УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ТА ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВЗАЄМИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: СТУДІЯ КОМПАРАТИВНА КОНСПІРАТИВНИХ ВИДАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2023-16-29-147-174Ключові слова:
українсько-польські відносини, польсько-литовські відносини, Друга світова війна, Волинська трагедія, підпільна пресаАнотація
Проаналізовано матеріали видань національних підпіль, які присвячені українсько-польським та литовсько-польським відносинам і відображають позицію сторін.Вивчення проблематики українського, литовського та польського нелегального видавничого руху є важливим елементом розширення джерельного забезпечення студій з історії Другої світової війни. Описано найважливіші аспекти, що визначали сутність і наповнення нелегальних друків. Серед інших окреслено історичні передумови напруження у трикутнику Україна – Литва – Польща (досвід національно-визвольних змагань 1917–1920 рр. та міжвоєнного періоду), які не сприяли позитивному баченню українсько-польських та литовсько-польських відносин. Не випадково ознайомлення зі змістом підпільних видань дало змогу виявити зафіксовані на їхніх шпальтах факти ненависті між українцями і поляками, литовцями і поляками. Виокремлено розуміння представниками українського, литовського та польського політикуму впливу на взаємини між народами основних геополітичних гравців великої війни – Третього Райху та СРСР. За допомогою аналізу змісту видань національних підпіль визначено засадничу позицію, яка закладала неминучість конфлікту – питання територій. Визнано хибними погляди тієї частини польського суспільства, яка не вважала українців та литовців рівними партнерами. Зʼясовано, що окремої уваги потребує інформація про конкретні випадки нападів та жертв серед мирних мешканців, а також про тенденції до проведення перемовин між колишніми противниками на тлі небезпеки від спільного ворога – СРСР.Наголошено на нерозривному зв’язку майбутнього України, Литви і Польщі, коли свобода однієї держави і нації неможлива без свободи іншої. Засвідчено потребу верифікації наведених у підпільних часописах даних. Корінь проблеми полягає і в об’єктивності висвітлення подій, і в специфіці подачі інформації виданнями національних підпіль.
Посилання
Борович, Я. (1943). Україна і Польща. Ідея і Чин, 4.
Галаса, В. (2005). Наше життя і боротьба. Спогади. Львів.
Говорять люди. (1943, 1 серпня). Наш фронт, 3, 4.
Дзюбан, О. (1999). Національно-визвольна боротьба українського народу 1941–45 рр. у світлі польських документів. Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій в Україні (Вип. 2: (1995–1997)). Львів, 182–193.
Дзюбан, О. (2004). Преса Станіславщини другої половини 1941 року. Український визвольний рух (Вип. 3: До 75-ліття Організації Українських Націоналістів), 172–195.
Дужий, П. (1993). Офіційний журнал «Ідея і чин» (1942–1946). В Українська періодика: історія і сучасність: тези доповідей і повідомлень Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (Львів, 9–10 грудня 1993 р.). Львів, 90–94.
Каліщук, О. (2020). Волинь’43: історіографічне пізнання і криве дзеркало пам’яті. Львів.
Каліщук, О. (2022). Українсько-польські взаємини у роки Другої світової війни у світлі конспіративної преси національних підпіль. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 15, 150–160.
Каспаравичюс, А., Лауринавичюс, Ч., Лебедева, Н. (сост.). (2012). СССР и Литва в годы Второй мировой войны: сборник документов (Т. 2: Литва в политике СССР и в международных отношениях (август 1940 – сентябрь 1945 г.)). Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla.
Ковальчук, В. (2004). Документи ОУН (б) і Запілля УПА про українсько-польське протистояння на Волині і Поліссі у 1943–1944 роках: спроба групування за походженням. Студії з архівної справи та документознавства, 12, 89–92.
