ПОЛЬСЬКЕ ПІДПІЛЛЯ ТА УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Ключові слова:
Друга світова війна, польський рух опору, українське питанняАнотація
Простежено формування позиції польського емігрантського уряду та підпілля в окупованих землях щодо українського населення та українського національно-визвольного руху, який виборював відновлення незалежної об'єднаної Української держави. Затверджено, що польські політичні сили, які становили основу урядових та підпільних структур, непорушно стояли на позиціях відновлення повоєнної Польщі в межах 1939 р., намагалися всіма можливими засобами розгромити український визвольний рух, який розгорнувся на українсько-польському прикордонні. Це стало однією з причин поразки обох визвольних рухів – української та польської та окупації країни Радянським Союзом.
Посилання
1 Ця тема має розлогу наукову літературу. Тут зішлемося тільки на деякі останні узагальнювальні праці: Ільюшин І. Українська повстанська армія і Армія Крайова. Протистояння в Західній Україні (1939–1945 рр.) / І. Ільюшин. – Київ: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2009; Гудь Б. Українсько-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект / Б. Гудь. – Харків: Акта, 2011; В’ятрович В. Друга польсько-українська війна 1942–1947 / В. В’ятрович. – 2-ге. вид. доп. – Київ: Вид. дім “Києво-Могилянська ака- демія”, 2012; Каліщук О. Українсько-польське протистояння на Волині та в Галичині у роки Другої світової війни: науковий та суспільний дискурси / О. Каліщук. – Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2013; Polacy i Ukraińcy: Historia, która łączy i dzieli / [рod red. naukową J. Karbacz-Wilińskiej, M. Nowak, T. Sucharskiego]. – Słupsk; Gdańsk: W-wo Naukowe Akademii Pomorskiej w Słupskum, 2015 та ін.
2 Valéry P. Regards sur le monde actuel / P. Valéry. – Paris: Librairie Stock, Delamain et Boutelleau, 1931. – 216 p.
3 Історіографічна база про формування і діяльність польського руху Опору на сьогодні розлога, достатньо назвати тільки окремі роботи: Korboński S. Polskie Państwo Podziemne: przewodnik po podziemiu z lat 1939–1945 / S. Korboński. – Paryż: Instytut Literacki, 1975; Romanowski W. ZWZ-AK na Wołyniu 1939–1944 / W. Romanowski. – Lublin, 1993; Piskunowicz H. Czas Burzy. W pięćdziesiątą rocznicę operacji “Burza” / H. Piskunowicz. – Warszawa, 1994; Armia Krajowa. Rozwój organizacji. – Warszawa, 1996 та ін. З погляду заявленої теми треба відзначити хоча б кілька важливих узагальнювальних робіт: Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. Sprawa ukraińska w czasie II wojny światowej na terenie II Rzeczypospolitej / R. Torzecki. – Warszawa: W-wo Naukowe, 1993; Grabowski W. Delegatura Rządu Rzeczypospolitej Polskiej na Kraj / W. Grabowski. – Warszawa: W-wo PAX, 1995; Partacz Cz. Kwestia ukraińska w polityce polskiegi rządu na uchodźstwie i jego ekspozytur w kraju (1939–1945) / Cz. Partacz. – Koszalin: W-wo uczelniane Poli- techniki Koszalińskiej, 2001; Iljuszyn I. UPA i AK: konfl ikt w zachodniej Ukrainie (1939–1945) / I. Iljuszyn. – Warszawa: Związek Ukraińców w Polsce, 2009; Komoński E. W obronie przed Ukraińcami. Działania Polaków na Wołyniu i w Galicji Wschodniej w latach 1943– 1944 wobec polityki eksterminacyjnej nacjonalistów ukraińskich / E. Komoński. – Toruń: W-wo Adam Marszałek, 2013; Krajewski K. Na straconych posterunkach. Armia Krajowa na kresach wschodnich II Rzeczypospolitej 1939–1945 / K. Krajewski. – Warszawa: IPN, 2014; а також багато інших напрацювань польських та українських істориків. Авторові теж доводилося заторкувати цю тематику в попередні роки: Зашкільняк Л. Українське питання в політиці польського еміграційного уряду і підпілля в 1939–1945 роках / Л. Зашкільняк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2003. – Вип. 10: Волинь і Холмщина 1938–1947 рр. Польсько-українське протистояння та його відлуння. Дослідження, документи, спогади. – С. 161–202 та ін.
