ВОЛИНСЬКІ І СХІДНОПОДІЛЬСЬКІ МАГНАТИ І ШЛЯХТА НА ПОГРАНИЧЧІ З ПОЛЬСЬКОЮ КОРОНОЮ В ХОДІ ОБВЕДЕННЯ ПРИКОРДОННИХ МАЄТКІВ У 1546 РОЦІ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2025-19-02Ключові слова:
міждержавні кордони, опис границі 1546 р., урядова акція, шляхетські маєтки, маєткові границі, Велике Князівство Литовське, Корона Польська, Руське воєводство, Волинь, Поділля, Брацлавський повіт.Анотація
У статті досліджується перепис міждержавних кордонів між Великим Князівством Литовським і Польською Короною, який було проведено у 1546 р. У центрі уваги – взаємини магнатів і шляхти обох держав на пограниччі, проявлені під час об’їзду маєткових границь, а також їх фіксації у протоколах граничних комісарів. Розглянуто структуру протоколів граничних об’їздів та об’єкти фіксації даних (правопорушень, граничних знаків і заяв привілейованих землевласників про визнання-невизнання границь і володінь). Показано, що приграничні взаємини магнатів і шляхти обох держав мали сусідський характер, зумовлений шляхетським правом землеволодіння та загалом ранньомодерним характером територіальної організації суспільства. Значною мірою ці взаємини визначалися загосподаренням територій власними підданими, що створювало прецеденти територіальних спорів. Джерело розкриває, наскільки відмінною була специфіка приграничних відносин сусідів-землевласників обох держав на Поділлі – на прикордонні з Диким Полем. Окреслену проблематику взаємин магнатів і шляхти на пограниччі та межування маєткових границь може значно поглибити вивчення актових книг Волинської землі до 1569 р. у складі Великого Князівства Литовського, а також аналогічних книг Белзського, Руського і Подільського воєводств Корони, матеріалів Литовської Метрики, Коронної Метрики, залишків шляхетсько-магнатських архівів, в яких набагато повніше відображались контакти приграничних землевласників.
Посилання
Архив Юго-Западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, учрежденной при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе-1. (1865). (Т. 2: Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России (1599–1637). Москва.
Архив Юго-Западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, учрежденной при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе-2. (1907). (Ч. 8. Т. 4: Акты о землевладении в Юго-Западной России в XVI–XVIII ст.). Киев.
Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси, издаваемый при управлении Виленского учебного округа. (1867). Вильна, І, 46–125 (док. № 31)..
Боряк, Г. (1988). Акти адміністративних межувань кінця XІV –середини XVI ст. і реконструкція адміністративно-територіального поділу українських земель. Історико-географічні дослідження в Україні. Київ.
Ворончук, І. (2012). Населення Волині в ХVІ – першій половині ХVІІ ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники. Київ.
Груша, А. (2001). Невядомая грамата Фёдара Карыятавіча 1391 г. Беларускі гістарычны агляд, 8, 1–2 (14–15), 132.
Келембет, С. (2021). Князі Несвізькі та Збаразькі: ХІІІ – початок ХVІ століть. Вид. друге, виправлене та розширене. Кременчук.
Келембет, С. (2016). Князі Несвізькі, Збаразькі та Вишневецькі – нащадки чернігівських Ольговичів? Сіверянський літопис, 3 (129), 3–17.
Келембет, С. (2019). Невідома грамота великого князя Свидригайла Ольгердовича: формування землеволодіння князів Козек на Волині та їх походження. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, ч. 29–30, 6.
Крикун, М. (1993). Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в ХV–ХVІІІ ст. Кордони воєводств у світлі джерел. Київ.
ЛМ-560: Метрыка Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 560 (1542 год): кніга перапісаў № 3 (копія канца XVI ст.). (2007). Мінск : Беларуская навука.
ЛМ-561: Литовська Метрика. Книга 561. Ревізії українських замків 1545 року. (2005). Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.
Лицкевич, О. (2023). 559-я книга Литовской Метрики: состав и географическое содержание. Матэрыялы XIX Міжнародных кнігазнаўчых чытанняў. Мінск : Нац. бібл. Беларусі, 2023, 31–36; ЛЗК 1561: Луцька замкова книга 1560–1561 рр. (2013). Луцьк.
Любавский, М. (1892). Областное деление и местное самоупрвление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского Статута. Москва.
Любавский, М. (1900). Литовско-Русский сейм: Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешней жизнью государства. Москва.
