НІМЕЦЬКИЙ ПЕРЕКЛАД “ПОСЛАННЯ МИСАЇЛА” ДО ПАПИ СИК- СТА IV
Ключові слова:
“Послання Мисаїла”, українські стародруки, Іпатій Потій, фонд Rossica, полемічна літератураАнотація
У ХІХ ст. деякі джерела повідомляли про існування німецького перекладу “Послання Мисаїла”, опублікованого начебто того ж 1605 р., що й видання оригінальною церковнослов’янською мовою та польський переклад, у тому ж місті Вільно. Оскільки аргумент про брак відповідного примірника німецькою мовою не надто переконливий, бо відомо про велику кількість стародруків, які до нашого часу на дійшли, автор статті підійшов до цього питання з іншого боку. Насамперед були вивчені свідчення тогочасних джерел, відтак поставлено питання доцільності такого перекладу та його цільової групи. Окрім того, приділено увагу повідомленням про «Послання Мисаїла» в німецькомовній науковій літературі та свідченню виправленого каталогу фонду “Rossica”, виданого 1873 р.
Посилання
1 Mironowicz A. Die orthodoxe Kirche und die Union auf dem Territorium der polnischen Republik in den Jahren 1596–1620 / A. Mironowicz; Marte Johann, Turij Oleh (Hrsg.). Die Union von Brest (1596) in Geschichte und Geschichtsschreibung: Versuch einer Zwischenbilanz. – Lviv, 2008. – S. 50.
2 Грамота кіевскаго митрополита Мисаила къ папѣ Сиксту IV, 1476 г. // Архивъ Юго-Западной Россіи; [видав. С. Голубєв]. – Київ, 1887. – Ч. 1. – Т. 7. – S. 194.
3 Бучинський Б. “Грамота Місаіла” і “грамота Нїфонта” // Записки Українського Наукового Товариства в Києві. – Київ, 1914. – Кн. ХІІІ. – С. 6–7.
4 Грамота кіевскаго митрополита Мисаила къ папѣ Сиксту IV… – C. 197–198.
5 Ibidem. – S. 195.
6 Пересторога // Акты, относящиеся к истории Западной России. – СПб., 1851. – Т. 4. – № 149. – С. 229.
7 Vgl.: Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Н. Яковенко. – Київ, 2005. – С. 493.
8 Макарий (Булгаков). История Русской церкви / Макарий (Булгаков). – СПб., 1883. – Кн. 5.
9 Малышевский И. И. О грамоте киевского митрополита Мисаила 1477 г. (правильно 1476 г. – Н. З.) Папе Римскому Сиксту IV. Вопросы местного характера на III Археологическом съезде в Киеве // Киевские епархиальные ведомости. – Киев, 1875. – № 17. – С. 585–592.
10 Семенченко Г. В. Неопубликованные грамоты сборника СОКМ 9907 / Г. В. Семенченко // Русский феодальный архив XIV – первой трети XVI веков. – Москва, 1987. – Ч. 3. – С. 626.
11 Русский феодальный архив XIV – первой трети XVI веков. – Москва, 1992. – Ч. 5. – С. 1071–1074.
12 Русина О. Мисаїлове послання Сиксту IV за Синодальним списком // Український археографічний щорічник. – Нова серія. – Київ; Нью-Йорк, 2002. – Вип. 7. – Т. 10. – С. 291–296 (Український археографічний збірник).
13 Заторський о. Н. “Послання Мисаїла” за Смоленським списком // Український археографічний щорічник. – Нова серія. – Київ, 2013. – Вип. 18. – Т. 21. – С. 410–427 (Український археографічний збірник).
14 Материалы к проекту полного каталога сочинений о России, на всех иностранных языках изданных. – СПб., 1851. – С. 239.
15 Анушкин А. На заре книгопечатания в Литве / А. Анушкин. – Вильнюс, 1970. – С. 71.
16 Галенчанка Г. Пасланне да папы рымскага Сікста IV 1476 г.: Паходжанне помніка. // Беларусы і палякі: дыялог народаў і культур, X–XX ст.: матэрыялы міжнар. круглага стала (Гродна, 28–30 верасня 1999 г.) / Наш радавод. – Гродна; Беласток, 2000. – Кн. 8. – С. 82.
17 Auch Exemplare der kirchenslawischen und polnischen Ausgaben waren im 19. Jh. schon sehr rar geworden: von der ersteren gab es damals nur noch zwei mangelhafte Exemplare (in Vilnius und in Peremyschl), die heute ebenfalls schon verschollen sind, von der letzteren existierten (und sind bis heute erhalten) nur noch drei (zwei davon sind mangelhaft).
18 Грушевський М. Історія України-Руси / М. Грушевський. – Львів, 1905; Т. 6. – Київ, 1995. – С. 543, прим. 2.
19 Огієнко І. Історія українського друкарства / І. Огієнко. – Львів, 1925. – Т. 1. – С. 240.
20 Ibidem. – S. 245.
21 Vgl.: Тимошенко Л. Берестейська унія 1596 р. / Л. Тимошенко. – Дрогобич, 2004; Ткачук Р. Творчість митрополита Іпатія Потія та полемічна література на межі XVI – початку XVII ст. Джерела. Риторика. Діалог / Р. Ткачук. – Київ, 2011.
