ДИСКУСІЇ ПРО СПАДЩИНУ ОССОЛІНСЬКИХ У 1940-х – НА ПОЧАТКУ 1990-х РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2023-16-224-239Ключові слова:
Україна, Польща, Львів, наука, культура, освіта, культурна спад- щина, Оссолінеум, міжнаціональна комунікаціяАнотація
Культурна спадщина є важливим чинником формування національної ідентичнос- ті, громадянської освіти, міжнаціонального діалогу. Простежено українсько-польські відносини у сфері бібліотечно-архівної спадщини на прикладі Національного закладу Оссолінських та Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника АН УРСР, які дають змогу проаналізувати культурно-освітній діалог та його політичні контексти у другій половині ХХ ст. Злочинна політика тоталітарних режимів під час Другої світо- вої війни розпорошила унікальні бібліотечні, архівні та музейні колекції польських, українських, вірменських, єврейських, німецьких науково-освітніх структур. Львівські фондові колекції Оссолінеуму розділено між різними установами СРСР та Польщі.Звернуто увагу, що повоєнні реалії вимагали нових форматів міжінституційної взаємодії УРСР та ПНР. Це втілилося у поступовій передачі до Польщі частини книж- кових та рукописних колекцій польських установ, приватних архівів діячів освіти, науки та культури у 1946–1947 рр. та 1987 р. Зясовано, що включення довоєнного Оссолінеуму у систему Польської академії наук 1951 р. створило правові підстави для каталогізації отриманих збірок, працевлаштування колишніх співробітників та форму- вання концепції «цілісної колекції» закладу. Стверджено, що Горбачовська перебудова уможливила конструктивний політичний діалог та співпрацю Національного закладу Оссолінських та Львівської наукової бібліотеки АН УРСР, а також увиразнила низку проблем, пов’язаних із різним трактуванням волі фундатора Закладу Юзефа Макси- міліана Оссолінського (Józef Maksymilian Ossoliński).Простежено, що в період незалежності України можливими стали відкриті дис- кусії про спадщину Оссолінеуму, які невдовзі переросли у конструктивний діалог та реалізацію проєктів зі збереження і популяризації культурної спадщини України та Польщі. Започатковано проєкти каталогізації, оцифрування, інсталяції сучасного про- грамного забезпечення, обміну ідеями та результатами досліджень.
Посилання
Дашкевич, Я., Сварник, Г. (наук. ред.). (2019). Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Збірник документів і матеріалів (Т. 2: 1946 ‒ березень 1953). Львів.
Дзюбан, Р. (2010). Передмова. В Я. Дашкевич, М. Романюк, Г. Сварник (наук. ред.), Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Збірник документів і матеріалів (Т. 1: 1939‒1945). Львів, Х–L.
Дзюбан, Р. (2020). Культурні цінності установ Львова у 1939–1953-х рр.: переміщення і втрати. Львів.
Книги из фондов Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника АН УССР переданные в дар ПНР. Archiwum Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, Dział Gromadzenia Nowych Druków Zwartych. BG 4112. 73/99. Dokumentacja dotycząca nabytków druków zwartych. Dary. Dar książek przekazanych przez Lwowską Bibliotekę Naukową Ukraińskiej Akademii Nauk. 1987. Str. 3–77 (75 str.).
Костенко, Т. (2016, 22–28 жовтня). Чи повернуться в Україну архіви Наукового товариства імені Шевченка? Дзеркало тижня, 38–39.
Крушельницька, Л. (1994). Правдиво про Оссолінеум. Пам’ятки України, 3–6, 85–86.
Литвин, М. Р. (авт.-упоряд.). (2017). Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі. Харків: Фоліо.
Литвин, М. Р., Луцький, О. І., Науменко, К. Є. (1999). 1939. Західні землі України. Львів.
Сварник, Г. (2005). Архівні та рукописні збірки Наукового товариства ім. Шевченка в Національній бібліотеці у Варшаві. Каталог-інформатор. Варшава; Львів; Нью-Йорк.
Список литературы переданной Львовской библиотекой Академии Наук в порядке книгообмена, библиотеке «Оссолинских» гор. Вроцлав. Archiwum Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, Dział Nowych Druków Ciągłych. BDC 412. 74/8. Dokumentacja dotycząca nabytków bieżących wydawnictw ciągłych. Wymiana z Biblioteką Lwowa AN. 1957. Str. 1–19 (19 str.).
Albin, J. List dyrektora Biblioteki Ossolineum do dyrektora Biblioteki Ukraińskiej Akademii Nauk, Wrocław, 16.04.1970 r. Archiwum Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. Dział Nowych Druków Ciągłych. BDC 412. 74/9. Dokumentacja dotycząca nabytków bieżących wydawnictw ciągłych. Wymiana z Biblioteką Lwowa AN. 1970.
