POLISH UNDERGROUND AND UKRAINIAN QUESTION DURING WORLD WAR II
Keywords:
World War II, Polish resistance movement, Ukrainian questionAbstract
The article traces the formation of the position of the Polish government in exile and the underground in the occupied lands in relation to the Ukrainian population and the Ukrainian national liberation movement, which fought for the restoration of an independent united Ukrainian state. It is asserted that the Polish political forces, which formed the basis of the government and underground structures, steadfastly stood on the position of restoring post-war Poland within the borders of 1939, and tried by all possible means to crush the Ukrainian liberation movement that unfolded on the Ukrainian-Polish border. This became one of the reasons for the defeat of both liberation movements - Ukrainian and Polish - and the occupation of the country by the Soviet Union.
References
1 Ця тема має розлогу наукову літературу. Тут зішлемося тільки на деякі останні узагальнювальні праці: Ільюшин І. Українська повстанська армія і Армія Крайова. Протистояння в Західній Україні (1939–1945 рр.) / І. Ільюшин. – Київ: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2009; Гудь Б. Українсько-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект / Б. Гудь. – Харків: Акта, 2011; В’ятрович В. Друга польсько-українська війна 1942–1947 / В. В’ятрович. – 2-ге. вид. доп. – Київ: Вид. дім “Києво-Могилянська ака- демія”, 2012; Каліщук О. Українсько-польське протистояння на Волині та в Галичині у роки Другої світової війни: науковий та суспільний дискурси / О. Каліщук. – Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2013; Polacy i Ukraińcy: Historia, która łączy i dzieli / [рod red. naukową J. Karbacz-Wilińskiej, M. Nowak, T. Sucharskiego]. – Słupsk; Gdańsk: W-wo Naukowe Akademii Pomorskiej w Słupskum, 2015 та ін.
2 Valéry P. Regards sur le monde actuel / P. Valéry. – Paris: Librairie Stock, Delamain et Boutelleau, 1931. – 216 p.
3 Історіографічна база про формування і діяльність польського руху Опору на сьогодні розлога, достатньо назвати тільки окремі роботи: Korboński S. Polskie Państwo Podziemne: przewodnik po podziemiu z lat 1939–1945 / S. Korboński. – Paryż: Instytut Literacki, 1975; Romanowski W. ZWZ-AK na Wołyniu 1939–1944 / W. Romanowski. – Lublin, 1993; Piskunowicz H. Czas Burzy. W pięćdziesiątą rocznicę operacji “Burza” / H. Piskunowicz. – Warszawa, 1994; Armia Krajowa. Rozwój organizacji. – Warszawa, 1996 та ін. З погляду заявленої теми треба відзначити хоча б кілька важливих узагальнювальних робіт: Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. Sprawa ukraińska w czasie II wojny światowej na terenie II Rzeczypospolitej / R. Torzecki. – Warszawa: W-wo Naukowe, 1993; Grabowski W. Delegatura Rządu Rzeczypospolitej Polskiej na Kraj / W. Grabowski. – Warszawa: W-wo PAX, 1995; Partacz Cz. Kwestia ukraińska w polityce polskiegi rządu na uchodźstwie i jego ekspozytur w kraju (1939–1945) / Cz. Partacz. – Koszalin: W-wo uczelniane Poli- techniki Koszalińskiej, 2001; Iljuszyn I. UPA i AK: konfl ikt w zachodniej Ukrainie (1939–1945) / I. Iljuszyn. – Warszawa: Związek Ukraińców w Polsce, 2009; Komoński E. W obronie przed Ukraińcami. Działania Polaków na Wołyniu i w Galicji Wschodniej w latach 1943– 1944 wobec polityki eksterminacyjnej nacjonalistów ukraińskich / E. Komoński. – Toruń: W-wo Adam Marszałek, 2013; Krajewski K. Na straconych posterunkach. Armia Krajowa na kresach wschodnich II Rzeczypospolitej 1939–1945 / K. Krajewski. – Warszawa: IPN, 2014; а також багато інших напрацювань польських та українських істориків. Авторові теж доводилося заторкувати цю тематику в попередні роки: Зашкільняк Л. Українське питання в політиці польського еміграційного уряду і підпілля в 1939–1945 роках / Л. Зашкільняк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2003. – Вип. 10: Волинь і Холмщина 1938–1947 рр. Польсько-українське протистояння та його відлуння. Дослідження, документи, спогади. – С. 161–202 та ін.
