СЕМАНТИКА ІДЕНТИЧНОСТІ МЕШКАНЦЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ 60–80-х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПАМ’ЯТІ ДИТИНИ ПОЛЬСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33402/up.2024-17-242-258

Ключові слова:

дитинство, українсько-польське пограниччя, історія повсякденності, радянське повсякдення, усна історія, національна ідентичність

Анотація

На базі усноісторичних глибинних інтервʼю досліджено особливості виховання дітей та формування їх національної ідентичності у польських сімʼях на українсько-польському пограниччі у 60–80-х  роках ХХ ст. Зʼясовано, що ці особливості могли змінюватися залежно від місця проживання, компактної чи розсіяної присутності польської спільноти, а також типу виховання та атмосфери в самій сімʼї. Зазначено, що станом на початок 1980-х років сімʼї з польських усе більше ставали змішаними, а отже, легше піддавалися асиміляції в українські та радянські простори.Обґрунтовано, що вибір власної ідентичності, який документально затверджувався у 16 років під час отримання паспорта та заповнення графи «національність», був оче- видним для дітей, які виросли у повністю польській сімʼї, та утрудненим для дітей зі змішаних родин, у яких спосіб повсякдення і батьківський вплив схиляли їх то в один, то в інший бік. Проаналізовано особливості функціонування історичної памʼяті та причини її затирання у польських родинах на етапі передавання між поколіннями. Визначено, що основними чинниками ідентичності для дитини була мова і Костел. Зауважено, що вивчення польської мови для більшості респондентів починалося з раннього дитинства, а її засвоєнню сприяло родинне середовище, польські книжки і телебачення. Доведено, що Костел відігравав подвійну роль – як місця молитви та покаяння, так і площини зустрічі та спілкування у межах польської національної спільноти, хоча в більшості міст і сіл пограниччя костели закрито, а добиратися у сусідні було довго і важко, батьки ходили на Меси з дітьми. Стверджено, що інтеграції дітей в українське середовище сприяло товариське спілкування українською мовою, натомість радянська ідентичність накладалася ззовні через школу, шляхом обов’язкового вивчення російської мови і пропагандистських повчань. Наголошено, що у підсумку більшість вихідців із польських сімей прийняли подвійну польсько-українську ідентичність у формі лояльного поєднання польської національності та українського громадянства. 

Посилання

Аркуша, О. (2009). Польський і російський чинники у формуванні сучасної національної свідомості галицьких українців: історичний досвід і сучасні паралелі. Історичні міфи і стереотипи та міжнаціональні відносини в сучасній Україні, 144–209.

Бакула, Б. (2010). Креси без узаємних викреслювань. Критика, 1–2 (147–148), 16–22.

Верменич, Я. (2012). Пограниччя як соціокультурний феномен: просторовий вимір. Регіональна історія України, 6. http://surl.li/ogvpc

Верменич, Я. (2019). Територіальна ідентичність українського пограниччя: історичні витоки та геополітичні впливи. Київ.

Гальчак, Б. (2013). Польський міф про «Східні Креси» в польсько-українських відносинах. Історичний архів. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Ians_2013_11_16.pdf

Зашкільняк, Л. (2009). Історичні міфи і стереотипи як складова суспільної свідомості та соціальної практики. Історичні міфи і стереотипи та міжнаціональні відносини в сучасній Україні, 7–35.

Інтервʼю з Андрієм, 1979 р. н., записане у с. Стрілецьке 20 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю з Вікторією, 1966 р. н., записане у м. Яворові 15 серпня 2017 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю з Елеонорою, 1976 р. н., записане у м. Мостиська 15 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю з Лілею Графінською, 1969 р. н., записане у м. Яворові 10 квітня 2016 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю з Лілією, 1976 р. н., записане у с. Стрілецьке 20 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю з Марією, 1973 р. н., записане у с. Крисовичі 21 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю з Наталією Костишин, 1958 р. н., записане у м. Яворів 28 березня 2016 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю з Ренатою, 1973 р. н., записане у с. Стрілецьке 20 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю з Софією Міхневич, 1945 р. н., записане у м. Яворові 12 квітня 2016 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю зі Станіславою, 1961 р. н., записане у с. Стрілецьке 20 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю з Юзефією, 1944 р. н., записане у с. Стрілецьке 20 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю з Ядвігою, 1970 р. н., записане у м. Мостиська 15 жовтня 2023 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Інтервʼю з Яною Марковською, 1974 р. н., записане у м. Яворові 20 листопада 2021 року. Інтервʼюер Ірина Деревчук. Архів автора.

Калакура, О. (2006). Поляки на землях України: ментально-етнографічний портрет ХХ ст. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 30(1), 173–186. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nzipiend_2006_30%281%29__19

Книжки мого дитинства. (2016). Culture.pl. https://culture.pl/ua/stattia/knyzhky-moho-dytynstva

Кривошеїн, В. (2017). Ментальні ризики в ракурсі «Ми» – «Вони». Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2(88), 264–278.

Макаренко, С. (2012). Національна ідентичність як складова формування я-концепції особистості. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Cерія психологічна, 2(2), 345–354.

Маланчук, В. (гол. редкол.). (1968). Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Львівська область. Київ.

Нікон, Н. (2019). Українське пограниччя як простір практик та ідентичностей. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право, 3(43). http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/195693

Радь, Т. (2014). Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси. Частина 3. Вісник Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань, 4(16). https://lemky.lviv.ua/?p=2712

Руденко, Є., Сарахман, Е. (2018). Папа замість Бандери. Як поля- ки України виживають між двома вітчизнами. https://www.pravda.com.ua/articles/2018/02/19/7172067/

Сілецький, Ю. (2009). Стереотипи «ляха» та «москаля» у традиційному світогляді українців: спільні та відмінні риси. Історичні міфи і стереотипи та міжнаціональні відносини в сучасній Україні, 96–143.

Сміт, Е. (1994). Національна ідентичність (П. Таращук, пер. з англ.). Київ: Основи.

Трощинський, В. (заг. ред). (2018). Формування української ідентичності в умовах сучасних викликів: теоретичні і політичні аспекти. Київ.

Явір Іскра, Б. (2014). Ідентичності. Збруч. https://zbruc.eu/node/29060

Głowacka Grajper, M. (2013). Zbiorowości polskie w zachodnich republikach byłego ZSRR. Studia BAS, 2(34), 51–84.

Kłoskowska, A. (1992). Toźsamość i identyfikacja narodowa w perspektywie historycznej i psychologiecznej. Kultura i Spoleczeństwo, 1, 136–142.

Mędrzecki, W. (2010) Pogranicze polsko-ukraińskie. Perspektywa polska. Materiały z XIII posiedzenia Polsko-Ukraińskiej Komisji Ekspertów Polsko-Ukraińskiej Komisji Ekspertów do spraw doskonalenia treści podręczników szkolnych historii i geografii. http://surl.li/ogvtj

Stadnicki, G. (2008). Miasto jako «pogranicze kulturowe». Polskie pogranicza w procesie przemian, 1. Wałbrzych: WWSZiP, 101–115.

Завантаження

Опубліковано

2025-05-23