ЛИСТОПАДОВЕ ПОВСТАННЯ 1830–1831 РОКІВ У СПІЛЬНІЙ КУЛЬТУРНІЙ ПАМ’ЯТІ ПОЛЯКІВ ТА УКРАЇНЦІВ

Автор(и)

  • Андрій ПРОКІП Львівський історичний музей Автор https://orcid.org/0009-0009-6777-5146
  • Юрій МИХАЛЬСЬКИЙ Львівський торговельно-економічний університет Автор

DOI:

https://doi.org/10.33402/up.2023-16-29-41

Ключові слова:

музей, Львів, холодна зброя, вогнепальна зброя, Листопадове повстання 1830–1831 рр.

Анотація

Подано характеристики окремих зразків зброї, елементів військового спорядження з колекцій Національного музею ім. короля Яна ІІІ та Львівського історичного музею (ЛІМ) часів Листопадового повстання 1830–1831 рр., яке залишило помітне місце у спільній культурній пам’яті двох народів – польського та українського. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, об’єктивності та системності. З’ясовано, що зброя та елементи військового спорядження учасників повстанського руху дають можливість глибше пізнати й дослідити історію польських національно-визвольних змагань першої половини ХІХ ст., краще зрозуміти хід історичних подій, які в подальшому визначили становлення Польщі як незалежної європейської держави. Згадано про підтримку, яку надавали повстанцям польські патріоти Львова та Галичини, зокрема студентська молодь; стверджено участь львівських добровольців з корпусу генерала Юзефа Дверніцького (Józef Dwernicki) у битві під Гороховим, а також у боях на Волині та Поділлі. Висвітлено представлення теми Листопадового повстання у залах Національного музею ім. короля Яна ІІІ і ЛІМ, розглянуто повстанську зброю з фондосховищ Львівського історичного музею (ЛІМ). Певну увагу звернено на меморіальну зброю, елементи обмундирування, що належали відомим особам часів Листопадового повстання, таким, як генерал Людвік Годзава-Кіцький (Ludwik Godzawa-Kicki), Ігнацій Крушевський (Ignacy Kruszewski), Антоній Лянцкоронський (Antoni Lanckoronski), Мечислав Потоцький (Mieczysław Potocki), Ксаверій Несьоловський (Ksawery Nesiołowski). Констатовано, що для українців польська національно-визвольна боротьба на початку ХІХ ст. стала прикладом того, як треба самовіддано і наполегливо боротися за самостійність, національну ідентичність, упевнено йти до поставленої визвольної мети, незважаючи на імперський московський гніт та жорстокі репресії.

Посилання

Акт від 23 червня 1940 р. про передачу зброї Львівському історичному музею з колишнього музею Любомирських, 1940, № 807.

Архів-1: Архів Львівського історичного музею (Архів ЛІМ), ф. «Зброя», кн. 2, № З-501.

Архів-2: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 2, № З-597.

Архів-3: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 2, № З-708.

Архів-4: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 3, № З-1142.

Архів-5: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 3, № З-1148.

Архів-6: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 3, № З-1150.

Архів-7: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 3, № З-1397.

Архів-8: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 3, № З-1500.

Архів-9: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 4, № З-1568.

Архів-10: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 4, № З-1917, 1918.

Архів-11: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 6, № З-2416.

Архів-12: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 10, № З-4146.

Архів-13: Архів ЛІМ, ф. «Зброя», кн. 10, № З-4151.

Архів-14: Архів ЛІМ. Інвентарна книга експонатів фондової групи «Тканини» Львівського історичного музею, кн. 1, № 500.

Коба, А. (1999). Унікальна пам’ятка з історії Листопадового повстання у збірці Львівського історичного музею. Наукові записки (Львівський історичний музей), 8, 337–338.

Białynia-Chołodecki, J. (1930). Lwów w czasie powstania Listopadowego. Lwów: Nakładem Towarzystwa Miłośników Lwowa.

Dziennik-1: Dziennik nabytków Muzeum Narodowego im. króla Jana III. Lwów. № 1123.

Dziennik-2: Dziennik nabytków Muzeum Narodowego im. króla Jana III. Lwów. № 1180.

Dziennik-3: Dziennik nabytków Muzeum Narodowego im. króla Jana III. Lwów. № 1181.

Dziennik-4: Dziennik nabytków Muzeum Narodowego im. króla Jana III. Lwów. № 1270.

Katalog-1: Katalog broni w Muzeum imienia Lubomirskich. (1876). Lwów.

Katalog-2: Katalog wystawy «Broń myśliwska XVI–XIX w. Ze zbiorów Lwоwskiego Muzeum Historycznego». (1995). Kielce.

Katalog-3: Katalog Wystawy powstania Listopadowego. (1930). № 503. Lwów.

Kruszewska Grabiańską, K. (1890). Pamiętniki z roku 1830–1831 ś. p. generała Ignacego Skarbka-Kruszewskiego (herbu Habdank), byłego dowódzcy 5-go pułku ułanów polskich, podczas emigracyi dowódzcy dywizyi lekkiej kawaleryi w wojsku belgijskiem wydanych przez córkę Karolinę z Kruszewskich Grabiańską. Kraków.

Мękicki, R. (1936). Muzeum Narodowe im. króla Jana III we Lwowie. Przewodnik po zbiorach. Lwów.

Franciszek Ksawery Niesiolowski. https://pl.wikipedia.org/wiki/Franciszek_Ksa- wery_Niesio%C5%82owski

Zdrojewska, E. (2012). Generał Ludwik Kicki (1791–1831) / Iganie – 177 rocznica bitwy. Siedlice.

Завантаження

Опубліковано

2025-05-23