4 Wapiński R. Historia polskiej myśli politycznej XIX i XX wieku / R. Wapiński. – Gdańsk: W-wo ARCHE, 1997. – S. 248.
5 Bonusiak W. Polska pod czas IІ wojny światowej / W. Bonusiak. – Rzeszów: W-wo Wyższej Szkoły Pedagogicznej, 1999. – S. 133–139.
6 Armia Krajowa w dokumentach 1939–1945. – Londyn, 1989. – T. 6: Uzupełnienia. – S. 5.
7 Chałupczak H. Mniejszości narodowe w Polsce 1918–1995 / H. Chałupczak, T. Browarek. – Lublin: W-wo UMCS, 2000. – S. 246–247.
8 Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. – S. 97.
9 Armia Krajowa w dokumentach 1939–1945. – Londyn, 1973. – T. 2: Czerwiec 1941 – Kwiecień 1943. – S. 137–145.
10 Детальніше див.: Киричук Ю. Спроби співробітництва польських та українських національно-патріотичних угруповань у 1939–1945 рр. / Ю. Киричук // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Історичні науки. – Острог, 2003. – Вип. 3. – С. 223–229; Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. – S. 255–274; Partacz Cz. Kwestia ukraińska w polityce polskiegi rządu… – S. 141–173.
11 Mazur G. Biuro Informacji i Propagandy SZP-ZWZ-AK 1939–1945 / G. Mazur. – Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1987. – S. 251–252.
12 Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. – S. 150 і наст. Наявні інформації про переговори українців і поляків суттєво доповнюють матеріали допиту органами НКВС керівних діячів ОУН(б) М. Степаняка й О. Луцького, проведеного в серпні 1944 і вересні 1945 рр. Як свідчив М. Степаняк, сторони зійшлися у визначенні ворогів двох народів – Німеччини та СРСР, але не дійшли порозуміння щодо долі західноукраїнських земель. Представники польського підпілля обґрунтовували свої позиції відомим аргументом: “Загальна думка польської громадськості така, що кожний польський уряд, який би відмовився від Західної України, був би під тиском польських мас «розбитий наголову» одразу після появи повідомлення про це”. Див.: Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб. – Варшава; Київ, 2005. – Т. 4: Поляки і українці між двома тоталітарними системами 1942–1945. – Част. 1. – С. 240–270; 276–280.
13 На цих переговорах представники українського й польського підпілля висловили взаємну повагу до національно-визвольних прагнень обох сторін, зокрема й до питання постання незалежної соборної Української держави. Див.: Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття... – С. 284–304.
14 Там само. – С. 330.
15 Там само. – С. 306–320.
16 Armia Krajowa w dokumentach. – T. 2. – S. 137–142.
17 Ibidem. – S. 194–196; 277–278; 330–331.
18 Partacz Cz. Kwestia ukraińska w polityce polskiegi rządu… – S. 302–318 i in.
19 Armia Krajowa w dokumentach. – T. 6. – S. 314–320.
20 Ibidem. – S. 319.
21 Friszke A. Rząd na obczyźnie wobec państwa podziemnego w Kraju / A. Friszke // Władze RP na obczyźnie podczas II wojny światowej / [рraca zbiorowa, red. Zbigniew Błażyński]. – Londyn, 1994. – S. 587.
22 Ibidem. – S. 310–311; Chałupczak H. Mniejszości... – S. 370.
23 Partacz Cz. Kwestia ukraińska w polityce polskiegi rządu… – S. 35–36.
24 Ibidem. – S. 41–43.
25 Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. – S. 219.
26 Цитовано за: Drozd R. Stanowisko polskiego podziemia prolondyńskiego w kwestii ukraińskiej w latach 1939–1944 / R. Drozd // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст.: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Івано-Франківськ, 1–22 листопада 1996 р.). – Івано-Франківськ, 1997. – С. 272.
