ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ЖОВКВИ 1945–1991 РОКІВ

Анотація

Подано системний аналіз наявної групи джерел з історії розвитку та формування міського простору Жовкви у 1945–1991 рр., виявлено їх специфіку та зміст. Вказано, що у досліджуваний період під впливом політичних обставин та соціально-демографічних змін Жовква була перейменована на Нестеров, щоб вписати її у радянський наратив та стерти багатонаціональну історію міста. Виділено основні групи джерел досліджуваної проблеми: матеріали Державного архіву Львівської області, місцевого архіву, газети, переписи. Проаналізовано протоколи та рішення міської ради, у яких окреслено її діяльність: від прийняття бюджету до перейменування вулиць, а також звіти комісій виконкому, матеріали окружних виборчих комісій, збори мешканців міста. Частково проілюстровано роботу районної ради, прокуратури, міліції, каральних органів, які безпосередньо чи опосередковано впливали на життя мешканців.Вперше висвітлено особисті справи прийнятого та виключеного з партії місцевого та приїжджого населення Жовкви. Виокремлено матеріали місцевого інформаційного простору – газету «Нове життя», на шпальтах якої показано роботу районних і міських органів влади, організацій, партійних, освітніх з’їздів та конференцій, історичні розвідки та наративи про «нових героїв» Нестерова, репортажі про поточні події, сатиричні історії і карикатури «Несторовського перця». Зазначено, що матеріали переписів ілюструють фрагментарні дані із сфери зайнятості населення міста. Наголошено, що офіційні матеріали є продуктом чіткого відбору за типом матеріалу, який створювався під контролем партії, а газети під пильним наглядом цензури, у яких намагалися сформувати неіснуючий ідеальний образ Нестерова та «мешканців країни Рад». Зауважено, що потрібно вибірково обирати інформацію, представлену в джерелах, та критично ставитись до неї. Стверджено, що залучення такого спектру джерел дало змогу сконструювати образ міста і його мешканців у радянський час.