Кость, С. (1994). Українська підпільна преса 40 – на початку 50-х років: актуальність дослідження. В Українська періодика: історія і сучасність: доповіді та повідомлення Другої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (Львів; Житомир, 21–22 грудня 1994 р.). Львів; Житомир, 66–70.
Кость, С. (1998). Преса УПА і українського збройного підпілля. В С. Кость, О. Тимченко, К. Федірко (ред.), Нариси з історії української військової преси. Львів, 224–252.
Кость, С. (2016). Журналістика і війна: навч. посібн. Львів.
Кость, С., Тимчишин О., Федірко, К. (1998). Нариси з історії української військової преси. Львів.
Кравчук, М., Партико, З. (2022). Преса Житомирщини в період Другої світової війни: якісний аналіз. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Журналістика, 2(4), 6–20.
Куронь, Я. (2012). Поляки та українці: важкий діалог. Київ.
Марчук, І. (2004). Пропагандивні видання ОУН та УПА на Волині в 1943– 1945 рр. (газети, журнали, листівки). Визвольний шлях: суспільно-політичний, науковий і літературний місячник, 6, 101–108; 7, 107–112.
Мороз, В. (2001). Підпільна преса ОУН і УПА на території Львівської області. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики, 9, 217–229.
На бездоріжжях безвідповідальности. (1944). Вісті Української Інформаційної Служби, 1, 6.
Романишин, Ю. (2002). Преса ОУН–УПА 40–50-х рр. ХХ ст.: джерелознавчий аспект. В Українська періодика: історія і сучасніть: доповіді та повідомлення Сьомої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (Львів, 17–18 травня 2002 р.). Львів, 186–190.
Савчин, М. (1995). Тисяча доріг. (Спогади). Торонто; Львів: Літопис УПА.
Стасюк, О. (2006). Видавничо-пропагандивна діяльність ОУН (1941–1953 рр.). Львів.
Чекутіс, Р. (2006). Партизанська преса Литви 1944–1953 рр. Український визвольний рух, 6.
Шанковський, Л. (1952). УПА та її підпільна література. Філадельфія.
Adamczyk, M. & Jarowiecki J. (pod red.). (1979). Polska prasa konspiracyjna lat 1939–1945 i początki prasy w Polsce Ludowej. Kraków.
Adamczyk, M. (1982). Prasa konspiracyjna na Kielecczyźnie w latach 1939–1945. Kraków.
Adamowski, J. (9.07.2012). Przemówienie otwierające konferencję naukową pt. Stosunki polsko-litewskie: diagnoza i najważniejsze wyzwania. http://www.oapuw.pl
Anarchia na Wołyniu trwa. (1943, 5 sierpnia). Biuletyn Informacyjny, 31, 6–7.
Ataki na Polaków w litewskiej prasie. (1944). Komunikat Biura Informacji i Propagandy, 2.
Bartoszewski, W. & Dobroszycki, L. (1968). Prasa ruchu oporu w Polsce 1939– 1945. Stan badań i postulaty badawcze. W Historia prasy polskiej a kształtowanie się kultury narodowej, 2. Warszawa.
Bartoszewski, W. (1987). Tajna prasa w okresie okupacji 1939–1945 i jej rola w życiu społeczeństwa. W Na drodze do niepodległości. Paryż.
Bestialska zbrodnia Litwinów w Glinciszkach. (1944). Jednością Silni, 9.
Bolesna sprawa. (1943, 27 czerwca). Małopolski Biuletyn Informacyjny, 23, 6.
Borodziewicz, W. (1989). Rozmowy polsko-litewskie w Wilnie 1942–1944. Przegląd Historyczny, 80/2.
Borzęcki, A. (2012). Prasa konspiracyjna obozu narodowego na terenie powiatu krasnostawskiego w latach 1939–1945. Nestor, 2.
Bożęrocki, T. (2019). Tradycji unii polsko-litewskiej w świetle dokumentów Armii Krajowej. Rocznik Stowarzyszenia Naukowców Polaków Litwy, 19, 161–175.
