ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХІХ СТОЛІТТЯ: ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2021-14-45-66Ключові слова:
«довге» ХІХ ст., формування української модерної нації, модернізація, культурно-інтелектуальна історія України ХІХ ст., сучасна історіографіяАнотація
Висвітлено основні дискусійні питання сучасної історіографії, які стосуються вивчення історії України «довгого» ХІХ ст. Проаналізовано концепції авторів узагальнювальних робіт та зміни, які вносили в них протягом двох останніх десятиліть. Стверджено, що історіографія цього історичного періоду в Україні розвивалася шляхом накопичення нових тем дослідження, а концептуальні переосмислення відбувалися під впливом західної історіографії. Це дало змогу авторам відходити від підпорядкування матеріалу наперед заданій схемі націотворення (або ж національного відродження) та розглядати історичний процес як складну взаємодію різних чинників. Сучасні історики відмовляються від спрощеного розуміння колективних ідентичностей того часу та визнають їх множинність, зв’язок із поняттям лояльності, перехід однієї в іншу та можливість їхнього комфортного поєднання або кількаразових ситуативних змін протягом одного життя. З-поміж головних питань, над якими продовжують дискутувати історики України «довгого ХІХ ст.», виділено: формування уявного та реального простору модерної України, критерії періодизації цього історичного часу, співвідношення між традицією і модернізацією та вплив процесів модернізації й урбанізації на формування національних рухів, взаємозв’язок між «новою імперською історією та концепціями творення модерних націй, питання культурно-інтелектуальної історії (історії ідей) та можливостей і особливостей вивчення історії ХІХ ст. шляхом «історії знизу», уваги до особистого досвіду конкретної людини. Показано способи формування стереотипних уявлень через надмірне зловживання «ретроспективною історією», що штовхає дослідників на оцінні судження про події та явища ХІХ ст., виходячи з досвіду ХХ ст. Обговорено способи дослідження й представлення багатокультурності та взаємодії різних культур на етнічному пограниччі. З’ясовано, що ХІХ ст., зважаючи на значні перетворення повсякдення, можна вважати «часом змін». Стверджено, що найближчі перспективи в дослідженні історії України «довгого» ХІХ ст. полягають у прочитанні та перечитанні джерел, які репрезентують різні точки зору та способи переживання однакових процесів та явищ.
Посилання
Adadurov, V., & Sklokin, V. (Eds.). (2020). Imperski identychnosti v ukrainskii istorii XVIII – pershoi polovyny XIX st. Lviv: Vyd-vo UKU [in Ukrainian].
Arkusha, O. H., Kondratiuk, K. K., Mudryi, M. M., & Sukhyi, O. M. (2016). Chas narodiv. Istoriia Ukrainy XIX stolittia: navch. posib. (M. M. Mudryi, Ed.). Lviv: LNU im. I. Franka [in Ukrainian].
Berk, P. (2010). Istoriia podii i vidrodzhennia naratyvu. Novi pidkhody do istoriopysannia. Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].
Betlii, O., Dysa, K., & Martyniuk, O. (Comps.). (2016). Zhyvuchy v modernomu misti: Kyiv kintsia XIX – seredyny XX stolit. Kyiv: Dukh i Litera [in Ukrainian].
Chornovol, I. (2015). Komparatyvni frontyry. Svitovyi i vitchyznianyi vymir. Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].
Chornyi, D. (2007). Po livyi bik Dnipra: problemy modernizatsii mist Ukrainy (kinets XIX– pochatok XX st.). Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina [in Ukrainian].
Dashkevych, Ya. (2011). Skhidna Halychyna: etnichni vidnosyny, natsionalni mify ta mentalitety. In Ya. Dashkevych, «…Uchy nelozhnymy ustamy kazaty pravdu». Istorychna eseistyka (1989–2008) (p. 593). Kyiv: Tempora [in Ukrainian].
Doich, K. (2006). Narody, natsii ta komunikatsiia. In O. Protsenko, V. Lisovyi (Comps.), Natsionalizm. Teorii natsii ta natsionalizmu vid Yohana Fikhte do Ernesta Gelnera. Antolohiia (pp. 317–332). Kyiv: Smoloskyp [in Ukrainian].
Hagen, von M. (1995). Does Ukraine Have a History? Slavic Review, 54 (3), 658–673 [in English].
Hroch, M. (2020). Powstanie małych narodów w Europie Środkowej i Południowo- Wschodniej. Warsaw: Studium Europy Wschodniej Uniwersytetu Warszawskiego [in Polish].
Hrushevskyi, M. (1927). Perednie slovo. In Za sto lit. Materialy z hromadskoho i literaturnoho zhyttia Ukrainy XIX i pochatkiv XX st. (Vol. 1, pp. 4–5). Kyiv: Derzhvydav Ukrainy [in Ukrainian].
Hrytsak, Ya. (2006). Prorok u svoii vitchyzni. Franko ta yoho spilnota (1856–1886). Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].