27 Див.: Тегеран, Ялта, Потсдам: сб. документов / [сост.: Ш. Санакоев, Б. Цыбулевский]. – 2-е изд. – Москва: Изд-во “Международные отношения”, 1970. – С. 90–96.
28 Władze RP na obczyźnie podczas II wojny śswiatowej 1939–1945. – S. 285.
29 Wizje Polski. Programy polityczne lat wojny i okupacji 1939–1944 / [оpracował K. Przybysz]. – Warszawa: Elipsa, 1992. – S. 325 i in.
30 Bonusiak W. Polska podczas II wojny światowej. – S. 365–366.
31 Armia Krajowa w dokumentach. – T. 6. – S. 358–359.
32 Siwicki M. Dzieje konfl iktów polsko-ukraińskich. – Warszawa, 1992. – T. 2. – S. 178–181.
33 Armia Krajowa w dokumentach 1939–1945. – Londyn, 1976. – T. 3. – S. 234–237, 238–239, 247, 294–295.
34 Filar W. Wydarzenia Wołyńskie 1939–1945. W poszukiwaniu odpowiedzi na trudne pytania / W. Filar. – Toruń: Adam Marszałek, 2008; Komoński E. W obronie przed Ukraińcami. Działania Polaków na Wołyniu i w Galicji Wschodniej w latach 1943–1944 wobec polityki eksterminacyjnej nacjonalistów ukraińskich / E. Komoński. – Toruń: Adam Marszałek, 2013.
35 Filar W. Wydarzenia Wołyńskie 1939–1945. – S. 183; Pempel S. ZWZ-AK we Lwowie 1939–
1945. – Warszawa: BIS, Trust, 1990. – S. 87.
36 Г. Грицюк подає, що в 1942 р. на терені Волині перебувало 305 тис. польського населення, що становило 14,6 % всього населення краю (хоча ця цифра явно завищена, враховуючи депортації, виселення, людські втрати). У Східній Галичині поляків нараховува- лося на той час близько 800 тис., або 19 %. Див.: Hryciuk G. Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931–1948. – S. 272, 221–223.
37 Komoński E. W obronie przed Ukraińcami. – S. 437–438.
38 Див.: Dokumenty do dziejów stosunków polsko-ukraińskich 1939–1945 – Kraków: Fundacja Centrum Dokumentacji Czynu Niepodległościowego, 2004. – T. 2: Kwestia ukraińska i eksterminacja ludności w Małopolsce Wschodniej w świetle dokumentów Polskiego Państwa Podziemnego 1942–1944 / [wstęp i opracowanie Lucyna Kulińska i Adam Roliński]. – S. 1–162. – (Biblioteka Centrum Dokumentacji Czynu Niepodległościowego, t. 24)
39 Ibidem. – S. 102.
40 Треба зауважити, що українські рапорти в цьому плані дещо об’єктивніші, оскільки показують не тільки польські напади і знищення, а й власні українські (котрі за документами також завжди є “відплатними”!). Достатньо на вибір відкрити випадкову сторінку збірки документів, підготовленої В. В’ятровичем, і можна прочитати, до прикладу, таке повідомлення від 27 травня 1944 р.: “Дня 6.ІV.1944 поляки з околичних сіл, які були згуртовані в нашому фільварку, де мали свій штаб, напали на наше село, їх було коло двох сотень. Біля п’яти тижнів були вони в селі, де грабували мирне українське населення. Хто з українців тікав, цьому мордували родину, говорячи: «Ти хцеш Україне будовац?». Цього дня вони спалили дві українські колонії: Рокітну й Загайок. Разом 85 (вісімдесять п’ять) чисел українців. Вбили 9 (дев’ять) осіб, в цьому числі одну жінку. Наперед колонії ограбили, а відтак спалили…”. Далі підписи чотирьох мешканців с. Посадова. Див.: Польсько-українські стосунки в 1942–1947 роках у документах ОУН і УПА: у 2 т. / [від. ред. В. В’ятрович]. – Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2011. – Т. 1. – С. 407.
41 Torzecki R. Polacy i Ukraińcy... – S. 307.