Brociek, W. R. (2021). Prasa konspiracyjna jako dodatkowe źródło do poznania dziejów Ostrowca Świętokrzyskiego i okolicy w okresie II wojny światowej. Rocznik Ostrowiecki, 1, 51–82.
Brzozowski, Z. S. (1987). Litwa – Wilno 1915–1945. Paryż.
Bubnys, A. (1991). Lietuvių antinacinė rezistencija 1941–1944 m. Vilnius.
Bubnys, A. (2011). Niemiecka polityka okupacyjna i stosunki etniczne w Wilnie w latach okupacji nazistowskiej (1941–1944). W Dmitrow E. & Tauber, J. (Ed.), Stosunki etniczne podczas wojny i okupacju. Białystok i Wilno 1939–1941–1944/45. Białystok.
Čekutis, R. (2004). Partizanų spanda 1944–1953 m. Genocidas ir rezestacija, 2(16).
Chodakiewicz, M. J. & Muszyński, W. J. (Comps.). (2010). Żeby Polska była polska. Antologia publicystyki konspiracyjnej porziemia Narodowego. Warszawa.
Cytowska, E. (1986). Szkice z dziejów prasy pod okupacją niemiecką (1939–1945). Warszawa; Łódź.
Czyż mogą być jeszcze tacy? (1943, 4 lipca). Słowo Polskie, 27, 7.
Do społeczeństwa wołyńskiego. (1943, 1 września). Polska Zwycięży, 14, 3–6.
Dokąd zmierzają Litwini. (1942, 15 października). Biuletyn Informacyjny, 40(144), 6.
Dwie tęsknoty. (1942, 7 października). Walka, 38, 1–2.
«Dzika» akcja. (1943, 21 października). Biuletyn Informacyjny, 42, 6–7.
Gnatowski, M. (1993). Z dziejów Wileńskiej Koncentracji Demokratycznej (1941–1944). Studia Podlaskie, 4.
Hirsz, J. Z. (1968). Lubelska prasa konspiracyjna. Lublin.
Historyczne tło kwestii ukraińskiej. (1943, 26 czerwca). Warszawski Dziennik Narodowy, 22.
Hryciuk, G. (1995). Prasa ukraińska i ukrainojęzyczna w Galicji Wschodniej w latach 1939–1944. Dzieje Najnowsze, 3, 47–66.
Instytucja morderców w Wilnie (1943, 1–15 lutego). Niepodległość. Organ Ziemi Wileńskiej, 13.
Jaklewicz, T. (2005). Prasa konspiracyjna na Ponidziu. W Konspiracja zbrojna i cywilna na Ponidziu podczas okupacji niemieckiej 1939–1945: w 577. Rocznicę nadania praw miejskich: materiały sesji naukowej, 28 lutego 2005 r. Pińczów, 46–55.
Jarowiecki, J. (1975). Prasa podziemna w latach 1939–1945: studia i szkice. Kraków.
Jarowiecki, J. (1976). Krakowska prasa podziemna w okresie okupacji hitlerowskiej. Kraków.
Jarowiecki, J. (1980). Prasa w okresie okupacji hitlerowskiej w Polsce w latach 1939–1945. Kraków.
Jarowiecki, J. (1983). Literatura i prasa w latach okupacji hitlerowskiej. Kraków.
Jarowiecki, J. (1986). Lubelska prasa konspiracyjna na tle polskiego ruchu oporu w latach 1939–1945. W J. Jarowiecki (еd.), Prasa lubelska: tradycje i współczesność. Lublin.
Jarowiecki, J. (1993). Prasa podziemna na Śląsku i Zagłębiu Dąbrowskim w latach 1939–1945. Kraków.
Jarowiecki, J. (1997) Konspiracyjna działalność wydawniczo-prasowa we Lwowie w latach 1939–1945. W Jarowiecki, J. Studia nad prasa polska XIX i XX wieku. Kraków, 83–117.
