ВІДДІЛИ УКРАЇНСЬКОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ В РІВНЕНСЬКОМУ ПОВІТІ: ДІЯЛЬНІСНИЙ І ПЕРСОНАЛЬНИЙ ВИМІР (1923–1939)
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2023-16-132-146Ключові слова:
Український центральний комітет, Друга Річ Посполита, відділ, Рівненський повіт, «волинський експеримент»Анотація
Розглянуто обставини утворення Українського центрального комітету у Варшаві. З’ясовано, що перед інституцією стояло завдання організації української політичної еміграції в Польщі, надання її представникам моральної та матеріальної опіки. Складником діяльності УЦК у Варшаві були пошуки роботи для інтернованих військових Армії УНР, допомога у видачі довідок для отримання карт азилю (прихистку); задля консолідації емігрантів УЦК створював місцеві відділи (філії) і призначав уповноважених. Вказано, що на роботу філій УЦК негативно впливали організаційні труднощі, внутрішні суперечності, брак кадрів, зміни керівників філій, розпорошення емігрантів.Стверджено, що наукова новизна статті полягає в запровадженні до наукового обігу архівних документів, міжвоєнної періодики, що дало змогу висвітлити етапи формування, форми роботи та персональний зріз відділу УЦК у Рівненському повіті.Доведено, що перша група УЦК у Рівненському повіті виникла на Бабинсько-Томахівській цукроварні, об’єднавши військових емігрантів, яких очолював генерал Армії УНР Євген Білецький. Встановлено, що налагодження роботи відділу УЦК у Рівному відбулося після травневого перевороту 1926 р., в умовах «волинського експерименту» воєводи Генрика Юзевського, який надавав усіляку підтримку емігрантам УНР, небезпідставно розцінюючи їх як своїх союзників. Зазначено, що найдіяльніший період Рівненської філії УЦК тривав із 1928 р. по 1936 р. за керівництва полковника Армії УНР Івана Литвиненка, чому сприяло те, що, будучи співробітником розвідувального відділу УНР у Варшаві, очільником контрольно- розвідувального центру УНР у Рівному, він мав кращі можливості організаційної праці, ширші контакти з польською владою.Досліджено форми роботи Рівненської філії УЦК, як-от: популяризація імені Симона Петлюри, опіка над хворими, одинокими побратимами, організація їхніх поховань, увічнення пам’яті учасників Української революції. Акцентовано увагу на реакції діячів філії щодо подій у підрадянській Україні. Звернено увагу на участь представників Рівненської філії в з’їздах УЦК у Варшаві. Обґрунтовано поступове припинення діяльності Рівненської філії УЦК наприкінці 1930-х років. Причинами цього визначено згортання «волинського експерименту», а також розчинення осередку УЦК в інших проурядових структурах.
Посилання
А. В. (1931, 30 жовтня). Панахида на могилі отамана Василя Тютюнника в Рівному. Українська нива, 32, 2.
Виказ пожертв. (1932, 15 травня). Тризуб, 20, 28.
Вісті УЦК-1. Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі. (1923, 1 жовтня). 1–2.
Вісті УЦК-2. Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі. (1924, листопад). 3, 6.
Вісті УЦК-3. Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі. (1925, серпень). 4, 47.
Вісті УЦК-4. Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі. (1926, жовтень). 5, 11.
Давидюк, Р. (2016). Українська політична еміграція в Польщі: склад, структура, громадсько-політичні практики на території Волинського воєводства. Львів; Рівне.
Діяльність Секретаріяту УЦК. (1923, 1 листопада). Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі, 2, 5.
До обов’язку. (1923, 1 листопада). Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі, 2, 2–3.
До Секретаріяту Ліги Націй у Женеві. Меморандум Української політичної еміграції Рівненського повіту на Волині в Польщі. Державний архів Волинської області (Держархів Волинської обл.), ф. 199, оп. 2, спр. 2, арк. 122–123.
З жалібної хроніки. (1926, 18 липня). Тризуб, 37–38, 27.
Звіти і рапорти-1: Звіти і рапорти Волинського воєводського управління про суспільно-політичне становище на території воєводства та ін. Державний архів Рівненської області (Держархів Рівненської обл.), ф. 33, оп. 4, спр. 29, 928 арк.
Звіти і рапорти-2: Звіти і рапорти командування першої і другої бригади Корпусу прикордонної охорони і Волинського воєводського управління і ін. про суспільно-політичне становище на території воєводства, 4 січня 1929 – 26 лютого 1929 р. Держархів Рівненської обл., ф. 33, оп. 4, спр. 38, 207 арк.
