ВІД РЕАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ, СОЦІАЛЬНОЇ СОЛІДАРНОСТІ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ: СУСПІЛЬНА МІСІЯ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2023-16-101-121Ключові слова:
Андрей Шептицький, суспільно-політичні процеси, держава, визвольний рух, громадянське суспільство, соціальна доктрина, освіта, наукаАнотація
Проаналізовано особливості суспільно-політичної діяльності митрополита Греко-Католицької Церкви (ГКЦ) Андрея Шептицького, посла Галицького крайового сейму і депутата Віденського парламенту (1901–1914), члена Української Національної Ради Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), який мав вплив на керівників Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО), а почасти – членів і симпатиків та Організації українських націоналістів (ОУН). Показано його роль у державно-церковних відносинах у добу конституційної монархії Габсбургів, під час національного державотворення в ході Української революції 1917–1923 рр., у період польського авторитаризму, у вирі нацистського і сталінського тоталітарних режимів.Доведено несумісність церковних і державних пріоритетів за відсутності національної держави і демократичної влади. Стверджено, що А. Шептицький вважав своїм морально-етичним / християнським обов’язком чинити прямий чи опосередкований опір недемократичній владі, підтримуючи легальні методи громадянської непокори, виключаючи засоби фізичного терору (вбивства представників влади, опозиційних / лояльних політиків). Наголошено: як церковний діяч і громадянин, А. Шептицький прагнув дотримуватися у суспільно-політичному житті засад християнської етики, соціальної солідарності, толеранції міжнаціональних і міжлюдських взаємин. Рекомендував політикам якнайшвидше досягати громадянської зрілості й мислити не в категоріях вузькопартійних чи вузько етнонаціональних, а вселюдських, християнських. Зазначено, що важливою ознакою соціальної етики А. Шептицького став критичний аналіз суспільної дійсності: державно-політичних трансформацій, партійно-політичного протиборства, економічної конкуренції, міжнаціональних протиріч, вишколу еліт і громадянського суспільства, гуманітарної допомоги злиденним та інвалідам. Зʼясовано, що у пастирських посланнях та інших публічних акціях А. Шептицький вимагав від громадсько-політичних і церковних діячів відкритості, гнучкості та динамізму, не боятися нових адаптувань, навіть зміни особистих переконань; критикував догматизм лівих сил (соціалістів і комуністів), які пропагували войовничий атеїзм, ліквідацію приватної власності, колективне ведення сільського господарства. Як християнський пастир, він критикував тактику індивідуального терору праворадикальних сил, а також антинародну політику тоталітарних режимів Німеччини й СРСР. Об’єктивною ознакою суспільного вдосконалення вважав підвищення рівня освіти всіх – політиків і священнослужителів, господарників, молоді.
Посилання
Авакумов, Ю. (відп. ред.). (2004). Митрополит Андрей Шептицький і греко-католики в Росії. Львів.
Аркуша, О. (2004). Український християнсько-суспільний рух у Галичині на початку ХХ століття: політика товариства «Руська громада». Шляхами історії. Науковий збірник історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка на пошану професора Костянтина Кондратюка. Львів, 63–99.
Боцюрків, Б. (2005). Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939–1950). Львів.
Гайова, О., Кравчук, А. (упоряд.), Кравчук, А. (відп. ред.). (1995). Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали. 1899–1944, 1. Львів.
Гайова, О., Кравчук, А. (упоряд.), Кравчук, А. (відп. ред.). (1998). Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали. 1899–1944, 2/1. Львів.
Гайова, О., Кравчук, А. (упоряд.), Кравчук, А. (відп. ред.). (1999). Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали. 1899–1944, 2/2. Львів.
Гайова, О., Перун, М. (2019). На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький. Львів.
Гентош, Л. (2006). Ватикан і виклики модерності. Східноєвропейська політика папи Бенедикта XV та українсько-польський конфлікт у Галичині (1914–1923). Львів.
Гентош, Л. (2014). Ставлення митрополита Андрея Шептицького до «пацифікації» 1930 р. Україна модерна, 21, 91–112.
Гентош, Л. (2015). Митрополит Шептицький 1923–1939: випробування ідеалів. Львів.
Горак, Р. (2020). Андрей Шептицький. Біографія. Львів.
Гузар, Л. (2015). Андрей Шептицький, Митрополит Галицький, (1901–1944) – провісник екуменізму. Львів.
Гунчак, Т. (1993). У мундирах ворога. Київ.
Єгрешій, О. (2006). Єпископ Григорій Хомишин: портрет релігійного церковного і греко-католицького діяча. Івано-Франківськ.
Зайцев, О., Беген, О., Стефанів, В. (2011). Націоналізм і релігія: Греко-Католицька Церква та націоналістичний рух у Галичині (1920–1930-ті роки). Львів.
Кісь, Я. (2018). Пам’ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної пам’яті УГКЦ. Львів.