4 Wapiński R. Historia polskiej myśli politycznej XIX i XX wieku / R. Wapiński. – Gdańsk: W-wo ARCHE, 1997. – S. 248.
5 Bonusiak W. Polska pod czas IІ wojny światowej / W. Bonusiak. – Rzeszów: W-wo Wyższej Szkoły Pedagogicznej, 1999. – S. 133–139.
6 Armia Krajowa w dokumentach 1939–1945. – Londyn, 1989. – T. 6: Uzupełnienia. – S. 5.
7 Chałupczak H. Mniejszości narodowe w Polsce 1918–1995 / H. Chałupczak, T. Browarek. – Lublin: W-wo UMCS, 2000. – S. 246–247.
8 Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. – S. 97.
9 Armia Krajowa w dokumentach 1939–1945. – Londyn, 1973. – T. 2: Czerwiec 1941 – Kwiecień 1943. – S. 137–145.
10 Детальніше див.: Киричук Ю. Спроби співробітництва польських та українських національно-патріотичних угруповань у 1939–1945 рр. / Ю. Киричук // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Історичні науки. – Острог, 2003. – Вип. 3. – С. 223–229; Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. – S. 255–274; Partacz Cz. Kwestia ukraińska w polityce polskiegi rządu… – S. 141–173.
11 Mazur G. Biuro Informacji i Propagandy SZP-ZWZ-AK 1939–1945 / G. Mazur. – Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1987. – S. 251–252.
12 Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. – S. 150 і наст. Наявні інформації про переговори українців і поляків суттєво доповнюють матеріали допиту органами НКВС керівних діячів ОУН(б) М. Степаняка й О. Луцького, проведеного в серпні 1944 і вересні 1945 рр. Як свідчив М. Степаняк, сторони зійшлися у визначенні ворогів двох народів – Німеччини та СРСР, але не дійшли порозуміння щодо долі західноукраїнських земель. Представники польського підпілля обґрунтовували свої позиції відомим аргументом: “Загальна думка польської громадськості така, що кожний польський уряд, який би відмовився від Західної України, був би під тиском польських мас «розбитий наголову» одразу після появи повідомлення про це”. Див.: Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб. – Варшава; Київ, 2005. – Т. 4: Поляки і українці між двома тоталітарними системами 1942–1945. – Част. 1. – С. 240–270; 276–280.
13 На цих переговорах представники українського й польського підпілля висловили взаємну повагу до національно-визвольних прагнень обох сторін, зокрема й до питання постання незалежної соборної Української держави. Див.: Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття... – С. 284–304.
14 Там само. – С. 330.
15 Там само. – С. 306–320.
16 Armia Krajowa w dokumentach. – T. 2. – S. 137–142.
17 Ibidem. – S. 194–196; 277–278; 330–331.
18 Partacz Cz. Kwestia ukraińska w polityce polskiegi rządu… – S. 302–318 i in.
19 Armia Krajowa w dokumentach. – T. 6. – S. 314–320.
20 Ibidem. – S. 319.
21 Friszke A. Rząd na obczyźnie wobec państwa podziemnego w Kraju / A. Friszke // Władze RP na obczyźnie podczas II wojny światowej / [рraca zbiorowa, red. Zbigniew Błażyński]. – Londyn, 1994. – S. 587.
22 Ibidem. – S. 310–311; Chałupczak H. Mniejszości... – S. 370.
23 Partacz Cz. Kwestia ukraińska w polityce polskiegi rządu… – S. 35–36.
24 Ibidem. – S. 41–43.
25 Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. – S. 219.
26 Цитовано за: Drozd R. Stanowisko polskiego podziemia prolondyńskiego w kwestii ukraińskiej w latach 1939–1944 / R. Drozd // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст.: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Івано-Франківськ, 1–22 листопада 1996 р.). – Івано-Франківськ, 1997. – С. 272.
