук, пер. з книжн. укр. мови, комент.). Київ: Дніпро.
Газін, В. (2012). Станіслав Казімєж Бєнєвскій в польсько-українському по- літичному діалозі другої половини 50-х рр. XVII ст. Проблеми історії країн Цен- тральної та Східної Європи: зб. наук. праць, 3. Кам’янець-Подільський, 103–110.
Герасимчук, В. (1909). Виговщина і Гадяцький трактат. Записки Наукового товариства імени Шевченка, 89, 46–71.
Герасимчук, В. (1994). Матеріали до історії козаччини XVII віку. Львів.
Довбищенко, М. (2008). Волинська шляхта у релігійних рухах (кінець XVI – перша половина XVII ст.). Київ: ПП Сергійчук М. І.
Кордуба, М. (упоряд.). (1911). Матеріяли до історії української козаччини. (Т. 5: Акти до хмельниччини (1648–1657)). Львів: Накладом Наукового товариства імени Шевченка.
Мицик, Ю. (упоряд.). (2015). Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр.: в 4 т. (Т. 4: (1655–1658)). Київ.
Новицький, І. (1995). Адам Кисіль, воєвода київський. Коли земля стогнала. Київ: Наукова думка, 319–382.
Памятники, изданные Кіевскою Коммиссіею для разбора древнихъ актовъ. (1898). 2-е изд. (Т. 3. Отд. 3: Материалы для исторіи Малороссіи). Киев, 154–355.
Переводы в списках с польских листов, привезенных Никиным в Москву от Ив. Выговского): 1) лист польского короля Яна Казимира; 2) лист его же к польскому посланнику Казимиру Биневскому; 3) ему же от канцлера коронного Корытинского; 4) ему же от кн.Чарторизского, воеводы Волынского; 5) ему же от Чонхайского, чашника Киевского). Российский государственный архив древних актов в Москве (РГАДА). Ф. 229 (Малороссийский приказ). Оп. 1. 1655–1657 (7163–65) гг. Д. 17. Л. 68–79.
Перналь, А. Б. (2013). Річ Посполита двох народів і Україна: дипломатичні відносини 1648–1659. Київ.
Плохій, С. (2009). Гадяцька унія 1658 року: контроверсії минулого і сучасність. Збірник статей за матеріалами Міжнародної наукової конференції «Гадяч 1658: творення міфу». Гадяч, 5–23.
Смолій, В., Степанков, В., Горобець, В., Чухліб, Т. (2016). Гадяцький проект 1658 року. Дипломатія на «межі світу»: міжнародні відносини та зовнішня політика Української держави (XVII ст. – 1750-ті рр.). Київ: «Amenhotep», 178–190.
Сохань, П., Брехуненко В. та ін. (редкол.). (2008). Гадяцька унія 1658 року: зб. статей. Київ.
Списки с переводов писем Хмельницкому от польских вельмож и др. РГАДА. Ф. 229. Оп. 1. 1657 (7165) июнь. Д. 22. Л. 1–107.
Юга, О. (2016). Політична еліта Речі Посполитої та «Українська проблема»: пошук шляхів розв’язання (1648 – перша половина 1659 рр.) [дис. … канд. іст. наук, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка]. Репозитарій: http://history.org.ua/LiberUA/YugaPolEl_2016/YugaPolEl_2016.pdf
Archiwum Polanieckie. Korespondencja biskupa Andrzeja Trzebickiego, dokumenty i akta publiczne rodziny Cieńskich oraz akta różne z lat 1611–1673. Biblioteka Zakła- du Narodowego im. Ossolińskich we Wrocławiu, Dział Rękopisów. Sygn. akt 5808/III, k. 68–69.
Besala, J. (1983). Wielcy hetmani Rzeczypospolitej. Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza.
Czaplinski, W. (1957). Proby reform panstwa w czasie najazdu szwedzkiego. Polska w okresie drugiej wojny polnocnej 1655–1660, 1. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 303–329.
Dą browski, J. (1996). Polsko-moskiewskie rokowania pokojowe w 1658 roku. In J. Muszyń ska, J. Wijaczko (red.). Rzeczpospolita w latach Potopu. Kielce, 91–108.
Dą browski, J. S. (2003). Przed «potopem». Senatorowie koronni wobec Kozaczyzny i Ukrainy w latach 1654–1655. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagielloń skiego, 130, 87–102.
Dąbrowski, M. (2015). Szlachta Rzeczypospolitej wobec Kozaczyzny zaporoskiej w latach 1648–1659. Białystok.
Guldon, Z. (1999). Stefan Czarniecki a mniejszości etniczne i wyznaniowe w Polsce. In W. Kowsalski (red.). Stefan Czarniecki: żołnierz-obywatel-polityk. Kielce, 86–110.
Kersten, A. (1973). Lubomirski Jerzy Sebastian. In A. Rostworowski (red.) Polski Słownik Biografi czny, 18, Wrocław, 14–19.
Kłaczewski, W. (2002). Jerzy Sebastian Lubomirski. Wrocław: Ossolineum.
Kroll, P. (2008). Od ugody hadziackiej do Cudnowa. Kozaczyzna międ zy Rzecząp ospolitą a Moskwą w latach 1658–1660. Warszawa.
Kubala, L. (1917). Wojna brandenburska i najazd Rakoczego w roku 1656 i 1657. Lwów: H. Altenberg, G. Seyfarth, E. Wende i Sp.; Warszawa: Gebethner i Wolf.
Kubala, L. (1922). Wojny duńskie i pokój oliwski 1657–1660. Lwów: Księgarnia Wydawnicza H. Altenberga.
Kubala, L. (1924). Jerzy Ossoliński. 2 wyd. popr. i uzup. przez autora. Warszawa: Księgarnia Zakładu Narodowego im. Ossolińskich.
Nouers, P. (1859). Lettres de Pierre Des Noyers secrétaire de la reine: de Pologne Marie-Louise de Gonzague pour servir a l’histoire de Pologne et de Suède de 1655 a 1659. Berlin: B. Behr.
Ochmann-Staniszewska, S. (oprac.). (1989). Pisma polityczne z czasów panowania Jana Kazimierza Wazy 1648–1668: publicystyka, eksorbitancje, projekty, memoriały, 1. Wrocław; Warszawa; Krakó w, Gdań sk; Ló dż .
Rawita Gawroński, F. (1907). Poselstwo Bieniewskiego: od śmierci B. Chmielnic- kiego do umowy Hadziackiej. Lwów: nakł. Księgarni H. Altenberga.
Topolski, J. (red.). (1981). Wielkopolski Słownik Biografi czny. Warszawa; Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Wierzbicki, L. A. (2017). Senatorowie koronni na sejmach Rzeczypospolitej. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe.
Welykyj, A. G. (Coll.). (1963). Litterae Nuntiorum Apostolicorum Historiam Ucra- inae Illustrantes (1550–1850) (Vol. 9: (1657–1659)). Romae.