Кліш, А. (2012). Українська католицька народна партія (Українська народна обнова) в інтерпретації сучасних українських дослідників. Україна–Європа–Світ, 10, 343–346.
Кокін, С., Сердюк, Н., Сердюк, С. (упоряд.), Богунов, С. (співголова ради). (2005). Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органів державної безпеки (1939–1944 рр.). Київ.
Колб, Н. (2016). Від Шашкевича до Шептицького: церковно-релігійне життя у Габсбурзькій Галичині. В М. Литвин (авт.-упоряд.), Проект «Україна». Австрійська Галичина. Харків: Фоліо, 298–317.
Королевський, К. (2014). Митрополит Андрей Шептицький (1865–1944). Львів.
Красівський, О. (1996). За Українську державу і церкву. Громадська і суспільно-політична діяльність митрополита Андрея Шептицького в 1918–1923 рр. Львів.
Лазарович, М. (2018). Українські січові стрільці у боротьбі за волю України. Ічня.
Литвин М. (відп. ред.). (2021). За свободу. Українсько-польський діалог і спроби порозуміння. Львів.
Литвин, М. (1998). Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Львів.
Литвин, М. (2015). Мойсей українського народу. До 150-річчя від дня народження Андрея Шептицького. Львів.
Литвин, М., Науменко, К. (1995). Історія ЗУНР. Львів.
Литвин, С. (2018). Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну. Київ.
Мазур, О., Патер, І. (1997). Українці і поляки: угода 1914 р. у світлі російської дипломатії. В П. Федорчак (відп. ред.), Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст. Івано-Франківськ, 58–61.
Матковський, І. (2019). Казимир граф Шептицький – отець Климентій: польський аристократ, Екзарх Росії та Сибіру, архимандрит Студитів. Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви. Львів.
Мудрий, М., Савчик, Б. (упоряд.). (2011). Олесницький Євген. Сторінки з мого життя. Львів.
Орлевич, І. (2013). Русофільська течія на початку 1920-х років у Галичині. Галичина, 22–23, 200–208.
Папуга, Я. (2008). Західна Україна і Голодомор 1932–1933 років: морально-політична і матеріальна допомога постраждалим. Львів.
Пікулик, Н., Сеник, Л. (1997). Климентій Шептицький – слуга Божий. Львів: Свічадо.
Посівнич, М. (ред. і упоряд.). (2014). Життя і діяльність Степана Бандери: документи і матеріали. Тернопіль.
Пропамятна книга першого руско-народного паломництва въ Святу Землю водъ 5 до 28 вересня 1906. (1907). Жовква.
Расевич, В. (1997). Політик, що розминувся зі своїм часом. Історія життя Вільгельма Габсбурга. Європейський час, 1, 35–36.
Сергійчук, В. (відп. ред.). (2006). Ліквідація УГКЦ (1939–1946). Документи радянських органів безпеки, 1. Київ.
Сергійчук, В. (відп. ред.). (2006). Ліквідація УГКЦ (1939–1946). Документи радянських органів безпеки, 2. Київ.
Сергійчук, В. (упоряд.). (2009). Степан Бандера в документах радянських органів державної безпеки (1934–1959), 1. Київ.
Смолій, В. (відп. ред.), Верстюк, В. та ін. (упоряд.). (1996). Українська Центральна Рада. Документи і матеріали, 1. Київ.
Смолій, В. (відп. ред.), Верстюк, В. та ін. (упоряд.). (1996). Українська Центральна Рада. Документи і матеріали, 2. Київ.
Тимченко, Р. (2013). Відносини Української Народної Республіки й Західно-української Народної Республіки (листопад 1918 – квітень 1920 рр.). Київ.
Фан, Р., Павлишин, О. (наук. ред.). (2019). Історія Єврейської національної автономії в період Західно-Української Народної Республіки. Львів.
Цвенгрош, Г. (1993). Національно-державні погляди митрополита Андрея Шептицького й польсько-українська війна 1918–1919 рр. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Київ, 181–182.
Чорновол, І. (2002). Українська фракція Галицького крайового сейму 1861–1901. Львів.
Чорновол, І. (2010). 199 депутатів Галицького сейму. Львів.
Чорновол, І. (2017). Нариси з історії Галичини. Львів.
Чорнописька, В. (2014). Релігійна та громадська діяльність блаженного пре- подобномученика Климентія (Шептицького) (1869–1951). Львів.
Шептицька, С. (1965). Молодість і покликання о. Романа Шептицького. Вінніпег; Торонто.
Ostanek, A. (2017). Wydarzenia 1930 roku w Małopolsce Wschodniej a bezpieczeństwo II Rzeczypospolitej. Warszawa.
Szumilо, М. (Сomp). (2021). Symon Petlura. Przywódca niepodlegej Ukrainy. Warszawa.
Źiembа, А. (Eds). (1994). Metropolita Andrzej Szeptycki. Studia i materiały. Kraków.