27 Див.: Тегеран, Ялта, Потсдам: сб. документов / [сост.: Ш. Санакоев, Б. Цыбулевский]. – 2-е изд. – Москва: Изд-во “Международные отношения”, 1970. – С. 90–96.
28 Władze RP na obczyźnie podczas II wojny śswiatowej 1939–1945. – S. 285.
29 Wizje Polski. Programy polityczne lat wojny i okupacji 1939–1944 / [оpracował K. Przybysz]. – Warszawa: Elipsa, 1992. – S. 325 i in.
30 Bonusiak W. Polska podczas II wojny światowej. – S. 365–366.
31 Armia Krajowa w dokumentach. – T. 6. – S. 358–359.
32 Siwicki M. Dzieje konfl iktów polsko-ukraińskich. – Warszawa, 1992. – T. 2. – S. 178–181.
33 Armia Krajowa w dokumentach 1939–1945. – Londyn, 1976. – T. 3. – S. 234–237, 238–239, 247, 294–295.
34 Filar W. Wydarzenia Wołyńskie 1939–1945. W poszukiwaniu odpowiedzi na trudne pytania / W. Filar. – Toruń: Adam Marszałek, 2008; Komoński E. W obronie przed Ukraińcami. Działania Polaków na Wołyniu i w Galicji Wschodniej w latach 1943–1944 wobec polityki eksterminacyjnej nacjonalistów ukraińskich / E. Komoński. – Toruń: Adam Marszałek, 2013.
35 Filar W. Wydarzenia Wołyńskie 1939–1945. – S. 183; Pempel S. ZWZ-AK we Lwowie 1939–
1945. – Warszawa: BIS, Trust, 1990. – S. 87.
36 Г. Грицюк подає, що в 1942 р. на терені Волині перебувало 305 тис. польського населення, що становило 14,6 % всього населення краю (хоча ця цифра явно завищена, враховуючи депортації, виселення, людські втрати). У Східній Галичині поляків нараховува- лося на той час близько 800 тис., або 19 %. Див.: Hryciuk G. Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931–1948. – S. 272, 221–223.
37 Komoński E. W obronie przed Ukraińcami. – S. 437–438.
38 Див.: Dokumenty do dziejów stosunków polsko-ukraińskich 1939–1945 – Kraków: Fundacja Centrum Dokumentacji Czynu Niepodległościowego, 2004. – T. 2: Kwestia ukraińska i eksterminacja ludności w Małopolsce Wschodniej w świetle dokumentów Polskiego Państwa Podziemnego 1942–1944 / [wstęp i opracowanie Lucyna Kulińska i Adam Roliński]. – S. 1–162. – (Biblioteka Centrum Dokumentacji Czynu Niepodległościowego, t. 24)
39 Ibidem. – S. 102.
40 Треба зауважити, що українські рапорти в цьому плані дещо об’єктивніші, оскільки показують не тільки польські напади і знищення, а й власні українські (котрі за документами також завжди є “відплатними”!). Достатньо на вибір відкрити випадкову сторінку збірки документів, підготовленої В. В’ятровичем, і можна прочитати, до прикладу, таке повідомлення від 27 травня 1944 р.: “Дня 6.ІV.1944 поляки з околичних сіл, які були згуртовані в нашому фільварку, де мали свій штаб, напали на наше село, їх було коло двох сотень. Біля п’яти тижнів були вони в селі, де грабували мирне українське населення. Хто з українців тікав, цьому мордували родину, говорячи: «Ти хцеш Україне будовац?». Цього дня вони спалили дві українські колонії: Рокітну й Загайок. Разом 85 (вісімдесять п’ять) чисел українців. Вбили 9 (дев’ять) осіб, в цьому числі одну жінку. Наперед колонії ограбили, а відтак спалили…”. Далі підписи чотирьох мешканців с. Посадова. Див.: Польсько-українські стосунки в 1942–1947 роках у документах ОУН і УПА: у 2 т. / [від. ред. В. В’ятрович]. – Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2011. – Т. 1. – С. 407.
41 Torzecki R. Polacy i Ukraińcy... – S. 307.
