ЄПИСКОП ГРИГОРІЙ ХОМИШИН: НА ПЕРЕХРЕСТІ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ КУЛЬТУРНИХ ТА ЦЕРКОВНИХ ВЗАЄМИН ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2025-19-05Ключові слова:
Григорій Хомишин, українсько-польські відносини, Галичина, Греко-Католицька Церква, міжкультурний діалог, латинізація, західноєвропейська орієнтація.Анотація
У статті висвітлено постать єпископа Григорія Хомишина як ключової фігури українсько-польських відносин у Галичині першої половини XX століття. Проаналізовано його суспільно-політичні та релігійні погляди в контексті тогочасних міжнаціональних викликів. Розглянуто культурологічні аспекти діяльності та внесок єпископа у розвиток освіти й духовності, а також його роль у формуванні нової парадигми українсько-польських взаємин. Особливу увагу приділено його концепції «західного вектора» розвитку Української греко-католицької Церкви та культури. Мета дослідження – комплексно проаналізувати діяльність і спадщину Григорія Хомишина як репрезентанта українсько-польського релігійного та культурного діалогу, дослідити його бачення ролі Греко-Католицької Церкви (ГКЦ) у цивілізаційному виборі України, а також виявити вплив міжетнічної взаємодії на формування богословських і соціальних поглядів єпископа. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує історико-біографічний, культурологічний, порівняльний та герменевтичний методи. Використано джерела як українського, так і польського походження, а також матеріали церковного архіву, спогади сучасників і аналітичні праці сучасних дослідників. Наукова новизна полягає у спробі представити постать Григорія Хомишина не лише як церковного ієрарха, а й як мислителя, культурного модернізатора й ініціатора стратегічного зближення з європейською християнською традицією. Уперше в контексті українсько-польських взаємин проаналізовано його концепцію модерної українськості, базованої на католицькій візії суспільного розвитку. Прогнозовані висновки: єпископ Хомишин відігравав важливу роль у становленні діалогу між українським і польським народами на релігійному й культурному рівнях. Його ідеї зберігають актуальність у контексті сучасного пошуку моделі співжиття в мультикультурному суспільстві. Дослідження спадщини Хомишина відкриває нові перспективи для вивчення етноконфесійних трансформаційних процесів у Галичині та сприяє глибшому розумінню ролі Церкви у міжетнічних взаєминах.
Посилання
Гайова, О. (2003). Про целібат у греко-католицькій церкві: погляди єпископа Григорія Хомишина та митрополита Андрея Шептицького. Історія релігій в Україні: Науковий щорічник, 1, 253–254.
Гентош, Л. (2006). Ватикан і виклики модерності. Львів : ВНТЛ-Класика, 210–211.
Гентош, Л. (1996). Митрополит Шептицький і Ватикан: митрополит як посередник. Ковчег: науковий збірник із церковної історії, 1, 142–143.
Делятинський, Р. (2012). Культурологічні аспекти діяльності єпископа Григорія Хомишина. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство, 24–25, 97–98.
Єгрешій, О. (2001). Взаємовідносини митрополита Андрея Шептицького і єпископа Григорія Хомишина. Галичина, 5–6, 308–309.
Єгрешій, О. (2006). Єпископ Григорій Хомишин: портрет релігійно-церковного і громадсько-політичного діяча. Івано-Франківськ : Нова Зоря, 45.
Єгрешій, О. (2001). Суспільно-політична думка Галичини у міжвоєнний період: погляди єпископа Григорія Хомишина. Галичина, 5–6, 301–302.
Комар, В. (2012). «Нова Зоря» як джерело до вивчення суспільно-політичних процесів у Галичині (1920–1930-ті рр.). Галичина, 20–21, 351–352.
Королевський, К. (2014). Митрополит Андрей Шептицький (1865–1944) / пер. з фр. Я. Кравець. Львів, 375–376.
Кравчук, А. (2000). Християнська соціальна етика під час німецької окупації Галичини, 1941–1944: митрополит Андрей Шептицький проти єпископа Григорія Хомишина. Ковчег : науковий збірник із церковної історії, 2, 113.
Красівський, О. (1996). За українську державу і церкву. Громадська та суспільно-політична діяльність митрополита Андрея Шептицького в 1918–1923 рр. Львів, 58–59.
Кугутяк, М. (2002). Історія української націонал-демократії (1918–1929). Київ–Івано-Франківськ, 1, 424–425.
Литвин, М. (2023). Від реальної політики, соціальної солідарності до національної держави: суспільна місія митрополита Андрея Шептицького в першій половині ХХ століття. Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 16, 101–121.
Марчук, В. (2004). Церква, духовність, нація. Українська греко-католицька церква в суспільному житті України XX ст. Івано-Франківськ, 123–124.
Москалюк, М. (2015). Українсько-польські відносини в Галичині на початку XX століття. Івано-Франківськ : Нова Зоря, 78–79.
Пелехатий, І. (2003). Освітня діяльність станіславівського єпископа Григорія Хомишина. Вісник Прикарпатського університету. Історія, 7, 69–70.
Полєк, В. (1995). Нарис історії Івано-Франківської єпархії. Івано-Франківськ, 67–68.
Реєнт, О., Лисенко, О. (1997). Українська національна ідея і християнство. Київ, 89–90.
Сурмач, О. (2009). Церковно-релігійне життя в Галичині в міжвоєнний період. Історія України, 5, 12–13.
Хомишин, Г. (1934). Два Царства. Станиславів : Вид-во єпарх. управління, 45.
Хомишин, Г. (1931). Пастирське послання про візантійство. Станіславів, 19.
Хомишин, Г. (1932). Пастирський лист до вірних. Станиславів, 12.
Хомишин, Г. (1931). Про візантійство. Станиславів : Вид-во єпарх. управління, 37.
Хомишин, Г. (1932). Українська проблема. Станиславів : Вид-во єпарх. управління, 23.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
