СТАВЛЕННЯ ДОМІНІКАНЦІВ У ЛЬВІВСЬКІЙ АРХІДІЄЦЕЗІЇ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – 30-х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Відображено ставлення Домініканського ордену до українського національного руху в другій половині ХІХ – 30-х роках ХХ ст. Ставлення до українського відродження розглянуто з позиції міжконфесійних відносин у Львівській архідієцезії. Вказано, що відносини Домініканського ордену з Українською Греко-Католицькою Церквою характеризувалися певними аспектами співпраці та елементами протистояння з метою збереження свого впливу. Висвітлено міжконфесійні відносини в Львівській архідієцезії в духовному та господарському житті. Вказано, що душпастирська та місіонерська діяльність була найважливішим аспектом спільного функціонування Домініканського ордену та Української Греко-Католицької Церкви. Виокремлено співпрацю у сфері наукового та культурного життя. Висунуто тезу про політизацію міжконфесійних відносин у Львівській архідієцезії з початку Першої світової війни. Зазначено, що світська влада Австро-Угорщини та Другої Речі Посполитої впливала на стан відносин між представниками римо-католицького і греко-католицького обрядів. Виявлено індиферентне ставлення Домініканського ордену до українського національного руху в другій половині ХІХ ст. та негативне в міжвоєнний період. Вказано, що монахи-проповідники в 1920–30-ті роки займали пропольську політичну позицію з огляду на походження. Висунуто тезу про несправедливість окремих аспектів господарських відносин щодо українців та антиукраїнськість протистояння Домініканського ордену з Греко-Католицькою Церквою з метою збереження культурної спадщини.