POLISH SELF-DEFENSE BASES IN VOLYN IN THE 1940S AND THEIR COOPERATION WITH SOVIET PARTISANS
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2024-17-170-179Keywords:
self-defense base, platsuvka, Soviet partisan, cooperation, World War IIAbstract
The activities of the Polish self-defense bases that existed on the territory of Volyn in the 40s of the 20th century, through the prism of their cooperation with the Soviet partisans are shown. It was found out what was the organization of Polish self-defense bases and in which areas they were mostly located. The main criteria by which the Polish population chose the center of the future self-defense base are shown. The first attempts of the Poles to organize their self-defense in Volyn during the Second World War are highlighted. The reasons for widespread cooperation between Polish self-defense and Soviet partisans in the territory of northern and eastern Volyn have been clarified. It was determined that the main centers of Polish self-defense in Volyn were: Pshebrazhe, Huta Stepanska, Huta Stara, Panska Dolyna, Rafalivka, etc.Based on the analysis of the scientific works of Polish and Ukrainian researchers, the main aspects of the functioning of the most important units of Polish self-defense are reflected and the contacts of the latter with Soviet partisans are described. It is noted that the leading cause of close contacts between Polish self-defense units and Soviet partisans was joint activity directed against UPA (Ukrainian Insurgent Army) units. It is named soviet partisan units that cooperated with the Poles and helped them in the fight against the Ukrainians. The contacts of individual leaders of Polish self-defense bases with leaders of Soviet partisan units are shown. The cooperation between the Polish self-defense bases and the methods of their mutual assistance are described. Attention was drawn to the attitude of the Delegation of the Polish government and the command of the Home Army to the cooperation of Polish self-defense bases in official documents.It was noted that the relations between the Polish self-defense bases and the Soviet partisans at that time cannot be called unambiguous, as they were often accompanied by a feeling of mistrust of each other. It is concluded that cooperation between Polish self-defense units and Soviet partisans in Volyn during the Second World War was a unique phenomenon and was often based on the principles of mutual benefit.
References
Дашко, В. (2017). Діяльність польського підпілля в роки Другої світової війни на території Сарненщини. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки», 26, 79–84.
Жив’юк, А., Кравчук, Д. (2012). Поляки в радянському партизанському русі на території Райхскомісаріату Україна (на прикладі діяльності з’єднання Роберта Сатановського). Волинь і волиняни у Другій світовій війні. Збірник наукових праць за матеріалами І Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої подіям Другої світової війни на території Волинської області. Луцьк, 383–389.
Зашкільняк, Л. (2012). Невідома війна: польсько-українські стосунки на Волині і в Галичині в роки Другої світової війни. Волинь і волиняни у Другій світовій війні: зб. наук. праць, 396–403. https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/8904/1/zashkil.pdf
Ільюшин, І. (2003а). Волинська трагедія 1943–1944 рр. Київ.
Ільюшин, І. (2003b). Польське підпілля на території Західної України в роки Другої світової війни. Незалежний український культурологічний часопис «Ї», 28. https://www.ji.lviv.ua/n28texts/ilushyn.htm
Каліщук, О. (2020). Волинь’43: історіографічне пізнання і криве дзеркало пам’яті. Львів.
Кутовий, Р. (2013). Політика ОУН-б щодо польського населення Волині в роки німецько-совєтської війни. Незалежний український культурологічний часопис «Ї», 74. https://www.ji.lviv.ua/n74texts/Kutovyj_Polityka_OUN.htm
Сергійчук, В. (2003а). Польсько-українське протистояння на Волині в роки Другої світової війни: причини, перебіг, наслідки. У пошуках правди: збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.). Луцьк, 162–192.
Сергійчук, В. (2003b). Поляки на Волині у роки Другої світової війни. Документи з українських архівів і польські публікації. Київ.
Слободянюк, М. (2015). Вітчизняна історіографія польського руху опору в Україні. Гуманітарний журнал, 3–4, 69–76.
Стрілка, Р. (1998). Генезис польської самооборони на Волині та її роль у захисті польського народу. Матеріали ІІІ Міжнародного наукового семінару «Українсько-польські стосунки в роки Другої світової війни» (Луцьк, 20–22 травня 1998 р.). Варшава, 79–87.
Трофимович, В. (2003). Третя сила українсько-польського конфлікту 1941–1945 роки. У пошуках правди: збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.). Луцьк, 375–392.
Філяр, В. (2003). Українсько-польська збройна конфронтація на Волині в роки Другої світової війни: джерела, перебіг, наслідки. У пошуках правди: збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.). Луцьк, 192–215.
Шаповал, Ю. (2003). Волинська трагедія і польсько-українські взаємини 1943–1944 рр. у дзеркалі документів Державного архіву Служби безпеки України. З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ, 20, 194–208. http://resource.history.org.ua/publ/gpu_2003_20_1_194
Engelgard, J. (2013). Partyzantka sowiecka wobec zagłady ludności polskiej na Wołyniu w 1943 roku. Niepodległość i pamięc, 3–4(43–44), 183–212.
Faszcza, D. (2013). Komenda Okręgu AK «Wołyń» wobec eksterminacji ludności polskiej w 1943 r. Niepodległość i pamięc, 3–4(43–44), 73–97.
Filar, W. (2003). Przebraże – bastion polskiej samoobrony na Wołyniu. Warszawa.
Komoński, E. (2013). W obronie przed Ukraińcami. Działania Polaków na Wołyniu i w Galicji Wschodniej w latach 1943–1944 wobec polityki eksterminacyjnej nacjona- listów ukraińskich. Toruń.
Koprowski, M. (2022). Obrońcy Wołynia. Poznań.
Łoziński, M., Rosiński, B. (1997). Obrońcy Przebraża. Lublin.
Peretiatkowicz, A. (1995). Polska samoobrona w okolicach Łucka. Katowice.
Peretiatkowicz, A. (1997). Wołynska samoobrona w dorzeczu Horynia. Katowice.
