GERMAN TRANSLATION OF THE EPISTLE OF MISAELTO POPE SIXTUS IV
Keywords:
the Epistle of Misael, Ukrainian old editions, Hipatius Potij, Rossica, polemic literatureAbstract
The Epistle of Misaelto Pope Sixtus IV of 1476 was first published by the Uniate Metropolitan Hypatius Potijin 1605 in Wilno (Vilnius) in its original Church Slavonic language and the Polish translation. Some 19th-century scholars mentioned also a German edition of the epistle, made in the same year and in the same city. This information appeared among others in the preparatory edition to the Russian project “Материалы к проекту полного каталога сочинений о России, на всех иностранных язиках изданных [Materials to the project of the full catalogue of writings about Russiain all foreign languages] in 1851. In the 20thcentury, some Russian scholars repeated this information. The present article examines the possibility of such a German edition since no copy of it is found hitherto.Until now only the Belorussian scholar Georgii Golenchenko expressed doubtst hat the German translation and edition of the Charter of Misael has ever been made. Hearguedt-hatalready the 19th-century scholars could not find any specimen of such a German edition.However, this argument is insufficient, since there were many different editions in the 16thand 17thcenturies of which no copy has survived dueto numerous raidsand wars.There fore the author looks for other way stoans werthe question concerning the existence of this German edition of 1605. First, he analyzes the sources of information concerning different disappeared editions to find out, whether the same isapplicable in the case of the German edition of the Epistle of Misael. Secondly, he carefully examines the aimand a possible target group of suchan edition, exploring the context and aims of both real editions of the Epistle of Misael of 1605. Then some reports about the Misael’s charter in the 19th- and 20th-century German research studies on the Union of Florence and the Metropolitanate of Kiev are called to witness, whether such an edition has been known in the German-speaking environment. Finally, the author examines the verified edition of the Catalogue de la section des Russica ou écrits sur la Russie a languesé trangères (1873) to provide another solid argument in the question whether the German edition of Misael’s Epistle has ever existed.He also makes some suggestions about the possible origin soft his thesis and in forms about a forthcoming German translation based on a critical text of the Charter.
References
1 Mironowicz A. Die orthodoxe Kirche und die Union auf dem Territorium der polnischen Republik in den Jahren 1596–1620 / A. Mironowicz; Marte Johann, Turij Oleh (Hrsg.). Die Union von Brest (1596) in Geschichte und Geschichtsschreibung: Versuch einer Zwischenbilanz. – Lviv, 2008. – S. 50.
2 Грамота кіевскаго митрополита Мисаила къ папѣ Сиксту IV, 1476 г. // Архивъ Юго-Западной Россіи; [видав. С. Голубєв]. – Київ, 1887. – Ч. 1. – Т. 7. – S. 194.
3 Бучинський Б. “Грамота Місаіла” і “грамота Нїфонта” // Записки Українського Наукового Товариства в Києві. – Київ, 1914. – Кн. ХІІІ. – С. 6–7.
4 Грамота кіевскаго митрополита Мисаила къ папѣ Сиксту IV… – C. 197–198.
5 Ibidem. – S. 195.
6 Пересторога // Акты, относящиеся к истории Западной России. – СПб., 1851. – Т. 4. – № 149. – С. 229.
7 Vgl.: Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Н. Яковенко. – Київ, 2005. – С. 493.
8 Макарий (Булгаков). История Русской церкви / Макарий (Булгаков). – СПб., 1883. – Кн. 5.
9 Малышевский И. И. О грамоте киевского митрополита Мисаила 1477 г. (правильно 1476 г. – Н. З.) Папе Римскому Сиксту IV. Вопросы местного характера на III Археологическом съезде в Киеве // Киевские епархиальные ведомости. – Киев, 1875. – № 17. – С. 585–592.
10 Семенченко Г. В. Неопубликованные грамоты сборника СОКМ 9907 / Г. В. Семенченко // Русский феодальный архив XIV – первой трети XVI веков. – Москва, 1987. – Ч. 3. – С. 626.
