СЕМАНТИКА ІДЕНТИЧНОСТІ МЕШКАНЦЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ 60–80-х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПАМ’ЯТІ ДИТИНИ ПОЛЬСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2024-17-242-258Keywords:
childhood, ukrainian-polish borderland, history of everyday life, soviet everyday life, oral history, national identityAbstract
The article examines the particularities of child-rearing and national identity formation in Polish families on the Ukrainian-Polish border in the 1960s–80s based on in-depth oral history interviews. It was found that these characteristics could vary depending on the place of residence, the compactness or dispersion of the Polish community, as well as the type of upbringing and the atmosphere within the family itself. It is noted that in the early 1980s, Polish families became increasingly mixed and thus more easily assimilated into Ukrainian and Soviet spaces.It has been shown that the choice of their own identity, which was documented at the age of 16 when the person received a passport and filled in the «nationality» column, was obvious for children who grew up in a fully Polish family, and difficult for children from mixed families, whose daily routine and parental influence tipped them one way or the other.The peculiarities of the functioning of historical memory and the reasons for its erasure in Polish families at the stage of intergenerational transmission are analyzed. It was found that language and church were the main factors of a child’s identity. For most of the interviewees, learning Polish began in early childhood and was facilitated by the family environment, Polish books and television.The church played a dual role as a place of prayer and repentance, and as a place of meeting and communication within the Polish national community. Although churches were closed in most towns and villages along the border, and the journey to neighbouring churches was long and difficult, parents took their children to the Worship. It is stated that the children’s integration into the Ukrainian environment was facilitated by friendly communication in the Ukrainian language, while Soviet identity was imposed from outside through school, compulsory study of the Russian language and propaganda lessons. As a result, it has been emphasized that most people from Polish families adopted a dual Polish-Ukrainian identity in the form of a loyal combination of Polish nationality and Ukrainian citizenship. A significant part of the source base of the study consists of interviews recorded in the Striletske village (Yavoriv district, Lviv region), where the area of compact settlement of the Polish population has been preserved.
References
Аркуша, О. (2009). Польський і російський чинники у формуванні сучасної національної свідомості галицьких українців: історичний досвід і сучасні паралелі. Історичні міфи і стереотипи та міжнаціональні відносини в сучасній Україні, 144–209.
Бакула, Б. (2010). Креси без узаємних викреслювань. Критика, 1–2 (147–148), 16–22.
Верменич, Я. (2012). Пограниччя як соціокультурний феномен: просторовий вимір. Регіональна історія України, 6. http://surl.li/ogvpc
Верменич, Я. (2019). Територіальна ідентичність українського пограниччя: історичні витоки та геополітичні впливи. Київ.
Гальчак, Б. (2013). Польський міф про «Східні Креси» в польсько-українських відносинах. Історичний архів. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Ians_2013_11_16.pdf
Зашкільняк, Л. (2009). Історичні міфи і стереотипи як складова суспільної свідомості та соціальної практики. Історичні міфи і стереотипи та міжнаціональні відносини в сучасній Україні, 7–35.
Інтервʼю з Андрієм, 1979 р. н., записане у с. Стрілецьке 20 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю з Вікторією, 1966 р. н., записане у м. Яворові 15 серпня 2017 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю з Елеонорою, 1976 р. н., записане у м. Мостиська 15 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю з Лілею Графінською, 1969 р. н., записане у м. Яворові 10 квітня 2016 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю з Лілією, 1976 р. н., записане у с. Стрілецьке 20 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю з Марією, 1973 р. н., записане у с. Крисовичі 21 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю з Наталією Костишин, 1958 р. н., записане у м. Яворів 28 березня 2016 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю з Ренатою, 1973 р. н., записане у с. Стрілецьке 20 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю з Софією Міхневич, 1945 р. н., записане у м. Яворові 12 квітня 2016 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю зі Станіславою, 1961 р. н., записане у с. Стрілецьке 20 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю з Юзефією, 1944 р. н., записане у с. Стрілецьке 20 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю з Ядвігою, 1970 р. н., записане у м. Мостиська 15 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Інтервʼю з Яною Марковською, 1974 р. н., записане у м. Яворові 20 листопада 2021 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.
Калакура, О. (2006). Поляки на землях України: ментально-етнографічний портрет ХХ ст. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 30(1), 173–186. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nzipiend_2006_30%281%29__19
Книжки мого дитинства. (2016). Culture.pl. https://culture.pl/ua/stattia/knyzhky-moho-dytynstva
Кривошеїн, В. (2017). Ментальні ризики в ракурсі «Ми» – «Вони». Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2(88), 264–278.
Макаренко, С. (2012). Національна ідентичність як складова формування я-концепції особистості. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Cерія психологічна, 2(2), 345–354.
Маланчук, В. (гол. редкол.). (1968). Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Львівська область. Київ.
Нікон, Н. (2019). Українське пограниччя як простір практик та ідентичностей. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право, 3(43). http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/195693
Радь, Т. (2014). Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси. Частина 3. Вісник Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань, 4(16). https://lemky.lviv.ua/?p=2712
Руденко, Є., Сарахман, Е. (2018). Папа замість Бандери. Як поля- ки України виживають між двома вітчизнами. https://www.pravda.com.ua/articles/2018/02/19/7172067/
Сілецький, Ю. (2009). Стереотипи «ляха» та «москаля» у традиційному світогляді українців: спільні та відмінні риси. Історичні міфи і стереотипи та міжнаціональні відносини в сучасній Україні, 96–143.
Сміт, Е. (1994). Національна ідентичність (П. Таращук, пер. з англ.). Київ: Основи.
Трощинський, В. (заг. ред). (2018). Формування української ідентичності в умовах сучасних викликів: теоретичні і політичні аспекти. Київ.
Явір Іскра, Б. (2014). Ідентичності. Збруч. https://zbruc.eu/node/29060
Głowacka Grajper, M. (2013). Zbiorowości polskie w zachodnich republikach byłego ZSRR. Studia BAS, 2(34), 51–84.
Kłoskowska, A. (1992). Toźsamość i identyfikacja narodowa w perspektywie historycznej i psychologiecznej. Kultura i Spoleczeństwo, 1, 136–142.
Mędrzecki, W. (2010) Pogranicze polsko-ukraińskie. Perspektywa polska. Materiały z XIII posiedzenia Polsko-Ukraińskiej Komisji Ekspertów Polsko-Ukraińskiej Komisji Ekspertów do spraw doskonalenia treści podręczników szkolnych historii i geografii. http://surl.li/ogvtj
Stadnicki, G. (2008). Miasto jako «pogranicze kulturowe». Polskie pogranicza w procesie przemian, 1. Wałbrzych: WWSZiP, 101–115.