ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ, ПОЛЬЩІ ТА КРАЇНАХ БАЛТІЇ (1991–2004): КОМПАРАТИВНО-ІНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз державотворчого поступу в площині інститутів політичної системи в Україні, Польщі та країнах Балтії. У дослідженні проведено методологічне зіставлення головних маркерів кожної інституції у межах політичної системи з виокремленням спільних та відмінних рис у зазначених державах. Такий підхід у формі вертикального й горизонтального порівняння інститутів політичних систем дав можливість простежити особливості внутрішньої складової державотворення у вказаних країнах. Головними маркерами цієї внутрішньої складової державотворення стали інститути: президента, парламенту, уряду, судів та окремо – конституцієтворення. Взятий на озброєння широкий формат такого охоплення інституційності досліджуваних держав дав змогу розглянути специфіку кожного з них з порівнянням між собою на новітньому етапі державотворення. Це дало підстави для здійснення узагальнення моделей політичних систем у кожній з країн порівняння, а також для висвітлення особливостей кожної з них у період власного державного суверенітету в новітній період. Порівняльний аналіз інституційного виміру державотворення в Україні, Польщі та країнах Балтії засвідчує ряд особливостей щодо кожного з окреслених складових. Зокрема, специфіка конституційного процесу полягала в тому, що Польща та країни Балтії (за винятком Латвії, яка відновила свою Конституцію міжвоєнного періоду) ухвалювали свої основні закони на всенародних референдумах. Натомість в Україні цей процес відбувався на рівні вищих органів державної влади, супроводжуючись складними пошуками компромісів між лівими та правими політиками в парламенті, а також протистоянням із Президентом. Особливості президентської моделі полягали в тому, що в Україні, Польщі та Литві цей інститут став всенародно обраним, на відміну від Латвії і Естонії, адже у них глава держави обирається на рівні парламентів. Парламенти в Україні та країнах Балтії є однопалатними, на відміну від двопалатного в Польщі. Обрання ж законодавчого органу в країнах Балтії і Польщі (Сейму) здійснюється за пропорційною виборчою системою (Сенат – за мажоритарною), а в Україні перші дві каденції – мажоритарна, наступні дві – змішана. Формування урядів у Польщі та країнах Балтії залежало від політичної конфігурації у парламентах, а в Україні – від особи Президента.