ПОЛЬСЬКІ БАЗИ САМООБОРОНИ НА ВОЛИНІ У 40-х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ ТА ЇХНЯ СПІВПРАЦЯ ІЗ РАДЯНСЬКОЮ ПАРТИЗАНКОЮ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2024-17-170-179Ключові слова:
база самооборони, пляцувка, радянська партизанка, співпраця, Друга світова війнаАнотація
Здійснено спробу показати діяльність польських баз самооборони, що існували на території Волині у 40-х роках ХХ ст., крізь призму їх співпраці з радянською партизанкою. З’ясовано, якою була організація польських баз самооборони і в яких місцевостях вони здебільшого розташовувалися. Показано основні критерії, за якими польське населення обирало осередок майбутньої бази самооборони. Описано, як виглядали перші спроби поляків організувати свою самооборону на Волині у роки Другої світової війни. З’ясовано причини поширення співпраці між польською самообороною та радянською партизанкою саме на території Північної та Східної Волині. Визначено, що головними осередками польської самооборони на Волині були: Пшебраже, Гута Степанська, Гута Стара, Панська Долина, Рафалівка та ін.На підставі аналізу наукових праць польських та українських дослідників відображено головні аспекти функціонування найзначиміших осередків польської самооборони та висвітлено їхні контакти із радянськими партизанами. Визначено, що провідною причиною тісних контактів між польськими самооборонними пунктами та радянською партизанкою була спільна діяльність, скерована проти загонів УПА. Названо радянські партизанські загони, які співпрацювали з поляками і допомагали їм у боротьбі проти українців. Відображено контакти окремих очільників польських баз самооборони із керівниками радянських партизанських загонів. Описано співпрацю між самими польськими базами самооборони та способи їхньої взаємодопомоги. Звернено увагу на ставлення Делегатури польського уряду і командування Армії Крайової до співпраці польських баз самооборони із совєтами в офіційних документах. Зауважено, що тогочасні відносини між польськими базами самооборони та радянською партизанкою не можна назвати однозначними, оскільки вони часто супроводжувалися почуттям недовіри одне до одного. Підсумовано, що співпраця між осередками польської самооборони і радянськими партизанами на Волині в роки Другої світової війни була явищем непоодиноким і часто базувалася на принципах взаємовигідності.
Посилання
Дашко, В. (2017). Діяльність польського підпілля в роки Другої світової війни на території Сарненщини. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки», 26, 79–84.
Жив’юк, А., Кравчук, Д. (2012). Поляки в радянському партизанському русі на території Райхскомісаріату Україна (на прикладі діяльності з’єднання Роберта Сатановського). Волинь і волиняни у Другій світовій війні. Збірник наукових праць за матеріалами І Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої подіям Другої світової війни на території Волинської області. Луцьк, 383–389.
Зашкільняк, Л. (2012). Невідома війна: польсько-українські стосунки на Волині і в Галичині в роки Другої світової війни. Волинь і волиняни у Другій світовій війні: зб. наук. праць, 396–403. https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/8904/1/zashkil.pdf
Ільюшин, І. (2003а). Волинська трагедія 1943–1944 рр. Київ.
Ільюшин, І. (2003b). Польське підпілля на території Західної України в роки Другої світової війни. Незалежний український культурологічний часопис «Ї», 28. https://www.ji.lviv.ua/n28texts/ilushyn.htm
Каліщук, О. (2020). Волинь’43: історіографічне пізнання і криве дзеркало пам’яті. Львів.
Кутовий, Р. (2013). Політика ОУН-б щодо польського населення Волині в роки німецько-совєтської війни. Незалежний український культурологічний часопис «Ї», 74. https://www.ji.lviv.ua/n74texts/Kutovyj_Polityka_OUN.htm
Сергійчук, В. (2003а). Польсько-українське протистояння на Волині в роки Другої світової війни: причини, перебіг, наслідки. У пошуках правди: збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.). Луцьк, 162–192.
Сергійчук, В. (2003b). Поляки на Волині у роки Другої світової війни. Документи з українських архівів і польські публікації. Київ.
Слободянюк, М. (2015). Вітчизняна історіографія польського руху опору в Україні. Гуманітарний журнал, 3–4, 69–76.
Стрілка, Р. (1998). Генезис польської самооборони на Волині та її роль у захисті польського народу. Матеріали ІІІ Міжнародного наукового семінару «Українсько-польські стосунки в роки Другої світової війни» (Луцьк, 20–22 травня 1998 р.). Варшава, 79–87.
Трофимович, В. (2003). Третя сила українсько-польського конфлікту 1941–1945 роки. У пошуках правди: збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.). Луцьк, 375–392.
Філяр, В. (2003). Українсько-польська збройна конфронтація на Волині в роки Другої світової війни: джерела, перебіг, наслідки. У пошуках правди: збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.). Луцьк, 192–215.
Шаповал, Ю. (2003). Волинська трагедія і польсько-українські взаємини 1943–1944 рр. у дзеркалі документів Державного архіву Служби безпеки України. З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ, 20, 194–208. http://resource.history.org.ua/publ/gpu_2003_20_1_194
Engelgard, J. (2013). Partyzantka sowiecka wobec zagłady ludności polskiej na Wołyniu w 1943 roku. Niepodległość i pamięc, 3–4(43–44), 183–212.
Faszcza, D. (2013). Komenda Okręgu AK «Wołyń» wobec eksterminacji ludności polskiej w 1943 r. Niepodległość i pamięc, 3–4(43–44), 73–97.
Filar, W. (2003). Przebraże – bastion polskiej samoobrony na Wołyniu. Warszawa.
Komoński, E. (2013). W obronie przed Ukraińcami. Działania Polaków na Wołyniu i w Galicji Wschodniej w latach 1943–1944 wobec polityki eksterminacyjnej nacjona- listów ukraińskich. Toruń.
Koprowski, M. (2022). Obrońcy Wołynia. Poznań.
Łoziński, M., Rosiński, B. (1997). Obrońcy Przebraża. Lublin.
Peretiatkowicz, A. (1995). Polska samoobrona w okolicach Łucka. Katowice.
Peretiatkowicz, A. (1997). Wołynska samoobrona w dorzeczu Horynia. Katowice.
