УКРАЇНА – ВАТИКАН: МІЖДЕРЖАВНІ ТА МІЖЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ (1991–2005)

Анотація

У статті розглянуто етапи становлення дипломатичних відносин між Україною та Ватиканом у 1990-х роках. Прослідковано хронологію офіційних зустрічей та візитів офіційних осіб, виявлено причини труднощів із затягуванням відкриття українського посольства у Ватикані. Ватикан був зацікавлений у тісних взаєминах з Україною, де Католицька Церква отримала рівні права поруч з іншими конфесіями, що слугувало підставою та прикладом для подальшого поглибленого діалогу взаєморозуміння із Російською православною церквою (РПЦ). Папське представництво в Україні ставило за мету захист статусу Католицької церкви, забезпечення релігійної свободи.Проаналізовано політику Ватикану щодо незалежної України, його підтримку в прагненнях держави до євроінтеграції. Встановлено важливість візиту Папи Римського Івана Павла ІІ та його діалогу в українському суспільстві для розвитку міжцерковної співпраці, міжконфесійного діалогу, українсько-польського примирення в питаннях історичної пам’яті. Нерозв’язаність міжконфесійних суперечок згладжувала діяльність Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, роботу яких було позитивно оцінено участю у засіданні самого папи. У виступі перед аудиторією Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій Папа наголосив на мультикультурності простору України. Простежено рамки співпраці України та Ватикану в гуманітарній політиці, соціальних та освітніх програмах. Відзначено, що співпраця між обома державами сприяла росту морального авторитету України як європейської держави із західноєвропейськими цінностями. Держави, які прагнуть до вступу в Європейський союз (між ними Україна) приділяли велику увагу духовним чинникам євроінтеграції, залучаючись до різноманітних форумів та зустрічей, що проводив Ватикан.