ПЕРЕДУМОВИ І ПРИЧИНИ ЗНИЩЕННЯ ГІТЛЕРІВЦЯМИ 1944 РОКУ ГУТИ ПЕНЯЦЬКОЇ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2019-12-114-150Ключові слова:
Гута Пеняцька, нацисти, радянські партизани, поляки, українціАнотація
Протягом останнього часу питання, пов’язані зі знищенням с. Гути Пеняцької на Львівщині, набули гострого суспільного інтересу, але вони залишаються малодослідженими – в польській і в українській історіографіях відсутні не лише монографії, але й ґрунтовні наукові статті на цю тему.У пропонованій публікації на основі нових архівних матеріалів і спогадів очевидців досліджуються передумови та причини знищення Гути Пеняцької, наводяться факти, які свідчать, що це село спалив, а людей розстріляв військовий підрозділ німецько-фашистського окупаційного режиму за співпрацю місцевої підпільної організації з радянськими партизанами та збройну непокору. Обстріл німецького розвідувального роз’їзду в самій Гуті Пеняцькій 23 лютого 1944 р. призвів до загибелі чотирьох і поранення ще восьми німецьких солдатів. На той час у селі перебувало понад 500 озброєних учасників руху опору та поляків-втікачів із різних німецьких воєнних формувань. Вказаний факт переконав німецьку окупаційну адміністрацію дистрикту «Галичина» у тому, що Гута Пеняцька стала притулком для радянських партизанів, дезертирів та підрозділу НКВД, який здійснив у Львові кілька гучних терактів, у тому числі вбивство віце-губернатора Галичини Отто Бауера. Наслідком стала відплатна каральна акція, здійснена 28 лютого 1944 р. за наказом гітлерівської окупаційної влади.
Посилання
Bąkowski, W. (2001). Zagłada Huty Pieniackiej. Kraków [in Polish].
Bilas I. (1994). Represyvno-karalna systema v Ukraini 1917–1953. (Vol. 2). Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Bulba-Borovets, T. (2008). Armiia bez derzhavy. Slava i trahediia Ukrainskoho povstanskoho rukhu. Spohady. Kyiv: Knyha Rodu [in Ukrainian].
Chobit, D. (2017). Relikvii Pidhoretskoho zamku. Pamiatky Ukrainy: istoriia ta kultura. 2. [in Ukrainian].
Chobit, D. (2018. Kvitnia 27). Trahediia Huty Peniatskoi. Prychyny, perebih, naslidky. Kultura i zhyttia [in Ukrainian].
Denyshchuk, O. (2008). Borotba UPA proty nimetskykh okupantiv. Khronolohiia podii. Rivne [in Ukrainian].
Dmytriv, B. (1988. Bereznia 3). Zahrava nad Hutoiu. Prapor komunizmu. Brody [in Ukrainian].
Dovhan, P. (2018. Zhovtnia 12). Spohady. Kultura i zhyttia. 12 [in Ukrainian].
Hladkov, T. (2001). Lehenda sovetskoi razvedky – N. Kuznetsov. Moskva: Veche [in Russian].
Humeniuk, D. (2007). Spohady pro buremni roky vyzvolnykh zmahan. Lviv [in Ukrainian].
Kharytonov, B. (1978). Na yskhode nochy. Lvov: Kameniar [in Russian].
Kolisnyk, R. Viiskova uprava ta ukrainska Dyviziia Halychyna [in Ukrainian].
Кomański, H. (1999). Ludobojstwo dokonane przez nacionalistów ukrainsrich na Polakach w wojewodswie tarnopolskim. 1939–1946. Wrocław: Norton [in Polish].
Kots, P. (2018). Spohady. Kultura i zhyttia. 19 zhovtnia [in Ukrainian].
Kryvda, M. (2019). Trahediia, yaku dovho zamovchuvaly. Holos Ukrainy. 2019. 1 bereznia. [in Ukrainian].
Lebed, M. (1993). UPA. Ukrainska Povstanska Armiia. Yii geneza, rist i dii u vyzvolnii borotbi ukrainskoho narodu za Ukrainsku Samostiinu Sobornu Derzhavu. 1 chastyna. Nimetska okupatsiia Ukrainy. Drohobych: Vidrodzhennia [in Ukrainian].
Lehasova, L. (2010). Spaleni sela (1941–1944): ukrainskyi vymir trahedii. Storinky voiennoi istorii Ukrainy. Vyp. 13 [in Ukrainian].
Medvedev, D. (1981). Sylnыe dukhom. K.: Polytyzdat. [in Russian].
Motyka, H. (2011). Vid Volynskoi rizanyny do operatsii «Visla». Kyiv: Dukh i Litera [in Polish].
Naumov, M. (1980). Zapadnыi reid. Kyiv: Polytyzdat [in Russian].
Orliuk, S. (2014). Tak vony diialy. Brody i Bridshchyna. Statti, doslidzhennia, dokumenty. Brody: Prosvita [in Ukrainian].
Ponomarenko, R. (2018). Halytski dobrovolchi polky SS. 1943–1944. Ternopil: Mandrivets [in Ukrainian].
Shankovskyi, L. (1975). Spohady D. Shumuka u svitli faktiv. Vyzvolnyi shliakh. Kn. 4 (kviten) [in Ukrainian].
Susol, M. (2010). Toporiv za voliu Ukrainy. Lviv [in Ukrainian].
Toropovskyi, M. (1982. Lypnia 27). Rekviiem ubytoho sela. Leninska molod [in Ukrainian].
Variahina, V. (1979). Narodna hvardiia imeni Ivana Franka. Lviv: Kameniar [in Ukrainian].
Woś, J. (1989. Kwietnia 2). Huta Pieniacka – czwarta rano. Nowiny (Dziennik PZPR). 2 [in Polish].
Zahoruiko, R. (2004). Povernennia zi spravzhnoho pekla. Spohady memuary uchasnyka natsionalno vyzvolnykh zmahan OUN ta UPA. Vyd. druhe, dop. Novyi Rozdil [in Ukrainian].
Zahoruiko, S. (2018. Zhovtnia 19). Spohady. Kultura i zhyttia [in Ukrainian].
Romaniuk, M. (Ed.). Zolochivska okruha OUN: orhanizatsiini dokumenty 1941– 1952. Litopys UPA. Nova seriia. (Vol. 24). Kyiv; Toronto [in Ukrainian].
Źuk, S. (2015). Skrawek piekła na Podolu. Warszawa; Kraków [in Polish].