Archiwum-1: Archiwum Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. A. Sekretariat DS 012. 206/4. Organizacja własnej jednostki. Informacja dotycząca stanu prawnego i stanu majątkowego Polskiej Akademii Nauk Zakładu Narodowego im. Ossolińskich – Biblioteki we Wrocławiu oraz Zakładu Narodowego im. Ossolińskich – Fundacji J. M. Ossolińskiego we Lwowie.
Archiwum-2: Archiwum Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. A. Sekretariat DS 0720. 45/30. Informacja o zbiorach bibliotecznych – starania o przeniesienie zbioru Ossolińskich ze Lwowa do Wrocławia. Od – 1994. Str. 1–3 (13 str.).
Archiwum-3: Archiwum Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. A. Sekretariat DS 0720. 45/23. Umowy i porozumienia o bezpośredniej współpracy – Porozumienie w sprawie przekazania książek z dawnego Ossolineum we Lwowie. 1987. Str. 1–2. (2 str.).
Gałyga, M. Wystawa «Ossolineum – spuścizna narodowa rozdarta…». Archiwum Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. Sekretariat DS 541. 207/4. Str. 7–30 (24 str.).
Gluziński, K. (2018). Zwrócone – zatrzyname. Fragment opisu. Czasopismo Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich, 29, 171–181.
Goszczurny, S. (1988, 16 czerwca). Po raz pierwszy w historii. Rozmowa z ministrem kultury i sztuki, prof. Aleksandrem Krawczukiem o stosunkach kulturałnych między Polską a Ukrainą. Rzeczpospolita, 139, 7.
Jeszcze raz o Ossolineum. Wypowiedź prof. Aleksandra Krawczuka (1988, 13–14 sierpnia). Rzeczpospolita, 187, 3.
Juzwenko, A. (1993). Ossolineum – próby powrotu do korzeni. Czasopismo Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich, 2, 155–156.
Konończuk, W., Kosiewski, P. (2020). Zagrożone dziedzictwo. Polskie dobra kultury na Ukrainie i Białorusi. Warszawa.
Koredczuk, B., Lamperska, M. (2022). Towarzystwo Przyjaciół Ossolineum w latach 1946–1953 w świetle wybranych dokumentów archiwalnych. Czasopismo Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich, 33, 195–226.
Korzon, K. Notatka w sprawie możliwości wymiany czasopism z Biblioteką Ukraińskiej Akademii Nauk we Lwowie. 8.03.1970. Archiwum Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. Dział Nowych Druków Ciągłych. BDC 412. 74/9. Dokumentacja dotycząca nabytków bieżących wydawnictw ciągłych. Wymiana z Biblioteką Lwowa AN. 1970.
List otwarty Rady Naukowej Zakładu Narodowego im. Ossolińskich we Wrocławiu do prof. Aleksandra Krawczuka, ministra kultury i sztuki PRL. Wrocław, 30 czerwca 1988 r. (1988, 6 lipca). Gazeta Robotnicza, 156, 1.
Markowska, M. (wybór i oprac.). (2017). Skarbiec. 200 lat Ossolineum. Wrocław: Wydawnictwo Ossolineum.
Matwijów, M. (1996). Walka o lwowskie dobra kultury w latach 1945–1948. Wrocław: Towarzystwo Przyjaciół Ossolineum.
Matwijów, M. (2003). Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946. Wrocław: Towarzystwo Przyjaciół Ossolineum.
Ossolineum – przeszłość i przyszłość. Archiwum Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. Sekretariat DS 541. 207/4. Informacje o zbiorach dawnych. Scalanie rozdzielonej kolekcji Ossolińskiej. Str. 1–2 (2 str.).
Platt, D. Ossolineum – polska instytucja narodowa we Lwowie. Archiwum Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. Sekretariat DS 541. 207/4. Informacje o zbiorach dawnych. Scalanie rozdzielonej kolekcji Ossolińskiej. Str. 53–59 (7 str.).
Rada Naukowa Biblioteki Ossolińskich oczekuje poparcia środowisk twórczych i naukowych. (1988, 6 lipca). Gazeta Robotnicza,156, 1.
Smirnow, J. (2022, 30 вересня – 17 жовтня). XCVIII Spotkanie Ossolińskie znów we Lwowie. Kurier Galicyjski, 18(406), 14.
Sonnak, W. Raport dotyczący zbiorów rękopiśmiennych Biblioteki. Archiwum Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. Sekretariat DS 541. 207/1. Str. 2–8 (6 str.).
Zazdrość i zawiść. Z Wiaczesławem Czornowiłem, współprzewodniczącym Ludowego Ruchu Ukrainy, rozmawiają Alicja Albrecht i Krzysztof Mroziewicz. (1992, 16 maja). Polityka, 20, 11.