Jarowiecki, J. (1997). Studia nad prasą polską XIX i XX wieku. Kraków.
Jarowiecki, J. (2005). Konspiracyjne «Słowo Polskie» we Lwowie w latach okupacji 1939–1945. Kraków – Lwów: książki, czasopisma, biblioteki XIX i XX wieku, 7.
Jarowiecki, J. (2012). O prasie podziemnej na Sląsku i w Zagłębiu w latach 1939–1945 – raz jeszcze. Rocznik historii prasy polskiej, 15/2(30), 47–73.
Jarowiecki, J. (2016). Konspiracyjna prasa młodzieży obozu narodowego w Polsce w latach drugiej wojny światowej = Underground periodicals for the youth published by nationalist parties and organizations during World War II. Rocznik Historii Polskiej, 19/4, 69–101.
Komunikat. (1947, 26 lipca). Lwów i Wilno, 34, 1.
Kronika (za okres: styczeń, luty i marzec). (1944). Nasze Ziemie Wschodnie, 7, 15–16.
Kura, S. (1966). Lwowskie «Słowo Polskie» w latach 1943–1946. Informacje Towarzystwa Miłośników Lwowa i Kresów Południowo-Wschodnich, 33, 2–6.
Kura, S. (1996). Lwowskie «Słowo Polskie» w latach 1943–1946. Semper Fidelis, 2, 9–11.
Lenkų Laikysena. (1943, m. balandžio 20 d.). Vieninga Kova, 4, 3.
Lewandowska, S. (1980). Prasa konspiracyjna w okupowanej Polsce (1939–1945). Kwartalnik historii Prasy Polskiej, 19/1, 49–61.
Lewandowska, S. (1981). Prasa konspiracyjna Stronnictwa Demokratycznego w latach okupacji hitlerowskiej. Warszawa.
Lewandowska, S. (1982). Polska konspiracyjna prasa informacyjno-polityczna 1939–1945. Warszawa.
Lewandowska, S. (1993). Prasa polskiej emigracji wojennej 1939–1945. Warszawa.
Lewandowska, S. (1996). Prasa polska w maju 1945 roku (ofi cjalna, podziemna i emigracyjna). Dzieje Najnowsze: kwartalnik poświęcony historii XX wieku, 1, 207–211.
Liętuva ir Lenkija. (1943, rugpiūčio 12 d.). I Laisvę, 13, 1.
Lietuvoj Sumaštis. (1943, balandžio 20 d.). I Laisvę, 7, 2.
Litwa. (1943, 10 pazdziernika). Walka, 40, 2–3.
Litwa wczoraj, dziś i jutro. (1943, 1 lipca). Niepodległość. Organ Ziemi Wileńskiej, 12(22), 3–5.
Litwa. (1941, 10 października). Walka, 40, 2–3.
Litwiejko, K. (1988). Prasa konspiracyjna na Białostocczyźnie. Zeszyt Naukowy, 11, 92–107.
Litwo, Ojczyzno moja… (1942, 30 września) Walka, 37.
MacQueen Michael (1998). The Context of Mass Destruction: Agents and Prerequisites of the Holocaust in Lithuania. Holocaus and Genocide Studies, 12/1, 27–48.
Macyra, R. (2006). Prasa konspiracyjna w Kraju Warty w latach 1939–1945. Poznań.
Malinowski, J. C. (2015). Konspiracyjna informacja, prasa i propaganda Okręgu Lubelskiego Wolność i Niezawisłość (WiN) 1945–1947: studium organizacji, działalności i oddziaływania. Fides, Ratio et Patria. Studia Toruńskie, 2, 46–85.
Muszyński, W.-J. (2001). Konspiracyjna prasa narodowa a «sprawa żydowska». Fronda, 25/26, 314–327.
Na śmietniku wschodniego ładu brzęczy białoruska mucha. (1942, 11 marca). Walka, 9, 4.
