УКРАЇНСЬКІ ТЕАТРИ МІЖВОЄННОГО ЛЬВОВА (ПРОБЛЕМИ ІСНУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33402/up.2026-20-06

Ключові слова:

театр, артисти, національна культура, танець, балет, музика, українці, поляки, політика, творча діяльність, мистецтво

Анотація

У статті на базі наукових різночасових праць діячів і дослідників мистецтва, публікацій української історіографії висвітлено складні умови існування та діяльності українських театрів у Львові в міжвоєнний період ХХ ст. На той час Львів був найбільшим адміністративним і культурно-мистецьким центром Східної Галичини1, у якому в різних організаційних формах і об’єднаннях співіснували польські, українські, єврейські, вірменські, австрійські та інші творчі структури. Наголошено на антиукраїнських заходах владних структур щодо місцевого українського населення. На тлі заходів, скерованих на утвердження польської влади на українських землях Східної Галичини, помітно загострилися міжнаціональні протистояння між українцями та поляками, що отримало відбиток на суспільно-політичному, етнокультурному, соціальному, релігійному, науковому, освітньому, мистецькому й інших статусах українців. Особливе значення в культурному житті українського населення отримали українські театральні заклади. Доведено, що українське театральне мистецтво, незважаючи на скрутне становище, стало головним провісником відкритої пропаганди серед населення національної культури, національних традицій, звичаїв та обрядів. Відзначено лояльну позицію діячів Української церкви, низки громадських організацій щодо полонізації населення й антиукраїнської політики. Наголошено на значному розмаїтті невеликих українських театральних установ, закладів, аматорських робітничих, профспілкових, громадських колективів, які сприяли справі підтримки національної культури, ідентичності, національного духу, що в умовах політики польської окупаційної влади мало особливе значення. Розглянуто вплив політики польської влади на динаміку відносин між українцями та поляками в Галичині. У діяльності українських театрів відзначено локальні приклади поширення міжетнічної польсько-української творчої співпраці, а також участь окремих українських артистів у польських театральних колективах.

Посилання

Андрухів, І. (2025). Єпископ Григорій Хомишин: на перехресті українсько-польських культурних та церковних взаємин першої половини ХХ століття. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 19, 95–103. DOI: https://doi.org/10.33402/up.2025-19-05

Башняк, Л. (2009). Стрілецькі театри легіону УСС і Галицької армії. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 18, 249–255.

Берест, Р. (1995). Нариси історії профспілкового руху в Західній Україні (1817–1939 рр.). Дрогобич: Відродження.

Берест, Р. (2022). Народне мистецтво в діяльності дорадянських профспілок Східної Галичини. Світ наукових досліджень, 159–163.

Берест, Р., Берест, І. (2013). Дорадянські професійні спілки Східної Галичини та їх діяльність в галузі культури, освіти і дозвілля робітництва. Збалансований розвиток туристичних регіонів: національний і світовий досвід. Львів, 348–350.

Берест, Р., Петрик, О., Кузик, О. (2023).Валентина Переяславець: довга дорога у високе балетне мистецтво. Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство, 23, 104–114.

Берест, Р., Плахотнюк, О. (2024). Хореографічний феномен Роми Прийми-Богачевської. Танцювальні студії, 7 (1), 8–18. Doi:10.31866/2616-7646.7.1. 2024. 306998

Боньковська, О. (2007). Театральне мистецтво на західноукраїнських землях у 1918–1939 роках. Студії мистецтвознавчі. Театр. Музика Кіно, 4 (20), 35–52.

Боньковська, О. (1999). Український мандрівний театр Миколи Орла-Степняка (Галичина 1920-і рр.). Народознавчі зошити, 5 (29), 691–695.

Булик, Н., Берест, Р. (2023). Наукова еліта Львова у роки Першої світової війни та національно-визвольних змагань (на прикладі археологічного середовища). Українська еліта в другій половині ХІХ – на початку ХХІ ст.: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі, 223–250.

Відкликана вистава. (1922). Театральне Мистецтво. Місячник театру і сцени. Львів, II, 11.

Возняк, М. (1923). Український театр «Української Бесіди» в останнім році. Діло, 44, 2.