Однороженко, О. (2020). «Знамѧ зємли Полукнѧзєвскои»: геральдично-сфрагістичні аспекти купчого запису Солтана Альбієвича 1508 р. Сфрагістичний щорічник. Київ. Вип. VІІ. ПД НГАБ ВКЛ: «Для лепшое твердости…»: Пергаментныя дакументы перыяду Вялікага Князства Літоўскага з фондаў Нацыянальнага гістарычнага архіва Беларусі (1391–1566 гг.) / уклад.: Я. С. Глінскі, А. А. Жлутка, Д. В. Лісейчыка. Мінск : Беларусь.
Полищук, В. (2015). Правосознание шляхты Волынской земли по материалам судебных книг луцкого старосты 1560-х гг. Lietuvos Statutas ir Lietuvos didžiosios kunigaikštystės bajoriškoji visuomenė. Sudarė Irena Valikonytė ir Lirija Steponаvičienė. Vilnius : Vilniaus universiteto leidykla, 121–133.
Поліщук, В. (2002). Врядове вижівство в структурі публічно-правових процедур (на матеріалі луцьких замкових книг 1558–1567 рр.). Соціум. Альманах соціальної історії. Київ : Інститут історії України НАН України, 1, 79–109.
Поліщук, В. (2009). Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини ХVІ ст. Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Київ : Інститут української археографії та
джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 19, 74–88.
Поліщук, В. (2021). Шляхетський рід Микулинських на Східному Поділлі у ХV – початку ХVІІ ст.: генеалогія та питання успадкування Микулинців від подільського старости князів Коріатовичів Гринька Соколецького. Записки Наукового товариства імені Шевченка. (Т. CCLXXIV. Праці Історично-філософської секції). Львів, 132–171.
Поліщук, В. (2025). Проблема межування міждержавних кордонів Польської Корони з Волинню і Східним Поділлям у 1546 році. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, НАН України, 18, 7–29.
Розов, В. (1928). Українські грамоти. (Т. I. XIV в. і перша половина XV в.). Київ.
Собчук, В. (2014). Від коріння до крони. Дослідження князівських і шляхетських родів Волині ХV – першої половини ХVІІ ст. Кременець.
Статут ВКЛ 1529: Статути Великого князівства Литовського у трьох томах. (2002). (Том І: Статут Великого князівства Литовського 1529 року). Одеса : «Юридична література». AS-1: Archiwum ksiażat Łubartowiczow Sanguszków w Sławucie. (1887). (T. І. 1366–1506). Lwow.
AS-2: Archiwum ksiażat Łubartowiczów Sanguszków w Sławucie. (1890). (T. ІІІ. 1432–1534). Lwow.
Dogel, M. (1758). Limites regni Poloniae et Magni Ducatus Lithuaniae ex originalibus et exemplis autenticis descripti. Vilnae.
Granice 1546: Granice pomiędzy Koroną a Wielkim Księstwie Litewskim w 1546 r. (2025). Folia Jagellonica Fontes 34. Warszawa.
Kromer, M. (1984). Polska czyli o położeniu ludności obyczajach urzędach i sprawach publicznych królestwa polskiego księgi dwie. Olsztyn.
LM-37: Lietuvos Metrika. Knyga nr. 37. Užrašymų knyga 37 (1552–1561). (2011). Vilnius : Lietuvos istorijos institutas Leidykla. http://dev.metrika.ldkistorija.lt/knyga/116#mode/1up.
LM-22: Lietuvos Metrika. Kn. 22 (1547). Užrašymų knyga 22. (2010). Vilnus : Lietuvos istorijos institutas leidykla.
Statut 1529: Pirmasis Lietuvos Statutas = Первый Литовский Статут: Tekstai senąja baltarusių, lotynų ir senąja lenkų kalbois. (1991). (Tekstus parengė S. Lazutka, I. Valikonitė, E. Gudavičus ir kt. Vilniaus Universitetas Lietuvos ma Lietuvos istriojos Institutas). Vilnius : Mintis.
Przezdecki, А. (1841). Podole, Wolyn, Ukraina. Obrazy mejsc i czasu. T.1. Wilno.
Tęgowski, J. (1997). Sprawa przylączenia Podola do Korony Polskiej. Teki Krakowskie. T. V. Prace ofiarowane Franciszkowi Sikorze z okazii sześćdzięciolecia urodzin. Kraków.
Urzędnicy WKL: Urzędnicy centralni i dostojnicy Wiełkiego Księstwa Litewskiego XIV-XVIII wieku. (1994). Kornik.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