11 Русский феодальный архив XIV – первой трети XVI веков. – Москва, 1992. – Ч. 5. – С. 1071–1074.
12 Русина О. Мисаїлове послання Сиксту IV за Синодальним списком // Український археографічний щорічник. – Нова серія. – Київ; Нью-Йорк, 2002. – Вип. 7. – Т. 10. – С. 291–296 (Український археографічний збірник).
13 Заторський о. Н. “Послання Мисаїла” за Смоленським списком // Український археографічний щорічник. – Нова серія. – Київ, 2013. – Вип. 18. – Т. 21. – С. 410–427 (Український археографічний збірник).
14 Материалы к проекту полного каталога сочинений о России, на всех иностранных языках изданных. – СПб., 1851. – С. 239.
15 Анушкин А. На заре книгопечатания в Литве / А. Анушкин. – Вильнюс, 1970. – С. 71.
16 Галенчанка Г. Пасланне да папы рымскага Сікста IV 1476 г.: Паходжанне помніка. // Беларусы і палякі: дыялог народаў і культур, X–XX ст.: матэрыялы міжнар. круглага стала (Гродна, 28–30 верасня 1999 г.) / Наш радавод. – Гродна; Беласток, 2000. – Кн. 8. – С. 82.
17 Auch Exemplare der kirchenslawischen und polnischen Ausgaben waren im 19. Jh. schon sehr rar geworden: von der ersteren gab es damals nur noch zwei mangelhafte Exemplare (in Vilnius und in Peremyschl), die heute ebenfalls schon verschollen sind, von der letzteren existierten (und sind bis heute erhalten) nur noch drei (zwei davon sind mangelhaft).
18 Грушевський М. Історія України-Руси / М. Грушевський. – Львів, 1905; Т. 6. – Київ, 1995. – С. 543, прим. 2.
19 Огієнко І. Історія українського друкарства / І. Огієнко. – Львів, 1925. – Т. 1. – С. 240.
20 Ibidem. – S. 245.
21 Vgl.: Тимошенко Л. Берестейська унія 1596 р. / Л. Тимошенко. – Дрогобич, 2004; Ткачук Р. Творчість митрополита Іпатія Потія та полемічна література на межі XVI – початку XVII ст. Джерела. Риторика. Діалог / Р. Ткачук. – Київ, 2011.
22 Vgl.: Памятники полемической литературы в Западной Руси. – СПб., 1878. – Кн. 1 (Русская историческая библиотека. – Т. 4); Памятники полемической литературы в Западной Руси. – СПб., 1882. – Кн. 2 (Русская историческая библиотека. – Т. 7); Памятники полемической литературы в Западной Руси. – СПб., 1903. – Кн. 3 (Русская историчес- кая библиотека. – Т. 19).
23 Catalogue de la section des Russica ou écrits sur la Russie an langues étrangères. – S.-Petersburg, 1873. – Vol. 1. – P. 448.
24 Ibidem. – Vol. 2. – S. 461.
25 Ibidem. – Vol. 2. – S. 279–282, 304.
26 Ibidem. – Vol. 1. – S. 355.
27 Ibidem. – Vol. 2. – S. 119.
28 Vgl.: ЛевицкийО. Ипатий Потей, киевский униатский митрополит / О. Левицкий // Памятники русской старины в западных губерніях. – СПб., 1885. – Вып. 8. – C. 30–32.
29 Грамота кіевскаго митрополита Мисаила къ папѣ Сиксту IV… – C. 197.
30 Poselstwo do Papieża Rzymskiego Sixta IІІІ od Duchowieństwa od Ksiąźaty Panow Ruskich w Roku 1476 / [пер. і вид. І. Потій]. – Вільно, 1605. – Аркуш не нумерований.
31 Фаріон І. Унійне духівництво і руська мова (книжна українська) у XVII ст.: тенденції тяжіння і відштовхування / І. Фаріон // Мова і суспільство. – Львів, 2013. – Вип. 4. – С. 99.
