ТОРГОВІ ШЛЯХИ ЧЕРЕЗ ЗАХІДНОРУСЬКІ ЗЕМЛІ В ПОЛІТИЦІ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА XIV–XV СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2026-20-01Ключові слова:
торговельні шляхи, Галицько-Волинська держава, Ганза, Польське королівство, Львів, «східні товари», історіографіяАнотація
Порушено питання появи, функціонування та політичної ролі транзитних торговельних маршрутів через західноруські землі пізнього середньовіччя. Ці шляхи розглянуто як важливий регіональний економічний та геополітичний феномен, котрий мав довготривалі наслідки на тодішні русько-польські відносини. Робота структурована за географічно-хронологічним принципом. Простежено появу торговельної мережі Ганзи в гирлі ріки Вісли та налагодження зв’язків із Галицько-Волинською державою та її двома основними центрами – Володимиром і Львовом. Виявлено географію проходження кожного із чотирьох відомих ганзейських торгових шляхів до них і товарний асортимент. Запропоновано нові хронологічні рамки датування основного джерела в цьому питанні – торунського списку митниць. На прикладі торгових війн 1340-х рр. польського короля Казимира III додатково обґрунтовано, чому потрібно виводити його експансію на руські землі саме з 1349, а не 1340 р. Зроблено спробу датувати знайдені в Галичі три торгові пломби з Турне на основі хронології стабільної діяльності ганзейсько-руських шляхів. Здійснено огляд потенційного проходження «татарської дороги» протягом XIV ст. з урахуванням новітніх археологічних і нумізматичних знахідок. Зауважено тяглість шляхів центральноєвропейського напряму з княжих часів. На його прикладі показано двоякість торгової політики польських королів щодо західноруських шляхів в XV ст.: обмеження їхніх попередніх експортних можливостей на зовнішньому ринку і спрямування їх на розвиток південних земель Польського королівства. Оглянуто контекст становлення «волоської дороги». Уперше використано Люстрацію королівських маєтностей 1469 р. для реконструкції руської ділянки цього шляху й охарактеризовано її джерельний потенціал у вивченні регіональної торгівлі. Зроблено висновок про дещо детермінічні зовнішні економічні умови, які мали значний вплив на політичні наслідки функціонування цих шляхів.
Посилання
АДГВК: Купчинський, О. (упоряд.). (2004). Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII – першої половини XIV ст. Дослідження. Тексти. Львів.
Балух, О. (2008). Військово-політичні відносини між Польщею і Молдовою в другій половині XIV ст. Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей, 21, 398–406.
Гладиш, М. (2025). Торгівля Північної Європи в добу середньовіччя XI–XV ст. В А. Салюк та ін. (редкол.). Сучасні тренди в науці: міждисциплінарний підхід: збірник матеріалів IІ Міжнародної студентсько-аспірантської науково-практичної конференції, 2 травня 2025 р. Львів, 40–45.
Грушевський, М. (1995). Історія України-Руси, 6. Київ: Наукова думка. (Оригінальна робота опублікована 1907).
Келембет, С. (2020). Фінал «Королівства Русі»: боротьба за галицько-волинські землі в 1340–1351 рр. Ruthenica, 16, 75–111.
Козубовський, Г. (2012). Дані нумізматики про торгівельні шляхи в Україні в середині XІV ст. Археологія, 3, 75–82.
Котляр, Н. (1966). Левантийская торговля Львова XIV–XV ст. по нумизматическим данным. Нумизматика и эпиграфика, 6, 135–148.
Лесников, М. (1964). Львовское купечество и его торговые связи (К истории экономических связей между странами Восточной и Западной Европы в XIV–XV вв.). Ученые записки МГПУ им. В.И. Ленина, 217, 38–54.
Лесников, М. (1969). Пути балтийско-черноморской торговли XIV–XV веков. Ученые записки МГПИ им. В.И. Ленина, 294, 71–86.
Макаренко, Е. (2025). Специфіка експансії польського короля Казимира III на руські землі: спроба реконструкції її причин та перебігу. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 19, 7–25. https://doi.org/10.33402/up.2025-19-01
Мусін, О., Миронюк, І. (2017). Торгові пломби з Турне та надходження західноєвропейських тканин до Східної Європи у XIV–XV ст. (М. Волощук, пер. з рос.). Галич: збірник наукових праць, 2, 16–50.
ПЛ: Капраль, М. (упоряд.). (1998). Привілеї міста Львова, Львів.
ПСРЛ: Шахматов, А. (ред.). (1908). Полное собраніе русскихъ лѣтописей, 2. 2-ое изд. Санктъ-Петербургъ.
Ровенчак, І. (2013). Львів на найдавніших географічних картах. Вісник геодезії та картографії, 2, 45–49.
Терський, С. (2011). «Батиєва» дорога у XII–XIV ст.: історико-географічний коментар. Слов’янський вісник: збірник наукових праць, 11, 126–131.
Терський, С. (2024). Золотоординський імпорт XIV ст. у керамічних комплексах міст Заходу України. In J. Gancarski (ed.) Późne średniowiecze w Karpatach. Krosno: Muzeum Podkarpackie w Krośnie.
Торгівля: Кравченко, В., Яковенко, Н. (упоряд.). (1990). Торгівля на Україні, XIV – середина XVII століття: Волинь і Наддніпрянщина. Київ: Наукова думка.
Пришляк, В. (2003). Вітовтова дорога. Енциклопедія історії України (Т. 1: А–В). Київ, 581.
