УКРАЇНСЬКІ ТЕАТРИ МІЖВОЄННОГО ЛЬВОВА (ПРОБЛЕМИ ІСНУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ)

Анотація

У статті на базі наукових різночасових праць діячів і дослідників мистецтва, публікацій української історіографії висвітлено складні умови існування та діяльності українських театрів у Львові в міжвоєнний період ХХ ст. На той час Львів був найбільшим адміністративним і культурно-мистецьким центром Східної Галичини1, у якому в різних організаційних формах і об’єднаннях співіснували польські, українські, єврейські, вірменські, австрійські та інші творчі структури. Наголошено на антиукраїнських заходах владних структур щодо місцевого українського населення. На тлі заходів, скерованих на утвердження польської влади на українських землях Східної Галичини, помітно загострилися міжнаціональні протистояння між українцями та поляками, що отримало відбиток на суспільно-політичному, етнокультурному, соціальному, релігійному, науковому, освітньому, мистецькому й інших статусах українців. Особливе значення в культурному житті українського населення отримали українські театральні заклади. Доведено, що українське театральне мистецтво, незважаючи на скрутне становище, стало головним провісником відкритої пропаганди серед населення національної культури, національних традицій, звичаїв та обрядів. Відзначено лояльну позицію діячів Української церкви, низки громадських організацій щодо полонізації населення й антиукраїнської політики. Наголошено на значному розмаїтті невеликих українських театральних установ, закладів, аматорських робітничих, профспілкових, громадських колективів, які сприяли справі підтримки національної культури, ідентичності, національного духу, що в умовах політики польської окупаційної влади мало особливе значення. Розглянуто вплив політики польської влади на динаміку відносин між українцями та поляками в Галичині. У діяльності українських театрів відзначено локальні приклади поширення міжетнічної польсько-української творчої співпраці, а також участь окремих українських артистів у польських театральних колективах.