УСНОІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАГЕДІЇ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПРОТИСТОЯННЯ 1938–1944 РОКІВ НА УКРАЇНСЬКОМУ ПІВНІЧНОМУ ЗАХОДІ: ПІДСУМОК
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2022-15-214-225Ключові слова:
усна історія, українсько-польське військово-політичне протистояння, Волинь, Холмщина, Берестейщина, Українська повстанська армія, Організація українських націоналістів, Армія КрайоваАнотація
Підсумовано досвід запису спогадів очевидців трагедії українсько-польського військово-політичного протистояння на Українському Північному Заході, розпочатого автором від 1995 р. Унаслідок опитування 7 415 тогочасних жителів усіх наявних тепер 1 082 сіл, селищ і міст Волинської області, 1 027 – Рівненської, 213 – Кременеччини, 7 – переданих до Львівщини, а також уродженців сіл 5 повітів Холмщини, 7 українськомовних районів Берестейщини, їхніх мешканців часу Другої світової війни віком не молодше початку 1930-х років народження (на диктофон записано вже 1 439 розповідей, інші фіксовані писемно) стверджено велике страждання, яке додатково до бід гітлерівської окупації мусили перенести волиняни всіх національностей. Після масового винищення гітлерівцями євреїв краю на другому місці за поневіряннями були українці (становили на 1943 р. близько 90 % усього населення). Зібрані спогади свідчать про абсурд збройної розправи над безпомічними мирними мешканцями. При цьому безпідставне приписання Організації українських націоналістів і Українській повстанській армії факту вбивства мирних поляків свідчить про очевидне – спробу перекласти відповідальність за злочинні дії із себе на інших. Сама тогочасна волинська дійсність дала цьому яскраве підтвердження. Піддано критиці узагальнені дані польських авторів Владислава та Еви Сємашків щодо кількості вбитих поляків на Волині в роки Другої світової війни.Запис свідчень здійснено за дорученням голови Національного комітету істориків України та співголови Українсько-польської історичної комісії НАН України і Польської академії наук академіка НАН України Ярослава Дмитровича Ісаєвича.
Посилання
Dębski, J. (Comp.). (1997). Okrutna przestroga. Lublin: Towarzystwo Przyjaciół Krzemieńca i Ziemi Wołyńsko-Podolskiej [in Polish].
Dębski, W. S. (2017). Było sobie miasteczko: opowieść wołyńska (3rd ed.). Lublin: Wydawnictwo «Polihymnia» [in Polish].
Felińska-Marciniak, J. (2007). Wołyńska ziemio moja: gmina Ludwipol powiatu kostopolskiego na Wołyniu we wspomnieniach dawnych mieszkańców. Tuchów: Mała Poligrafia Redemptorystów [in Polish].
Halahida, I., & Ivanyk, M. (Comps.). (2021). Ukrainski zhertvy Kholmshchyny ta Pidliashshia u 1939–1944 rr. Lviv: Vyd-vo Ukrainskoho Katolytskoho Universytetu [in Ukrainian].
Karłowicz, L., & Popek, L. (Comps.). (2013). Świadkowie oskarżają: okrutna przestroga. Lublin: Wydawnictwo «Polihymnia» [in Polish].
Peretiatkowicz, A. (1995). Polska samoobrona w okolicach Łucka. Katowice: Ośrodek Badan Społeczno-Kulturowych Towarzystwa Zachęty Kultury [in Polish].
Peretiatkowicz, A. (1997). Wołyńska samoobrona w dorzeczu Horynia. Katowice [in Polish].
Popek, L. (Comp.). (1997). Wołyński testament. Lublin: Towarzystwo Przyjaciół Krzemieńca i Ziemi Wołyńsko-Podolskiej [in Polish].
Pushchuk, I. (2008). Trahediia ukrainsko-polskoho protystoiannia na Volyni 1938– 1944 rokiv. Kivertsivskyi raion. Lutsk: VAT «Volynska oblasna drukarnia» [in Ukrainian].
Pushchuk, I. (2009). Trahediia ukrainsko-polskoho protystoiannia na Volyni 1938– 1944 rokiv. Lutskyi raion ta misto Lutsk. Lutsk: VAT «Volynska oblasna drukarnia» [in Ukrainian].
Pushchuk, I. (2009). Trahediia ukrainsko-polskoho protystoiannia na Volyni 1938– 1944 rokiv. Horokhivskyi raion. Lutsk: VAT «Volynska oblasna drukarnia» [in Ukrainian].
Pushchuk, I. (2009). Trahediia ukrainsko-polskoho protystoiannia na Volyni 1938– 1944 rokiv. Turiiskyi raion. Lutsk: VAT «Volynska oblasna drukarnia» [in Ukrainian].
Pushchuk, I. (2009). Trahediia ukrainsko-polskoho protystoiannia na Volyni 1938– 1944 rokiv. Rozhyshchenskyi i Manevytskyi raiony. Lutsk: VAT «Volynska oblasna drukarnia» [in Ukrainian].
Pushchuk, I. (2010). Trahediia ukrainsko-polskoho protystoiannia na Volyni 1938–1944 rokiv. Ivanychivskyi i Lokachynskyi raiony. Lutsk: VAT «Volynska oblasna drukarnia» [in Ukrainian].
Pushchuk, I. (2011). Trahediia ukrainsko-polskoho protystoiannia na Volyni 1938– 1944 rokiv. Liubomlskyi i Shatskyi raiony. Lutsk: PVD «Tverdynia» [in Ukrainian].
Pushchuk, I. (2011). Trahediia ukrainsko-polskoho protystoiannia na Volyni 1938– 1944 rokiv. Volodymyr-Volynskyi raion. Lutsk: PVD «Tverdynia» [in Ukrainian].
Pushchuk, I. (2011). Trahediia ukrainsko-polskoho protystoiannia na Volyni 1938– 1944 rokiv. Kamin-Kashyrskyi, Liubeshivskyi, Ratnivskyi i Starovyzhivskyi raiony. Lutsk: PVD «Tverdynia» [in Ukrainian].
Pushchuk, I. (2011). Trahediia ukrainsko-polskoho protystoiannia na Volyni 1938– 1944 rokiv. Kovelskyi raion. Lutsk: PVD «Tverdynia» [in Ukrainian].
Pushchuk, I. (2017). Volyniany pro «Volyn-43»: ukrainska pamiat pro polsku ekspansiiu na Ukrainskyi Pivnichnyi Zakhid. 1938–1944 rr. Usnoistorychni svidchennia. Rivne [in Ukrainian].
Siemaszko, W., & Siemaszko, E. (2000). Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińkich na ludności polskiej Wołynia. 1939–1945 (Vol. 1–2). Warsaw [in Polish].
Tyshchenko, K. (2008). Etnomovna istoriia pradavnoi Ukrainy. Kyiv: Akvilon- Plius [in Ukrainian].
Viatrovych, V. (2012). Druha polsko-ukrainska viina 1942–1947. Kyiv: VD «Kyievo-Mohylianska akademiia» [in Ukrainian].
Żur, L. (1997). Mój wołyński epos. Suwałki: «Hańcza» [in Polish].