Hrytsak, Ya. (2019). Narys istorii Ukrainy. Formuvannia modernoi natsii XIX–XX stolittia. Kyiv: Yakaboo publishing [in Ukrainian].
Kasianov, H. (2004). «Piknik na obochine»: osmysleniie imperskoho proshloho v sovremennoi ukrainskoi istoriografi i. Novaia imperskaia istoriia postsovetskoho prostrans- tva (Y. Gerasymov, Ed.). Kazan: Tsentr issledovanii natsyonalizma i imperii [in Russian].
Khymka, Dzh.-P. (2002). Zarodzhennia polskoi sotsial-demokratii ta ukrainskoho radykalizmu v Halychyni (1860–1890). Kyiv: Osnovni tsinnosti [in Ukrainian].
Konstantinova, V. (2010). Urbanizatsiia: pivdennoukrainskyi vymir (1861–1904 roky). Zaporizhzhia: AA Tandem [in Ukrainian].
Kravchenko, B. (1997). Sotsialni zminy i natsionalna svidomist v Ukraini XX stolittia (V. Ivashko, V. Korniienko, Trans.). Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Kravchenko, V. (2011). Ukraina, imperiia, Rosiia. Ohliad suchasnoi istoriohrafi i. In V. Kravchenko (Ed.), Ukraina, imperiia, Rosiia. Vybrani statti z modernoi istorii ta istoriohrafi i (pp. 391–454). Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].
Kutsmani, B. (2019). Brody. Prykordonne halytske misto v dovhomu XIX stolitti (V. Kamianets, Trans.). Lviv: Litopys [in Ukrainian].
Lysiak-Rudnytskyi, I. (1994). Struktura ukrainskoi istorii v XIX stolitti. In I. Lysiak- Rudnytskyi, Istorychni ese (Vol. 1, pp. 193–202). Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Magocsi, P. R. (1989). The Ukrainian National Revival: A New Analitacal Framework. Canadian Rewiew of Studies in Nationalism, 16, 45–62 [in Russian].
Masliichuk, V. (2007). Provintsiia na perekhresti kultur. Doslidzhennia z istorii Slobidskoi Ukrainy XVII–XIX st. Kharkiv: Kharkivskyi pryvatnyi muzei miskoi sadyby [in Ukrainian].
Ohloblyn, O. (1971). Problema skhemy istorii Ukrainy 19–20 stolittia (do 1917 roku). Ukrainskyi istoryk, 1–2 (29–30), 5-9 [in Ukrainian].
Plokhii, S. (2013). Kozatskyi mif. Istoriia ta natsiietvorennia v epokhu imperii. Kyiv: Laurus [in Ukrainian].
Plokhii, S. (2016). Brama Yevropy. Istoriia Ukrainy vid skifskykh voien do nezalezhnosti. Kharkiv: KSD [in Ukrainian].
Pritsak, O. Y. (2015). Shcho take istoriia Ukrainy? Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 1, 177–210 [in Ukrainian].
Reient, O. P. (2007). Istoriia Ukrainy XIX – pochatku XX st.: metodolohichnyi zriz i tematychni napriamy naukovoho poshuku. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 6, 218–232 [in Ukrainian].
Reient, O. P. (2011). Ukrainske XIX stolittia: suchasni problemy doslidzhennia. Problemy istorii Ukrainy XIX – pochatku XX st., 19, 6–26 [in Ukrainian].
Reient, O. P. (2016). Ukraina v impersku dobu (XIX – pochatok XX stolittia). Kyiv: Arii [in Ukrainian].
Reient, O. P. (Ed.). (2019). Vid muriv do bulvariv: tvorennia modernoho mista v Ukraini (kinets XVIII – pochatok XX st.). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU [in Ukrainian].
Sarbei, V. H. (1999). Natsionalne vidrodzhennia Ukrainy. Ukraina kriz viky (Vol. 9). Kyiv: Vydavnychyi dim «Alternatyvy» [in Ukrainian].
Shandra, V. S. (2005). Heneral-hubernatorstva v Ukraini. XIX – pochatok XX st. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU [in Ukrainian].
Shporliuk, R. (2016). Formuvannia modernykh natsii: Ukraina – Rosiia – Polshcha. Kyiv: Dukh i litera [in Ukrainian].
Tsveih, S. (2019). Svit uchora. Spohady yevropeitsia (A. V. Savchenko, Trans.). Kharkiv: Folio [in Ukrainian].
Vermenych, Ya. (2011). Istorychna urbanistyka v Ukraini: teoriia mistoznavstva i metodyka litochyslennia. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU [in Ukrainian].
Vulf, L. (2009). Vynaidennia Skhidnoi Yevropy. Mapa tsyvilizatsii u svidomosti epokhy Prosvitnytstva. Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].
Yekelchyk, S. (2011). Istoriia Ukrainy. Stanovlennia modernoi natsii. Kyiv: Laurus [in Ukrainian].