22 Vgl.: Памятники полемической литературы в Западной Руси. – СПб., 1878. – Кн. 1 (Русская историческая библиотека. – Т. 4); Памятники полемической литературы в Западной Руси. – СПб., 1882. – Кн. 2 (Русская историческая библиотека. – Т. 7); Памятники полемической литературы в Западной Руси. – СПб., 1903. – Кн. 3 (Русская историчес- кая библиотека. – Т. 19).
23 Catalogue de la section des Russica ou écrits sur la Russie an langues étrangères. – S.-Petersburg, 1873. – Vol. 1. – P. 448.
24 Ibidem. – Vol. 2. – S. 461.
25 Ibidem. – Vol. 2. – S. 279–282, 304.
26 Ibidem. – Vol. 1. – S. 355.
27 Ibidem. – Vol. 2. – S. 119.
28 Vgl.: ЛевицкийО. Ипатий Потей, киевский униатский митрополит / О. Левицкий // Памятники русской старины в западных губерніях. – СПб., 1885. – Вып. 8. – C. 30–32.
29 Грамота кіевскаго митрополита Мисаила къ папѣ Сиксту IV… – C. 197.
30 Poselstwo do Papieża Rzymskiego Sixta IІІІ od Duchowieństwa od Ksiąźaty Panow Ruskich w Roku 1476 / [пер. і вид. І. Потій]. – Вільно, 1605. – Аркуш не нумерований.
31 Фаріон І. Унійне духівництво і руська мова (книжна українська) у XVII ст.: тенденції тяжіння і відштовхування / І. Фаріон // Мова і суспільство. – Львів, 2013. – Вип. 4. – С. 99.
32 Was nicht ausschließt, dass die Polemiker gegen die Brester Union ihre Argumente reichlich aus der antikatholischen protestantischen Literatur geschöpft haben.
33 Pelesz J. Geschichte der Union der Ruthenischen Kirche mit Rom von den ältesten Zeiten bis auf die Gegenwart / J. Pelesz. – Würzburg; Wien, 1881. – Bd. 1. – S. 476.
34 Ibidem. – Anm. 116.
35 Diese handschriftliche Kopie von der kirchenslawischen Erstausgabeaus dem Jahr 1605 enthielt eine parallele lateinische Übersetzung, wie es aus der Darlegung von Petruszewicz hervorgeht. S.: Соборное послание русского духовенства и мирян к Римскому папе Сиксту IV, писанное из Вильны 14 марта 1476 г. / [видав. А. С. Петрушевич]. – Львів, 1870. – C. 30–32.
36 Vgl. Theiner A. Die neuesten Zustände der katholischen Kirche beider Ritus in Polen und Rußland seit Katharina II. bis auf unsere Tage. Mit einem Rückblick auf die Russische Kirche und ihre Stellung zum heiligen Stuhle seit ihrem Entstehen bis auf Katharina II / A. Theiner. – Augsburg, 1841. – S. 57; Pichler A. Geschichte der kirchlichen Trennung zwischen der Orient und Occident von den Anfängen bis zur jüngsten Gegenwart / A. Pichler. – München, 1865. – Bd. 2. – S. 54– 55.
37 Frommann Th. Kritische Beiträge zur Geschichte der Florentiner Kircheneinigung / Th. Frommann. – Halle a/S., 1872. – S. 174.
38 Ziegler A. Die Union des Konzils von Florenz in der russischen Kirche // Wunderle G. [Hrsg.]. Das östliche Christentum. – Heft 4/5. – Würzburg, 1938. – S. 143. Ammann A. M. Zur Geschichte der Geltung der Florentiner Konzils entscheidungen in Polen-Litauen: Der Streit über die Gültigkeit der “Griechentaufe“ // Orientalia Christiana Periodica. – Roma, 1942. – Bd. 8. – N 3/4. – S. 300; Barlea O. Die Konzile des 13.-15. Jahrhunderts und die ökumenische Frage // Schriften zur Geistesgeschichte des östlichen Europa; [Hrsg. Von H.-G. Beck u. a.]. – Wiesbaden, 1989. – Bd. 18. – S. 152–153.
39 Das wären icht der einzige Fall einer solchen Verwechslung: die Übersetzung des polnischen Buchtitels “Ekthesis Abo krotkie zebranie spraw, ktory siędziały na partykularnym toiest Po- miastnym Synodzie w Brześćiu Litewskim“ (ediert in Krakau 1597) ins Ruthenische hateinige Wissenschaftler zur Annahmeverleitet, es hätte auch eine ruthenische Ausgabe des Buches- gegeben, worüber man bis heutestreitet. Грушевський М. Історія України-Руси… – Т. 6. – С. 546, прим. 1. Doch währen deine ruthenische Übersetzung dieses Buches durchaus Sinn- machte, denn Ruthenisch bzw. Kirchen slawisch war eine der offiziellen Sprachen und eine der Volkssprachen des Reiches Polen-Litauen, würde eine deutsche Übersetzung der Urkunde Missaels völlig sinn los sein, wie dies oben schon gezeigt wurde.
40 Собольщиков В. Воспоминания библиотекаря / В. Собольщиков // Исторический вестникъ. – СПб., 1889. – Т. 38. – С. 301–302.
41 Заторський Н. “Послання Мисаїла до папи Сикста IV”: спроба реконструкції архетипу. Die Veröffentlichung dieser kritischen Ausgabe ist für das Jahr 2018 in der Reihe “Київське християнство“ (“Das Kiewer Christentum”) der Ukrainischen Katholischen Universität in Lwiw vorgesehen.
