РАДЯНСЬКИЙ ЧИННИК УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО КОНФЛІКТУ 1939–1945 РОКІВ У ВІЗІЇ ПОЛЬСЬКОГО ПІДПІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2023-16-122-131Ключові слова:
українсько-польський конфлікт, протистояння, Друга світова війна, польське підпілля, документи, «третій чинник», більшовикиАнотація
Проведено аналіз документів польського підпілля в роки Другої світової війни.Виокремлено вплив «третьої сили», а саме – більшовицької Москви на розпалювання українсько-польської ворожнечі цього періоду. Опрацьовано стан наукової розробки цієї проблематики, виокремлено найважливіші праці, присвячені візії українсько-польського питання в 40-х роках ХХ ст. З’ясовано, що інформацію про втручання совєтів у справи між українцями та поляками можна знайти у зверненнях, звітах, конспіративних виданнях, заразом підкреслено необхідність критичного ставлення до польських документів як до джерел. На основі зібраного матеріалу показано розуміння представниками польського підпілля радянської присутності в їхньому конфлікті з українцями. Підкреслено, що подекуди поляки називали совєтів найбільшими ворогами не тільки Польщі, але й України. Зауважено, що в окремих тезах документів полякам було заборонено приєднуватися до радянських партизанських загонів і вказувалося, що поляки самостійно і навмисно не піднімуть зброї проти українців. Визначено способи підбурювання совєтами поляків проти українців і навпаки. Зʼясовано, що більшовики прагнули щонайменше поширити свій загарбницький вплив на українські та польські території, хотіли унеможливити незалежне існування українського та польського народів, намагалися посварити їх між собою, аби перешкодити розвитку самостійницьких ідей серед українців і поляків. На підставі документів засвідчено потребу совєтів після Другої світової війни виставити на міжнародній арені українців у негативному світлі, представивши їх вбивцями та злодіями, які не заслуговують на власну незалежну державу. Узагальнено польське бачення впливу більшовиків на українських націоналістів, описано пропагандистську діяльність радянських політичних агентів, порушено тему позиції совєтів щодо тодішніх кордонів. Підсумовано, що польські конспіративні документи можуть забезпечити нас інформацією про «третю силу» українсько-польського конфлікту, проте ця інформація має бути критично проаналізована, а не сліпо прийнята.
Посилання
В’ятрович, В. (2012). Друга польсько-українська війна. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
В’ятрович, В. (2016). За лаштунками Волині-43. Невідома польсько-українська війна. Харків: Клуб сімейного дозвілля.
В’ятрович, В. (2017). УПА проти АК: польсько-українська війна в Галичині 1943–1944 років. Вісник Львівського університету. Серія історична, 53, 334–349.
Ільюшин, І. (2003). Роль і місце поляків в антиукраїнських акціях на Волині в 1943–1944 рр. В У пошуках правди: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.). Луцьк, 300–313.
Ільюшин, І. (2009). Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939–1945). Київ.
Каліщук, О. (2013). Радянський чинник ескалації українсько-польського протистояння у роки Другої світової війни. Гілея: науковий вісник, 72, 142–145.
Каліщук, О. (2020). Волинь’43: історіографічне пізнання і криве дзеркало пам’яті. Львів.
Каліщук, О. (2022). Українсько-польські взаємини у роки Другої світової війни у світлі конспіративної преси національних підпіль. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 15, 150–160.
Сергійчук, В. (2003). Польсько-українське протистояння на Волині в роки Другої світової війни: причини, перебіг, наслідки. В У пошуках правди: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.). Луцьк, 162–192.
Трофимович, В. (2003). Третя сила українсько-польського конфлікту 1941–1945 роки. В У пошуках правди: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.). Луцьк, 375–392.
Філяр, В. (2003). Українсько-польська збройна конфронтація на Волині в роки Другої світової війни: джерела, перебіг, наслідки. В У пошуках правди: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.). Луцьк, 192–215.
Шишкін, І. (2003). Документи Армії Крайової як джерело вивчення Волинської трагедії. В У пошуках правди: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.). Луцьк, 450–459.
Armia Krajowa w dokumentach. 1939–1945. (1990). (T. 3: Kwiecień 1943–lipiec 1944). Londyn: Studium Polski Podziemnej.
Do Społeczeństwa Wołyńskiego. (1943, 28 lipca).
Faszcza, D. (2013). Komenda Okręgu AK «Wołyń» wobec eksterminacji ludności polskiej w 1943 r. Niepodległość i pamięc, 3–4 (43–44), 73–97.
Iliuszyn, I. (2017). ZSRR wobec ukraińsko-polskiego konfl iktu narodowościowego na Ukrainie Zachodniej w latach 1939–1947. Warszawa.
Motyka, G. (2011). Od rzezi wołyńskiej do akcji Wisła. Konfl ikt polsko-ukraiński 1943–1947. Kraków.
Prawdą Zwycięży. (1943, Listopad), 11, 11–14.
Ręka sowiecka na Wołyniu. (1943, 20 maja). Biuletyn Informacyjny, 20, 7.
Romanowicz, J. (2011). Kontakty 27 Wołyńskiej Dywizji Piechoty Armii Krajowej z Armią Czerwoną w świetle dokumentów. Słupskie Studia Historyczne, 17, 221–237.
Siemaszko, W., Siemaszko, E. (2000). Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939–1945, 1–2. Warszawa.
Uporczywa ciągłość błędu. (1943, 30 czerwca). Walka, 25, 1–8.
Wołyń i Podole w ogniu i w krwi. (1943, 26 lipca). Słowo Polskie, 7.
Woźniczka, Z. (2015). Rzeź wołyńska w dokumentach i publicystyce Polskiego Państwa Podziemnego i Rządu RP na uchodźstwie. In W cieniu tragedii wołyńskiej 1943 roku: 70. rocznica mordów Polaków na Kresach Południowo-Wschodnich Rzeczypospolitej. Katowice, 69–88.
