ПРОБЛЕМА МЕЖУВАННЯ МІЖДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ ПОЛЬСЬКОЇ КОРОНИ З ВОЛИННЮ І СХІДНИМ ПОДІЛЛЯМ У 1546 РОЦІ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2025-18-01Ключові слова:
опис границь 1546 року, міждержавний кордон, границі маєтків, комісарські суди, магнати, шляхта, сейм, Корона Польська, Велике Князівство Литовське, Волинь, ПоділляАнотація
У статті розглянуто проблему межування міждержавних кордонів між Польською Короною і Великим Князівством Литовським, яке проходило здебільшого по території сучасної України і колишніх теренів Руського королівства (Галицько-Волинського князівства): Поліссю, Волині і Поділлю, а також по території Берестейщини (Республіка Білорусь). Цю проблему розглянуто в контексті вивчення такого унікального історичного джерела, як «Попис границь и шкод» 1546 року, в якому були запротокольовані об’їзди маєткових меж магнатів і шляхти обидвох держав. Відтворено історичний контекст створення перепису кордонів 1546 року, який був єдиним описом на цій ділянці кордону в Ранньомодерний час.Проаналізовано історіографію дослідження цього джерела і проблематику межування границь з кінця ХV – першої половини ХVІ ст. Тему міжсусідських відносин приграничних магнатів і шляхти обидвох держав було виділено в окрему проблематику. З точки зору джерелознавчої характеристики «Попис» 1546 року було віднесено до категорії описово-статистичних джерел. Надано порівняння акції опису кордону ВКЛ з Польським королівством з іншими аналогічними акціями того часу. Проаналізовано інституційний аспект створення приграничних комісій, які мали розглядати приграничні спори магнатів і шляхти ВКЛ і Корони, як передумову межування міждержавних кордонів. Показано, як аналог створення цих комісій було використано у перемирних грамотах ВКЛ з Московським князівством у 1508–1556 роках. Досліджено роль і місце проєкту створення спільних між ВКЛ і Короною приграничних комісарських судів 1554 року, який не було реалізовано. Доведено, що приграничні комісари, які здійснювали перепис границь і збитків 1546 року між Короною і ВКЛ, не мали повноважень на відновлення чи проведення міждержавних границь. Також вони не мали повноважень на полагодження міжсусідських спорів. Висвітлено роль Жиґимонта Августа у проведенні акції з опису границь 1546 року.
Посилання
Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси, издаваемый при управлении Виленского учебного округа (1867). Вильна, І, 46–125 (док № 31).
Архив Юго-Западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, учрежденной при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. (1886) (Ч. 7. Т. 1: Акты о заселении Юго-Западной России (1386–1700). Киев. Боряк, Г. (1988). Акти адміністративних межувань кінця XІV – середини XVI ст. і реконструкція адміністративно-територіального поділу українських земель. Історико-географічні дослідження в Україні, 89.
Войтович, Л. (2011). Границы Галицко-Волынского государства. Русин, 3 (25), 5–41.
Гваньїні, О. (2007). Хроніка Європейської Сарматії. Київ: Видавнічий дім «Києво-Могилянська академія».
Грушевський, М. (1907, 1993). Історія України-Руси (11 тт., в 12 кн., IV: XIV – XVI віки – відносини політичні). Київ: Наукова думка.
Грушевський, М. (1896). Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1896, X, 4–6; Грушевський, М. (2003). Гончариха. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 5, 147–149.
Крикун, М. (1993). Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в ХV – ХVІІІ ст. Кордони воєводств у світлі джерел. Київ.
Крикун, М. (2012). Кордони й повітовий поділ Волинського воєводства в ХVІ – ХVІІІ століттях. Воєводства Правобережної України у ХVІ – ХVІІІ століттях: Статті і матеріали. Львів, 13–23.
Литовская Метрика. (1914). (Отделы первый-второй. Ч. 3: Книги публичных дел. Т. 1). Юрьев: Русская историческая библиотека, издаваемая Археографическою комиссиею, ХХХ, 538 с.
Литовська Метрика. Книга 561. Ревізії українських замків 1545 року. (2005). Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України.
ЛМ-560: Метрыка Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 560 (1542 год): кніга перапісаў № 3 (копія канца XVI ст.). (2007). Мінск: Беларуская навука.
Лицкевич, О. (2022). Делимитации и демаркации границы Великого княжества Литовского с Ливонией в XIV – XV вв.: проблема источников. Научные труды Республиканского института высшей школы. Исторические и психолого-педагогические науки: сб. науч. ст. Минск: РИВШ, 2022, 22, в 4 ч, ч. 1, 313–322.
Лицкевич, О. (2023a). Договор Великого Княжества Литовского с Ливонией о делимитации границы от 7 июля 1473 г.: история подготовки, комментарий, перевод. Граница и пограничье, 1 (3), 8–28.