32 Was nicht ausschließt, dass die Polemiker gegen die Brester Union ihre Argumente reichlich aus der antikatholischen protestantischen Literatur geschöpft haben.
33 Pelesz J. Geschichte der Union der Ruthenischen Kirche mit Rom von den ältesten Zeiten bis auf die Gegenwart / J. Pelesz. – Würzburg; Wien, 1881. – Bd. 1. – S. 476.
34 Ibidem. – Anm. 116.
35 Diese handschriftliche Kopie von der kirchenslawischen Erstausgabeaus dem Jahr 1605 enthielt eine parallele lateinische Übersetzung, wie es aus der Darlegung von Petruszewicz hervorgeht. S.: Соборное послание русского духовенства и мирян к Римскому папе Сиксту IV, писанное из Вильны 14 марта 1476 г. / [видав. А. С. Петрушевич]. – Львів, 1870. – C. 30–32.
36 Vgl. Theiner A. Die neuesten Zustände der katholischen Kirche beider Ritus in Polen und Rußland seit Katharina II. bis auf unsere Tage. Mit einem Rückblick auf die Russische Kirche und ihre Stellung zum heiligen Stuhle seit ihrem Entstehen bis auf Katharina II / A. Theiner. – Augsburg, 1841. – S. 57; Pichler A. Geschichte der kirchlichen Trennung zwischen der Orient und Occident von den Anfängen bis zur jüngsten Gegenwart / A. Pichler. – München, 1865. – Bd. 2. – S. 54– 55.
37 Frommann Th. Kritische Beiträge zur Geschichte der Florentiner Kircheneinigung / Th. Frommann. – Halle a/S., 1872. – S. 174.
38 Ziegler A. Die Union des Konzils von Florenz in der russischen Kirche // Wunderle G. [Hrsg.]. Das östliche Christentum. – Heft 4/5. – Würzburg, 1938. – S. 143. Ammann A. M. Zur Geschichte der Geltung der Florentiner Konzils entscheidungen in Polen-Litauen: Der Streit über die Gültigkeit der “Griechentaufe“ // Orientalia Christiana Periodica. – Roma, 1942. – Bd. 8. – N 3/4. – S. 300; Barlea O. Die Konzile des 13.-15. Jahrhunderts und die ökumenische Frage // Schriften zur Geistesgeschichte des östlichen Europa; [Hrsg. Von H.-G. Beck u. a.]. – Wiesbaden, 1989. – Bd. 18. – S. 152–153.
39 Das wären icht der einzige Fall einer solchen Verwechslung: die Übersetzung des polnischen Buchtitels “Ekthesis Abo krotkie zebranie spraw, ktory siędziały na partykularnym toiest Po- miastnym Synodzie w Brześćiu Litewskim“ (ediert in Krakau 1597) ins Ruthenische hateinige Wissenschaftler zur Annahmeverleitet, es hätte auch eine ruthenische Ausgabe des Buches- gegeben, worüber man bis heutestreitet. Грушевський М. Історія України-Руси… – Т. 6. – С. 546, прим. 1. Doch währen deine ruthenische Übersetzung dieses Buches durchaus Sinn- machte, denn Ruthenisch bzw. Kirchen slawisch war eine der offiziellen Sprachen und eine der Volkssprachen des Reiches Polen-Litauen, würde eine deutsche Übersetzung der Urkunde Missaels völlig sinn los sein, wie dies oben schon gezeigt wurde.
40 Собольщиков В. Воспоминания библиотекаря / В. Собольщиков // Исторический вестникъ. – СПб., 1889. – Т. 38. – С. 301–302.
41 Заторський Н. “Послання Мисаїла до папи Сикста IV”: спроба реконструкції архетипу. Die Veröffentlichung dieser kritischen Ausgabe ist für das Jahr 2018 in der Reihe “Київське християнство“ (“Das Kiewer Christentum”) der Ukrainischen Katholischen Universität in Lwiw vorgesehen.
