ПОЛЬСЬКЕ ВІЙСЬКО ТА НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ПОЛЬСЬКОЇ ВЛАДИ У ЛЬВІВСЬКОМУ, СТАНІСЛАВІВСЬКОМУ ТА ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ВОЄВОДСТВАХ У 1921–1926 РОКАХ

Анотація

Серед громадян Другої Речі Посполитої понад 30 % становили національні меншини. Польська влада усвідомлювала, що такий значний відсоток представників інших етнічних груп може загрожувати безпеці щойно відродженої держави, тому впроваджувала відповідну внутрішню і національну політику. Основним завданням цього політичного курсу було зменшення рівня загрози. Польська армія була одним з інструментів, які використовувалися центральною і місцевою владою. Мета статті полягає у тому, щоб показати місце, роль та функції, які довелося виконувати гарнізо- нам польської армії стосовно національних меншин у південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої у 1921–1926 роках. Джерельна база дослідження складається з тодішніх цивільно-військових правових актів, архівних матеріалів і документів, зі- браних в архівах Польщі та України.Чимало уваги автор приділяє заходам військової адміністрації щодо нейтралізації дій Організації Українських Націоналістів, Комуністичної партії Західної України, агентів іноземних розвідок (насамперед із СРСР) у середовищі військових та цивіль- ного населення Львівського, Станіславівського і Тернопільського воєводств, які зна- ходилися у підпорядкуванні військових структур Командування округу корпусу № VI «Львів» та № Х «Перемишль». У цих воєводствах проживало майже 5,5 млн осіб, з них 45,1 % становили поляки, 47,9 % – українці, 6,4 % – євреї, 0,6 5 – німці, 0,1 % – інші національності.Автор стверджує, що військова адміністрація дбала про безпеку та зміцнення Польської держави.