ПОЛІТИЧНИЙ ШЛЯХ ДО ГАДЯЦЬКОЇ УГОДИ: ОСНОВНІ АРГУМЕНТИ І МОТИВАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ЕЛІТ ПОЛЬЩІ (1657 РІК – ЛІТО 1658 РОКУ)
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2023-16-5-28Ключові слова:
Польща, Україна, Військо Запорізьке, політичні еліти, Гадяцька угодаАнотація
Проаналізовано передумови укладання Гадяцької угоди для тогочасних керівників польських вищих органів влади. З’ясовано перспективи взаємин із Військом Запорізьким у Короні Польській і мету, яку під час підготовки до її підписання переслідувало верховне керівництво цієї держави, а також сприймання у Польщі України, уявлення польських політиків про тогочасні реалії і перспективи взаємин з козацькою державою. Досліджено різне бачення політичними елітами Речі Посполитої потреби укладення домовленостей з українським козацтвом. З’ясовано принципові розбіжності між репрезентантами владної верхівки Корони Польської у питанні угод із Військом Запорізьким, а також головні чинники, які стимулювали або стримували підписання Гадяцької угоди у Польщі. У висновках виокремлено головні зовнішньополітичні, внутрішньополітичні та інші чинники впливу на рішення владних еліт Польщі щодо укладення Гадяцької угоди Речі Посполитої з Військом Запорізьким. З’ясовано, що особливо важливими для прискорення розробки проєкту угоди були ініціативи короля Польщі, які, однак, певний час гальмували або принаймні стримували представники промосковської шляхти. Стверджено, що ситуативні зовнішні виклики та загрози державній безпеці Речі Посполитої стали визначальними чинниками, що спонукали сенат підтримати ідею укладання угоди з Військом Запорізьким. Під впливом короля Польщі переважна більшість сенаторів Речі Посполитої підтримала ідею відновлення союзу з Військом Запорізьким, більш чи менш явно змінила промосковську орієнтацію і виявила готовність до політичного зближення з українським козацтвом. Як наслідок, перший, підготовчий етап до укладання Гадяцької угоди забезпечив формування сприятливих передумов для схвалення польськими політичними елітами попередніх пунктів і першої версії майбутньої угоди в Гадячі.
Посилання
Акты, относящіеся къ исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные археографическою коммиссіею (Т. 3: 1638–1657). Санктпетербургъ: Въ типографіи П. А. Кулиша.
Архивъ Юго-западной Россіи, издаваемый комиссіею для разбора древнихъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ генерал-губернаторе. (1908). (Ч. 3. Т. 6: Акты Шведскаго Государствен. Архива, относящіеся къ исторіи Малороссіи (1649–1660 гг.)). Кіевъ: Типографія Императорскаго Универ- ситета Св. Владиміра.
Величко, С. (1991). Літопис: у 2 т., 2. (О. В. Мишанич, відп. ред.; В. О. Шевчук, пер. з книжн. укр. мови, комент.). Київ: Дніпро.
Газін, В. (2012). Станіслав Казімєж Бєнєвскій в польсько-українському по- літичному діалозі другої половини 50-х рр. XVII ст. Проблеми історії країн Цен- тральної та Східної Європи: зб. наук. праць, 3. Кам’янець-Подільський, 103–110.
Герасимчук, В. (1909). Виговщина і Гадяцький трактат. Записки Наукового товариства імени Шевченка, 89, 46–71.
Герасимчук, В. (1994). Матеріали до історії козаччини XVII віку. Львів.
Довбищенко, М. (2008). Волинська шляхта у релігійних рухах (кінець XVI – перша половина XVII ст.). Київ: ПП Сергійчук М. І.
Кордуба, М. (упоряд.). (1911). Матеріяли до історії української козаччини. (Т. 5: Акти до хмельниччини (1648–1657)). Львів: Накладом Наукового товариства імени Шевченка.
Мицик, Ю. (упоряд.). (2015). Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр.: в 4 т. (Т. 4: (1655–1658)). Київ.
Новицький, І. (1995). Адам Кисіль, воєвода київський. Коли земля стогнала. Київ: Наукова думка, 319–382.
Памятники, изданные Кіевскою Коммиссіею для разбора древнихъ актовъ. (1898). 2-е изд. (Т. 3. Отд. 3: Материалы для исторіи Малороссіи). Киев, 154–355.
Переводы в списках с польских листов, привезенных Никиным в Москву от Ив. Выговского): 1) лист польского короля Яна Казимира; 2) лист его же к польскому посланнику Казимиру Биневскому; 3) ему же от канцлера коронного Корытинского; 4) ему же от кн.Чарторизского, воеводы Волынского; 5) ему же от Чонхайского, чашника Киевского). Российский государственный архив древних актов в Москве (РГАДА). Ф. 229 (Малороссийский приказ). Оп. 1. 1655–1657 (7163–65) гг. Д. 17. Л. 68–79.