Вороний, М. (1923).Український театр «Української Бесіди» в останнім році. (Звідомлення за час від 1 березня 1922 до 1 травня 1923 р. включно). Діло, 44, 2.

Гавалюк, Р. (2020, 12 травня). Велика театральна історія однієї невеликої сцени. Частина друга: від театру УГА до драматичної школи. https://photo-lviv.in.ua/velyka-teatral-na-istoriiaodniiei-nevelykoi-stseny-chastyna-druha-vid-teatru-uha-do-dramatychnoi-shkoly/

ДАЛО: Державний архів Львівської області, ф. 1, оп. 53, спр. 10297 (Дело о регистрации читальни украинского националистического товарищества «Просвита» в Ланах Бобркского повета), арк. 5–6.

Дерев’яний, І. (2011, 3 лютого). Польська окупація Західної України у 1918–1939 роках. Як це було. Історична правда. https: www.istpravda. com. ua/ articles/4d4b20cabaaa8

Комар, В. (2012). «Нова Зоря» як джерело до вивчення суспільно-політичних процесів у Галичині (1920–1930-ті рр.). Галичина, 20–21, 351–352.

Крушельницький А. (2025, 24 травня). Артистичний театр «Комета». (Під протекторатом кооперативи «Український театр» під артистичним проводом Миколи Вороного). Діло, 113, 3.

Л.Л. (1928, 22 жовтня). З нагоди гостинних виступів Просвітянського театру у Львові. Новий час, 129, 5.

Лаврентій Р. (2012). Театральна група кооперативу «Український театр» у Львові під дирекцією Йосипа Стадника 1927–1929 років. Вісник НТШ: Інформаційне видання світової Ради Наукових товариств імені Шевченка, 47, 32–36.

Лаврентій Р. (2013, 2 листопада). Просвітянський театр під керівництвом Петра Сороки (1928–1929). http://ntsh.org/content/prosvityanskiy-teatr-pid-kerivnictvom-petra-soroki-1928-1929

Левицький К. (1937, 28 листопада). Чому припізнилася у нас будова українського театру у Львові по Світовій війні? Діло. 263, 3.

Литвин, М. (2023). Від реальної політики, соціальної солідарності до національної держави: суспільна місія митрополита Андрея Шептицького в першій половині ХХ століття. Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 16, 101–121.

Литвин М. (1998). Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Львів: Інститут українознавства НАНУ; Інститут Центрально-Східної Європи.

Литвин, М. (2017). (ред.). Українсько-польські відносини. Новітня доба. НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 337–349.

Наріжний С. (1942). Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Частина перша. Прага.

Наш театр. Книга діячів українського театрального мистецтва 1915–1975 ( 1975). За ред. Г. Лужницького і Л. Полтави. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто. Об’єднання мистців української сцени (ОМУС), 1.

Новинки (1922, 22 жовтня). Діло, 42, 6.

Отвертий лист О. Загарова з приводу «гостинности», яка зустріла депутацію артистів українського театру на ювілею п[ані] Ір[ени] Трапшо. (1922, 22 марта). Громадський вісник, 32, 6.

Пасіцька О. (2013). Львівська «Зоря» – товариство українських ремісників, промисловців та торговців (1884–1939): історичний нарис. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Пастернакова М. (1963). Українська жінка в хореографії. Вінніпег-Едмонтон. Накладом Союзу Українок Канади з фундації ім. Наталії Кобринської, 216.

Пилипчук, Р. (2010). Загаров Олександр Леонідович. Енциклопедія Сучасної України / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/article-15149

Пилипчук Р. (2019). Історія українського театру (від витоків до кінця ХІХ ст.). Львів: Видавництво ЛНУ ім. Івана Франка, 356.

Середа О. (2007). Аматорський театр Галичини 20–30 рр. ХХ ст. Крізь призму театральної періодики: домінанта ідеології та естетики. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів: Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника, 15, 162–175.

Театральна школа у Львові (1922, квітень). Театральне Мистецтво, І, 15.

Чарнецький С. (1934). Нарис історії українського театру в Галичині. Львів: Науково-популярна бібліотека товариства «Просвіта».

Завантаження

Опубліковано

2026-04-09