Nasi w kraju i zagranicą. (1943, Listopad). Orka. Prawdą Zwycięży, 11, 11–14.
Nasze rozwiązanie programowe. (1943). Sprawy Ukraińsko-Polskie, 19.
Niemcy zwalają winę na Litwinów i Ukraińców. (1943). Niepodległość. Organ Ziemi Wileńskiej, 18(28), 10.
Nowakowski, A. (1962). Druk prasy podziemnej w Krakowie. Wiadomości grafi czne, 2.
Nowe krwawy wyczyny «Strzelców Ponarskich». (1942). Niepodległość. Organ Ziemi Wileńskiej, 5/6.
Od Redakcji. (1943). Nasze Ziemie Wschodnie. Dodatek miesięczny do Rzeczypospolitej, 1/1.
Orłowski H., Wryk R. (red.). (2019). Sąsiedztwo zobowiązuje… 50 tomów Poznańskiej Biblioteki Niemieckiej. Poznań.
Orłowski, M. (2006). Prasa konspiracyjna Stronnictwa Narodowego w latach 1939–1947. Poznań.
Parę słów o Ukraińcach. (1942). Obozowiec.
Polaczek-Bigaj, M. (2021). «Biuletyn Informacyjny» żołnierzy 27 Wołyńskiej Dywizji Piechoty Armii Krajowej jako świadectwo wspomnień walk i głos pamięci o losach ofi ar ludobójstwa: analiza zawartości i struktury kwartalnika. W O. Grotta & A. Perłakowskiego (pod red. nauk.), Żołnierze Armii Krajowej na Kresach Wschodnich podczas II wojny światowej: historia – polityka – pamięć. Kraków, 149–182.
Poprawa, M. (2017). Prasa konspiracyjna w służbie kontrpropagandy: funkcje, cele, zjawiska językowe (na przykładzie gazet podziemnych 1939–1945). W H. Sojka- -Masztalerz & М. Poprawa, Т. Piekota (pod red.), Obrazy wojny w mediach, pamięci i języku. Wrocław, 57–98.
Potworny mord litewski. (1944). Nasze Ziemie Wschodnie, 9, 13.
Pożoga na Wołyniu. (1943, 29 sierpnia). Tydzień, 22, 7–9.
Przegląd zagadnień i prasy. Zbuntowani obywatele. (1943, 12 września). Słowo Polskie, 38, 7.
Radzik, T. (2005). Kwestia żydowska i ukraińska w polityce okupanta niemieckiego na Lubelszczyźnie w doniesieniach «Biuletynu Informacyjnego» 1940–1944. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio F, 60, 221–227.
Rejestrować zbrodniarzy. (1943, 8 sierpnia). Słowo Polskie, 33, 5.
Rokicki, P. (2015). Glinciszki i Dubinki. Zbrodnie wojenne na Wileńszczyźnie w połowie 1944 roku i ich konsekwencje we współczesnych relacjach polsko-litewskich. Warszawa.
Rola Niemców i Bolszew. w tragedii wołyńskiej. (1943, 15 sierpnia). Polska Zwycięży, 13, 1.
Ruzgas, A. (2010). Rezistentų pogringiniai leidiniai: okupacijų metai, 1940–1989: leidinių sąvadas. Vilnius.
Smoter-Grzeszkiewicz, R. (2012). Prasa konspiracyjna na terenie Zamojszczyzny w okresie okupacji. Chrząszcz, 8, 6–7.
Sokół, Z. (1989). Rzeszowska prasa konspiracyjna (1939–1945). Rzeszów.
Sprawa ukraińska. (1942, 10 grudnia). Wiadomości polityczne, 108, 6.
Sprawa ukraińska. (1943, 4 sierpnia). Walka, 29, 9–12.
Stasytė-Berniūnienė, J. (2019). 1941–1944 m. Lietuvos periodika Lietuvos mokslų akademijos Vrublevskių bibliotekoje. Lietuvis mokslų akademijos Vrublevskių bibliotekoje 2015/2016, 118–142.