Перналь, А. Б. (2013). Річ Посполита двох народів і Україна: дипломатичні відносини 1648–1659. Київ.
Плохій, С. (2009). Гадяцька унія 1658 року: контроверсії минулого і сучасність. Збірник статей за матеріалами Міжнародної наукової конференції «Гадяч 1658: творення міфу». Гадяч, 5–23.
Смолій, В., Степанков, В., Горобець, В., Чухліб, Т. (2016). Гадяцький проект 1658 року. Дипломатія на «межі світу»: міжнародні відносини та зовнішня політика Української держави (XVII ст. – 1750-ті рр.). Київ: «Amenhotep», 178–190.
Сохань, П., Брехуненко В. та ін. (редкол.). (2008). Гадяцька унія 1658 року: зб. статей. Київ.
Списки с переводов писем Хмельницкому от польских вельмож и др. РГАДА. Ф. 229. Оп. 1. 1657 (7165) июнь. Д. 22. Л. 1–107.
Юга, О. (2016). Політична еліта Речі Посполитої та «Українська проблема»: пошук шляхів розв’язання (1648 – перша половина 1659 рр.) [дис. … канд. іст. наук, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка]. Репозитарій: http://history.org.ua/LiberUA/YugaPolEl_2016/YugaPolEl_2016.pdf
Archiwum Polanieckie. Korespondencja biskupa Andrzeja Trzebickiego, dokumenty i akta publiczne rodziny Cieńskich oraz akta różne z lat 1611–1673. Biblioteka Zakła- du Narodowego im. Ossolińskich we Wrocławiu, Dział Rękopisów. Sygn. akt 5808/III, k. 68–69.
Besala, J. (1983). Wielcy hetmani Rzeczypospolitej. Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza.
Czaplinski, W. (1957). Proby reform panstwa w czasie najazdu szwedzkiego. Polska w okresie drugiej wojny polnocnej 1655–1660, 1. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 303–329.
Dą browski, J. (1996). Polsko-moskiewskie rokowania pokojowe w 1658 roku. In J. Muszyń ska, J. Wijaczko (red.). Rzeczpospolita w latach Potopu. Kielce, 91–108.
Dą browski, J. S. (2003). Przed «potopem». Senatorowie koronni wobec Kozaczyzny i Ukrainy w latach 1654–1655. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagielloń skiego, 130, 87–102.
Dąbrowski, M. (2015). Szlachta Rzeczypospolitej wobec Kozaczyzny zaporoskiej w latach 1648–1659. Białystok.
Guldon, Z. (1999). Stefan Czarniecki a mniejszości etniczne i wyznaniowe w Polsce. In W. Kowsalski (red.). Stefan Czarniecki: żołnierz-obywatel-polityk. Kielce, 86–110.
Kersten, A. (1973). Lubomirski Jerzy Sebastian. In A. Rostworowski (red.) Polski Słownik Biografi czny, 18, Wrocław, 14–19.
Kłaczewski, W. (2002). Jerzy Sebastian Lubomirski. Wrocław: Ossolineum.
Kroll, P. (2008). Od ugody hadziackiej do Cudnowa. Kozaczyzna międ zy Rzecząp ospolitą a Moskwą w latach 1658–1660. Warszawa.
Kubala, L. (1917). Wojna brandenburska i najazd Rakoczego w roku 1656 i 1657. Lwów: H. Altenberg, G. Seyfarth, E. Wende i Sp.; Warszawa: Gebethner i Wolf.
Kubala, L. (1922). Wojny duńskie i pokój oliwski 1657–1660. Lwów: Księgarnia Wydawnicza H. Altenberga.
Kubala, L. (1924). Jerzy Ossoliński. 2 wyd. popr. i uzup. przez autora. Warszawa: Księgarnia Zakładu Narodowego im. Ossolińskich.
Nouers, P. (1859). Lettres de Pierre Des Noyers secrétaire de la reine: de Pologne Marie-Louise de Gonzague pour servir a l’histoire de Pologne et de Suède de 1655 a 1659. Berlin: B. Behr.
Ochmann-Staniszewska, S. (oprac.). (1989). Pisma polityczne z czasów panowania Jana Kazimierza Wazy 1648–1668: publicystyka, eksorbitancje, projekty, memoriały, 1. Wrocław; Warszawa; Krakó w, Gdań sk; Ló dż .
Rawita Gawroński, F. (1907). Poselstwo Bieniewskiego: od śmierci B. Chmielnic- kiego do umowy Hadziackiej. Lwów: nakł. Księgarni H. Altenberga.
Topolski, J. (red.). (1981). Wielkopolski Słownik Biografi czny. Warszawa; Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Wierzbicki, L. A. (2017). Senatorowie koronni na sejmach Rzeczypospolitej. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe.
Welykyj, A. G. (Coll.). (1963). Litterae Nuntiorum Apostolicorum Historiam Ucra- inae Illustrantes (1550–1850) (Vol. 9: (1657–1659)). Romae.