Лицкевич, О. (2023b). 559-я книга Литовской Метрики: состав и географическое содержание. Матэрыялы XIX Міжнародных кнігазнаўчых чытанняў. Мінск, 27–28 красавіка 2023 г. Минск: Нац. бібл. Беларусі, 31–36.
Лицкевич, О. (2024). «Радивилова» граница Великого Княжества Литовского с Ливонией от Балтийского моря до Западной Двины по материалам 1529, 1541 и 1542 гг.. Историко-географический журнал, т. 3, 3, 22–47.
Любавский, М. (1892). Областное деление и местное самоупрвление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского Статута. Москва.
Любавский, М. (1900). Литовско-Русский сейм: Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешней жизнью государства. Москва.
Пазднякоў, В. (2007; 2-е выд.). Соймы ВКЛ 1440–1568 і Рэчы Паспалітай 1569–1793 [хронологія]. Вялікае Княства Літоỹскае. Энцыклапедыя ỹ двух тамах. Мінск: «Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броỹкі», т. 2: К–Я.
Поліщук, В. (2008) Прохання представників Волинської землі на вальних сеймах Великого князівства Литовського 1547–1568 рр. Парламенцкія структуры ўлады ў сістэме дзяржаўнага кіравання Вялікага княства Літоўскага і Рэчы Паспалітай у XV–XVIII стагоддзях: Матэрыялы міжнар. навук. канферэнцыі (Мінск–Наваградак, 23-24 лістапада 2007 г.). Мінск: БІП-С Плюс, 61–79.
Полищук, В. (2010). Ревизия волынских мыт и особенности документального состава книги Литовской Метрики № 22 (1547 г.). Istorijos šaltinių tyrimai. Sudarė Arturas Dubonis. Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla, 2, 129–160.
Тишкевич, М. (1920). Василь Тишкевич, воєвода підляшський, маршалок господарский і гетьман дворний В. Кн. Литовсько-руського (1523–1571). Історико-ґенеалоґічна розвідка. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. СХХІХ (79). Львів, 1–32.
Шолкович, С. (1885). О границах Короны Польской и Великого Княжества Литовско-Русского. Памятники русской старины в западных губерниях, 8, 7–80.
Яковенко, Н. (2008; 2-ге вид., перегл. і випр.). Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). Київ: Критика.
Błaszczyk, G. (2007). Geografia historyczna Wielkiego Księstwa Litewskiego. Stan i perspektywy badań. POZNAŃ.
Janeczek, A. (1991). Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Województwo Bełskie od schyłku XIV do początku XVII wieku. Warszawa.
Janeczek, A. (2000). Między sobą. Polacy i Rusini na wspólnym pograniczu w XIV – XV w. Między sobą. Szkice historyczne polsko-ukraińskie. (red. Teresa Chynczewska-Hennel, Natalia Jakowenko). Lublin.
Janeczek, A. (2022). Atlas historyczny Rzeczypospolitej. Ruś Czerwona w drugiej połowie XVI wieku – koncepcja i program projektu. Studia Geohistorica, 10, 231.
Kolankowski, L. (1913). Zygmunt August Wielki Książę Litwy do roku 1548 Lwów: nakładem Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej.
LDKirMVS: Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės ir Maskvos valstybės sutartys, 1449–1556 metai (2016). Sudarė, parengė, vertė Marius Sirutavičius. Vilnius: Versus aureus,
LM-22: Lietuvos Metrika. Kn. 22 (1547). Užrašymų knyga 22 / Parengė Andrii Blanutsa, Dmytro Vashchuk, Darius Antanavičius Vilnus: Lietuvos istorijos institutas leidykla, 2010.
LM-37: Lietuvos Metrika. Knyga nr. 37. Užrašymų knyga 37 (1552–1561) (2011). Vilnius: Lietuvos istorijos institutas Leidykla.
Statut 1529: Pirmasis Lietuvos Statutas – Первый Литовский Статут: Tekstai senąja baltarusių, lotynų ir senąja lenkų kalbois (1991). (Tekstus parengė S. Lazutka, I. Valikonitė, E. Gudavičus ir kt.Vilniaus Universitetas Lietuvos ma Lietuvos istriojos Institutas). Vilnius: Mintis.
Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa, A. (1938). Spory graniczny polsko-litewski w XV – XVII w. Wiadomości Studium Historii Prawa Litewskiego Uniwersytetu Stefana Batorego. Wilno, 1, 93–205.
Zródła dziejowe (1877). (T.VІ Polska XVI wieku pod względom geograficzno-statystycznym: Rewizya zamków ziemi Wołyńskiej w polowie XVI wieku (1545 r.). Warszawa.