Колянчук, О., Литвин, М., Науменко, К. (1995). Генералітет українських визвольних змагань. Біограми генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ ст. Львів.
Круківський, Є. (1933, 8 жовтня). Сотник Микола Сак. Тризуб, 36, 24–25.
Липовецький, І. (1929, 13 січня). Другий Делегатський З’їзд Української Еміграції в Польщі. Тризуб, 3, 4–5.
Липовецький, І. (1934, 4 лютого). П’ята сесія Ради Українського Центрального Комітету в Польщі. Тризуб, 4, 6–8.
Листування-1: Листування з поліцією з питання звільнення з таборів інтернованих осіб, 13 грудня 1921 – 17 липня 1922 р. Держархів Рівненської обл., ф. 30, оп. 18, спр. 145, 16 арк.
Листування-2: Листування з Волинським воєводським управлінням про нагляд над колишніми інтернованими особами, що працюють у с. Бабин і Шпанів. Держархів Рівненської обл., ф. 30, оп. 19, спр. 287, 4 арк.
Листування-3: Листування з представниками УЦК по Рівненському повіту про видачу дозволу на збір пожертв і будівництво пам’ятника отаману УНР Василю Тютюннику. Держархів Рівненської обл., ф. 30, оп. 19, спр. 413, 2 арк.
Литвиненко, Г. (1934, 25 травня). Микола Миколаєнко. Тризуб, 19–20, 29–30.
Наглядова справа-1: Наглядова справа за діяльністю товариства «Українська школа» в Рівному. Держархів Рівненської обл., ф. 30, оп. 20, спр. 842, 34 арк.
Наглядова справа-2: Наглядова справа за діяльністю УЦК в Польщі і уповноваженого у м. Рівне. Держархів Рівненської обл., ф. 30, оп. 20, спр. 845, 112 арк.
Обіжник Українського Центрального Комітету. (1923, 1 жовтня). Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі, 1, 2.
Огляди Волинського воєводського управління про діяльність політичних партій, товариств і союзів на території воєводства, 9 лютого 1934 – 29 грудня 1934 р. Держархів Рівненської обл., ф. 33, оп. 4, спр. 69, 308 арк.
Організаційні здобутки української еміграції в Польщі (серпень 1923 – червень 1925 р.). (1925, серпень). Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі, 4, 82.
Перший емігрантський з’їзд у Рівному. (1929, 15 січня). Українська нива, 3, 4. Садовський, М. (1954). Микола Ковальський (1885–1944). Нью-Йорк; Торонто. Сідак, В., Вронська, Т. (2003). Спецслужба держави без території: люди, події, факти: військова розвідка та контррозвідка ДЦ УНР в екзилі 1926–1936 рр. Київ: Темпора.
Списки офіцерів петлюрівської армії і армії УГА. 24 вересня 1937 – 13 жовтня 1937 р. Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 9, спр. 4041, 59 арк.
Справа Литвиненка: Справа по звинуваченню Литвиненка-Морозенка Івана Даниловича, він же Солончак Д. К., спр. 10418. Галузевий державний архів Служби безпеки України, м. Київ, ф. 5, 346 арк.
Справа Стрижевського: Справа по звинуваченню Стрижевського Антона Йосиповича, спр. 1101. Державний архів Рівненської обл., ф. Р–2771, оп. 2, 136 арк.
Статут Товариства «Український Центральний Комітет у Польщі», 1921 р. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 3508, оп. 1, спр. 1-а, арк. 3–7.
Тинченко, Я. (2007). Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). Київ: Темпора.
Тинченко, Я. (2011). Офіцерський корпус Армії УНР (1917–1921), 2. Київ: Темпора.
У Польщі. (1933, 10 вересня). Тризуб, 32, 26.
Українська Господарська академія в Ч. С. Р. 1922–1935. (1959). Нью-Йорк.
Уповноважені Українського Центрального Комітету. (1925, серпень). Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі, 4, 52.
Філоненко, П. (1958). Збройна боротьба на Волині (Спомин учасника). Вінніпег, Канада.
Циркуляри Українського Центрального комітету в Польщі. Центральний державний історичний архів України, м. Львів, ф. 580, оп. 1, спр. 6, 112 арк.
Wiszka, E. (2004). Emigracja ukraińska w Polsce 1920–1939. Toruń.