Straszewska, M. (1967). «Biuletyn Informacyjny» 1939–1945. Najnowsze Dzieje Polski. Materiały i studia z okresu II wojny światowej, 11.
Świat o tym wie. (1942, 25 czerwca). Biuletyn Informacyjny, 25, 5.
Sytuacja międzynarodowa. (1942, Listopad). Biuletyn Klubu Narodowego, 3, 19.
Szczepański, J. (2017). Prasa konspiracyjna Armii Krajowej wydawana w Legionowie w okresie II wojny światowej. Rocznik Legionowski, 10, 175–193.
Tiktové ir iliuzijas. (1943, m. liepos 15 d.). Nepriklausoma Lietuva, 11–12(23– 24), 3–4.
Tragedia litewska. (1940). Polska w Walce, 3.
Tragedia Wołynia trwa. (1943, sierpień – wrzesień – październik). Nasze Ziemie Wschodnie, 5, 5–9.
Tragiczne wypadki na Wołyniu. (1943, Kwiecień – maj). Nasze Ziemie Wschodnie, 3, 6–7.
Ukrainizm w ofensywie na ziemie polskie. (1943, 25 kwietnia). Słowo Polskie, 16–17, 8–9.
Ukraińska rebelia. (1943, 15 lutego). Słowo Polskie, 7, 7.
Urbonas, V. (1995). Lietuvių periodinė spauda, raidos istorija ir dabartis. Trakai; Vilnius.
Warzocha, D. (2017). Ofi cjalna i konspiracyjna prasa w Piotrkowie Trybunalskim w okresie II wojny światowej (1939–1945). Almanach Historyczny, 19, 183–207.
Warzocha, D. (2022). Prasa piotrkowska w latach 1915–1945. Piotrków Trybunalski.
Wczoraj, dzisiaj i jutro zagadnienia ukraińskiego w Polsce. (1944). Służba Informacyjna Walki.
Wiśniewska, W. (1975). Prasa i wydawnictwa Starych Szeregów. Warszawa.
Władyka, W. (1988). Prasa polska w czasie II wojny światowej. W J. Łojka (red.), Dzieje prasy polskiej. Warszawa.
Wokół sprawy ukraińskiej. (1943, 22 sierpnia). Walka i Wolność, 70, 4–5.
Wrzesiński, W. (2010). Druga wojna światowa w oczach «Biuletynu Informacyjnego» 1939–1945. W B. Brzostek (red.), J. Eisler (przewód.), D. Jarosz, K. Kosiński, T. Wolsza, Niepiękny wiek XX. Warszawa.
Współokupanci Ukraińcy. (1940, 22 listopada). Walka, 33, 1.
Wyrwa, T. (1989). Prasa konspiracyjna w imieniu Polski Walczącej 1940–1945. Londyn.
Z Wołynia. (1943, 26 października). Wieś: agencja informacyjna, 40, 2.
Zackiewicz, G. (2017). Prasa Związku Syndykalistów Polskich w latach II wojny światowej. Warszawa.
Zaskoczenia nie będzie. (1943, 17 maja). Słowo Polskie, 20, 1.
Żurawski, J. A. (2011). Prasa konspiracyjna próba defi nicji zjawiska i jej rola w życiu okupowanego społeczeństwa. Zeszyty Naukowe Almamer, 2(64).
Żurawski, J. A. (2015). Prasa konspiracyjna w Wilnie i we Lwowie: próba porównania. Kraków – Lwów: czasopisma XIX i XX wieku, 12, 140–164.
Żurawski, J. A. (2022). Wileńska prasa konspiracyjna 1939–1945. Warszawa.
Žymantas, S. (1956). Lituania Militans. Lituanas, 2, 3–4.
Борович, Я. (1943). Україна і Польща. Ідея і Чин, 4.