Хромов, К. (2019). Блукаючи шляхами «Via Tatarica» (проблеми визначення торгових шляхів джучидської доби на теренах сучасної України). Український нумізматичний щорічник, 3, 53–56. https://doi.org/10.31470/2616-6275-2019-3-53-66
Черкас, Б. (2014). Західні володіння Улусу Джучі: політична історія, територіально-адміністративний устрій, економіка, міста (XIII–XIV ст.). Київ.
BUB: Korn., G. (1870). Breslauer Urkundenbuch, 1. Breslau.
Charewiczowa, Ł. (1924). Handel średniowiecznego Lwowa. Lwów.
Daszkiewicz, J. (1980). Z historii południowo-wschodniego szlaku bursztynowego (XIV–XVII w.). Slavia Antiqua, 27, 253–275.
DVL: Thomas, G. M. (ed.) (1880). Diplomatarium veneto-levantinum sive Acta et diplomata res venetas, graecas atque levantis illustrantia, 1. Venetia.
HUB-1: Höhlbaum, K. (ed.). (1876). Hansisches Urkundenbuch, 1. Halle.
HUB-2: Höhlbaum, K. (ed.). (1882–1886). Hansisches Urkundenbuch, 3. Halle.
HUB-3: Kunze, K. (ed.). (1896). Hansisches Urkundenbuch, 4. Halle.
HUB-4: Kunze, K. (ed.). (1906). Hansisches Urkundenbuch, 6. Leipzig.
Jasiński, T. (2017). Rola Piastów mazowieckich w handlu hanzeatycko-ruskim na przełomie XIII i XIV w. In J. Grabowski, R. Mroczek, P. Mrozowski (eds.). Studia i materiały. Dziedzictwo książąt mazowieckich. Stan badań i perspektywy badawcze, 7, 61–88.
Kapral, M. (2021). Lviv and Towns of the Moldavian Principality in the Second Half of the 15th Century: Economic and Social Contacts. Historia Urbana, 19, 5–20.
KDK: Piekosiński, F. (Comp.). (1879). Kodeks dyplomatyczny miasta Krakowa, 1. Kraków.
KPRLw.: Czołowski, A. (Comp.). (1896). Księga przychodow i rozchodów miasta 1404–1414. Pomniki dziejowe Lwowa, 2. Lwów.
Kutrzeba, S. (1902). Handel Krakowa w wiekach średnich na tle stosunków handlowych Polski. Kraków.
Kutrzeba, S. (1903). Handel Polski ze Wschodem w wiekach średnich. Kraków. Lustratio: Jabłonowski, A. (Comp.). (1902). Bona regalia onerata in terra Russiae etc. Lustratio 1469. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym, 7(1). Warszawa, 1–72.
Marvan, J., Michálek, E., Němec, I. (1963). Ze Staročeského Slovníku. Listy Filologické / Folia Philologica, 86(2), 283–289.
Mat. Lubl.: Riabinin, J. (ed.). (1938). Materiały do historii miasta Lublina 1317–1792. Lublin.
Mirea, A. (2021). Moldavia and Caffa during the Fifteenth Century. New Sources and Interpretations. Revista Istorică, 32(4–6), 267–297.
Mirea, A. (2024). Le commerce pontique au XVe siècle vu à travers les marchandises d’outre-mer véhiculées en Moldavie. Études Balkaniques, 60(3), 687–739. https://doi.org/10.62761/645.EB.LX3.13
Myśliński, K. (1960). Lublin a handel Wrocławia z Rusią. Rocznik Lubelski, 3, 5–36.
Myśliwski, G. (2006). Strefa sudecko-karpacka i Lwów. Miejsce Śląska, Małopolski i Rusi Czerwonej w gospodarce Europy Zachodniej (połowa XIII – początek XVI wieku). In S. Gawlas (ed.). Ziemie polskie wobec Zachodu. Studia nad rozwojem średniowiecznej Europy. Warszawa: Wydawnictwo DiG, 247–320.
NZPWKr.: Estreicher, S. (Comp.). (1936). Najstarszy zbiór przywilejów i wilkierzy miasta Krakowa. Kraków.
Österreich, H. (1890). Die Handelsbeziehungen der Stadt Thorn zu Polen, 1. Zeitschrift des Westpreussischen Geschichtsvereins, 28, 1–92.
Papacostea, Ș. (2018). Trade Routes and State-Building. The Early Commercial Policy of Medieval Wallachia and Moldavia. Revista Istorică, 29(5–6), 417–473.
Przyczynki: Mosbach, A. (ed.). (1860). Przyczynki do dziejów Polski z Archiwum miasta Wrocławia. Poznań.
Stromer, U. (1862). Püchel von meim geslechet und von abentewr. In K. Hegel (ed.). Die Chroniken der deutschen Städte, 1(1). Leipzig, 1–312.
VMPL: Theiner, A. (Comp.). (1860). Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiumque finitimarum historiam illustrantia maximam partem nondum, edita ex tabulariss vaticanis deprompta collecta ac serie chronologica disposita, 1. Roma.
Weymann, S. (1938). Cła i drogi handlowe w Polsce piastowskiej. Poznań.
ZDM-1: Kuraś, S. (Comp.). (1969). Zbiór dokumentów małopolskich, 3. Wrocław.
ZDM-2: Kuraś, S., Sułkowska-Kuraś, I. (Comps.). (1969). Zbiór dokumentów małopolskich, 4. Wrocław.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
